“Хто володіє інформацією, “Хто володіє інформацією



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.



“Хто володіє інформацією,

  • “Хто володіє інформацією,

  • той володіє світом.”

  • У. Черчіль





Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 р.

  • Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 р.

  • № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»

  • з метою розвантаження до відповідної навчальної програми

  • з математики 2012 року затверджено зміни і надано гриф

  • «Затверджено Міністерством освіти і науки».

  • Пропонуємо всім ознайомитися з оновленим документом і керуватися ним

  • у роботі, починаючи з 2015/2016 навчального року.

  • Основні зміни, що відбулися в оновленій програмі:

  •  З програми основної школи вилучено повністю змістову лінію  елементи ком бінаторики, теорії ймовірностей та статистики.

  • У 9-му класі з геометрії вилучено тему «Початкові відомості зі стереометрії».

  • У розділі програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки

    • учня» зменшено кількість понять, фактів, які потрібно обґрунтовувати,
    • доведення теорем.
  • У зв’язку із вилученням окремих тем змінено кількість годин на вивчення

    • інших тем та змінено порядок їх вивчення (геометрія, 9 клас).


Методичні рекомендації щодо вивчення

  • Методичні рекомендації щодо вивчення

  • математики у 5 класі подано:

  • на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations

  • у журналі«Математика в школі»(№19-21 липень2013р.)

  • у «Математичній газеті» № 25-27, липень2013р.

  • у навчальній програмі зі змінами, яка розміщена на сайті:

  • (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/).





Методичні рекомендації щодо вивчення

  • Методичні рекомендації щодо вивчення

  • математики у 6 класі подано:

  • на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendastion

  • у журналі«Математика в школах України»

  • (№19-21 липень2014 р.)

  • у «Математичній газеті» № 22-23, серпень 2014р

  • у навчальній програмі зі змінами, яка розміщена на сайті:

  • (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/).





Методичні рекомендації щодо вивчення

  • Методичні рекомендації щодо вивчення

  • математики у 7 класі подано:

  • на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою:

  • http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/4115-.

  • у навчальній програмі зі змінами, яка розміщена на сайті:

  • (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/).







Методичні рекомендації щодо вивчення

  • Методичні рекомендації щодо вивчення

  • математики у 8 – 9 класах подано:

  • на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations);

  • в «Інформаційних збірниках МОН» № 17-22, 2012 р.;

  • у журналі«Математика в школі» №6 (2005-2009рр.);

  • у «Математичній газеті» № 6,7 (2006-2009 рр.























У старшій школі вивчення математики диференціюється за чотирма рівнями:

  • У старшій школі вивчення математики диференціюється за чотирма рівнями:

  • рівнем стандарту,

  • академічним,

  • профільним

  • та рівнем поглибленого вивчення математики.

  • Кожному з них відповідає окрема навчальна програма.





Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

  • Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

  • Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

  • Програма профільного рівня передбачає вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями.

  • Програма поглибленого вивчення математики розрахована на вивчення математики у 8-11 класах, та передбачає поглиблене вивчення предмету.





В класах суспільно-гуманітарного напряму (крім економічного профілю), філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю вивчається предмет «Математика» за програмою рівня стандарту.

  • В класах суспільно-гуманітарного напряму (крім економічного профілю), філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю вивчається предмет «Математика» за програмою рівня стандарту.

  • В класах природничо-математичного напряму (крім фізико-математичного і математичного профілів), універсального, економічного та інформаційно-технологічного профілів

  • вивчається два предмета:«Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою академічного рівня.

  • В класах фізико-математичного та математичного профілів

  • вивчається два предмета:«Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня.

  • Учні класів з поглибленим вивченням математики

  • продовжують вивчення двох предметів:«Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою поглибленого рівня.



У класах відповідних профілів, замість предмета «Математика» можуть вивчатися окремі курси:

  • У класах відповідних профілів, замість предмета «Математика» можуть вивчатися окремі курси:

  • «Алгебра та початки аналізу» (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі)

  • «Геометрія» (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі)

  • за рахунок часу, відведеного на профільне і поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів

  • 2. Рішення про розподіл годин варіативної складової,

  • відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи:

  • профільне спрямування,

  • регіональні особливості,

  • кадрове забезпечення,

  • матеріально-технічну базу

  • бажання учнів.

  • 3. Учні класів фізичного, економічного та інформаційно-технологічного профілів можуть вивчати предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня.



  • Профільний підхід до організації навчання у старшій школі значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії та створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

  • Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

















Сумісне вивчення предмета на рівні стандарту має певні

  • Сумісне вивчення предмета на рівні стандарту має певні

  • переваги у порівнянні з розподілом курсу “Математика” на два курси —

  • “Алгебра і початки аналізу” і “Геометрія”.

  • Воно дозволяє:

  • забезпечити цiлісність навчання математики,

  • можливість концентрації навчальної діяльності на певному відрізку

  • часу навколо невеликої кількості понять і фактів,

  • оптимально розподілити час на вивчення окремих тем з урахуванням особливостей контингенту учнів,

  • забезпечити природні внутрішні й міжпредметні зв’язки тощо.

  • Такий підхід особливо важливий в умовах загальнокультурної

  • спрямованості навчання математики.



Мета навчання математики на академічному рівні

  • Мета навчання математики на академічному рівні

  • полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки з математики, необхідної для успішної самореалізації особистості у динамічному соціальному середовищі, її соціалізації і достатньої для вивчення профільних предметів, для успішної майбутньої професійної діяльності в тих сферах, де математика відіграє роль апарату, специфічного засобу для вивчення й аналізу закономірностей, реальних явищ і процесів.

  • Змістове наповнення програми реалізує компетентнісний підхід до навчання, спрямований на формування системи відповідних знань, навичок, досвіду, здібностей і ставлення (відношення), який дає змогу обґрунтовано судити про застосування математики в реальному житті, визначає готовність випускника школи до успішної діяльності в різних сферах.





При навчанні математики на академічному рівні основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, технологій. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, технологій.

  • При навчанні математики на академічному рівні основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, технологій. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, технологій.

  • Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач розчленовується на три етапи:

  • 1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої математичної задачі);

  • 2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі;

  • 3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та застосування його до вихідної ситуації.













  • Мета факультативного курсу:

  • Навчити учнів аналізу, синтезу, узагальненню, конкретизації, класифікації; індукції, дедукції, аналогії; роботі з поняттями та судженнями; методів доведення тверджень; формування гіпотез та побудови умовиводів, розвинути просторове мислення допомагає факультативний курс «Логіка».

  • Всі ці знання є суттєвим доповненням профільного навчання математики.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка