Гонококова, хламідійна, мікоплазмова інфекції. Сечостатевий трихомоніаз. Герпесвірусні геніальні інфекції. Лектор Доцент Ковальчук М. Т



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.


Лекція на тему: Гонококова, хламідійна, мікоплазмова інфекції. Сечостатевий трихомоніаз. Герпесвірусні геніальні інфекції. Лектор Доцент Ковальчук М.Т.


Гонококова інфекція.

  • Збудник – Neisseria gonorrhoeae – грамнегативний диплокок, який при світловій мікроскопії виявляється всередині нейрофілів, нестійкий у зовнішньому середовищі і швидко гине під впливом висушування, кип’ятіння, дезінфікувальних речовин, проте він досить стійкий в організмі людини.

  • Гонококи найчастіше уражають слизову оболонку уретри, цервікального каналу, глотки, прямої кишки, кон’юнктиви.



Neisseria gonorrhoeae



КЛАСИФІКАЦІЯ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ

  • 1. За перебігом гонококову інфекцію поділяють на:

  • - свіжу (до 2-х місяців) із гострим, підгострим і торпідним перебігом ;

  • - хронічну (більше 2-х місяців).

  • 2. За анатомічною локалізацією запального процесу.

  • 1. Гонококова інфекція нижнього відділу сечостатевого каналу:

  • а) без абсцедування періуретральних, або придаткових, залоз;

  • б) з абсцесом періуретральних, або придаткових, залоз.

  • 2. Гонококовий тазовий перитоніт.

  • 3. Гонококова інфекція аноректальної ділянки.

  • 4.Інші гонококові інфекції (ока, фарингіт, кістково-м’язової системи).



Клінічні різновиди гонококової інфекції у чоловіків:

  • Свіжий гострий гонококовий уретрит.

  • Хронічний гонококовий уретрит.



Гонококовий уретрит: гнійні виділення із сечовипускного каналу.



Клінічні різновиди гонококової інфекції у жінок:

  • 1. Гонококовий уретрит:

  • клінічно проявляється, як у чоловіків.

  • 2. Гонококовий цервіцит та ендоцервіцит:

    • - слизово-гнійні виділення із каналу,
    • - набряк, гіперемія,
    • - ерозія зовнішнього отвору каналу шийки матки,
    • - кровоточивість шийки матки при маніпуляції.
  • Ускладнення гонококової інфекції у жінок:

  • - бартолініт,

  • - сальпінгіт,

  • - гонококовий тазовий перитоніт.



Гонококовий цервіцит – масивні гнійні виділення з каналу шийки матки.



Гонококовий кон’юнктивіт



Гонококовий кон’юнктивіт



Гонококовий фарингіт



Гонококове ураження шкіри



Гонококове ураження шкіри



Методи діагностики:

  • бактеріоскопічний метод (забарвлення зо Грамом): виявляють грамнегативні диплококи, які розташовані всередині нейтрофілів;

  • бактеріологічний метод (посіви на середовища);

  • ампліфікаційний аналіз ДНК;

  • лігазна ланцюгова реакція;

  • полімеразна ланцюгова реакція;

  • транскрипційна ампліфікація.



Забарвлення за Грамом: виявляють грамнегативні диплококи, які розташовані всередині нейтрофілів.



Neisseria gonorrhoeae



Урогенітальний хламідіоз.

  • Етіологія. Збудники – Chlamydia trachomatis - бактерії, які мають:

  • двохфазовий життєвий цикл розвитку з утворенням елементарного тільця, нечутливого до антибактерійної терапії, яке в процесі життєдіяльності перетворюється в метаболічно активне ретикулярне тільце, чутливе до медикаментозних засобів;

  • здатність утворювати L-форми збудника;



Chlamydia trachomatis



Хламідійний уретрит: слизисто-гнійні виділення із сечовипускного каналу.



Хламідійний цервіцит: слизисто-гнійні виділення із цервікального каналу.



Хламідійний кон’юнктивіт: незначна гіперемія кон’юнктиви, гіпертрофія її слизової (нагадує “булижну мостову”).



Можливі ускладнення хламідіозу:

  • у чоловіків: простатит, епідидиміт, безплідність;

  • у жінок: бартолініт, безплідність, ендометрит, сальпінгіт, пельвеоперитоніт;

  • у вагітних: позаматкова вагітність, викидень, мертвонародження;

  • у плода: внутрішньоутробний сепсис, пневмонія, менінгоенцефаліт;

  • у новонароджених: кон’юнктивіт, пневмонія, вульвовагініт у дівчаток.



Методи діагностики:

  • цитологічний (дослідження зішкребків із слизової оболонки методом прямої імунофлюоресценції);

  • серологічне дослідження (виявлення антитіл);

  • ампліфікаційний аналіз ДНК;

  • лігазна ланцюгова реакція;

  • полімеразна ланцюгова реакція;

  • транскрипційна ампліфікація.



Забарвлення за Грамом: виявляє багато лейкоцитів без внутрішньоклітинних грамнегативних диплококів.



Способи призначення антибіотиків:

  • Одноразовий прийом препарату тільки при гострих та підгострих формах.

  • 3-5 - денні курси лікування.

  • 7-14 - денні курси.

  • 21-28 - денний безперервний прийом препарату.

  • Метод пульс-терапії: лікування проводиться протягом 7 днів з наступною семиденною перервою, таких курсів три.



Хвороба Рейтера – це хвороба, яка поєднує уретрит (у жінок – цервіцит), артрит (реактивний моно- чи олігоартрит) і запальні зміни на шкірі і слизових (кон’юнктивіт, дерматит, ерозії слизової ротової порожнини).

  • Етіологія. Шигели, сальмонели, ієрсинії, гонококи, мікоплазми, уреоплазми. Хламідії виявляють в цитоплазмі клітин синовіальної рідини. У 60-75 % хворих виявляють антиген гистосумісності HLA-B 27.



Стадії перебігу хвороби Рейтера:

  • Перша (рання, інфекційна) – триває до 3 міс.

  • Друга (пізня) – стадія імунного запалення виникає після 3-х міс. хвороби.



Форми хвороби Рейтера:

  • Спорадична чи урогенітальна.

  • Епідемічна чи постентероколітична.



Хвороба Рейтера: цирцинарний баланіт



Хвороба Рейтера: бленорейна кератодермія



Урогенітальний трихомоніаз.

  • Етіологія. Збудник – піхвова трихомонада, яка паразитує тільки в організмі людини і дуже нестійка у зовнішньому середовищі.

  • Шлях зараження статевий.



Піхвова трихомонада



Трихомонадний вагініт



Діагностика

  • мікроскопічне дослідження виділень чи зішкребків на наявність трихомонад.



Лікування.

  • Призначають похідні нітромідазола:

  • метронідазол, нітазол, тінідазол, орнідазол, атрікан, ліберал, тріхомонацид.



Генітальний (статевий) герпес.

  • Етіологія. Збудник – герпесвіруси 1-го (40%) та 2-го (60%) типів.

  • Джерело зараження - хворі люди та вірусоносії.

  • Шлях передачі – статевий.

  • Інкубаційний період 1-10 днів.



Можливі ускладнення:

  • цервіцит,

  • невиношування вагітності,

  • передчасні пологи, інфікування плода.



Первинний герпес статевих органів



Первинний герпес



Лікування. Препарати ацикловіру в таблетках і мазях (герпевір, зовіракс, віролекс та інші), валацикловір (вальтрекс), мазь гевізош тощо.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка