Географія дивиться в телескоп;краєзнавство – у мікроскоп. Географія дивиться в телескоп;краєзнавство – у мікроскоп



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



Географія дивиться в телескоп;краєзнавство – у мікроскоп.

  • Географія дивиться в телескоп;краєзнавство – у мікроскоп.

  • В.П.Семенов-Тянь-Шанський

  • Відомості про свою місцевість – це та “навчальна лабораторія”, яка потрібна географу так само, як фізику чи хіміку, - шкільна лабораторія з їх предметів



Ян Амос Коменський, чеський педагог, розробив систему методів навчання, серед яких важливе місце займав краєзнавчий принцип. У “Великій дидактиці” рекомендував розпочинати процес навчального пізнання з вивчення рідного краю.

  • Ян Амос Коменський, чеський педагог, розробив систему методів навчання, серед яких важливе місце займав краєзнавчий принцип. У “Великій дидактиці” рекомендував розпочинати процес навчального пізнання з вивчення рідного краю.

  • К.Ушинський, видатний вітчизняний педагог, уперше дав визначення краєзнавства як педагогічного поняття.

  • Фундатори наукового українського краєзнавства – академіки М.Грушевський, С.Рудницький, П.Тутковський.

  • М.Грушевський, історик і країнознавець, автор одинадцятитомної “Історії України-Руси”.

  • С.Рудницький .“Коротка географія України”. Започаткував наукове географічне українознавство, дав природно- і антропогеографічні характеристики України як етнічної території і держави.

  • П.Тутковський .“Природна районізація України”, “Краєвиди України в зв’язку з її природою та людністю”. Чітко сформував краєвидознавчий принцип пізнання навколишнього середовища.



Всебічне вивчення місцевими силами певної території краю, здійснюване на науковій основі.

  • Всебічне вивчення місцевими силами певної території краю, здійснюване на науковій основі.

  • Комплекс наукових дисциплін, різних за змістом і частковими методами дослідження, але які ведуть у своїй сукупності до наукового і всебічного пізнання краю. О.С.Барков

  • Географія рідного краю. Л.С.Берг

  • Вивчення взаємозв’язків природних і соціальних явищ рідного краю з науковою, навчальною, виховною і практичною метою. Географічна енциклопедія України.

  • Вивчення природи, населення, господарства й культури невеликих територій і населених пунктів з їх найближчим оточенням. Географический єнциклопедический словарь.

  • Всебічне вивчення місцевості, в якій мешкає людина.



Природне краєзнавство. Це один зі шляхів патріотичного і морально-естетичного виховання школярів, бо воно допомагає по бачити й оцінити красу рідної природи. Природа краю в цілому, окремі її компоненти і зв’язки між ними вивчаються в розвитку, тобто з природничо-історичних позицій.

  • Природне краєзнавство. Це один зі шляхів патріотичного і морально-естетичного виховання школярів, бо воно допомагає по бачити й оцінити красу рідної природи. Природа краю в цілому, окремі її компоненти і зв’язки між ними вивчаються в розвитку, тобто з природничо-історичних позицій.

  • Історія краю. Вивчення історії краю, відображеної в її пам’ятках, яке спирається на закономірності, принципи і методи дослідження історичної науки, а також сфера активної практичної діяльності краєзнавців, спрямованої на поширення знань про історію краю та його пам’ятки.

  • Мистецтво краю. Вивчення мистецтва рідного краю в усіх його різноманітних проявах: в архітектурі і предметах побуту, в скульптурі і в живописі, у мотивах візерунків і кольорах одягу, в піснях і танцях, у словесній творчості, у вимові та звичках. Усе це створює відчуття неповторності місцевої художньої культури, вивчення і популяризація якої – завдання краєзнавства.



Всебічне вивчення своєї місцевості і накопичення краєзнавчого матеріалу.

  • Всебічне вивчення своєї місцевості і накопичення краєзнавчого матеріалу.

  • Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні в школі та ВНЗ.



Краєзнавча бібліографія – важливий спосіб інформації про літературу, яка вийшла в минулому і виходить тепер. ЇЇ завданням є виявлення, облік, характеристика і пропоганда краєзнавчої літератури.

  • Краєзнавча бібліографія – важливий спосіб інформації про літературу, яка вийшла в минулому і виходить тепер. ЇЇ завданням є виявлення, облік, характеристика і пропоганда краєзнавчої літератури.

  • Картографічні джерела. Карта слугує джерелом інформації і засобом для демонстрації результатів краєзнавчих досліджень. На карту наносяться дані про природу рідного краю, населення і господарство, центри народних художніх промислів, місцеві пам’ятки. Карта – джерело знань і підсумок краєзнавчої діяльності.

  • Архівні джерела. Багатовікова документальна спадщина зберігається в державних архівах, обласних , музейних.

  • Усні джерела. Мова зберігає багаті відомості про життя в різні епохи. Каналом передачі цих відомостей є усна народна творчість: казки, легенди, думи, пісні, прислів‘я, приказки, бесіди з цікавими людьми.

  • Спостереження. Спостереження в природі – це цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи.



Один із педагогічних принципів навчання, що означає уточнення, конкретизацію, розкриття й підтвердження наукових понять конкретними фактами, явищами й процесами навколишнього середовища.

  • Один із педагогічних принципів навчання, що означає уточнення, конкретизацію, розкриття й підтвердження наукових понять конкретними фактами, явищами й процесами навколишнього середовища.

  • Встановлення в процесі навчання асоціативних зв’язків між відомими учням фактами з навколишнього середовища та програмовим географічним матеріалом з метою підвищення якості засвоєння знань. І.С.Матрусов

  • “Від відомого – до невідомого ”, “Від близького – до далекого” . Дидактичне правило

  • Охоплення краєзнавчою роботою всіх учнів: збір колекцій, гербаріїв місцевої флори, фотографування та замальовки природи, вивчення трудової діяльності населення, участь у природоохоронних заходах, безпосереднє спілкування з природою під час екскурсій, проведення практичних занять, фенологічних і метеорологічних спостережень.



Дати учням можливість у знайомій місцевості в повсякденній обстановці спостерігати географічну дійсність у співвідношеннях і зв’язках її окремих компонентів і результати спостережень використовувати на уроках для формування понять на отриманих реальних уявленнях, що складають основу географічної науки.

  • Дати учням можливість у знайомій місцевості в повсякденній обстановці спостерігати географічну дійсність у співвідношеннях і зв’язках її окремих компонентів і результати спостережень використовувати на уроках для формування понять на отриманих реальних уявленнях, що складають основу географічної науки.

  • Зв’язок навчання з життям, активізація пізнавальної діяльності школярів. Географічні поняття, що застосовуються школярами на прикладі свого краю, є найбільш переконливими, легко запам’ятовуються.



Навчальне (характер і зміст визначаються шкільною програмою);

  • Навчальне (характер і зміст визначаються шкільною програмою);

  • Позакласне (відповідно до плану виховної роботи )



Пізнавальна, пов‘язана з пізнанням навколишнього середовища.

  • Пізнавальна, пов‘язана з пізнанням навколишнього середовища.

  • Дослідницька, передбачає не пасивне споглядання навколишнього середовища, а активну й різноманітну дослідницьку роботу. Основні методи досліджень – картографічний, спостережень, історичний, моделювання, математичний, статистичний та ін.

  • Практична діяльність формує активно перетворювальне ставлення до навколишньої дійсності, перетворює одержані в процесі пошуку знання на переконання.



Спирається на принципи дидактики – науки, що розкриває загальні закономірності освіти.

  • Спирається на принципи дидактики – науки, що розкриває загальні закономірності освіти.

  • Відповідає на запитання:

  • Навіщо вивчати природу свого краю?

  • Чому вчити?

  • Як учити, як виховувати засобами краєзнавства, які методи і прийоми найбільш ефективно використовувати для розвитку, навчання і виховання учнів через зміст краєзнавчого матеріалу?



Центральний блок засобів навчання: підручник і навчальні посібники для учнів.

  • Центральний блок засобів навчання: підручник і навчальні посібники для учнів.

  • Допоміжний блок: навчальні атласи, карти, в т.ч. контурні, робочі зошити, методичні посібники для вчителів, довідники й краєзнавча науково-популярна література, навчальні відеофільми, електронні засоби навчання.



  • Підручники географії не містять конкретних краєзнавчих матеріалів того чи іншого регіону. Автори повинні націлювати в тексті підручника учня на використання краєзнавчого матеріалу на уроках географії, а вчитель повинен уміло підводити учня до розуміння теоретичного географічного тексту лише за допомогою знань про свій край, свою місцевість. Тільки співдружність програмового матеріалу з краєзнавчим матеріалом допоможе учневі отримати міцні і потрібні знання.



Навчальний курс “Фізична географія України” у 8 класі та “Соціально-економічна географія України” у 9 класі викладається у зменшеному обсязі ( 52 години). В програмі невелика кількість годин відведена на розділи “Фізична географія своєї області” та “Економічна географія своєї області”.

  • Навчальний курс “Фізична географія України” у 8 класі та “Соціально-економічна географія України” у 9 класі викладається у зменшеному обсязі ( 52 години). В програмі невелика кількість годин відведена на розділи “Фізична географія своєї області” та “Економічна географія своєї області”.

  • Вивчення факультативних курсів за рахунок годин варіативної частини базового навчального плану.

  • Доцільно інтегрувати базовий і факультативний курси в єдиний курс.



У розділі “Географія своєї області” вчителі на прикладі своєї місцевості мають змогу показати особливості розвитку реальної економіки, структурні зміни, що відбулися в господарстві області за роки незалежності, проаналізувати існуючі проблеми та разом з учнями “пошукати”шляхи виходу із складних економічних і соціальних ситуацій.

  • У розділі “Географія своєї області” вчителі на прикладі своєї місцевості мають змогу показати особливості розвитку реальної економіки, структурні зміни, що відбулися в господарстві області за роки незалежності, проаналізувати існуючі проблеми та разом з учнями “пошукати”шляхи виходу із складних економічних і соціальних ситуацій.

  • Сприяти формуванню в учнів умінь та навичок щодо організації та проведення спостережень у природі. Восьмикласники повинні виконувати спостереження, необхідні для практичних рекомендацій господарському комплексу: вміння характеризувати погоду за день, тиждень, місяць і рік, робити прогнози погоди на найближчий час; працювати з приладами, визначати глибину річки, швидкість течії, ріст ярів, заростання озер, прогнозувати утворення обвалів, лавин, визначати мінерали і гірські породи за зовнішніми ознаками, виконувати зйомки місцевості, розрізняти і визначати представників флори і фауни.

  • Весь навчальний матеріал і методика його викладання повинні бути побудовані на краєзнавчому матеріалі. Ця вимога обумовлена необхідністю забезпечення наочності навчання географії, необхідністю розвитку в учнів у процесі навчання практичних умінь і навиків спостерігати явища іпроцеси у природі.Здійснення краєзнавчого підходу можливе лише при умові систематичної роботи зі збору й аналізу місцевого краєзнавчого матеріалу.



Неодмінною умовою засвоєння знань з географії України є знання про природу, населення і господарство рідного краю.

  • Неодмінною умовою засвоєння знань з географії України є знання про природу, населення і господарство рідного краю.

  • У 9-х класах рекомендується започаткувати(продовжити) викладання 17-годинного курсу за вибором “Економічна та соціальна географія своєї області” (за рахунок годин варіативної частини навчального плану).



Теми (відповідно до програми “Рідний край“)

  • Теми (відповідно до програми “Рідний край“)

  • Особливості ГП та його вплив на господарську спеціалізацію області.

  • Населення області (своєї місцевості). Заселення території. Виникнення й походження назви. Топоніміка найближчих географічних об’єктів.

  • Належність м. Луцька (свого населеного пункту ) до певного типу поселень, адміністративних одиниць України та історико-географічних областей.

  • Етнографічні особливості життя населення. Народні звичаї, обряди, культура.

  • Трудові ресурси, зайнятість населення. Найпоширеніші професії та традиційні заняття мешканців свого краю. Видатні люди свого краю.

  • Господарське значення природних ресурсів.

  • Територіальна та галузева структура господарства.

  • Промисловість своєї області, її місце в господарстві України.

  • Галузі соціальної інфраструктури, їх склад та значення.

  • Сільське господарство, його галузева структура.

  • Транспорт, його види. Транспортні вузли.

  • Місце своєї області в господарстві економічного району, до якого належить.

  • Вплив господарської діяльності людини на природні комплекси рідного краю. Заходи щодо охорони природи.

  • Прояв глобальних проблем людства на території рідного краю.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка