Гематологія — наука, що вивчає захворювання крові людського організму, її функції, будову та фізіологію



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.



Гематологія

  • — наука, що вивчає захворювання крові людського організму, її функції, будову та фізіологію.

  • Гематологія - розділ медицини, який вивчає будову і функції системи крові (самої крові, органів кровотворення і кроворуйнування), причини і механізми розвитку хвороб крові, а також розробляє методи їх розпізнавання, лікування і профілактики.





Загальна характеристика крові

  • Кров – це особлива рідина, слаболужної реакції, яка циркулює в кровоносній системі людини і забезпечує життєдіяльність організму та виконує різні фізіологічні функції



Склад цільної крові.



Анемія, недокрів'я, малокрів'я (від грец. ἀναιμία - «відсутність крові») 

  • захворювання, пов'язане із зменшенням кількості червоних кров'яних тілець (еритроцитів) або нижча від нормальної кількість гемоглобіну в крові.

  • Є три основні причинами анемії:

  • 1. Надмірна втрата крові (гостра, або хронічна кровотеча).

  • 2. неефективне кровотворення.

  • 3.Надмірне руйнування клітин крові (гемоліз).

  • (Нормальні показники гемоглобіну (Нв) у чоловіків – 130-160 г/л; у жінок – 120-140 г/л).



Залежно від швидкості крововтрати:

  • Блискавична (частіше масивна) кровотеча – виникає при ушкодженні великих судин і швидкій крововтраті, є найбільш небезпечна.

  • Гостра кровотеча – виникає при ушкодженні теж великих судин.

  • Хронічна кровотеча – виникає при різних захворюваннях (виразкова хвороба шлунка, розпадаюча пухлина матки, сечового міхура тощо), крововтрата відбувається повільно та поступово, в зв’язку з чим організм встигає адаптуватися до поступового зменшення ОЦК.



Анемія зустрічається до 20% у жінок розвинутих країн та до 50% слаборозвинутих країн;

  • Анемія зустрічається до 20% у жінок розвинутих країн та до 50% слаборозвинутих країн;

  • Більше 50% хворих на хронічні захворювання та при пухлинах;

  • Значно погіршує якість життя та працездатність.





норма

  • норма



Прийнято розрізняти чотири ступені гострої крововтрати:

  • І ступінь (легкий) – до 20 % ОЦК (до 1 л крові, гематокрит більше 30 %);

  • ІІ ступінь (середньої тяжкості) – до 30 % ОЦК (до 1,5 л крові, гематокрит більше 25 %);

  • ІІІ ступінь (велика або тяжка крововтрата) – до 40 % ОЦК (до 2 л крові, гематокрит менше 25 %);

  • ІV ступінь (масивна або вкрай тяжка) – крововтрата більше 40 % ОЦК (2 л крові). Крововтрата більше 50 % (2,5 л) об’єму циркулюючої крові є смертельною !











норма

  • норма





Фізикальні та інструментальні методи дослідження стану системи крові

  • Слід відмітити, що на початку захворювання загальні прояви анемій, лейкозів, лімфогранулема-тозу, мієлоїдної гіпоплазії (аплазії) є підвищення температури тіла, слабкість, швидка втомлюваність, пітливість та ін. які зумовлені порушеннями процесів окислення, живлення і кровообігу внаслідок гіпоксії та інтоксикації.



Дослідження клітин білої крові

  • Проводять підрахунок загальної кількості лейкоцитів, лейкоцитарної формули, оцінюють морфологічні зміни лейкоцитів. У здорових осіб кількість лейкоцитів периферичної крові становить 4-9×109/л.

  • Розрізняють відносні й абсолютні види лейкоцитозу.

  • При лейкопенії знижується резистентність організму до інфекцій, нерідко розвиваються пухлини.

  • Важливе діагностичне значення має визначення відсоткового співвідношення окремих форм лейкоцитів (лейкоцитарна формула). Найчастіше в лейкоцитарній формулі спостерігаються зміни нейтрофілів. Збільшення кількості нейтрофілів (нейтрофільний лейкоцитоз) при бактерійних інфекціях, асептичних запальних процесах, інтоксикаціях, гемолізі й розпаді тканин, а також при злоякісних пухлинах. а також при злоякісних пухлинах.





Різкий нейтрофільоз у поєднанні з незначним лейкоцитозом чи лейкопенією є показником важкої інфекції та ослабленої імунної резистентності організму.

  • Різкий нейтрофільоз у поєднанні з незначним лейкоцитозом чи лейкопенією є показником важкої інфекції та ослабленої імунної резистентності організму.

  • Зменшення числа нейтрофілів (нейтропенія) виникає при пригніченні функції кісткового мозку (черевний тиф, бруцельоз, малярія, вірусах, іонізуючій радіації, сульфаніламідні та ін.).

  • Абсолютна лімфопенія буває при лімфогранулематозі, лімфосаркомі, злоякісній лімфомі.

  • Збільшення кількості еозинофілів (еозинофілія) більше 5-6 % характерна для алергічних захворювань (бронхіальна астма, дерматози, сироваткова хвороба, кропив’янка тощо).

  • Зростання кількості базофілів (базофілія) зустрічається при хронічному мієлолейкозі, поліцитемії, гострих тромбоцитопеніях, неспецифічному виразковому коліті, алергічних реакціях,



важка форма - кількість гранулоцитів < 0,5 Г/л, кількість тромбоцитів < 20,0 Г/л, число ретикулоцитів < 1 %, клітинність кісткового мозку < ЗО %;

  • важка форма - кількість гранулоцитів < 0,5 Г/л, кількість тромбоцитів < 20,0 Г/л, число ретикулоцитів < 1 %, клітинність кісткового мозку < ЗО %;

  • форма середньої важкості - відсутні всі критерії важкої форми;

  • легка форма - характеризується гіпоплазією кісткового мозку.



- алкоголізм;

  • - алкоголізм;

  • - цироз печінки;

  • - порушення всмоктування фолієвої кислоти в тонкій кишці;

  • - недостатнє поступлення фолієвої кислоти з їжею;

  • прийом деяких медикаментів (антагоністи пуринів, сульфаніламіди).



1. Визначення часу зсідання крові: користуються способом Лі-Уайта. В нормі взята з вени кров, підігріта в пробірці на водяній бані при t=37С, через 5-10 хв зсідається.

  • 1. Визначення часу зсідання крові: користуються способом Лі-Уайта. В нормі взята з вени кров, підігріта в пробірці на водяній бані при t=37С, через 5-10 хв зсідається.

  • Час зсідання крові подовжується при збільшенні антикоагуляційної активності крові або зниженні концентрації прокоагулянтів, а при схильності до тромбоутворення (наприклад, при ДВЗ-синдромі, гострому гнійному запаленні, крупозній пневмонії, дифтерії, гострому ревматичному поліартриті та ін.)  скорочується. При гемофілії А час зсідання крові збільшується до декількох годин, значно подовжується він при тяжких захворюваннях печінки.

  • 2. Визначення тривалості кровотечі за Дюке: характеризує час спонтанної зупинки кровотечі після ушкодження дрібних судин. Пучку пальця або мочку вуха хворого проколюють скарифікатором на глибину 3 мм. Кров, що самостійно виділяється, кожні 30 с знімають фільтрувальним папером. Проміжок часу від появ и першої краплі крові до припинення забарвлення нею фільтрувального паперу і є час тривалості кровотечі. В нормі він становить 2-4 хв.



- алкоголізм;

  • - алкоголізм;

  • - цироз печінки;

  • - порушення всмоктування фолієвої кислоти в тонкій кишці;

  • -недостатнє поступлення фолієвої кислоти з їжею;

  • -прийом деяких медикаментів (антагоністи пуринів, сульфаніламіди).



Ретракція кров‘яного згортка: характеризує кількість і активність тромбоцитів, оскільки вона відбувається під впливом виділеного ними ретрактозиму.

  • Ретракція кров‘яного згортка: характеризує кількість і активність тромбоцитів, оскільки вона відбувається під впливом виділеного ними ретрактозиму.

  • 3-5 мл крові, взятої з вени, інкубують добу в пробірці при температурі 37С, після чого вираховують відношення об’єму сироватки, що відділилася, до загального об’єму крові. Індекс ретракції в нормі становить 0,3-0,5.

  • Тромбоеластографія. Цей метод дозволяє графічно відобразити весь процес спонтанного зсідання незміненої (нативної) крові або плазми крові. За тромбоеласто- графічними кривими можна судити про стан гіпер- та гіпокоагуляції крові



1.  Загальна слабість, втомлюваність, головокружіння, шум у вухах, серцебиття, задишка.

  • 1.  Загальна слабість, втомлюваність, головокружіння, шум у вухах, серцебиття, задишка.

  • 2.  Стани запаморочення свідомості.

  • 3.  Напади стенокардії – міокардіодистрофія.

  • 4.  Блідість шкіри із зеленкуватим відтінком – “хлороз”, інколи жовтушність навколо рота (с-м Гено де Мюссі – “жовті вуса хлоротиків”).

  • 5.  Ранкові набряки під очима.





Геморагічний синдром

  • Геморагічний синдром лежить в основі так званих геморагічних діатезів – групи захворювань, основною ознакою яких є кровотечі в шкіру і внутрішні органи однієї або декількох локалізацій, що систематично повторюються, спонтанно або під впливом незначних травм. Основними причинами геморагічного синдрому є тромбоцитопенія, порушення згортання крові та підвищення судинної проникності



Синдром гіперспленізму

  • Гіперспленізм  часто вживаний термін для характеристики хронічного збільшення селезінки з одночасним зменшенням у крові вмісту клітин двох, а інколи і трьох ростків кровотворення (лейкопенія, тромбоцито-пенії і анемії). У гематологічних хворих часто ураження селезінки комбінується з втягненням в патологічний процес печінки, що об'єднують в гепатолієнальний синдром.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка