Головні завдання роботи закладу з сім'єю Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



Головні завдання роботи закладу з сім'єю

  • Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків

  • Організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.

  • Гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин “педагоги – батьки”



Визначальна умова взаємодії суб'єктів виховання

  • Вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного;

  • Можливості порозуміння щодо завдань і засобів виховного впливу заради благополуччя дитини;

  • Адекватність виховних дій до запланованого кінцевого результату.



Виховний ідеал української сім'ї

  • Виховний ідеал української сім'ї формувався протягом усієї історії українського народу.

  • Досягнення цього ідеалу на практиці залежало від багатьох чинників — державного устрою, світогляду як окремого індивіда, так і суспільства в цілому, моралі та релігії, рівня розвитку культури, національних властивостей тощо.

  • За сучасних умов на виховний ідеал має орієнтуватися державна політика, сім'я, навчально-виховні заклади



Виходячи із цих концептуальних теоретич­них положень, українська сім'я має культивувати такі якості і особливості характеру людини:

  • повага і відданість своїм батькам, сім'ї, родині, готовність до взаємодопомоги;

  • розуміння і відчуття духовної єдності поколінь, повага до батьків, культури та історії рідного народу;

  • усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ;

  • всебічний і гармонійний розвиток особистості, готовність як до розумової, так і до фізичної праці, захисту рідної землі, аж до самопожертви;



Основні завдання родинно-сімейного виховання в умовах сьогодення:

  • виховання патріотизму, громадянських якостей особистості, правової культури;

  • виховання фізично й морально здорової дитини, забезпечення необхідних екосоціальних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини (генотипу);

  • створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів і сприймань дитини, її самореалізації;

  • засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні,

  • виховання культури поведінки, правдивості, справедливості, гідності, честі, людяності, здатності виявляти турботу про молодших, милосердя до слабих і людей похилого віку;



Напрямки сімейного виховання

  • Формування національної самосвідомості;

  • Правове виховання ;

  • Моральне виховання;

  • Статеве виховання;

  • Художньо – естетичне;

  • Формування духовності й духовної культури;

  • Трудове виховання;

  • Екологічне виховання;

  • Розумове виховання.



Програма реалізації ідеї співробітництва сім’ї та школи

  • Як зацікавити колектив ідеями діяльнісно, продуктивної праці з батьками?

  • Як розподілити ролі серед адміністративно-управлінського апарату, щоб в спільній справі кожен міг найбільш реалізувати свій управлінський, організаторський та педагогічний потенціал?

  • Як теоретично підготуватися до здійснення важливого напрямку роботи? Чий досвід обов'язково необхідно урахувати, проаналізувати? Які позитивні традиції склалися в самій школі в цьому напрямку роботи? Як їх розвивати?

  • Кому краще доручити проект спільної діяльності з батьками? Яким критеріям повинен відповідати цей проект?



Проектування роботи з батьками заступником директора

  • Він має бути безумовно вихованою, інтелігентною, стриманою людиною, яка вміє знаходити спільну мову з усіма батьками, бути терплячим щодо них та стриманим у розмові з ними, вміти підтримати їх точку зору й зрозуміти ті проблеми, з якими вони прийшли до школи.

  • Заступник директора повинен бути освіченим у галузі сімейного виховання, батьківської педагогіки, знати проблеми взаємовідносин школи та сім'ї, розбиратися в типології проблем сімейного виховання, він має прагнути опанувати вітчизняний та зарубіжний досвід співробітництва школи з батьками.

  • Заступник директора повинен розуміти, що співробітництво з батьками є умовою розвитку сучасної школи, досягнення освітніх задач і створення найбільш сприятливих умов для роботи учнів. Так, справедливо писав В. О Сухомлинський, що без сім'ї, без допомоги батьків нам не обійтись не тільки у вивченні дитини, а навіть і в інших справах



Проектування роботи з батьками заступником директора

  • Такий заступник повинен, безумовно, володіти творчими здібностями. Це одна з умов його можливості спонукати ініціативу педагогів, створити позитивну мотивацію діяльності в педагогічному колективі щодо втілення педагогічного проекту, проявляється вона в умінні провести цікавий семінар абопрактикум класних керівників, компетентно виступити на класних або шкільних батьківських зборах тощо. Саме в діяльності проявляється синтез комунікативних, організаторських, творчих здібностей заступника директора, його педагогічна компетентність.

  • Заступник директора повинен стати центральною фігурою в проектуванні педагогічної системи співробітництва й взаємодії з батьками.



Проектування роботи з батьками заступником директора

  • Такий заступник повинен, безумовно, володіти творчими здібностями. Це одна з умов його можливості спонукати ініціативу педагогів, створити позитивну мотивацію діяльності в педагогічному колективі щодо втілення педагогічного проекту, проявляється вона в умінні провести цікавий семінар абопрактикум класних керівників, компетентно виступити на класних або шкільних батьківських зборах тощо. Саме в діяльності проявляється синтез комунікативних, організаторських, творчих здібностей заступника директора, його педагогічна компетентність.

  • Заступник директора повинен стати центральною фігурою в проектуванні педагогічної системи співробітництва й взаємодії з батьками.



Заступник директора повинен мати відповіді на такі запитання:

  • Чи є в школі, в класах досвід співпраці з сім'єю (види спільної діяльності, форми, проблеми, результати)?

  • В яких випадках і чому взаємодію з батьками встановити неможливо?

  • Що може дати взаємодія сім'ї і школи дитині? Де видно результат?

  • Яка педагогічна користь від співпраці школи та сім'ї?

  • Що дає співробітництво зі школою батькам?



Види спільної діяльності

  • оздоровча (профілактика поганих звичок);

  • навчально-просвітницька;

  • художньо-естетична;

  • господарчо-трудова;

  • організаційна;

  • дозвілля;

  • профорієнтаційна;

  • Спортивно – оздоровча та інше.



Освіта батьків щодо організації навчального процесу в школі

  • Необхідно знайомити батьків:

  • з концепцією розвитку закладу, із загальношкільною дослідницькою темою;

  • з проектами, в яких бере участь школа;

  • зі змістом курсів, які вивчаються;

  • з методом проектування індивідуального маршруту дитини.



Усі ці аспекти повинні бути обговорені на МО класних керівників , аби розробити за ними невеликі рекомендації. Таким чином, вдається запобігти взаємного непорозуміння та недовіри між школою та батьками в цих питаннях.

  • Усі ці аспекти повинні бути обговорені на МО класних керівників , аби розробити за ними невеликі рекомендації. Таким чином, вдається запобігти взаємного непорозуміння та недовіри між школою та батьками в цих питаннях.

  • Щоб це співробітництво не було формальним, на МО можуть бути заплановані І і розроблені проблемні та тематичні консультації, семінари для батьків.



Що необхідно враховувати при плануванні діяльності МО в роботі з батьками?

  • По-перше, дані діагностики: склад батьків; рівень компетентності батьків і педагогічних кадрів; характер взаємовідносин між вчителем (кожним!) і батьками, між батьками та дитиною в сімї, між вчителями і дитиною в класі.

  • По-друге, особливості закладу: тип закладу, склад учнів, співвідношення навчальної та позакласної діяльності

  • По-третє, ресурсне забезпечення закладу

  • По – четверте, для успішної роботи необхідна експертиза і самоекспертиза діяльності МО.



Діяльність методичного об'єднання класних керівників

  • Класний керівник є ключовою фігурою у взаємодії з батьками: він об'єднує зусилля школи та сім'ї, виконує роль посередника, роль зв'язуючої ланки.

  • Класного керівника треба не тільки інформувати, консультувати та навчати в цьому напрямку, але й уміло стимулювати до саморозвитку. В розв'язанні цієї задачі особлива роль відводиться МО класних керівників як стимулятора та джерела підвищення компетентності вихователів в роботі з батьками.



Причини труднощів класних керівників в роботі з батьками:

  • в непідготовленості випускника педагогічного ВНЗ до взаємодії з батьками;

  • у відсутності адресної допомоги, чітких рад, рекомендацій з боку МО;.

  • в переважанні декларативного, а не практичного характеру спілкування з батьками, впливі на батьків, а не взаємодії з ними.



Причини труднощів класних керівників в роботі з батьками:

  • в непідготовленості випускника педагогічного ВНЗ до взаємодії з батьками;

  • у відсутності адресної допомоги, чітких рад, рекомендацій з боку МО;.

  • в переважанні декларативного, а не практичного характеру спілкування з батьками, впливі на батьків, а не взаємодії з ними.



  • В діяльності МО класних керівників щодо взаємодії з батьками можна визначити два основних напрямки:

  • підвищення науково-теоретичної ін­ формованої класних керівників;

  • організаційно-методична допомога класним керівникам у взаємодії із сім'ями. Зміст та форми діяльності МО в кожному з напрямків різні.



Основні напрямки взаємодії школи та сім'ї

  • за рівнями інформованості про різні аспекти життєдіяльності дитини в навчальному закладі;

  • про навчальний заклад, про проблеми навчання в цілому;

  • за рівнем правової і психолого - педагогічної компетентності;

  • за потребами в консультуванні, навчанні, соціальній підтримці;

  • за рівнем активності .



Схема визначення напрямків взаємодії

  • Інформування батьків

  • Освіта(різного виду)

  • Консультування

  • Навчання

  • Спільна діяльність

  • Вивчення обраховується у %



Можливі результати спільної роботи з батьками

  • створення визначних внутрішньошкільних структур;

  • створення документів, що регламентують життя дорослих і дітей у шкільному просторі;

  • підвищення рівня соціальної захищеності всіх суб'єктів педагогічного процесу, рівня задоволеності і рівня компетентності;

  • підвищення активності, орієнтації на співпрацю.



Етапи залучення батьків до громадської експертизи якості освіти

  • Інформування про те, що і як і коли відбувається

  • Діагностика( ставлення до того, що відбувається, всіх суб'єктів).

  • Спільне обговорення, корекція навчальної стратегії.

  • Підготовка ресурсної бази, а самопідвищення компетентності батьків, або підвищення кваліфікації педагогів)

  • Реалізація( оновлення) стратегії або навчальної програми.

  • Повторна діагностика досягнень.



Наслідки успішного використання цього механізму

  • Покращення ресурсної бази

  • Широкий громадський резонанс, розширення числа соціальних партнерів.

  • Постійне оновлення змісту навчання, вибір найбільш перспективних технологій і засобів досягнення оптимальних результату.

  • Підвищення якості освіти





через проведення просвітницької, профілактичної, тренінгової роботи сприяти розвитку відповідального ставлення батьків до виховання дитини як особистості, здатної до реалізації своїх потенційних можливостей, щасливого члена суспільства.

  • через проведення просвітницької, профілактичної, тренінгової роботи сприяти розвитку відповідального ставлення батьків до виховання дитини як особистості, здатної до реалізації своїх потенційних можливостей, щасливого члена суспільства.



Допомогти батькам усвідомити вирішальний вплив сім’ї на формування майбутньої особистості

  • Допомогти батькам усвідомити вирішальний вплив сім’ї на формування майбутньої особистості

  • Визначити напрями просвітницької роботи, які сприяли б розвитку відповідального ставлення батьків до виховання, навчання дітей

  • Забезпечити взаємозв'язок, конструктивне спілкування між школою та батьківським колективом з метою організації освітніх та виховних програм

  • Сприяти подоланню насильства в сім’ї, дотримання (виконання) прав дитини



Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (протокол №21 засідання Комісії з інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 26.09.2011 р.)

  • Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (протокол №21 засідання Комісії з інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 26.09.2011 р.)



Блер Кук, доктор філософії, керівник проекту, директор організації „International School Project”

  • Блер Кук, доктор філософії, керівник проекту, директор організації „International School Project”

  • Алан Скоулз, доктор філософії

  • Рекс Джонсон, доктор філософії

  • Діана Нотаро, магістр освіти

  • Памела Еверлі, магістр освіти

  • Рецензент:

  • Яременко Н.В., кандидат пед. наук

  • Експертна група:

  • Беник О.Н.

  • Мотижен С.В.



Викладаючи даний курс, педагоги допоможуть батькам, а також іншим дорослим, які беруть участь у вихованні дітей, розпізнати притаманний їм стиль виховання. Курс також озброїть батьків навичками, як змінити свій стиль батьківського виховання на більш ефективний і збалансований (у цьому посібнику він називається „спрямовуючим стилем батьківського виховання”).

  • Викладаючи даний курс, педагоги допоможуть батькам, а також іншим дорослим, які беруть участь у вихованні дітей, розпізнати притаманний їм стиль виховання. Курс також озброїть батьків навичками, як змінити свій стиль батьківського виховання на більш ефективний і збалансований (у цьому посібнику він називається „спрямовуючим стилем батьківського виховання”).



Вступ

  • Вступ

  • Урок 1. Яким є Ваш стиль батьківського виховання?

  • Урок 2. Чого найбільше потребує Ваша дитина?

  • Урок 3. Як навчити дитину слухатися?

  • Урок 4, 5. Як підготувати дитину до дорослого життя?

  • Урок 6. Навчання прикладом.

  • Урок 7. Чим відрізняється дисциплінування від покарання?

  • Урок 8. Чи доречний гнів у батьківському вихованні?

  • Урок 9. Як подолати марафон



посібник розрахований на батьків дітей віком від 6 до 14 років. Проте багато принципів батьківського виховання, що згадуються тут, можна застосовувати і для дітей старшого або молодшого віку.

  • посібник розрахований на батьків дітей віком від 6 до 14 років. Проте багато принципів батьківського виховання, що згадуються тут, можна застосовувати і для дітей старшого або молодшого віку.







Низький контроль, високий рівень підтримки, дитина керує. Двостороннє спілкування. Мало уявлення про наслідки. Постійне виявлення любові, слабка дисципліна. Неприборкана воля і егоцентричний характер, дозволяючий і теплий.

  • Низький контроль, високий рівень підтримки, дитина керує. Двостороннє спілкування. Мало уявлення про наслідки. Постійне виявлення любові, слабка дисципліна. Неприборкана воля і егоцентричний характер, дозволяючий і теплий.

  • ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низький самоконтроль, низька самоповага, нешанобливе ставлення, незахищеність, нездатність пристосовуватися до меж, низька відповідальність, низька успішність у школі

  • ОСНОВНА УВАГА: Підвищити рівень контролю



Високий рівень контролю і підтримки. Батьки досяжні, доброзичливе керування дитиною. Двостороннє ефективне спілкування. Чіткі стандарти, що ґрунтуються на правильних цінностях. Логічний аналіз проявів поганої поведінки. Постійна любов і дисципліна. Добре сформована воля і сильний характер, люблячий і стійкий.

  • Високий рівень контролю і підтримки. Батьки досяжні, доброзичливе керування дитиною. Двостороннє ефективне спілкування. Чіткі стандарти, що ґрунтуються на правильних цінностях. Логічний аналіз проявів поганої поведінки. Постійна любов і дисципліна. Добре сформована воля і сильний характер, люблячий і стійкий.

  • ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Висока самоповага, самоконтроль, самостійність, здорові взаємини, хороша успішність в школі.

  • ОСНОВНА УВАГА: Підтримувати баланс та покращувати підтримку і контроль



Низький контроль, низький рівень підтримки. Батьки недосяжні. Мінімум спілкування. Лише декілька нечітко висловлених стандартів. Непередбачувані наслідки. Мінлива любов і дисципліна. Деформована воля і характер, віддалений і відсутній

  • Низький контроль, низький рівень підтримки. Батьки недосяжні. Мінімум спілкування. Лише декілька нечітко висловлених стандартів. Непередбачувані наслідки. Мінлива любов і дисципліна. Деформована воля і характер, віддалений і відсутній

  • ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низька самоповага та мотивація, труднощі у формуванні стосунків, бунтівливість, незахищеність, погана успішність у школі.

  • ОСНОВНА УВАГА: Більше часу приділяти дитині (підвищити як підтримку, так і контроль).



Високий контроль, низька підтримка. Батьки недосяжні, викликають страх, вимагають беззаперечної покори. Однобічне спілкування: батьки-діти. Негнучкі, часто безпідставні стандарти. Жорсткі, часто безпідставні наслідки. Уникання виявлення любові, негнучкі покарання. Зламані воля й характер, переважаючий і черствий.

  • Високий контроль, низька підтримка. Батьки недосяжні, викликають страх, вимагають беззаперечної покори. Однобічне спілкування: батьки-діти. Негнучкі, часто безпідставні стандарти. Жорсткі, часто безпідставні наслідки. Уникання виявлення любові, негнучкі покарання. Зламані воля й характер, переважаючий і черствий.

  • ВПЛИВ НА ДИТИНУ: Низька самоповага і самоконтроль, прояви бунтівливості, депресія, погані відносини, посередня успішність в школі.

  • ОСНОВНА УВАГА: Підвищити рівень підтримки і турботи, слухати дитину.



ПОБЛАЖЛИВИЙ СТИЛЬ. Заокруглена форма ототожнює егоцентричну волю дитини, яка не в змозі брати на себе відповідальність.

  • ПОБЛАЖЛИВИЙ СТИЛЬ. Заокруглена форма ототожнює егоцентричну волю дитини, яка не в змозі брати на себе відповідальність.

  • УСУНУТИЙ СТИЛЬ. Така вішалка ототожнює несформовану волю та зранений дух дитини.

  • ВЛАДНИЙ СТИЛЬ. Надмірні вимоги, покладені на дитину, як і надмірна вага на вішалку, ламають її дух та волю.

  • СПРЯМОВУЮЧИЙ СТИЛЬ. Завдяки правильності форми та неушкодженому дроту вона є функціональною і може витримати вагу набагато більшу, ніж вага самої вішалки. Це ототожнює правильно сформовану волю та сильний дух дитини, що можуть витримати різні життєві навантаження.







Найкращий спосіб навчити дитину слуханню – це активно її слухати. Це й називається рефлекторним слуханням. Використовуйте даний метод навчання – і настане час, коли ваші діти почнуть так само слухати вас. Станеться це чи ні, але, слухаючи свою дитину саме так, ви даєте їй зрозуміти, що вона є дуже цінною для вас і вартою вашого часу й уваги.

  • Найкращий спосіб навчити дитину слуханню – це активно її слухати. Це й називається рефлекторним слуханням. Використовуйте даний метод навчання – і настане час, коли ваші діти почнуть так само слухати вас. Станеться це чи ні, але, слухаючи свою дитину саме так, ви даєте їй зрозуміти, що вона є дуже цінною для вас і вартою вашого часу й уваги.



Заохочуйте батьків до активного обговорення.

  • Заохочуйте батьків до активного обговорення.

  • Проводьте зустріч із батьками в затишному, зручному приміщенні.

  • Якщо є така можливість, поставте стільці колом, щоб усі бачили один одного і почували себе включеними в обговорення.

  • Використовуйте наочність, відео, роздавальний матеріал для підкріплення свого виступу.

  • Якщо ви розповідаєте про життя класу, використовуйте фотографії, магнітофонні записи дітей свого класу.

  • Надсилайте батькам запрошення і звертайтеся в них до кожного персонально.

  • Завжди передбачайте час для того, щоб родини могли поспілкуватися між собою.

  • Доповідь робіть короткою. У дорослих невелика тривалість концентрації уваги після робочого дня.

  • Враховуйте інтереси та потреби родин у виборі тематики зустрічі.

  • Обов'язково включайте до свого виступу розважальні ігрові моменти.



Педагогічний десант.

  • Педагогічний десант.

  • Дерево родоводу.

  • У родинному колі.

  • Родинний міст.

  • Народна світлиця.

  • День добрих справ.

  • Вечір великої родини.

  • Батьківська школа.

  • Азбука родинного виховання.

  • Дні довіри.

  • Родинні свята в класі.



ми маємо два вуха і один рот, щоб удвічі більше слухати, ніж говорити

  • ми маємо два вуха і один рот, щоб удвічі більше слухати, ніж говорити






























База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка