Формується під домінуванням світових лідерів



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


  •  Львів-2008


Глобалізація: формування мегатсистеми світової економіки.

  • Глобалізація: формування мегатсистеми світової економіки.

  • Мета: надання глобальній економіці системних характеристик.

  • Керуюча підсистема: формується під домінуванням світових лідерів.

  • Керована підсистема: соціальні та економічні відносини між країнами.









Зростання або зниження тіньової економіки в країнах ОЕСР у період з 1998 до 2007 рр. у % від ВВП





Мета стратегічного партнерства: забезпечення структурно збалансованого економічного розвитку країн-партнерів.

  • Мета стратегічного партнерства: забезпечення структурно збалансованого економічного розвитку країн-партнерів.

  • Індикатори досягнення мети: інтегральна соціально-економічна ефективність.



Матриця стратегічного партнерства України



Розподіл стратегічних партнерів на кластери



Економічний розвиток

  • багатовимірний процес, який передбачає глибоку модернізацію та переорієнтацію всієї економічної та соціальної системи і, поряд із зростанням доходів і виробництва, передбачає здійснення радикальних змін в інституційній, соціальній та адміністративній структурах.



Економічний розвиток:



R=0,97; R2=0,94; DW=1,85

  • R=0,97; R2=0,94; DW=1,85

  • X1 - кількість організацій, які виконують наукові дослідження і розробки;

  • x2 - чисельність студентів у вищих навчальних закладах ІІІ–ІV рівнів акредитації;

  • X3 - валове виробництво сільськогосподарської продук­ції;

  • Х4 - прямі інвестиції з України;

  • Х5 - чисельність спеціалістів, які виконують наукові і науково-технічні роботи;

  • Х6 - кількість впроваджених нових технологічних прогресивних процесів;

  • Х7 - економічно активне населення у віці 15-70 рр;

  • Х8 - чисельність студентів у вищих навальних закладах І-ІІ рівнів акредитації;

  • Х9 - рентабельність продукції сільського господарства;

  • Х10- обсяг шкідливих викидів;

  • Х11 - обсяг виробництва цукру.



Наслідки нелегітимності первинного накопичення капіталу















Інноваційна модель транскордонного співробітництва



Схема взаємозв’язків між учасниками інноваційної моделі транскордонного співробітництва



Кооперативна модель партнерства (Ресурси для реалізації):

  • сировинні (гарантований ринок сільськогосподарської продукції);

  • виробничі (321 хлібозавод і пекарня, 201 підприємство з виробництва ковбас і копченостей, 121 скотозабійний пункт, 37 консервних заводів, 49 підприємств з сушіння, соління та іншої переробки овочів і фруктів, 138 – з виробництва безалкогольних напоїв, 133 – з переробки риби, 146 – з виготовлення непродовольчих товарів, тари, торговельного обладнання тощо);

  • фінансово-матеріальні (власні кошти споживчої кооперації, кошти пайовиків, кошти з державного та місцевих бюджетів, іноземні та вітчизняні інвестиції, кредити іноземних держав і програми технічної допомоги, банківські кредити, кошти, одержані від зарубіжних партнерів споживчої кооперації тощо);

  • організаційні (відділи центрального апарату Укоопспілки, облспоживспілок, ЗО „Укоопзовнішторг”, а також спеціалізовані робочі групи та комісії з конкретних питань ЗЕД при взаємодії з науковими, освітніми установами та відповідними підрозділами законодавчої та виконавчої влади, а також іншими вітчизняними та зарубіжними підприємствами);

  • кадрові (понад 121 тис. працівників, з них 13% з повною та базовою вищою освітою та 33% з неповною вищою освітою);

  • соціальні (позитивний імідж кооперації серед населення та владних структур);

  • інфраструктурні (понад 120 заготівельно-збутових баз, 3,5 тис. заготівельних пунктів, майже 25 тис. продовольчих магазинів і не менше 600 ринків);

  • науково-інноваційні (спеціально підготовлені спеціалісти в галузі міжнародного кооперативного співробітництва у Львівській комерційній академії, Полтавському університеті споживчої кооперації України, кооперативних вищих навчальних закладах І рівня акредитації).



Стратегічні пріоритети поглиблення міжнародного кооперативного співробітництва

  • реалізація програм цільового пошуку партнерів для конкретних інвестиційних проектів;

  • узгодження зусиль з кооперативними організаціями країн Центральної та Східної Європи щодо оптимізації структури виробництва і розміщення виробничих потужностей;

  • розвиток прикордонної торгівлі через встановлення прямих торговельних зв’язків кооперативних організацій і підприємств районної ланки з іноземними партнерами;

  • створення міжрегіональних кооперативних об’єднань за прикладом скандинавських кооперативів;

  • формування системи інформаційного та маркетингового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.



Модель міжнародної технологічної інтеграції Об’єкти впливу – економічні відносини, пов’язані з трансфером технологій, на різних рівнях ієрархії управління (мегарегіональних об’єднань країн; окремих країн; мезо-, мікрорівні):

    • Країни ЄС-15;
    • Країни ЄС-10;
    • Країни СНД;
    • Країни ОЧЕС;
    • Регіони країн ЄС;
    • Регіони України;
    • Прикордонні регіони України;
    • Суб’єкти науково-технічної діяльності;
    • Суб’єкти економічної діяльності;
    • Суб’єкти інституціональної інфраструктури трансферу технологій;
    • Суб’єкти інфраструктури інноваційної діяльності.


Головні цілі та очікувані наслідки інституціональних змін

      • Забезпечення можливості застосування селективної протекціоністської ліцензійної політики і практики.
      • Усунення асиметрії технологічного обміну, поглиблення інтеграції в Європейський дослідницький простір при збереженні можливостей селективного протекціонізму в сфері МТТ.
      • Зміцнення екологічної безпеки у процесі технологічного обміну та інноваційної діяльності.
      • Підвищення ефективності функціонування національної інновацій­ної системи, протидія нелегальному трансферу технологій, зміцнення екологічної безпеки.
      • Поглиблення секторальної інтеграції в науково-технологічній сфері, збереження і розвиток її потенціалу.
      • Забезпечення ефективності діяльності в сфері МТТ та інновацій, збільшення обсягу попиту на ОІВ.
      • Покращання системи управління обміну ОІВ та інноваційної діяльності.


Інші пріоритетні сфери і форми стратегічного партнерства:

  • Туристcько-рекреаційна (форма кластерна модель співробітництва у сфері туризму, рекреації, народних промислів);

  • Освітня (форма – міждержавні вищі навчальні заклади);

  • Охорона здоров’я (форма – спільні приватні медичні установи з розвитком у медичні кластери: освіта-лікарні-діагностичні центри);

  • Екологія (масштабні інвестиційно-інноваційні проекти рекультивації, ревіталізації, діагностики стану довкілля).



Критерії відбору сфер і форм партнерства:

  • Максимізація інтегрального соціально-економічного ефекту партнерства;

  • Стратегічний (довготривалий) характер;

  • Мінімізація загроз і ризиків;

  • Інституціональні та структурні зміни.



Дякуємо за увагу!

  • Дякуємо за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка