Гострий апендицит Доц. В.І. Пятночка



Сторінка5/8
Дата конвертації24.12.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8

-         тахікардія;

  • -         блювання, проноси;

  • -         нетипова локалізація болю ( при пупкова ділянка);

  • -         раннє виявлення м’язевого захисту

  • -         позитивний симптом Шуринка (положення дитини на спині з приведеною до тіла правою ногою).



  • Особливості перебігу гострого апендициту у людей похилого і старечого віку

    • Анатомо-фізіологічні особливості

    • -         атрофія лімфатичного апарату у відростку;

    • -         склеротичні зміни тканин відростка та судин брижі;

    • -         дегенерація нервових закінчень;

    • -         перевага процесів гальмування над процесами збудження;

    • -         реакція перебігає за гіпоергічним типом.

    • Клінічні особливості

    • -         стерте протікання клініки на фоні супутньої патології;

    • -         відсутність чіткої локалізації болю;

    • -         нечіткі прояви симптомів гострого апендициту;

    • -         затримка випорожнення і газів ;

    • -         субфебрильна температура;

    • -         незначна лейкоцитарна реакція;

    • -         перевага деструктивних форм гострого апендициту.



    Особливості перебігу гострого апендициту у вагітних

    • Анатомо-фізіологічні особливості

    • -         зміщення сліпої кишки та великого сальника вверх;

    • -         розміщення сліпої кишки та відростка за маткою в 3-му триместрі вагітності;

    • -         розтягнення передньої черевної стінки вагітною маткою;

    • -         венозний застій у черевній порожнині, тазі;

    • -         запори, пієліт;

    • -         порушення гормонального фону в організмі.

    • Клінічні особливості:

    • -         початок захворювання більш гострий;

    • -         у перші години захворювання різко підвищується температура до 38-39 градусів;

    • -         різко прогресують ознаки перитоніту, цьому сприяє вільно розміщений між петлями кишечника відросток, відтиснений маткою вверх, тому запальний ексудат розповсюджується по всіх відділах черевної порожнини;

    • -         чим більший термін вагітності, тим важча діагностика;

    • -         локалізація болю в правому підребер’ї і правому боковому каналі;

    • -         якщо сліпа кишка фіксована, біль локалізується в правій здухвинній западині;

    • -         м’язовий захист слабовиражений через перерозтягнення м’язів передньої черевної стінки.





    Діагностичні помилки при гострому апендициті

    • Помилки діагностики гострого апендициту, навіть при типовому його пербігу зустрічаються досить часто, про що свідчать літературні дані, а також проведений аналіз розходжень між клінічним діагнозом та патологоанатомічними змінами видалених препаратів червоподібних паростків в нашій клініці, який склав 21%. Тому вивчення діагностичних помилок при гострому апендициті є важливим, так як в основному вони призводять до проведення не оправданих апендектомій, важким поопераційним ускладненням та летальними наслідкам.



    Тактично-діагностичні помилки гострого апендициту на до госпітальному етапі

    • -  Пізнє звертання пацієнтів за медичною допомогою ( в основному сільська зона населення)

    • -  Самолікування

    • -  Лікування на дому медичними працівниками

    • -  Відмова лікарями швидкої допомоги хворим в госпіталізації

    • -  Відмова самих же хворих або ж їх родичів в госпіталізації.



    Тактично-діагностичні помилки на госпітальному етапі

    • -                діагностичними помилками лікарів швидкої допомоги (госпіталізація хворих в інфекційні та терапевтичні стаціонари)

    • -                діагностичними помилками лікарів приймального відділення (необґрунтована затримка хворого в приймальному покої, госпіталізація хворого в відділення терапевтичного профілю без попередньої консультації хірурга)

    • -                гіпердіагностика гострого апендициту

    • -                технічні та тактичні похибки під час виконання апендектомії



    Діагностична програма та її етапність

    • -         ретельний збір історії захворювання

    • -         шляхом пальпації, перкусії, аускультації живота визначення характерної симптоматики гострого апендициту

    • -         лабораторне обстеження включає:

    • -         загальний аналіз крові

    • -         загальний аналіз сечі

    • -         біохімічний аналіз крові

    • -         група крові та резус приналежність

    • -         при необхідності коагулограма, визначення коефіцієнту нейтрофіли-лімфоцити, визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації ЛІІ.



    • -         виключення соматичних захворювань які викликають гостру хірургічну патологію органів черевної порожнини

    • -         дослідити функцію і стан кардіореспіраторної системи, особливо у людей літнього і старечого віку

    • -         при підозрі на урологічну патологію необхідно виконати хромоцистоскопію, оглядову та ретроградну урографію, сонографію.

    1   2   3   4   5   6   7   8


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка