Хімія — галузь природознавства, яка вивчає хімічні елементи (атоми), утворені ними прості та складні речовини, їх перетворення і закони, яким підлягають ці перетворення



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.



Хіміягалузь природознавства, яка вивчає хімічні елементи (атоми), утворені ними прості та складні речовини, їх перетворення і закони, яким підлягають ці перетворення.

  • Хімія — галузь природознавства, яка вивчає хімічні елементи (атоми), утворені ними прості та складні речовини, їх перетворення і закони, яким підлягають ці перетворення.



Сучасна хімія тісно пов'язана як з іншими науками, так і зі всіма галузями народного господарства.

  • Сучасна хімія тісно пов'язана як з іншими науками, так і зі всіма галузями народного господарства.



Першим ученим, який піддав сумніву алхімічні пошуки «філософського каменя», був англійський дослідник Роберт Бойль (1626-1691).

  • Першим ученим, який піддав сумніву алхімічні пошуки «філософського каменя», був англійський дослідник Роберт Бойль (1626-1691).



Бойль запропонував новий погляд на природу хімічних елементів як простих речовин, з яких складаються всі інші сполуки.

  • Бойль запропонував новий погляд на природу хімічних елементів як простих речовин, з яких складаються всі інші сполуки.



Праці Бойля і експериментальний метод досліджень, який він широко застосовував, справили значний вплив на подальший розвиток хімії саме як науки.

  • Праці Бойля і експериментальний метод досліджень, який він широко застосовував, справили значний вплив на подальший розвиток хімії саме як науки.



(8/19 листопада 1711 — 4/15 квітня 1765) російський вчений, академік Петербурзької академії.

  • (8/19 листопада 1711 — 4/15 квітня 1765) російський вчений, академік Петербурзької академії.



Дослідник в галузі фізики, хімії, астрономії.

  • Дослідник в галузі фізики, хімії, астрономії.

  • Основоположник закону збереження маси речовини в хімічних реакціях (1748 р.), основ атомно-молекулярного вчення (1741-1750р.р.), кінетичної теорії теплоти (1744-17480р.р.).

  • Заклав основи російської хімічної мови.

  • Автор підручника з хімії та металургії “Курс фізичної хімії” (1754р.).



Через 18 років після Ломоносова французький дослідник Лавуазьє (1743—1794) узагальнив отримані на той час експериментальні результати і розробив кисневу теорію горіння. Слідом за Ломоносовим Лавуазьє прийшов до відкриття закону збереження маси, що став одним із наріжних каменів усього подальшого розвитку науки.

  • Через 18 років після Ломоносова французький дослідник Лавуазьє (1743—1794) узагальнив отримані на той час експериментальні результати і розробив кисневу теорію горіння. Слідом за Ломоносовим Лавуазьє прийшов до відкриття закону збереження маси, що став одним із наріжних каменів усього подальшого розвитку науки.



Цей закон так і назвали іменами двох великих вчених, які незалежно один від одного здійснили це відкриття, — законом Ломоносова-Лавуазьє.

  • Цей закон так і назвали іменами двох великих вчених, які незалежно один від одного здійснили це відкриття, — законом Ломоносова-Лавуазьє.



У 1669 німецький хімік Іоганн Іоахим Бехер (1635 - 1682) спробував дати раціоналістичне пояснення горючості. Він передбачив, що тверді речовини складаються з трьох видів «землі», і один з видів, названий ним «жирною землею», прийняв на себе «можливість горючості».

  • У 1669 німецький хімік Іоганн Іоахим Бехер (1635 - 1682) спробував дати раціоналістичне пояснення горючості. Він передбачив, що тверді речовини складаються з трьох видів «землі», і один з видів, названий ним «жирною землею», прийняв на себе «можливість горючості».



Логічним наслідком відкриття законів збереження маси, сталості складу, кратних відношень стала атомістична теорія Дж. Дальтона (1766—1844). Через піввіку ця теорія була розвинута в атомно-молекулярне вчення, яке є основою хімічної теорії і в наші часи.

  • Логічним наслідком відкриття законів збереження маси, сталості складу, кратних відношень стала атомістична теорія Дж. Дальтона (1766—1844). Через піввіку ця теорія була розвинута в атомно-молекулярне вчення, яке є основою хімічної теорії і в наші часи.



Жозеф Луї Гей-Люссак (фр. Joseph Louis Gay-Lussac; 6 грудня 1778, Сен-Леонар-де-Нобл (фр. Saint-Léonard-de-Noblat) - 9 травня 1850, Париж) - французький хімік і фізик, член Французької Академії наук (1806).

  • Жозеф Луї Гей-Люссак (фр. Joseph Louis Gay-Lussac; 6 грудня 1778, Сен-Леонар-де-Нобл (фр. Saint-Léonard-de-Noblat) - 9 травня 1850, Париж) - французький хімік і фізик, член Французької Академії наук (1806).



Закони Гей-Люссака – назва двох законів, що описують властивості газів.

  • Закони Гей-Люссака – назва двох законів, що описують властивості газів.

  • Закон теплового розширення газів: при сталому тискові залежність об'єму Vt даної маси газу від температури описується формулою: Vt/T = const або Vt=V0(1+ αt), де V0 - об'єм газу при даному тискові і при температурі 273,15 К; t – температура (емпірична) за шкалою Цельсія; Т – термодинамічна температура; α – коефіцієнт об’ємного розширення газу (для інертних газів, водню і кисню а дорівнює коефіцієнту об’ємного розширення ідеального газу α = 1/(273,15 К)).

  • Закон об’ємних відношень, за яким при постійних температурі і тиску об'єми газів, які вступають у реакцію, відносяться між собою і до об’ємів газоподібних продуктів реакції, як невеликі прості числа. Наприклад, при взаємодії одного об’єму водню з одним об’ємом хлору утворюється два об’єми хлористого водню.



Хімія як наукова дисципліна.

  • Хімія як наукова дисципліна.

  • З 1670 по 1800 р. р. хімія отримала офіційний статус в учбових планах провідних університетів поряд з атурфілософією і медициною.



У XVIII ст. в Європі створюються наукові хімічні товариства і велика кількість наукових інститутів.

  • У XVIII ст. в Європі створюються наукові хімічні товариства і велика кількість наукових інститутів.

  • Дослідження тісно пов'язані з соціальними і економічними потребами суспільства.

  • З'являються хіміки-практики, що займаються виготовленням приладів і отриманням речовин для промисловості.



Єнс Якоб Берцеліуc (швед. Jöns Jakob Berzelius, 20 серпня 1779 - 7 серпня 1848) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії поряд із Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.

  • Єнс Якоб Берцеліуc (швед. Jöns Jakob Berzelius, 20 серпня 1779 - 7 серпня 1848) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії поряд із Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.



Берцеліус відкрив Церій, Селен, Торій, вперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них буквенні позначення.

  • Берцеліус відкрив Церій, Селен, Торій, вперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і ввів для них буквенні позначення.

  • Уточнив і розвинув уявлення про атом і електричну спорідненість, запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію.

  • Перший ввів поняття “органічна хімія” та “органічні сполуки”.



Російський хімік, академік Петербурзької Академії наук.

  • Російський хімік, академік Петербурзької Академії наук.

  • Засновник теорії хімічної будови органічних речовин.

  • Почесний член багатьох наукових товариств.



Бутлеров Олександр Михайлович

  • Бутлеров Олександр Михайлович



Відомий учений у галузі фізики та хімії.

  • Відомий учений у галузі фізики та хімії.

  • Учений стояв у витоків однієї з галузей хімічної науки – фізичної хімії.

  • Відкрив один із способів добування металів з руд-оксидів – алюмотермію.

  • У 1863 р. Бекетов склав витискувальний ряд металів.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка