Генріх Гейне народився



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Генріх Гейне народився

  • Генріх Гейне народився

  • 13 грудня 1797 р. в Дюссельдорфі

  • на Рейні в сім'ї єврейського торговця

  • Його батько, колишній офіцер гвардії, торгував тканинами, але справи йшли кепсько, і родина зазнавала постійної матеріальної скрути.

  • Мати була по-європейському освіченою жінкою, знала чотири мови, літературу, філософію і вважала себе ученицею Руссо



Мати віддає його вчитися в початкову школу,

  • Мати віддає його вчитися в початкову школу,

  • потім у Дюссельдорфський католицький ліцей, один з викладачів якого, прочитавши твір, написаний хлопцем, потішив самолюбство матері, заявивши: «...з вашого сина виросте велика людина».

  • На момент закінчення Генріхом ліцею в батьків не було грошей на його подальшу освіту.

  • На сімейній раді вирішено було влаштувати хлопця в банківську контору, щоб він здобув комерційний досвід, а також кошти для продовження навчання. Та власник контори відразу побачив, що «у хлопця немає ніякого хисту до наживи ».

  • Гейне залишив контору і перебрався до Гамбурга, де його багатий дядечко Соломон Гейне мав власну торгівельну фірму.

  • Два наступні роки Гейне працював у цій фірмі, очікуючи дядькової згоди оплатити його подальше навчання. Зрештою, дядько дав свою згоду, але за умови, що Генріх стане адвокатом



Гейне повернувся в Дюссельдорф, де наполегливо готувався до вступу в Боннський університет, до якого і був зарахований на правничий факультет

  • Гейне повернувся в Дюссельдорф, де наполегливо готувався до вступу в Боннський університет, до якого і був зарахований на правничий факультет

  • Через рік Гейне перейшов до Геттінгенського університету, який невдовзі також змушений був залишити через причетність до дуелі

  • Кілька років навчався в Берлінському

  • університеті. Познайомився з відомими німецькими

  • філософами та письменниками-романтиками

  • (Альбертом фон Шаміссо, Фрідріхом Шлегелем

  • (його викладач історії німецької мови), Людвігом Тіком та ін.),

  • співпрацював з газетами та журналами, друкував

  • свої літературні твори.

  • В Берліні він слухав лекції знаменитого філософа Гегеля,

  • захопився творчістю Байрона та Гете.



В 1824 р. Гейне знову перейшов до Геттінгенського університету і наступного року успішно захистив дисертацію на ступінь доктора права

  • В 1824 р. Гейне знову перейшов до Геттінгенського університету і наступного року успішно захистив дисертацію на ступінь доктора права



Після закінчення університету

  • Після закінчення університету

  • Гейне віддав перевагу літературній творчості

  • В ці роки він багато подорожує, Англію та

  • Італію, а після повернення у 1829 р. приймає пропозицію стати співвидавцем одного

  • з німецьких політичних часописів

  • і переїжджає до Мюнхена.

  • Сміливі виступи Гейне в пресі та його художні твори, спрямовані проти німецької націоналістичної й релігійної політики, спричинили цензурні перепони та переслідування. Політичне цькування набрало таких обертів, що Гейне змушений був рятуватися втечею до Франції, де тільки-но відбулася Липнева революція 1830 р., на яку поет покладав великі сподівання, гадаючи, що вона викличе демократичні зміни і в інших країнах Європи.

  • Гейне живе у Парижі, де швидко ввійшов в атмосферу та ритм суспільно-політичного і культурного життя. За чверть століття, що його Гейне провів у Франції, йому лише двічі вдалося побувати на батьківщині, де його твори були заборонені, а самому йому загрожував арешт.

  • У 44-літньому віці Гейне одружився з простою дівчиною, продавщицею Кресане Ежені Міра, яку називав на німецький лад Матильдою, а ще «домашнім Везувієм» через її примхливий і запальний характер.



1848 р., після смерті дядька Соломона, його син і спадкоємець Карл відмовився було виплачувати встановлену дядьком племіннику щорічну грошову допомогу (згодом відновив її).

  • 1848 р., після смерті дядька Соломона, його син і спадкоємець Карл відмовився було виплачувати встановлену дядьком племіннику щорічну грошову допомогу (згодом відновив її).

  • почала стрімко прогресувати його давня хвороба — параліч спинного мозку.

  • У травні 1848 р. він востаннє вийшов з дому, щоб відвідати Лувр. Наступні вісім років свого життя названі самим поетом «матрацною могилою».

  • 17 лютого 1856 р. Гейне не стало. Його останні слова: «Писати! Паперу, олівець!..»





В 1962 р. в Мюнхені з нагоди 165-річчя з дня народження поетові було встановлено унікальний пам'ятник у вигляді водограю, поряд з яким прекрасна оголена жінка — муза любовної поезії Ерато.

  • В 1962 р. в Мюнхені з нагоди 165-річчя з дня народження поетові було встановлено унікальний пам'ятник у вигляді водограю, поряд з яким прекрасна оголена жінка — муза любовної поезії Ерато.

  • На мармуровій плиті — рядки з поезії Гейне, які в Німеччині знає напам'ять кожен:

  • Троянду і сонце, лілею й голубку

  • Любив я колись, мов укохану любку.

  • Тепер не люблю їх — люблю до загину

  • Єдину, безвинну дитину, перлину;

  • Віднині й навіки мені моя любка

  • Троянда і сонце, лілея й голубка.

  • (Переклад Л. Первомайського)



Умница всех замечает, дурак всем делает замечания.

  • Умница всех замечает, дурак всем делает замечания.

  • До последнего мгновения мы играем для себя самих какую-то комедию.

  • Умники выдумывают новые мысли, дураки распространяют их.

  • Больше всего пороха боятся те, кто его не выдумает.

  • Немного глупости всегда свойственно поэзии.

  • Бог простит меня, ведь это его профессия.

  • Прощаясь навсегда, не пишут длинных писем.

  • Лишь пережив любовь, человек начинает по-настоящему дружить.





На одной из плит, вмурованных в землю, читаем цитату о том, что то, что начинается с сожжения книг, заканчивается сожжением людей. Генрих Гейне, 1820 год.

  • На одной из плит, вмурованных в землю, читаем цитату о том, что то, что начинается с сожжения книг, заканчивается сожжением людей. Генрих Гейне, 1820 год.

  • Книги сжигали на заре христианства, в Средние века… Их продолжают жечь и в наши дни, но 1933 год по размаху и последствиям, хочется верить, превзойден никогда не будет.



Акция по "очистке библиотек" от литературы, не отвечавшей арийскому духу, была организована не министерством пропаганды Геббельса, а студенческим союзом. Она проходила по всей стране, но центральный костер полыхал в столице - между бульваром Унтер-ден-Линден и Берлинским собором на тогдашней Оперной площади перед университетом. 20 тысяч книг превратились в пепел за одну ночь.

  • Акция по "очистке библиотек" от литературы, не отвечавшей арийскому духу, была организована не министерством пропаганды Геббельса, а студенческим союзом. Она проходила по всей стране, но центральный костер полыхал в столице - между бульваром Унтер-ден-Линден и Берлинским собором на тогдашней Оперной площади перед университетом. 20 тысяч книг превратились в пепел за одну ночь.

  • Памятник находится не на площади, а под ней. Через опущенное в землю массивное стекло можно разглядеть белые стеллажи. Они пусты, но на них хватит места для 20 тысяч книг.










База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка