Хлороводнева кислота (сприяє переведенню молекулярного заліза в іонну форму)



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.





Для прийому всередину: заліза закисного лактат, фероцерон, заліза закисного сульфат, ферум лек, гемофер, фероградумет, тардіферон, фероплекс, фенюльс, глобірон та інші.

  • Для прийому всередину: заліза закисного лактат, фероцерон, заліза закисного сульфат, ферум лек, гемофер, фероградумет, тардіферон, фероплекс, фенюльс, глобірон та інші.

  • Для парентерального введення: фербітол, ферум лек, ферковен, імферон, ферлецит





Хлороводнева кислота (сприяє переведенню молекулярного заліза в іонну форму)

  • Хлороводнева кислота (сприяє переведенню молекулярного заліза в іонну форму)

  • Речовини відновники:

    • - аскорбінова кислота
    • - бурштинова кислота
    • - ПВК
    • - фруктоза
    • - сорбіт
  • Залізо всмоктується краще натще,

  • а гірше під час чи після їди



Оксалати

  • Оксалати

  • Фосфати

  • Антацидні засоби

  • Танін





Основний фармакодинамічний ефект – підвищення кількості еритроцитів та концентрації гемоглобіну в периферичній крові.

  • Основний фармакодинамічний ефект – підвищення кількості еритроцитів та концентрації гемоглобіну в периферичній крові.

  • Це призводить до покращення оксигенації органів та тканин і зменшення або повного зникнення симптомів анемії – неспецифічних (слабкість, серцебиття, запаморочення , задишка, головний біль) та специфічних (сидеропенічних) – спотворення смаку, сухість шкіри, ангулярний стоматит, глосит, специфічні зміни нігтів (витонченість, ламкість, ввігнутість (пойкілоніхія) або наявність ложкоподібної форми.



1. З профілактичною метою для попередження дефіциту заліза:

  • 1. З профілактичною метою для попередження дефіциту заліза:

    • - вагітним
    • - новонародженим
    • - жінкам в менструальному періоді
    • - особам, які систематично здають кров
    • - хворим, які перенесли гастректомію
  • 2. З лікувальною метою

    • - хворим на залізодефіцитну анемію








Стан після гастректомії

  • Стан після гастректомії

  • Стан після обширної резекції тонкої кишки

  • Важкі ентерити

  • Парентеральне харчування

  • Гемодіаліз

  • Психогенні анорексії



Лабораторні: КП (0,8-1,0), вміст гемоглобіну (120-150 г/л, 140-170 г/л), загальна залізозв‘язуюча здатність сироватки 40-70 мкмоль/л, сироваткове залізо (10-24 мкмоль/л), кількість еритроцитів -4-5 млн/мл

  • Лабораторні: КП (0,8-1,0), вміст гемоглобіну (120-150 г/л, 140-170 г/л), загальна залізозв‘язуюча здатність сироватки 40-70 мкмоль/л, сироваткове залізо (10-24 мкмоль/л), кількість еритроцитів -4-5 млн/мл

  • Клінічні: блідість шкіри, сухість слизових і шкіри, глосит, стоматит, ломкість нігтів, спотворення смаку, пенкучість язика,задишка, тахікардія, пекучі болі в ногах, депресія,



Перед призначенням препарату необхідно визначити кількісну потребу в залізі у хворого т а загальну курсову дозу

  • Перед призначенням препарату необхідно визначити кількісну потребу в залізі у хворого т а загальну курсову дозу

  • КД= М.(78-0,35Нb)

  • За тяжкої анемії та неефективності лікування ( протягом 2-3 тиж.), а також у випадках коли пероральні препарати не показані, застосовують ін‘єкційні форми.Для в/в введення категорично заборонено використовувати препарати для в/м.

  • Протипоказано призначати препарати заліза при тяжкій нирковій та печінкові патології, гемосидерозі, гемохроматозі, гемолітичних і гемопластичних анеміях, анеміях , викликаних отруєнням свинцем, АГ. тяжкій коронарній хворобі.

  • В/кр. Введення здійснюється в 0,9% розчині Na C у співвід. 1:20. Тривалість інфузії 100 мг заліза – 15 хв. 200 мг – 30 хв., 300 мг – 1,5 год., 400 мг – 2,5 год., 500 мг – 4-6 гол. Струйно(болюсно) повільно, зі швидкістю 20 мг за хвилину.



При парентеральному введенні можуть виникнути диспепсичні розлади ( анорексія, металічний присмак в ротовій порожнині, біль, нудота, блювота, іноді пронос, але частіше закрепи, за рахунок зв‘язування сірководню, потемніння зубів, сечі та калу

  • При парентеральному введенні можуть виникнути диспепсичні розлади ( анорексія, металічний присмак в ротовій порожнині, біль, нудота, блювота, іноді пронос, але частіше закрепи, за рахунок зв‘язування сірководню, потемніння зубів, сечі та калу

  • При внутрішньом‘язовому введенні – утворення болючих інфільтратів, шкіра в місці введення може стати коричневою

  • При внутрішньовенному введенні - тромбофлебіт



При парентеральному введенні у хворих з пониженим рівнем трансферину виникає отруєння через збільшення рівня вільного заліза в крові і збільшення утворення вільних радикалів

  • При парентеральному введенні у хворих з пониженим рівнем трансферину виникає отруєння через збільшення рівня вільного заліза в крові і збільшення утворення вільних радикалів

  • Клінічні ознаки: почервоніння обличчя, шиї, приплив крові до голови, зниження АТ, тахікардія. У підсумку в перші 6 год. виникає шок , судоми, гіпоксія, ацидоз, підвищується проникливість судин, діапедез еритроцитів, в просвіт шлунка, кишечника, в тканину мозку.

  • Антидотом є дефероксамін(десферал). Призначають всередині 5-10 г і парентерально в/в, в/м.Потрібно вводити кожні 4-6 год. в/кр. В дозі 15 мг/кг/год.







Система коагуляції крові складається з тромбоцитів і їх пластиночних факторів (АДФ, 3 факторів тромбоцитів, фактора Віллебранда, тканинного тромбопластину, серотоніну, антиплазміну, ретрактозиму, фібронектину, тромбоспондину та інших), а також білків плазми, що синтезуються клітинами печінки (протромбіну, проконвертину, антигемофільних глобулінів, тромботропіну, фібриногену та інших).

  • Система коагуляції крові складається з тромбоцитів і їх пластиночних факторів (АДФ, 3 факторів тромбоцитів, фактора Віллебранда, тканинного тромбопластину, серотоніну, антиплазміну, ретрактозиму, фібронектину, тромбоспондину та інших), а також білків плазми, що синтезуються клітинами печінки (протромбіну, проконвертину, антигемофільних глобулінів, тромботропіну, фібриногену та інших).





Антикоагуляційна система представлена плазміном(фібринолізином), що знаходиться в крові в неактивному стані (плазміноген), білками плазми крові (протеїнами С, S, антитромбіном III), які гальмують процес утворення фібрину, а також речовинами, що продукуються (простациклін, тромбомодулін та інші) або фіксуються на ендотеліальних клітинах (гепарин).

  • Антикоагуляційна система представлена плазміном(фібринолізином), що знаходиться в крові в неактивному стані (плазміноген), білками плазми крові (протеїнами С, S, антитромбіном III), які гальмують процес утворення фібрину, а також речовинами, що продукуються (простациклін, тромбомодулін та інші) або фіксуються на ендотеліальних клітинах (гепарин).



Антитромботичні засоби:

  • Антитромботичні засоби:

  • - антиагреганти

  • - антикоагулянти (прямі і непрямі)

  • - фібринолітики.

  • Гемостатичні засоби:

  • - ліки, які сприяють агрегації(адгезії) тромбоцитів

  • - засоби, що сприяють утворенню фібринних тромбів

  • - засоби, що пригнічують систему фібринолізу



1. Тромбоцитарно-судинний гемостаз

  • 1. Тромбоцитарно-судинний гемостаз

  • 2. Коагуляційний гемостаз

  • Стадії тромбоцитарно-судинного гемостазу:

  • а) рефлекторний спазм судин

  • б) адгезія (приклеювання)

  • в) зворотна агрегація (скупчення)

  • г) незворотна агрегація (перетворення білого тромбу в червоний)

  • д) ретракція тромбу



Тромбоксан А2, а також:

  • Тромбоксан А2, а також:

  • Тромбін

  • Колаген

  • АДФ

  • Серотонін

  • Простагландин Е2

  • Катехоламіни



Простациклін (простагландин І2), а також:

  • Простациклін (простагландин І2), а також:

  • Простагландин Е1

  • Гепарин

  • АМФ

  • Аденозин Метилксантини

  • Антагоністи серотоніну



Ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин, клопідогрель, дипіридамол, абсиксимаб, ептифібатид, тирофібан, ламіфібан, пентоксифілін

  • Ацетилсаліцилова кислота, тиклопідин, клопідогрель, дипіридамол, абсиксимаб, ептифібатид, тирофібан, ламіфібан, пентоксифілін

  • Покази до призначення: профілактика тромбозів коронарних судин, судин мозку, нижніх кінцівок, попередження тромбоутворення піля шунтування судин і протезування клапанів серця, при ретинопатії у хворих з цукровим діабетом, ІХС,ГКС, ІМ, в комбінації з гепарином при 1 і 2 стадіях синдрому ДВЗ



Протипокази до призначення: геморагічний діатез, наявність виразок в ШКТ, АГ ( діастолічний тиск більше 105 мм рт. ст.), вагітність, операції

  • Протипокази до призначення: геморагічний діатез, наявність виразок в ШКТ, АГ ( діастолічний тиск більше 105 мм рт. ст.), вагітність, операції

  • Побічна дія: ерозії, виразки, ШК кровотечі, аспіринова астма,гемоліз еритроцитів, алергічні реакції, тромбоцитопенія (АСК), діарея, головокружіння, жовтяниця, лейкопенія, агранулоцитоз, нейтропенія (тиклопідин)



Нефракційний гепарин

  • Нефракційний гепарин

  • Низькомолекулярні гепарини: дельтапарин (фрагмін), надропарин (фраксипарин), еноксапарин (клексан)

  • Гепарин – антикоагулянтну дію проявляє завдяки зв’язуванню з антитромбіном III, активність якого зростає до 700 разів. Він пригнічує активовані фактори зсідання крові Ia, VIIa, Xa, XIa, XIIa. Гепарин також сприяє елімінації хіломікронів з плазми крові, знижує вміст холестерину, ЛПНЩ в крові, має анальгезуючу, протизапальну, протиалергічну, імуносупресивну, гіпоглікемічну і діуретичну дії, фізіологічний антагоніст гістаміну



Гепарин – кофактор антитромбіну ІІІ. Утворюється лаброцитами в осн. у печінці та легенях. М.в. – від 3000 до 30000 Д. Руйнується гепариназою в печінці.

  • Гепарин – кофактор антитромбіну ІІІ. Утворюється лаброцитами в осн. у печінці та легенях. М.в. – від 3000 до 30000 Д. Руйнується гепариназою в печінці.



З білками зв'язується біля 95 % препарату

  • З білками зв'язується біля 95 % препарату

  • Біодоступність при п/ш введенні біля 25 %

  • Ефективний лише при парентеральному введенні

  • При в/м застосуванні дія наступає через 15-30 хв. і триває 6 год, при п/ш – через 40-60 хв.і триває 8-12 год. При в/в введенні ефект наступає негайно і триває 4-5 год.



Тромбози та емболії різної локалізації

  • Тромбози та емболії різної локалізації

  • Інфаркти внутрішніх органів

  • Флебіти і тромбофлебіти

  • Астматичний статус (для попередження тромбоутворення та покращання реологічних властивостей крові)

  • Передтромботичні стани (для профілактики тромбозів)

  • Хворим з цукровим діабетом з мікро- та макроангіопатіями

  • В апаратах штучного кровообігу і апаратах для гемодіалізу

  • Автоімунні захворювання (гломерулонефрит, гемолітична анемія)



Антикоагуляційна здатність у різних людей дуже варіабельна,тому від однієї й тієї ж дози можуть виникати як кровотечі, так можлива відсутність ефекту(постійно треба контролювати АПТч)

  • Антикоагуляційна здатність у різних людей дуже варіабельна,тому від однієї й тієї ж дози можуть виникати як кровотечі, так можлива відсутність ефекту(постійно треба контролювати АПТч)

  • Тромбоцитопенія

  • Остеопороз

  • Некрози шкіри у місці введення

  • Алопеція

  • Гіпоальдостеронізм

  • Алергічні реакції (аж до анафілактичного шоку)

  • Антагоністом гепарину є протаміну сульфат. Вводять його в\в, 1 мг нейтралізує 100 ОД гепарину. Він є також антагоністом низькомолекулярних гепаринів







  • Ортопедичні, нейрохірургічні операції

  • Проведення гемосорбції, плазмаферезу, ультрафільтрації крові



попередження та лікування тромбоемболічних ускладнень у разі вогнищевого ІМ, профілактика реоклюзії під час тромболітичної терапії, тромбоз глибоких вен, профілактика реоклюзії після ангіопластики, попередження тромбозів та тромбоемболій у разі протезування клапанів, зниження ризику тромбозу глибоких вен та ТЕЛА після хірургічних втручань, профілактика гострих тромбозів під час шоку (негеморагічного), лікування ТЕЛА, профілактика тромбозів судин головного мозку при МА.

  • попередження та лікування тромбоемболічних ускладнень у разі вогнищевого ІМ, профілактика реоклюзії під час тромболітичної терапії, тромбоз глибоких вен, профілактика реоклюзії після ангіопластики, попередження тромбозів та тромбоемболій у разі протезування клапанів, зниження ризику тромбозу глибоких вен та ТЕЛА після хірургічних втручань, профілактика гострих тромбозів під час шоку (негеморагічного), лікування ТЕЛА, профілактика тромбозів судин головного мозку при МА.



Протипокази до призначення: геморагічні діатези будь-якої етіології, тяжка АГ, виразкока хвороба або пухлини ШКТ, варикозне розширення вен стравоходу, тяжка печінкова і ниркова недостатність, інфекційний ендокардит, ретинопатія, високий ризик кровотеч, тромбоцитопенія (<100000/мкл), оперативні втручання на головному мозку, хребті, гіперчутливість до гепарину

  • Протипокази до призначення: геморагічні діатези будь-якої етіології, тяжка АГ, виразкока хвороба або пухлини ШКТ, варикозне розширення вен стравоходу, тяжка печінкова і ниркова недостатність, інфекційний ендокардит, ретинопатія, високий ризик кровотеч, тромбоцитопенія (<100000/мкл), оперативні втручання на головному мозку, хребті, гіперчутливість до гепарину



Побічні ефекти:

  • Побічні ефекти:

  • - алергічні реакції, тромбоцитопеняї, підвищення ативності трансаміназ плазми крові

  • Протипоказання:

  • - тромбоцитопенії нижче 130х109\л

  • - підвищення кровоточивості будь-якої етіології

  • - перший триместр вагітності

  • - важкі захворювання печінки, нирок, підшлункової залози

  • - виразка шлунка і дванадцятипалої кишки

  • - ретинопатії

  • - загроза викиднів

  • - виражена артеріальна гіпертензія (діастолічний АТ > 105 мм рт. ст.)





за рахунок пригнічення перетворення вітаміну К1 з оксидної в активну форму препарати блокують синтез таких факторів згортання крові, як

  • за рахунок пригнічення перетворення вітаміну К1 з оксидної в активну форму препарати блокують синтез таких факторів згортання крові, як

  • - протромбін (Ф ІІ)

  • - проконвертин (Ф VII)

  • - плазменний тромбопластин (Ф ІХ)

  • - протромбінази (Ф Х - Стюарта-Прауера)



Тривалий латентний період (1-2 дні)

  • Тривалий латентний період (1-2 дні)

  • Загальна тривалість дії 2-4 дні

  • Кумулюють

  • При при призначенні необхідно контролювати протромбіновий індекс. Він не повинен бути нижчим 40-50 % від вихідного



  • При необхідності швидкого ефекту спочатку вводять гепарин і паралельно з ним антикоагулянти непрямої дії. Через 2-4 дні гепарин відміняють і продовжують лікування тільки антикоагулянти непрямої дії.



Профілактика тромбозів центрального венозного катетера, первинна профілактика ІМ в осіб з високим ризиком, які нездатні приймати антиагреганти, профілактика і лікування тромбозів і тромбоемболій з високим ризиком розвитку ТЕЛА, при МА, трансплантації клапанів серця, СН, кардіоміопатії, при механічних протезах клапанів серця, при біопротезах клапанів серця, при гострому передньому Q-ІМ, критична ішемія нижніх кінцівок, профілактика тромбозів при АФС.

  • Профілактика тромбозів центрального венозного катетера, первинна профілактика ІМ в осіб з високим ризиком, які нездатні приймати антиагреганти, профілактика і лікування тромбозів і тромбоемболій з високим ризиком розвитку ТЕЛА, при МА, трансплантації клапанів серця, СН, кардіоміопатії, при механічних протезах клапанів серця, при біопротезах клапанів серця, при гострому передньому Q-ІМ, критична ішемія нижніх кінцівок, профілактика тромбозів при АФС.



Геморагії

  • Геморагії

  • Кумаринові некрози в мягких тканинах

  • Ретротромбози

  • Диспепсичні розлади

  • Алергічні реакції

  • Токсичні ураження печінки і нирок

  • Дифузна алопеція



  • У вагітних можливі кровотечі у плода

  • Не можна призначати цих засобів з препаратами, що стимулюють індукцію мікросомальних ферментів (барбітурати, хлоралгідрат, галоперидол, гризеофульвін, мепротан), оскільки це буде знижувати їх активність



розчиняють нитки фібрину, стимулюють перетворення профібринолізину (плазміногену) у фібринолізин (плазмін).

  • розчиняють нитки фібрину, стимулюють перетворення профібринолізину (плазміногену) у фібринолізин (плазмін).

  • це супроводжується підвищенням фібринолітичної активності крові, зниженням рівня фібриногену.

  • зменшують агрегацію тромбоцитів та знижують активність природних прокоагулянтів



Плазма крові

  • Плазма крові



При введенні в організм викликають лізис свіжих (24-72 год.) тромбів в артеріях, венах, порожнинах.

  • При введенні в організм викликають лізис свіжих (24-72 год.) тромбів в артеріях, венах, порожнинах.



Тромбоз, тромбоемболія:

    • Тромбоз, тромбоемболія:
  • - легень

  • - мозку

  • - сітківки ока

  • Інфаркт міокарда

  • Тромбози глибоких вен



Геморагії (необхідно контролювати протромбіновий індекс (зниж. не >30-40 %), час згортання (зрост. не > ніж у 2 рази) вміст фібриногену (не <1 г\л)

  • Геморагії (необхідно контролювати протромбіновий індекс (зниж. не >30-40 %), час згортання (зрост. не > ніж у 2 рази) вміст фібриногену (не <1 г\л)

  • Алергічні реакції (гіперемія обличчя, біль в животі, за грудиною, озноб, підвищ. температури тіла – це реакції на сторонній білок)

  • Протипокази - геморагічні діатези, кровотечі. відкриті рани, виразкова хвороба. нефрит, гостра форма tbc, променева хвороба



1. Природні компоненти згортання крові та засоби, які сприяють їх утворенню

  • 1. Природні компоненти згортання крові та засоби, які сприяють їх утворенню

  • а) препарати місцевої дії (тромбін, губка гемостатична, плівка фібринна)

  • б) препарати системної дії (фібриноген, вітамін К, вікасол, кальцію хлорид)

  • 2. Антифібринолітичні засоби (інгібітори фібринолізу)

  • а) прямої дії (контрикал, трасилол, гордокс)

  • б) опосередкованої дії (кислота амінокапронова, амбен (памба)

  • 3. Засоби, що підвищують вязкість крові (желатин медичний)

  • 4. Ангіопротектори

  • а) синтетичні (етамзилат, андроксон)

  • б) рослинні (кропива дводомна, кора калини звичайної, трава гірчака перцевого, арніки гірської)




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка