Формування у молодших школярів повноцінної навички читання як виду мовленнєвої діяльності Навичка читання



Дата конвертації18.06.2016
Розмір445 b.


Формування у молодших школярів повноцінної навички читання як виду мовленнєвої діяльності


Навичка читання

  • Технічна сторона

  • Спосіб

  • Правильність

  • Виразність

  • Темп



Спосіб читання

  • Поскладове відривне

  • Поскладове плавне

  • Цілими словами

  • Групами слів



Правильність читання

  • Не допускається заміна, пропуски, перестановки, спотворення, повтори букв, складів, слів у тексті;

  • Дотримання норм наголошування та орфоепії в системі голосних (ненаголошені [е], [и]; чітка вимова звука [о]);

  • Чітка вимова дзвінких приголосних у кінці слова та в кінці складу перед наступним глухим;

  • Нормативна вимова звуків [дж],[дз],[дз’],[г],[ф];

  • Правильна вимова слів, передбачених програмою для кожного класу



Робота над дикцією (соціальна та естетична функції)

  • артикуляційна гімнастика за таблицею голосних, до яких у різних позиціях (перед, після) додається одна, дві приголосні

  • попереднє відпрацювання важких для читання слів (збіг приголосних, наголос, багатоскладові слова)

  • читання ланцюжків коротких слів:

  • односкладових (з двох, трьох, чотирьох літер, із збігом приголосних);

  • двоскладових, у яких кожен рядок побудовано з різними складами, з чергуванням слів з різним наголосом, і з різним збігом приголосних;

  • трискладових з різним наголосом і з різним збігом приголосних.



Види читання

  • Вголос

  • Виявляється в русі

  • очей і

  • мовнозвукових

  • діях



Читання вголос

  • 1. Ігрові завдання на удосконалення технічної сторони навички читання, розширення поля читання:

  • словесні гірки;

  • відтворення точності сприймання рядків;

  • читання слів або речень з прикритою верхньою половиною;

  • читання слів, які “перерізані” пунктиром, світлою лінією;

  • читання пари слів, у яких відсутні одна-дві літери; складання слів із перемішаних букв, складів;

  • читання перевернутих слів;

  • читання злитих речень.



2.Вправи на вироблення правильності і свідомості читання:

  • 2.Вправи на вироблення правильності і свідомості читання:

  • “роз’єднай слова і читай далі”;

  • “роз’єднай слова і прочитай загадки”;

  • “роз’єднай слова і прочитай кінцівку казки”.

  • 3.Вправи для розширення оперативного поля читання:

  • на знаходження абзаців або речень, у яких є певні вислови;

  • вихоплення з тексту слів з наголосом;

  • хто швидше знайде абзац, у якому є вислів…;

  • прогляньте текст, скільки разів у ньому вживається слово …;

  • хто швидше знайде в першому абзаці найдовше слово.



4.Види читання:

  • 4.Види читання:

  • пошепки, тихо, голосно;

  • читання гудіння (напівголосне, у різному темпі);

  • “дощиком” (напівголосне, упродовж кількох хвилин усім класом);

  • “буксиром” (за вчителем);

  • читання скоромовок;

  • хорове читання певного уривку;

  • читання ланцюжком;

  • читання комбіноване (вчитель-учні);

  • мовчазне читання;

  • читання на швидкість;

  • проглядове читання з метою знаходження певних слів, назв тощо;

  • читання в особах;

  • читання у парі;

  • вибіркове читання.



  • Методика читання скоромовки

  • 1)розуміння дітьми значення усіх слів;

  • 2)читання скоромовки повільно, але чітко, правильно вимовляючи усі слова;

  • 3)читання в звичайному розмовному темпі;

  • 4)промовляння у пришвидшеному і швидкому темпі.



Мовчазне читання

  • Види завдань:

  • на перевірку розуміння певного явища;

  • знаходження опису подій;

  • виявлення емоційності сприймання, почуттів;

  • з’ясувати роль повторення одних і тих же слів;

  • встановлення зв’язку прочитаного з ілюстраціями;

  • з метою поділу тексту на частини, добору заголовка, складання плану.



Виразне читання

  • Типові методичні прийоми

  • інтонування учнями текстів:

  • на основі наслідування;

  • врахування особливостей жанру твору, аналізу тексту, його структури, орієнтації на слухача;

  • усвідомлення мовцем задачі читання.



Методичні умови формування у молодших школярів навички виразного читання:

  • розвиток чіткої, правильної вимови усіх звуків, володіння диханням, голосом, дикцією:

  • володіння нормами літературної вимови;

  • оволодіння прийомами інтонування (тон, темп, паузи, логічні наголоси);

  • розвиток уяви, емоційності читання;

  • сформованість в учнів усіх складових навички читання;

  • розуміння смислу прочитаного, мотивів і почуттів дійових осіб.



У поняття виразності читання входить:

  • дотримання розділових знаків:

  • крапка – тривала пауза і зниження голосу;

  • знак питання (оклику) – забарвлення голосу відповідною інтонацією;

  • кома – підвищення голосу і відповідної невеличкої паузи, коли можна сказати – раз

  • дотримання логічних пауз, які не завжди співпадають з розділовими знаками, але обов’язково зумовлюються граматичними причинами (однорідні члени речення);

  • логічні наголоси – виділення одного із слів чи групи слів у рядку чи реченні більшою силою голосу;



забарвлення або тон мовлення, забарвлення тексту різними почуттями, емоціями: (страху, суму, незадоволення, образи, чуйності, ласки, журби, підозри, радості, урочистості …);

  • забарвлення або тон мовлення, забарвлення тексту різними почуттями, емоціями: (страху, суму, незадоволення, образи, чуйності, ласки, журби, підозри, радості, урочистості …);

  • володіння силою голосу – передача під час читання необхідного тихо, голосно, напівголосно, пошепки, криком;

  • темп читання – повільно, швидко, помірно;

  • чітка вимова кожного слова;

  • створення на основі прочитаного окремих словесних картин і формувати вміння передавати слухачам так, щоб кожний із них міг чітко уявити їх.



Приступаючи до виразного читання необхідно враховувати:

  • загальний емоційний настрій твору;

  • настрій окремих його частин;

  • емоційний стан героїв;

  • розуміти ставлення автора до описуваних подій;

  • передавати своє ставлення до зображеного.

  • Необхідно упередити:

  • штучне інтонування;

  • “підроблювання” голосу.



Компоненти інтонаційної виразності мовлення:

  • логічна виразність, що переконливо передає зміст тексту;

  • образна виразність, що відтворює образність мови;

  • емоційна виразність, що передає певні почуття, ставлення до зображеного;

  • стильова виразність, яка відображає особливості читання творів різних жанрів



Правильне інтонування тексту випливає:

  • з поглибленого аналізу прочитаного;

  • виховання в учнів естетичних почуттів;

  • розуміння емоційного стану дійових осіб;

  • врахування жанру твору.



Види завдань для вироблення умінь користуватися паузою:

  • спостереження під керівництвом учителя за роллю паузи в кінці речення, в середині, з опорою на розділові знаки;

  • зіставлення варіантів читання речення, коли помилкова пауза руйнує розуміння його змісту;

  • знаходження речення, після якого має бути найдовша пауза;

  • знаходження речення, перед яким треба зупинитися;

  • визначення тривалості паузи в кінці віршованого рядка;

  • зазначення (психологічних) пауз у передачі настроїв героїв, описі подій (з допомогою вчителя);

  • розмітка в межах строфи або абзацу тривалості пауз (довга///середня//коротка/) з врахуванням розділових знаків та емоційного стану дійових осіб;

  • читання твору ланцюжком, коли читець закінчує читати на довгих паузах.



Визначення логічного наголосу охоплює:

  • розпізнавання учнями на слух логічних наголосів у читанні вчителя, читця;

  • самостійне знаходження слів, які слід прочитати з логічним наголосом;

  • читання речення так, щоб слово з логічним наголосом було яскраво виділено інтонаційно;

  • зіставлення мети висловлювання з місцем логічного наголосу у реченні.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка