Функції науки в суспільстві



Дата конвертації04.01.2017
Розмір445 b.



Функції науки в суспільстві

  • Функції науки в суспільстві

  • соціальна пам'ять (збереження в пам'яті людства досвіду попередніх поколінь);

  • пізнавальна (забезпечує надання суспільству необхідних знань для правильного вирішення поставлених перед ним проблем);

  • виховна (визнання загальнолюдських цінностей у суспільстві, підвищення рівня його освіти)

  • наука - сфера дослідницької діяльності, спрямована на отримання нових знань про природу, суспільство і мислення

  • наука - система точно сформульованих і перевірених положень про закони природи і суспільства



Поняття об'єкта та предмета наукового дослідження

  • Поняття об'єкта та предмета наукового дослідження

  • Об'єкт дослідження — це головне поле докладання зусиль вчених. В одній науці (науковому напрямку) може бути кілька об'єктів досліджень, які складають логічно пов'язані сутності й мету досліджень у цій науці (науковому напрямку).

  • Об'єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).

  • Предмет дослідження — це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін.

  • Предмет є вужчим поняттям, ніж об'єкт і виступає його складовою.



Змістовна і формалізована методологія

  • Змістовна і формалізована методологія

  • Змістовний підхід - звернення до змісту досліджуваних явищ і процесів, виявлення сукупності їх елементів і взаємодій між ними (за допомогою абстракцій, аналізу, синтезу).

  • Формальний підхід - витяг з досліджуваних процесів, явищ лише стійких, відносно незмінних моментів (застосування математичного апарату, математичних моделей явищ, процесів, застосування будь-яких символьних або формульних мов)



Елементи науки

  • Елементи науки

  • факти - це основа для формування наукової гіпотези,

  • гіпотеза - це основа для формування теорії.

  • теорія дає цілісне уявлення про закони, і закономірностях предметної області.

  • для виявлення законів і закономірностей використовуються наукові методи.

  • принципи побудови та використання методів утворюють методологію.



Наукові факти - це факти, які отримали опис і пояснення на основі узагальнення класу явищ і відображають закони та закономірності предметної області

  • Наукові факти - це факти, які отримали опис і пояснення на основі узагальнення класу явищ і відображають закони та закономірності предметної області

  • Гіпотеза (грец hypothesis- підставу.) – це наукове припущення про закономірний зв'язок явищ, що містить елементи, новизни та оригінальності.

  • Теорія - це вища, найрозвиненіша форма організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності і істотні зв'язки певної області дійсності.

  • Концепція - певний спосіб розуміння, трактування якого або предмета (явища), основна точка зору на предмет

  • Концепція позбавлена тієї цілісності, детальності і широти, які властиві теорії

  • Ключовими елементами теорій і концепцій є закони та закономірності

  • Закон - філософська категорія, яка відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване, загальне для даної галузі відношення між явищами об'єктивної дійсності.

  • Закономірність – певна впорядкованість подій, відносна постійність, сталість головних детермінуючих факторів, регулярність зв'язку між речами.



Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.

  • Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.

  • Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.

  • У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.

  • Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.



Принципова перевірюваність пропонованої гіпотези;

  • Принципова перевірюваність пропонованої гіпотези;

  • Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;

  • Прогностичний потенціал;

  • Принципова (логічна) простота;

  • Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.



КЛАСИФІКАЦІЇ ГІПОТЕЗ

  • КЛАСИФІКАЦІЇ ГІПОТЕЗ

  • За функціями в пізнавальному процесі

  • Описова гіпотеза - це припущення про притаманні предмету властивості або про форму зв'язку між що спостерігаються предметами і явищами. Відповідає на питання: «Що являє собою даний предмет?», «Які властивості має даний предмет?», «В якому зв'язку перебувають дані предмети?».

  • Пояснювальна гіпотеза - це припущення про причини виникнення досліджуваних явищ. Відповідає на запитання: «Чому виникло дане явище?».

  • За охопленням явищ

  • Загальна гіпотеза - це припущення про закономірності, які стосуються всієї множини явищ відповідної предметної сфери.

  • Приватна гіпотеза - це припущення про закономірності, які стосуються тільки деяких елементів множини явищ відповідної предметної сфери.

  • Одинична гіпотеза - це припущення, яке стосується характеристики одного єдиного явища.



Етапи розробки гіпотези в ході наукового дослідження

  • Етапи розробки гіпотези в ході наукового дослідження

  • постановка проблеми

  • Формулювання робочої гіпотези (тимчасове припущення)

  • Накопичення фактів і попередній аналіз (робоча гіпотеза виправляється, уточнюється, доповнюється, а іноді й повністю замінюється)

  • Формулювання наукової гіпотези (найбільш загальне припущення, здатне повно і глибоко пояснити досліджувані явища)

  • обґрунтування гіпотези

  • Перевірка гіпотези: теоретична і практична

  • Розробка декількох гіпотез забирає більше часу, але підвищує достовірність результатів дослідження.



Типологія методів наукового пізнання

  • Типологія методів наукового пізнання

  • Метод - це сукупність розумових і практичних операцій, спрямованих на вирішення конкретного типу завдань.

  • Методи за сферами використання

  • Спеціальні методи - це специфічні методи, характерні для окремих наук.

  • Загальнонаукові методи - це методи, використовувані в безлічі наукових дисциплін.

  • Методи поділяють на:

  • методи теоретичного дослідження (гіпотетичний, гипотетико-дедуктивний, аксіоматичний, логічний, історичний методи, а також формалізація, ідеалізація і метод сходження від абстрактного до конкретного);

  • методи емпіричного дослідження;

  • теоретико-емпіричні методи



Вимоги до наукового методу:

  • Вимоги до наукового методу:

  • Строгість

  • Однозначність

  • Стійкість

  • Ефективність

  • Економічність

  • Простота

  • плідність Методика - це конкретизація методу, доведення його до інструкції, алгоритму, чіткого опису способу здійснення (наприклад, методика розрахунку показника, методика оцінки вартості).

  • Методика дослідження - це сукупність методів і прийомів, необхідних для проведення дослідження, а також правила застосування методів і прийомів з цієї сукупності.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка