Хронічний гепатит B, c І d (ризик виникнення раку печінки при хронічному носійстві вірусу в у 150-200 разів вище, ніж у здорових людей)



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.





Хронічний гепатит B, C і D (ризик виникнення раку печінки при хронічному носійстві вірусу В у 150-200 разів вище, ніж у здорових людей).

  • Хронічний гепатит B, C і D (ризик виникнення раку печінки при хронічному носійстві вірусу В у 150-200 разів вище, ніж у здорових людей).

  • Афлотоксини (токсичні продукти життєдіяльності пліснявих грибків Aspergillus flavus).

  • Алкоголізм

  • Цироз печінки (у хворих на цироз рак печінки зустрічається у 5-25% випадків, ще частіше – 50-80% знаходять циротичні зміни у печінці при гепатоцелюлярному раку) глистні інвазії (опісторхоз)



Хронічний опісторхоз

  • Хронічний опісторхоз

  • Роль ініціатора злоякісного росту належить вторинним жовчним кислотам. При опісторхозі перетворення вторинних жовчних кислот у вторинні здійснюється у внутрипечінкових жовчних протоках.

  • Гельмінти створюють оптимальні умови для реалізації канцерогенної дії вторинних жовчних кислот





Локалізація. Пухлина найчастіше розташовується у правій половині або уражає обидві її частки. Лівобічна локалізація зустрічається у 10% хворих.

  • Локалізація. Пухлина найчастіше розташовується у правій половині або уражає обидві її частки. Лівобічна локалізація зустрічається у 10% хворих.

  • Форми росту. За зовнішнім виглядом розрізняють три форми раку печінки:

  • вузлову,

  • масивну,

  • дифузну.

  • Масивна підрозділяється на масивну у вигляді поодинокого вузла, порожнисту, і масивну з сателітами. Різновидом є цирроз-рак печінки



Ліворуч – гепатоцелюлярний рак, праворуч – метастатична аденокарцинома печінки



  • Гепатомегалія

  • Біль

  • Схуднення

  • Зниження апетиту

  • Загальна слабкість

  • Підвищення температури

  • Асцит

  • Жовтяниця



Асцит і жовтяниця у хворого на рак печінки



Клінічний мінімум обстеження при підозрі на рак печінки включає:

  • Клінічний мінімум обстеження при підозрі на рак печінки включає:

  • опитування,

  • об’єктивне обстеження,

  • загальний і біохімічний аналізи крові,

  • імунохімічну реакцію на альфа-фетопротеїн,

  • рентгенологічне обстеження та УЗД.



Комп’ютерна томографія Ліворуч – гепатоцелюлярний рак, праворуч - холангіокарцинома

  • .





Ліворуч – лапароскопія, метастази у печінці, праворуч - транскутанеальна голкова біопсія під контролем УЗД









Радіочастотна абляція Ліворуч апарат для радіочастотної абляції “Celon Lab Power”, праворуч, зверху – інтраопераційна радіочастотна абляція пухлини печінки, знизу - Черезшкірна радіочастотна абляція під контролем УЗД



З метою хіміотерапії використовують адриаміцин, 5-фторурацил, мітоміцин С, цисплатин, вепезид

  • З метою хіміотерапії використовують адриаміцин, 5-фторурацил, мітоміцин С, цисплатин, вепезид

  • При в/в введенні спостерігається ремісія у 15% хворих.

  • При внутриартеріальних інфузіях число ремісій досягає 50-55%, але вони нетривалі і не призводять до суттєвого продовження життя хворих.







Первинна профілактика раку печінки полягає в:

  • Первинна профілактика раку печінки полягає в:

  • імунізації населення ендемічних районів проти вірусу гепатиту В,

  • боротьбі з афлатоксинами і алкоголізмом,

  • попередженні і лікуванні опісторхозу і супутньої йому бактеріальної інфекції



Захворюваність. На противагу раку печінки, рак ПЗ частіше зустрічається у розвинених країнах і складає 3% від загального числа злоякісних пухлин.

  • Захворюваність. На противагу раку печінки, рак ПЗ частіше зустрічається у розвинених країнах і складає 3% від загального числа злоякісних пухлин.

  • Найбільш високий рівень захворюваності спостерігається у деяких штатах США, Канаді, Японії, Ізраїлі.

  • В Україні рівень захворюваності дорівнює 9,8 на 100 тис населення.



Виникненню рака підшлункової залози сприяють:

  • Виникненню рака підшлункової залози сприяють:

  • Паління

  • Діабет

  • Відсутність жовчного міхура і його захворювання

  • Підвищене споживання жирної їжі

  • Вплив хімічних канцерогенів

  • Нітрозаміни

  • Азасерін

  • Генетичні порушення (мутації онкогена K-ras (контролює ріст клітин), супресорних генів p-53 та p-16 (гальмують проходження клітин через клітинний цикл)).



Локалізація. Найчастіше рак уражає голівку (60-70%). Пухлини тіла зустрічаються у 20-30% хворих, хвоста – у 5-10%, тотальне ураження органу спостерігається у 2-5% хворих.

  • Локалізація. Найчастіше рак уражає голівку (60-70%). Пухлини тіла зустрічаються у 20-30% хворих, хвоста – у 5-10%, тотальне ураження органу спостерігається у 2-5% хворих.

  • Форми росту. За характером росту розрізняють вузлові (екзофітні) і дифузні форми.

  • Гістологічна будова. Рак найчастіше розвивається з епітелію протоків, рідше з ацинозних клітин та клітин панкреатичних острівців. РПЗ зазвичай має будову аденокарциноми, рідко зустрічається плоскоклітинний, анапластичний та інші варіанти.



  • Стадія 0 TisN0M0

  • Стадія Ia T1N0M0

  • Стадія Ib T2N0M0

  • Стадія IIa T3N0M0

  • Стадія IIb T1-3N1M0

  • Стадія III T4 будь-яке N M0

  • Стадія IV будь-яке T будь-яке N M1



Анорексія Нудота Блювота Втрата ваги Механічна жовтяниця Шкіряне свербіння Біль у епігастрії Біль у попереку Гепатомегалія Пухлина, що пальпується Депресія Холангіт С-м Курвуаз’є

  • Анорексія Нудота Блювота Втрата ваги Механічна жовтяниця Шкіряне свербіння Біль у епігастрії Біль у попереку Гепатомегалія Пухлина, що пальпується Депресія Холангіт С-м Курвуаз’є



Гваяколовий тест Збільшення рівня лужної фосфатази Визначення рівня CA 19-9 УЗД КТ Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія Черезшкірна аспіраційна біопсія Цитологічне доследження

  • Гваяколовий тест Збільшення рівня лужної фосфатази Визначення рівня CA 19-9 УЗД КТ Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія Черезшкірна аспіраційна біопсія Цитологічне доследження



  • Рентгеноскопія (графия) шлунка і дванадцятипалої кишки.

  • Релаксаційна дуоденографія.

  • Іригоскопія (-графія).

  • Комп'ютерна томографія.



низхідна частина дванадцятипалої кишки розширена, має нерівні контури (1), зовні визначається втиснення (2), за рахунок збільшеного жовчного міхура.

  • низхідна частина дванадцятипалої кишки розширена, має нерівні контури (1), зовні визначається втиснення (2), за рахунок збільшеного жовчного міхура.











Операбельність при раку підшлункової залози складає від 10 до 25%. Післяопераційна летальність, що досягає 25-40%, залежить від стадії пухлини. Основними причинами післяопераційної летальності є зміни у куксі залози, неспроможність панкреатоєюнального анастомозу, печінкова недостатність.

  • Операбельність при раку підшлункової залози складає від 10 до 25%. Післяопераційна летальність, що досягає 25-40%, залежить від стадії пухлини. Основними причинами післяопераційної летальності є зміни у куксі залози, неспроможність панкреатоєюнального анастомозу, печінкова недостатність.

  • Середня тривалість життя хворих із встановленим діагнозом раку підшлункової залози складає :

  • без операції – біля 6 міс.;

  • після радикальної операції – 1,5-2 роки (в залежності від стадії пухлини);

  • після паліативної операції – 6-12 міс.





  • Хіміотерапія застосовується самостійно у випадках неможливості проведення іншого лікування при розповсюдженому процесі або у поєднанні з іншими методами лікування. Ефективність монохіміотерапії складає 15-30%, поліхіміотерапії - 40%, при цьому вдається досягнути тільки часткової регресії пухлини.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка