Хімічні властивості лугів. Взаємодія з кислотами, оксидами, солями. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.



  • І. Li2O, CaCo3, Fe(OH)2, Fe(OH)3, H2SO3

  • II. H2CO3, Cr(OH)3, Ag2O, Na2SO4

  • III. KBr, Cu(OH)2, SO2, Al(OH)3, HNO3



Найдавніша відкрита людиною основа це – Ca(OH)2 (100 тис. років тому).

  • Найдавніша відкрита людиною основа це – Ca(OH)2 (100 тис. років тому).

  • Термін основи ввів французький хімік Г. Руель 1744р.

  • До відкриття процесу електролізу основи рахувалися простими речовинами (1807 р. англійський хімік Г. Дєві. )



1.Основа це сполука що складається …

  • 1.Основа це сполука що складається …

  • 2.Загальна формула Mn(OH)n…

  • Класифікація

  • За основністю За розчинністю

  • А) А)

  • Б) Б)

  • В) В)







  • CaO+H2O→H2CaO2

  • CaO+H2O Ca(OH)2

  • SO3+H2O→S(OH)6

  • SO3+H2O →H2SO4

  • LiOH+H2SO4→LiSO4+H2O

  • 2LiOH+H2SO4 Li2SO4+2H2O









Тема:

  • Тема:

  • Хімічні властивості лугів. Взаємодія з кислотами, оксидами, солями. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання.





2.Взаємодія солей з основами

  • 2.Взаємодія солей з основами

  • CuSO4+2NaOH → Na2SO4+Cu(OH)2

  • Al2(SO4)3+6NaOH → 2Al(OH)3+3Na2SO4

  • Тип реакції (обміну)



Тема. Розкладання нерозчинної основи під час нагрівання.

  • Тема. Розкладання нерозчинної основи під час нагрівання.

  • Мета: дослідити, на які речовини розкладається купрум (ІІ) гідрооксид під час нагрівання.

  • Обладнання та реактиви: штатив з пробірками, спиртівка, розчини:купрум(ІІ) сульфату(__), натрій гідрооксиду(__),металевий штатив, фільтр, скляна лійка.

  • Хід роботи

  • Яких правил техніки безпеки потрібно дотримуватись при нагріванні речовини?____________________________________________________________

  • 1.У пробірку налийте розчин купрум(ІІ)сульфату обємом і додайте краплями розчин натрій гідрооксиду до утворення осаду. Напишіть рівняння реакції. ______________________________________________________________________

  • 2.Пробірку закріпіть похило в тримачі металевого штатива. Спочатку прогрійте всю пробірку, а потім нагрійтелише те місце, де міститься купрум (ІІ) гідрооксид. Які зміни відбуваються з речовиною? Що спостерігаєте на стінках пробірки? Якого кольору утворюється тверда речовина?

  • Результати запишіть у таблицю…





  • NH3+H2O NH4OH

  • Підручник: П.П. Попель, М.С. Крикля

  • Хімія 8 клас, ст.70







  • Cu(OH)2t →CuO →CuSO4 →Cu(OH)2



Обчисліть кількість речовини води, що утворюється в результаті нагрівання алюміній гідрооксиду масою 15,6г

  • Обчисліть кількість речовини води, що утворюється в результаті нагрівання алюміній гідрооксиду масою 15,6г

  • Алгоритм розв'язування

  • 1.Записуємо скорочену умову задачі і рівняння хімічної реакції.

  • 2.За рівнянням реакції обчислюємо масу речовини Al(OH)3 і кількості утвореної H2O.

  • 3.Складаємо пропорцію і розраховуємо кількість H2O.



Отже, на сьогоднішньому уроці ми…_________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • Отже, на сьогоднішньому уроці ми…_________________________________________________________________________________________________________________________________________

  • Виставлення оцінок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



1.Параграф 11 вправа 105 ст.72;

  • 1.Параграф 11 вправа 105 ст.72;

  • 2.Наукова довідка:

  • “Основи в повсякденному житті”.



  • Хімія цікава,

  • Хімія підступна,

  • Хімія розумна

  • І усім доступна







Поглибити знання учнів про будову та склад води, її походження та різноманітність;

  • Поглибити знання учнів про будову та склад води, її походження та різноманітність;

  • Ознайомитися із поняттями “твердість води”, вивчення видів твердості води та методів її усунення;

  • Виховувати бережливе ставлення до природніх водних ресурсів України і місцевості зокрема.



Учні:

  • Учні:

  • поглиблюють знання про воду;

  • розкривають поняття твердість та її види;

  • вивчають способи усунення твердості води;

  • встановлюють причинно-наслідкові зв’язки позитивно-негативного впливу твердості і якості води на живі організми.



Будова: складається з одного атома Оксигену та 2-х атомів Гідрогену, розташованих під кутом 104, 45 градусів, що зумовлює дипольний момент у 1, 844 Дебая. Займає 4/5% поверхні земної кулі.

  • Будова: складається з одного атома Оксигену та 2-х атомів Гідрогену, розташованих під кутом 104, 45 градусів, що зумовлює дипольний момент у 1, 844 Дебая. Займає 4/5% поверхні земної кулі.

  • Фізичні властивості: прозора, без запаху, смаку та кольору.

  • Хімічні властивості: взаємодія з металами та їх оксидами, з Оксидами неметалів, з солями утворює кристалогідрати, розкладається під дією електричної дуги.



1386 млн. Км3 - запаси води на планеті;

  • 1386 млн. Км3 - запаси води на планеті;

  • З них 97,5% - солона або мінералізована вода;

  • 2,5% - прісна вода;

  • З 2,5% - 71% льодовики;

  • 60% суходолу відчуває дефіцит води.



2,5л на добу;

  • 2,5л на добу;

  • З їжею – 1,3л;

  • Питна вода – 1,2л;

  • За життя людина споживає50-60 тонн води;

  • Вміст в організмі – понад 60%,

  • в м’язах – 78%, в мозку 88%, в крові – 77,82%, в кістках – від 20%.



  • Помиляється той – хто не п’є воду а лише чай та каву, адже ці напої сприяють виведеню рідини з організму.



  • Твердість води - властивість зумовлена наявністю в ній розчинних солей – Кальцію та Магнію. Розрізняють воду тверду, що містить розчинні солі, або м’яку яка цих солей не містить.



Карбоатної (тимчасової).

  • Карбоатної (тимчасової).

  • Спричинена наявністю у воді гідрогенкарбонатів, Кальцію та Магнію.



Одиниця твердості води –міліеквівалент,що включає 20,04 мг/г йонів Са2+ пбо 12.16 мг/г йонів Мg2+.

  • Одиниця твердості води –міліеквівалент,що включає 20,04 мг/г йонів Са2+ пбо 12.16 мг/г йонів Мg2+.

  • Види твердості води:

  • Мяка-вода з твердістю менше 4 міліеквівалент/л;

  • Середньої твердості-вода з твердістю 4-8 міліеквівалент/л відповідних йонів;

  • Дуже тверда-вода,з твердіст. 8-12 міліеквівалент/л йонів;

  • Морська ж вода має загальну твердість 65 міліеквівалентів/л.



1.Карбонатної твердості:

  • 1.Карбонатної твердості:

  • а) кипіння:

  • Ca (HCO3)2 = CaCO3 +H2O+СО2 ;

  • б)додавання соди:

  • Mg (HCO3)2+Na2CO3=Mg CO3 +2NaHCo3;

  • в)додавання гашеного вапнау (у промисловості):

  • Ca(HCO3)+ Ca(OH)2=2CaCO3 +2H2O;

  • 2.Некарбонатної твердості:

  • а)содовий метод:

  • CaSO4+Na2CO3=CaCO3 +Na2SO4;

  • б)фосфатний метод:

  • 3MgSO4+2Na3Po4= Mg3(PO4)2 + 3Na2SO4.



У повісті Г.Хаггарда “Клеопатра – володарка зорі”, розповідається наступне:

  • У повісті Г.Хаггарда “Клеопатра – володарка зорі”, розповідається наступне:

  • “Вона вийняла з вуха одну із величезних перлин...і... опустила її в оцет. Запала мовчанка, вражені гості, завмерши, спостерігали, як незрівняна перлина повільно розчиняється в міцному оцті. Коли від неї не залишилося й сліду, Клеопатра підняла кубок, покрутила його і випила все до останьої каплі”.





Демонстрація І: Порівняння розчинення мила в твердій та м’кій (дистильованій воді): беремо 2 колби, в першу наливаємо тверду воду, в другу - дистильвану. В обидві ємкості доливаємо окремими порціями мильний розчин, до утворення стійкої піни. Спостерігаємо...

  • Демонстрація І: Порівняння розчинення мила в твердій та м’кій (дистильованій воді): беремо 2 колби, в першу наливаємо тверду воду, в другу - дистильвану. В обидві ємкості доливаємо окремими порціями мильний розчин, до утворення стійкої піни. Спостерігаємо...

  • Демонстрація ІІ: беремо шкаралупу курячого яйця і пробуємо її розчинити в отцовій кислоті.

  • Запитання: як можна очистити зварене яйце не розбиваючи шкаралупи?

  • Білий щільний наліт з вапняного молока можна усунути?



В Україні якість питної води визначається нормативними документами, зокрема міждержавним стандартом

  • В Україні якість питної води визначається нормативними документами, зокрема міждержавним стандартом

  • ГОСТ 2874 -82

  • Джерелом забруднення води є:

  • отруйні відходи виробництв

  • відходи тваринництва

  • нерозчинні домішки змиті з полів

  • потрапляння домішок миючих засобів

  • вплив сміттязвалищ

  • Для міста Тернополя залишається актуальний проблема Малашівського сміттєзвалища і

  • Івачівського водозабору.





Нестача Магнію в організмі людини зумовлює хронічну втому, гіпертонію, судинні порушення, інфаркт міокарда.

  • Нестача Магнію в організмі людини зумовлює хронічну втому, гіпертонію, судинні порушення, інфаркт міокарда.

  • Дефіцитом Кальцію викликано близько 150 захворювань, він є практично “людським клеєм”, що зміцнює весь організм.

  • Важливим для організму є наявність атомарного Оксигену.

  • З порушенням рівноваги метаболічних процесів в яких беруть участь Оксиген та Кальцій пов’язаний процес старіння.

  • Ці знання необхідні людині для ведення правильного способу життя.

  • Постійна твердість є шкідливою для людини?



а)CaSO4; MgSO4 ;

  • а)CaSO4; MgSO4 ;

  • б)Ca (HCO3)2 ; Mg (HCO3)2

  • Дуже тверда вода має:

  • а)10-12 міліеквівалентів/л йонів;

  • б)4-8 міліеквівалентів/л йонів;

  • в)8-12 міліеквівалентів/л йонів.



Усунення карбонатної твердості кип’ятінням ілюструє іонне рівняння:

  • Усунення карбонатної твердості кип’ятінням ілюструє іонне рівняння:

  • а)Са2+ +CO32-=CaCO3;

  • б)Са2+ 2HCO3 - = CaCO3 + H2O+CO2;

  • в)2HCO3-=CO2+H2O+CO32-;

  • г)Mg2+ + 2OH- =Mg (OH)2.

  • Усунення некарбонатної твердості кип’ятінням ілюструє іонне рівняння:

  • а)Са2+ +CO32-=CaCO3;

  • б)Са2+ 2HCO3 - = CaCO3 + H2O+CO2;

  • в)2HCO3-=CO2+H2O+CO32-;

  • г)Mg2+ + 2OH- =Mg (OH)2.



Щоб спрагу вгасити, треба води попити;

  • Щоб спрагу вгасити, треба води попити;

  • Із брудної води ще ніхто чистим не вийшов;

  • Зіпсував воду, не буде честі твоєму роду;

  • Вода крапля по краплі і камінь довбе.







Періодичний закон і періодична система Д.І. Мендєлєєва у світлі теорії будови атома.

  • Періодичний закон і періодична система Д.І. Мендєлєєва у світлі теорії будови атома.

  • Хімічний зв’язок.

  • Основні класи неорганічних сполук.



Середина XIXст. Було відомо 63 хімічних елементи які поділялися на 6 природних груп:

  • Середина XIXст. Було відомо 63 хімічних елементи які поділялися на 6 природних груп:

  • - лужні метали;

  • - лужноземельні;

  • - галогени;

  • - група Оксигену;

  • - група Нітрогену;

  • - група Карбону.



1869 рік відкритий періодичний закон.

  • 1869 рік відкритий періодичний закон.

  • В основу класифікації покладено:

  • - атомні масси;

  • - властивості елементів та їх сполуки.

  • Визначення. Властивості хімічних елементів, а також властивості сполук, що ці елементи утворюють, перебувають у періодичній залежності від величини їх атомних мас (за Д.І. Менделєєвим).

  • Періодична система хімічних елементів – графічний вираз періодичного закону.

  • Принцип побудови таблиці – розміщення елементів в порядку зростання їх атомних мас та виділення періодів



Періодична система складається з періодів та груп.

  • Періодична система складається з періодів та груп.

  • МАЛІ містять 2 або 8 елементів,що

  • складаються з 1 ряду

  • ПЕРІОДИ

  • ВЕЛИКІ – 18 або 32 елементи,

  • розміщуються в 2 або 3 ряди

  • 1-й, 2-й, 3-й – малі періоди, 4-й, 5-й, 6-й, 7-й – великі.

  • Головні підгрупи (входять елементи малих

  • та великих періодів)

  • ГРУПИ

  • Побічні підгрупи (входять елементи тільки

  • великих періодів)

  • 8 група – побічна група містить тріади хімічних елементів.



Вчення про будову атома розкрило:

  • Вчення про будову атома розкрило:

  • Фізичний зміст порядкового номера (число яке показує місце елемента в системі серед інших елементів). Сучасна назва – протонне число;

  • Існування різновидностей атомів одного і того ж хімічного елемента;

  • Фізичний змісто номера піріоду то номера групи;

  • Новий підхід до трактування періодичного закону.

  • Атом – складна частинка, складовими якої є ядро та електрони. Водночас атомне ядро складається ще з дрібніших частинок – прогтонів і нейтрронів. Маси їх приблизно одинакові і чисельно дорівнюють атомній одиниці маси.

  • Протони (р) – частинки з зарядом +1 та масою 1 а.о.м.

  • ЯДРО

  • Нейтрони (n) – електронейтральні частинки з масою 1 а.о.м.



Різновиди атомів одного елемента, що мають однакові заряди ядер, але різне нуклонне число, називають – ізотопами.

  • Різновиди атомів одного елемента, що мають однакові заряди ядер, але різне нуклонне число, називають – ізотопами.

  • Нуклонні числа

  • 35 Cl 37 Cl

  • 17 17

  • Протонне число

  • Атомна маса елемента дорівнює середньому значенню усіх його природніх ізотопів, враховуючи їх поширення.

  • Хімічний елемент – це тип атомів з однаковим зарядом ядра.

  • Ядра атомів можуто перетворюватися внаслідок саморуйнування або взаємодії їх з елементарними частинками. Такі реакції називаються ядерними.





Рух електронів в атомах характеризується:

  • Рух електронів в атомах характеризується:

  • Запасом енергії електрона – відстань на якій найбільш ймовірне перебування електрона від ядра. Позначається цифрами 1,2,3,4,5,6,7. Електрони з однаковим запасом енергії утворюють енергетичні рівні.

  • Певною формою електронної хмари – орбіталлю.

  • Наявністю електронів з різними орбіталями на одному і тому ж енергетичному рівні – утворення підрівнів.

  • Напрямком руху навколо власної осі – с п і н о м. На одній орбіталі може бути лише 2 електрони, що мають протилежні спіни.



У межах періоду, із зростанням зарядів атомних ядер, зростає заряд атомного остова, при майже однаковому радіусі, а тому зв’язок електонів зовнішнього рівня з атомом посилюється. Здатність атомів віддавати електрони послаблюється ,а приєднувати – посилюється. Цим пояснюється зміна металічних властивостей на неметалічні у межах одного періоду.

  • У межах періоду, із зростанням зарядів атомних ядер, зростає заряд атомного остова, при майже однаковому радіусі, а тому зв’язок електонів зовнішнього рівня з атомом посилюється. Здатність атомів віддавати електрони послаблюється ,а приєднувати – посилюється. Цим пояснюється зміна металічних властивостей на неметалічні у межах одного періоду.



Поточне число елемента, його маса та відносна атомна маса;

  • Поточне число елемента, його маса та відносна атомна маса;

  • В якому періоді, ряді, групі підгрупі розміщений;

  • Будова атома (заряд ядра, загальне число електронів, число енергетичних рівнів та розподіл електронів у них, число нейтронів, будова зовнішнього енергетичного рівня та його завершенівть);

  • Метал чи неметал;

  • Вищий оксид, валентність елемента, характер оксиду;

  • Формула гідрооксиду та його характер;

  • Летка сполука елемента з Гідрогеном, валентність елемента в ній, характер водного розчину.



Науковий фундамент природної класифікації хімічних елементів;

  • Науковий фундамент природної класифікації хімічних елементів;

  • Став основою для наукових передбачень (відкриття нових елементів, уточнення та виправлення атомних мас);

  • Сприяв розвиткусуміжних з хімією наук (фізики, геохімії, хімії космосу);

  • Зіграв вирішальну роль у створенні будови атома, яка в свою чергу підтвердила його положення;

  • Підтвердив дію всезагальних законів розвитку природи (єдності й боротьби протиріч, переходу кількості в якість, заперечення заперечення);

  • Обгрунтував існування ізотопів.



Хімічний звязок і будова речовини

  • Хімічний звязок і будова речовини

  • Природа хімічного зв’язку

  • Принцип утворення

  • Кристалічна будова речовин і типи кристалічних граток



Електронегативність – здатність атомів відтягувати до себе електрони інших елементів.

  • Електронегативність – здатність атомів відтягувати до себе електрони інших елементів.

  • У періодичній системі електронегативність зростає;

  • У періодах зліва на право, у групах знизу доверху;

  • При утворенні хімічног звязку електрони зміщуються від того елемента що лівіше в ряді до того, що правіше

  • У фомулах сполук на перше місце ставиться елемент з меншої електронегативністю, потім – елемент з більшою елекронегативністю.



Виникає тільки в молекулах речовин, утворених елементами неметалами.

  • Виникає тільки в молекулах речовин, утворених елементами неметалами.

  • Звязок атомів за допомогою електронних пар називається ковалентним звязком.



Виникає між атомами елементів, що різко відрізняються електронегативністю, Тобто між типовими металами і неметалами.

  • Виникає між атомами елементів, що різко відрізняються електронегативністю, Тобто між типовими металами і неметалами.

  • Причина утворення зв’язку – атоми прагнуть мати стійку конфігурацію зовнішнього енергетичного рівня.

  • Принцип утворення

  • Атоми металів відають електрони зовнішнього електричного рівня і перетворюються на позитивно зарядженні йони;

  • Атоми неметалів, які характеризуються високою електронегативністю, приєднують електрони і перетворюються на негативно зарядженні йони.

  • Між позитивно та негативно зарядженими йонами виникають електростатичні сили притягання з утворення кристалів.

  • Йони – зарядженні частинки, в які перетворюються атоми в результаті віддачі або приєднання електронів.

  • Хімічний зв’язок між йонами на основі електростатистичних сил притягання називаються йонним.



Усі речовини в твердому стані мають властивості утворювати кристали певної структури – кристалічні гратки.

  • Усі речовини в твердому стані мають властивості утворювати кристали певної структури – кристалічні гратки.

  • Розрізняють:

  • Йонні

  • Атомні

  • Молекулярні:

  • а)неполярні;

  • б)полярні



Ступінь окиснення –умовний заряд атома в сполуці, якщо припустити, що вона складається тільки з йонів.

  • Ступінь окиснення –умовний заряд атома в сполуці, якщо припустити, що вона складається тільки з йонів.

  • Елемент, який віддає (від якого зміщуються) електрони, - окиснюється і є відновником.

  • Елемент, який приєднує (притягує елекрони), - відновлюється і є окисником. Поняття окиснення застосовують при при складанні рівня окисно – відновних рекцій.

  • Реакції, які відбуваються із зміною ступення окиснення елементів, називаються окисно – відновними.



Оксиди: основні кислотні

  • Оксиди: основні кислотні

  • амфотерні

  • Кислоти: 1.За наявністю Оксигену

  • Оксигенові

  • Безоксигенові

  • 2.За кількістю атомів Гідрогену

  • одноосновні

  • двохосновні

  • трьохосновні

  • Основи: амфотерні нерозчинні розчинні (луги)

  • Солі: основні кислі середні



Оксиди: назва хімічного елемента + Оксид;

  • Оксиди: назва хімічного елемента + Оксид;

  • Основи: назва металічного елемента + гідрооксид;

  • Кислоти: назва аніону з додаванням закінчення –на +кислота;

  • Солі:назва металічного елемента + назва кислотного залишку.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка