Гігієнічне значення ґрунту. Гігієнічне значення ґрунту



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.





Гігієнічне значення ґрунту.

  • Гігієнічне значення ґрунту.

  • Ендемічне значення ґрунту.

  • Роль ґрунту в поширенні інфекційних захворювань та глистяних інвазій.

  • Забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами.

  • Гігієнічні основи очищення населених місць.







1) природні за межами населених місць, які можуть бути використані для нового будівництва або вирощування сільськогосподарських культур;

  • 1) природні за межами населених місць, які можуть бути використані для нового будівництва або вирощування сільськогосподарських культур;

  • 2) штучно створені ґрунти населених місць, які утворилися з природних унаслідок їхнього перемішування з відходами антропогенного походження (побутовими, промисловими). До цього виду також належать пересунуті ґрунти, утворені внаслідок вертикального планування місцевості. Обидва різновиди штучно створених ґрунтів об'єднані терміном "культурний шар ґрунту населених місць";

  • 3) штучні покриття ґрунту (асфальтові, щебеневі, бетонні та ін.).



пористість,

  • пористість,

  • повітропроникність,

  • проникність,

  • фільтраційна здатність,

  • капілярність,

  • вологоємність.





Мінеральні сполуки,

  • Мінеральні сполуки,

  • Органічні сполуки,

  • Органо-мінеральні комплекси,

  • Грунтові розчини,

  • Ґрунтова волога,

  • Повітря,

  • Грунтові мікроорганізми.





ґрунт є:

  • ґрунт є:

  • 1)      головним чинником формування природних і штучних біогеохімічних провінцій, які відіграють провідну роль у виникненні й профілактиці ендемічних захворювань серед населення;

  • 2)      середовищем, яке забезпечує циркуляцію у системі навколишнє середовище — людина хімічних та радіоактивних речовин, що використовуються в народному господарстві, а також екзогенних хімічних речовин, які потрапляють у ґрунт з викидами промислових підприємств, авіа - і автотранспорту, стічними водами, а отже, чинником, що впливає на здоров'я населення;

  • 3)     одним із джерел хімічного й біологічного забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, а також рослин, що ними людина харчується;

  • 4)     чинником поширення інфекційних хвороб та інвазій;

  • 5) природним середовищем, найпридатнішим для знешкоджування рідких і твердих відходів.





Ґрунт є середовищем, в якому відбуваються процеси трансформації сонячної енергії. Ґрунт є тим елементом біосфери Землі, який формує хімічний склад харчових продуктів, питної води і частково атмосферного повітря

  • Ґрунт є середовищем, в якому відбуваються процеси трансформації сонячної енергії. Ґрунт є тим елементом біосфери Землі, який формує хімічний склад харчових продуктів, питної води і частково атмосферного повітря



Це місцевості, де в ґрунті або у воді є нестача або надлишок хімічних елементів. Всі види порушень, що залежать геохімічної обстановки місцевості, об’єднують в поняття геохімічні ендеміЇ.

  • Це місцевості, де в ґрунті або у воді є нестача або надлишок хімічних елементів. Всі види порушень, що залежать геохімічної обстановки місцевості, об’єднують в поняття геохімічні ендеміЇ.

  • Описано низку геохімічних ендемій у тварин внаслідок нестачі чи надлишку J, F, B, Mn, Zn, Co, Cu, Se, Sr, Mg, Be, Li, Hg і ін. Описані “ендемії міксти” – від нестачі декількох елементів.



Нестача окремих елементів - наприклад, йоду, фтору, селену, марганцю, молібдену, міді та ін.

  • Нестача окремих елементів - наприклад, йоду, фтору, селену, марганцю, молібдену, міді та ін.

  • Надлишок фтору, селену, деяких важких металів. Зокрема у багатьох країнах реєструється епідемічний флюороз (Кенія, В’єтнам).

  • Молібденоз або ендемічна подагра – надлишок молібдену.

  • Хондро- і остеодистрофії – надлишок стронцію.

  • Враження печінки та інших органів травлення – надлишок селену.



1) внесення мінеральних та органічних добрив;

  • 1) внесення мінеральних та органічних добрив;

  • 2) використання пестицидів;

  • 3) надходження промислових і побутових відходів різних видів, які застосовують як добрива та з метою зволоження, в тому числі і внесення відходів тваринницьких комплексів (ферм) та індивідуальних господарств;

  • 4) потрапляння на його поверхню хімічних речовин з викидів в атмосферу промислових підприємств і автотранспорту, а також

  • радіонуклідів унаслідок аварій на ядерних реакторах;

  • 5) зберігання або постійне поховання побутових і промислових відходів.



1)     вторинна сировина (папір, картон, текстиль, метал, шкіра та ін.); це приблизно 25% від маси відходів;

  • 1)     вторинна сировина (папір, картон, текстиль, метал, шкіра та ін.); це приблизно 25% від маси відходів;

  • 2)  органічна частина, яку можна знешкодити, — приблизно 60—70%. 3)     баласт (скло, каміння та ін.) — 6—8%;

  • 4) паливні матеріали, які не вдається утилізувати (вугілля, деревина, гума та ін.) —8—10%.



  • Санітарно-фізичні

  • Фізико-хімічні

  • Показники хімічної безпеки:

  • Санітарно-хімічні

  • Санітарно-мікробіологічні

  • Санітарно-гельмінтологічні

  • Санітарно-ентомологічні

  • Показники радіаційної безпеки

  • Показники самоочищення ґрунту









число Хлебникова – відношення кількості ґрунтового білкового азоту (азоту гумусу) до кількості органічного азоту.

  • число Хлебникова – відношення кількості ґрунтового білкового азоту (азоту гумусу) до кількості органічного азоту.

  • Вираховується на 100 г абсолютно сухого ґрунту.

  • Чим більше наближається до одиниці це число, тим чистіша проба





















1. рідкі – нечистоти, помиї, промислові стічні води, атмосферні опади;

  • 1. рідкі – нечистоти, помиї, промислові стічні води, атмосферні опади;

  • 2. тверді – хатнє сміття, кухонні відходи, гній, виробничі відходи, трупи тварин, відходи боєнь тощо.



Штучні методи очистки (механічне – решітки, пісковловлювачі, первинні відстійники);

  • Штучні методи очистки (механічне – решітки, пісковловлювачі, первинні відстійники);

  • Біологічне очищення (біофільтри, аеротенки, вторинні відстійники);

  • Хімічне очищення – знезараження очищеної води хлоруванням, озонуванням та іншими методами;

  • Біологічні ставки з аерацією .



Охолодження гарячих стічних вод;

  • Охолодження гарячих стічних вод;

  • Нафто- і жировловлювання;

  • Нейтралізація кислих або основних стічних вод;

  • Хімічне осаджування або окиснення;

  • Екстрагування, адсорбція на активованому вугіллі або на інших матеріалах;

  • Іонообмін та інші методи.



1. Поля асенізації, на яких проходить і знезараження нечистот, і посіви сільськогосподарських культур з урахуванням сівозміни.

  • 1. Поля асенізації, на яких проходить і знезараження нечистот, і посіви сільськогосподарських культур з урахуванням сівозміни.

  • 2. Поля заорювання, де нечистоти знезаражуються без використання цих площ з сільськогосподарською метою.



І — збирання і тимчасове зберігання твердих побутових відходів;

  • І — збирання і тимчасове зберігання твердих побутових відходів;

  • II — вивезення;

  • III — знешкоджування та утилізація.



утилізаційні (перероблення відходів на органічні добрива, біопаливо, виділення вторинної сировини, наприклад, металевого брухту, для промисловості, використання як енергетичного палива)

  • утилізаційні (перероблення відходів на органічні добрива, біопаливо, виділення вторинної сировини, наприклад, металевого брухту, для промисловості, використання як енергетичного палива)

  • ліквідаційні (поховання в землю, скидання в моря,

  • спалювання без використання

  • тепла).



1)      біотермічні (поля заорювання, удосконалені звалища, полігони складування, поля компостування, біокамери, заводи біотермічного перероблення; у сільській місцевості в особистих господарствах — компостні купи, парники);

  • 1)      біотермічні (поля заорювання, удосконалені звалища, полігони складування, поля компостування, біокамери, заводи біотермічного перероблення; у сільській місцевості в особистих господарствах — компостні купи, парники);

  • 2)      термічні (сміттєспалювальні заводи без або з використанням теплової енергії, що утворюється при цьому, піроліз з одержанням горючого газу та нафтоподібних мастил);

  • 3) хімічні (гідроліз);

  • 4) механічні (сепарація відходів з подальшою утилізацією, пресування в будівельні блоки);

  • 5) змішані.



Біотермічні – компостування і біотермічні камери

  • Біотермічні – компостування і біотермічні камери

  • Вдосконалені звалища для твердих відходів

  • Сміттєспалення в спеціальних печах за температури 650-1200ºС

  • Сміттєсортувальні станції і сміттєутилізаційні заводи (ферментаційні башти,компостування за методом Дано в біостабілізаторі, метод “Біотенк”та ін.)



1-й клас - надзвичайно небезпечні

  • 1-й клас - надзвичайно небезпечні

  • речовини;

  • 2-й клас - високонебезпечні речовини;

  • 3-й клас - помірнонебезпечні речовини.

  • 4-й клас - малонебезпечні речовини.







Джерела забруднення ґрунту.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка