Художня кар'єра Шевченка розпочалась в той час як він був одинадцятирічним хлопчиною. Перші спроби в малюванні були невтішні



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Художня кар'єра Шевченка розпочалась в той час як він був одинадцятирічним хлопчиною . Перші спроби в малюванні були невтішні. Один з дяків-малярів, до якого Тарас попросився в науку, здібності хлопця перевірив за лініями руки і визначив, що він не може бути не те що маляром, а навіть шевцем чи бондарем. У Вільно Тарас продовжував наполегливо вчитись малювати. Тут знайшовся художник, який ознайомив молодого кріпака з основами техніки малюнка. Однак справжнє систематичне навчання почалося лише в майстерні Ширяєва. Як учень Ширяєва, Шевченко оселився в його квартирі.Разом з господарем він створював композиції орнаментів, готував трафарети, розписував інтер'єри петербурзьких палаців, брав участь в оформленні Великого театру, у вільні хвилини працював над власними малюнками. З учнями Ширяєв поводився деспотично, визискував їх як тільки міг, і все ж Тарасові було тут краще, ніж у передпокої поміщика. У 1836 році закінчився термін контракту, але Шевченко залишається у Ширяєва, очевидно, вже в ролі найманого робітника-підмайстра.Через нещадну експлуатацію, надмірне навантаження декоративно-монументальними роботами Шевченкові зовсім не залишалося вільного часу. Але бажання стати не ремісником, а справжнім художником змушувало шукати резерви часу. Ними виявилися ночі, білі петербурзькі ночі. Уриваючи години від сну, Шевченко заходив у Літній сад і малював там статуї. Тут, у Літньому саду, відбулась перша зустріч Тараса із своїм земляком-художником І. Сошенком .Сошенко зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти Тарасові на його тернистому шляху художника-початківця.

  • Художня кар'єра Шевченка розпочалась в той час як він був одинадцятирічним хлопчиною . Перші спроби в малюванні були невтішні. Один з дяків-малярів, до якого Тарас попросився в науку, здібності хлопця перевірив за лініями руки і визначив, що він не може бути не те що маляром, а навіть шевцем чи бондарем. У Вільно Тарас продовжував наполегливо вчитись малювати. Тут знайшовся художник, який ознайомив молодого кріпака з основами техніки малюнка. Однак справжнє систематичне навчання почалося лише в майстерні Ширяєва. Як учень Ширяєва, Шевченко оселився в його квартирі.Разом з господарем він створював композиції орнаментів, готував трафарети, розписував інтер'єри петербурзьких палаців, брав участь в оформленні Великого театру, у вільні хвилини працював над власними малюнками. З учнями Ширяєв поводився деспотично, визискував їх як тільки міг, і все ж Тарасові було тут краще, ніж у передпокої поміщика. У 1836 році закінчився термін контракту, але Шевченко залишається у Ширяєва, очевидно, вже в ролі найманого робітника-підмайстра.Через нещадну експлуатацію, надмірне навантаження декоративно-монументальними роботами Шевченкові зовсім не залишалося вільного часу. Але бажання стати не ремісником, а справжнім художником змушувало шукати резерви часу. Ними виявилися ночі, білі петербурзькі ночі. Уриваючи години від сну, Шевченко заходив у Літній сад і малював там статуї. Тут, у Літньому саду, відбулась перша зустріч Тараса із своїм земляком-художником І. Сошенком .Сошенко зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти Тарасові на його тернистому шляху художника-початківця.



Перші самостійні мистецькі вправи Шевченка були зроблені в галузі портрета. Йому позували кріпаки-челядники Енгельгардта. Як згадує Шевченко, найтерпеливішою моделлю був його земляк і друг Іван Нечипоренко. Ці перші портрети не дійшли до нас. Але порівнянні портрета самого Енгельгардта, виконаного 1833 року, і портрета невідомої жінки 1834 року говорить про незаперечний поступ початківця на ниві образотворчого мистецтва. Якщо перший твір ще не зовсім вправний, то другий виконано ліпше, впевненіше.Шевченко виявляє інтерес до історичної теми з акцентом на протесі проти тиранії, деспотизму. В останній рік перед визволенням з кріпацтва художник залишає античні сюжети і звертається до вітчизні тематики (малюнки „Смерть Олега, князя древлянського", „Смерть Богдана Хмельницького").Теми малюнків „Смерть Лукреції”, „Смерть Віргінії’’, „Смерть Сократа’’ далекі від сучасності, а їхні композиції мають театральний характер ,образи риторичні і умовні,проте вони демонструють творче зростання художника.

  • Перші самостійні мистецькі вправи Шевченка були зроблені в галузі портрета. Йому позували кріпаки-челядники Енгельгардта. Як згадує Шевченко, найтерпеливішою моделлю був його земляк і друг Іван Нечипоренко. Ці перші портрети не дійшли до нас. Але порівнянні портрета самого Енгельгардта, виконаного 1833 року, і портрета невідомої жінки 1834 року говорить про незаперечний поступ початківця на ниві образотворчого мистецтва. Якщо перший твір ще не зовсім вправний, то другий виконано ліпше, впевненіше.Шевченко виявляє інтерес до історичної теми з акцентом на протесі проти тиранії, деспотизму. В останній рік перед визволенням з кріпацтва художник залишає античні сюжети і звертається до вітчизні тематики (малюнки „Смерть Олега, князя древлянського", „Смерть Богдана Хмельницького").Теми малюнків „Смерть Лукреції”, „Смерть Віргінії’’, „Смерть Сократа’’ далекі від сучасності, а їхні композиції мають театральний характер ,образи риторичні і умовні,проте вони демонструють творче зростання художника.

  • Десь із 1837 року за порадою Сошенка Шевченко почав працювати над акварельними портретами з натури.Вони вражають технічноюдосконалістю, гармонійністю кольорових сполучень, вдалим ком позиційним рішенням, реалістичною передачею натури.



Звільнення з кріпацтва дало право Шевченкові вступити до Академії мистецтв. Незабаром він став одним з найулюбленіших учнів Карла Брюллова. Шевченко переходив з класу в клас в числі кращих учнів. За час навчання в Академії він був тричі нагороджений срібними медалями за малюнки з натури і живописні твори.У колі товаришів по Академії його відзначають як одного із найталановитіших учнів Карла Брюллова.1840 року він виконав ілюстрацію до поеми Пушкіна „Полтава" . Вплив Брюллова у розробці кольорової гами відчувається у полотні „Натурниця".

  • Звільнення з кріпацтва дало право Шевченкові вступити до Академії мистецтв. Незабаром він став одним з найулюбленіших учнів Карла Брюллова. Шевченко переходив з класу в клас в числі кращих учнів. За час навчання в Академії він був тричі нагороджений срібними медалями за малюнки з натури і живописні твори.У колі товаришів по Академії його відзначають як одного із найталановитіших учнів Карла Брюллова.1840 року він виконав ілюстрацію до поеми Пушкіна „Полтава" . Вплив Брюллова у розробці кольорової гами відчувається у полотні „Натурниця".



Ілюстрація до поеми Пушкіна „Полтава"

  • Ілюстрація до поеми Пушкіна „Полтава"



„Натурниця"

  • „Натурниця"



Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком.В Академії продовжував роботу в цій галузі, спочатку самостійно, а згодом за дорученням Брюллова.Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів. Уже через рік після вступу до Академії, восени 1839 року, портрети пензля Шевченка експонуються на художній виставці і одержують схвальну оцінку критики. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, відсутністю парадності, вдалою композицією, прозорістю і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику моделі. Різні за характеристикою й жіночі образи. Зразком складного композиційного портрета періоду навчання в Академії є зображення художника-баталіста О.Коцебу. Митець ставить собі за мету розповісти глядачеві й про професію портретованого.Цього він досягає, вводячи такі аксесуари, як пензель у руці, мольберт і солдат з конем на задньому плані. Але ця деталізація не розбиває цілісності враження.

  • Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком.В Академії продовжував роботу в цій галузі, спочатку самостійно, а згодом за дорученням Брюллова.Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів. Уже через рік після вступу до Академії, восени 1839 року, портрети пензля Шевченка експонуються на художній виставці і одержують схвальну оцінку критики. Створені ним образи відзначаються невимушеністю, відсутністю парадності, вдалою композицією, прозорістю і свіжістю барв, намаганням дати психологічну характеристику моделі. Різні за характеристикою й жіночі образи. Зразком складного композиційного портрета періоду навчання в Академії є зображення художника-баталіста О.Коцебу. Митець ставить собі за мету розповісти глядачеві й про професію портретованого.Цього він досягає, вводячи такі аксесуари, як пензель у руці, мольберт і солдат з конем на задньому плані. Але ця деталізація не розбиває цілісності враження.



Окрилений успіхами, сповнений творчої наснаги, Шевченко малює в цей час перший олійний автопортрет. Це дещо романтизований образ поета, що вирвався з тяжкої неволі у широкий вільний світ. Енергійний поворот голови робить композицію портрета динамічною. Обличчя відкрите, наче осяяне якимось внутрішнім світлом. Глибокий, зосереджений погляд очей говорить про душевні поривання і мрії молодої людини.Цей автопортрет ставить Шевченка поряд з кращими портретистами першої половини XIX ст. Художник увесь час перебуває в стані творчого неспокою. Він не може задовольнитися досягнутим і знаходить нові сфери діяльності.

  • Окрилений успіхами, сповнений творчої наснаги, Шевченко малює в цей час перший олійний автопортрет. Це дещо романтизований образ поета, що вирвався з тяжкої неволі у широкий вільний світ. Енергійний поворот голови робить композицію портрета динамічною. Обличчя відкрите, наче осяяне якимось внутрішнім світлом. Глибокий, зосереджений погляд очей говорить про душевні поривання і мрії молодої людини.Цей автопортрет ставить Шевченка поряд з кращими портретистами першої половини XIX ст. Художник увесь час перебуває в стані творчого неспокою. Він не може задовольнитися досягнутим і знаходить нові сфери діяльності.



Портрет невідомої в намисті.

  • Портрет невідомої в намисті.



Автопортрет

  • Автопортрет



Портрети невідомих

  • Портрети невідомих



Портрет Миколи Павловича Соколовського.

  • Портрет Миколи Павловича Соколовського.



“Живописна Україна" стала визначною подією в культурному житті. Поряд з мальовничими краєвидами України, з історичними сценами до альбома уві-йшли композиції, які картають продажний царський суд і тяжку солдатчину, прославляють народну мудрість і правдивість. У травні 1844 року художник повідомляє професорові Московського університету, слов'янознавцеві, історику і фольклористові Йосипу Бодянському, що три естампи вже готові. Це були офорти „У Києві", „Судня рада", „Дари в Чигрині 1649 року". В листопаді Шевченко закінчив ще три офорти: „Казка", „Старости", „Видубецький мо-настир у Києві".

  • “Живописна Україна" стала визначною подією в культурному житті. Поряд з мальовничими краєвидами України, з історичними сценами до альбома уві-йшли композиції, які картають продажний царський суд і тяжку солдатчину, прославляють народну мудрість і правдивість. У травні 1844 року художник повідомляє професорові Московського університету, слов'янознавцеві, історику і фольклористові Йосипу Бодянському, що три естампи вже готові. Це були офорти „У Києві", „Судня рада", „Дари в Чигрині 1649 року". В листопаді Шевченко закінчив ще три офорти: „Казка", „Старости", „Видубецький мо-настир у Києві".



У Києві

  • У Києві



Судня рада

  • Судня рада



Дари в Чигирині 1649 року

  • Дари в Чигирині 1649 року



Старости

  • Старости



Казка

  • Казка



Видубицький монастир у Києві

  • Видубицький монастир у Києві



Похвальна рада Академії мистецтв нагородила Тараса Григоровича Шевченка трьома срібними медалями:

  • Похвальна рада Академії мистецтв нагородила Тараса Григоровича Шевченка трьома срібними медалями:

  • 3 травня 1839 року – за малюнок з натури;

  • 27 вересня 1840 року – за картину „ Хлопчик-жебрак ,що дає хліб собаці”;

  • 26 вересня 1841 року – за акварель „ Циганка – ворожка”.



Циганка – ворожка

  • Циганка – ворожка









  • 1. „Державний музей Т.Г. Шевченка“.К. „Мистецтво” 1989р.

  • 2. „Державний музей Т.Г. Шевченка (фотокнига)”.

  • К. „Мистецтво” 1981р.

  • В.Х. Косян , Г.П.Паламарчук „Тарас Шевченко”.

  • К. „Радянська школа” 1991р.

  • В.Танана ,Н.М.Шпильова „Канівський держаний музей-

  • заповідник Т.Г.Шевченка”. Дніпропетровськ „Промінь” 1978р.

  • „Т.Г.Шевченко” Государственное издательство изобрази-

  • тельного искусства . Москва 1961р.

  • „Т.Г.Шевченко” К. „Мистецтво” 1989р.

  • „Т.Г.Шевченко . Живопис.Графіка.” К. „Мистецтво” 1986р.

  • В.Яцюк „Живопис-моя професія”. К. „Радянський письмен- ник” 1989р.



Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка