Галицько-Волинський літопис – літопис ХІІІ століття, присвячений історії Галичині І Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201-1292років



Дата конвертації12.06.2016
Розмір445 b.





Мета уроку : на основі фактичного матеріалу, додаткових джерел розглянути культуру Галицько – Волинської держави; розкрити особливості розвитку освіти, літератури, архітектури, мистецтва, містобудування в період Галицько – Волинської держави; розширити знання учнів за межами програми; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яткам культури, розкривати їх значення в історичному процесі; висловлювати власну думку, брати участь в обговоренні , виховувати почуття прекрасного, гуманістичного сприйняття шедеврів минулого.

  • Мета уроку : на основі фактичного матеріалу, додаткових джерел розглянути культуру Галицько – Волинської держави; розкрити особливості розвитку освіти, літератури, архітектури, мистецтва, містобудування в період Галицько – Волинської держави; розширити знання учнів за межами програми; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яткам культури, розкривати їх значення в історичному процесі; висловлювати власну думку, брати участь в обговоренні , виховувати почуття прекрасного, гуманістичного сприйняття шедеврів минулого.













Галицько-Волинський літопис – літопис ХІІІ століття, присвячений історії Галичині і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201-1292років.

  • Галицько-Волинський літопис – літопис ХІІІ століття, присвячений історії Галичині і Волині. Зберігся в Іпатіївському літописному зведенні. Охоплює події 1201-1292років.



























Значне місце в культурі Галицько – Волинського князівства

  • Значне місце в культурі Галицько – Волинського князівства

  • займав іконопис. Він розвивався під впливом київського,

  • який тут високо цінувався. Найдавніші збережені ікони Галичини відносяться до XIII ст. Безцінною пам’яткою є “Покрова”, що зберігається у Київському державному музеї українського мистецтва.



Унікальною є композиція цієї ікони, що не має прямих паралелей у давньоруському і візантійському мистецтві. На відміну від всіх інших ікон на цю тему в давньогалицькій богородиця зображена з дитиною в лоні, а дугоподібний покрив над нею нагадує завісу, зображену на іконі в константинопольському Влахернському храмі.

  • Унікальною є композиція цієї ікони, що не має прямих паралелей у давньоруському і візантійському мистецтві. На відміну від всіх інших ікон на цю тему в давньогалицькій богородиця зображена з дитиною в лоні, а дугоподібний покрив над нею нагадує завісу, зображену на іконі в константинопольському Влахернському храмі.









Галицьке образотворче мистецтво ХІV ст. гідно представляє відома ікона Юрія-змієборця на чорному коні ( зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва).

  • Галицьке образотворче мистецтво ХІV ст. гідно представляє відома ікона Юрія-змієборця на чорному коні ( зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва).





Ця ікона є найвидатнішою і найхаратернішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. її було винайдено в середині 80-х рр. XX ст. в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Ця ікона, яку датовано орієнтовно 1300 р., на сьогодні є найбільш раннім твором волинського малярства з усіма властивими йому прикметами. Найбільшою разючою відмінністю в усіх типах і видах таких ікон є композиційне розміщення постаті Божої Матері. Вона зображена прямо, гордовито, велично. Погляд великих очей спрямований на глядача, обличчя спокійне, врівноважене. Постать Дитини має фронтальне зображення голови з легким поворотом очей до Матері. Збережена візантійська манера письма.

  • Ця ікона є найвидатнішою і найхаратернішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. її було винайдено в середині 80-х рр. XX ст. в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Ця ікона, яку датовано орієнтовно 1300 р., на сьогодні є найбільш раннім твором волинського малярства з усіма властивими йому прикметами. Найбільшою разючою відмінністю в усіх типах і видах таких ікон є композиційне розміщення постаті Божої Матері. Вона зображена прямо, гордовито, велично. Погляд великих очей спрямований на глядача, обличчя спокійне, врівноважене. Постать Дитини має фронтальне зображення голови з легким поворотом очей до Матері. Збережена візантійська манера письма.







«Книжник великий і філософ, якого не було перед цим у цілій землі і по ньому не буде”.

  • «Книжник великий і філософ, якого не було перед цим у цілій землі і по ньому не буде”.

  • Був прихильним до українців. За його князювання в Луцьку було збудовано фортецю – замок.

  • Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича до Холму.












База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка