І. Вступ І. Вступ ІІ. Використання інноваційних технологій навчання в практиці роботи вчителя



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.



І. Вступ 

  • І. Вступ 

  • ІІ. Використання інноваційних технологій навчання в практиці роботи  вчителя

  • Поняття «технології» навчання  

  • Інноваційні технології навчання 

  •            2.1. Технологія особистісне зорієнтованого навчання   

  •            2.2. Технологія проблемного навчання  

  •            2.3. Технологія розвивального навчання  

  •            2.4. Ігрові технології навчання  

  •            2.5. Технологія розвитку критичного мислення  

  •            2.6. Технологія інтерактивного навчання  

  •            2.7. Інформаційні технології  

  •            2.8. Проектна технологія 

  • ІІІ. Висновки 

  • ІV. Список використаної літератури   











1. принцип педагогічної доцільності, що сформулював ще А. С. Макаренко: жодна дія педагога не повинна бути осторонь від запланованих цілей;

  • 1. принцип педагогічної доцільності, що сформулював ще А. С. Макаренко: жодна дія педагога не повинна бути осторонь від запланованих цілей;

  • 2. взаємозв’язок викладання й навчання. К. Д. Ушинський головною за­дачею вчителя вважав перетворення діяльності учня на його самостій­ну діяльність;

  • 3.  необхідність тематичного планування (яке включає стислу характеристику кінцевих результатів);

  • 4. організація контролю на кожному етапі навчальної діяльності учнів;

  • 5. стимулювання творчої діяльності учнів, орієнтація на учня не тільки  знаючого, а й уміючого;

  • 6. різноманітність форм і методів навчання, недопущення універсаліза­ції певних засобів і форм.



Принцип 1: викликати в учнів стійку мотивацію до навчання (це може базуватися на особистому досвіді учнів).

  • Принцип 1: викликати в учнів стійку мотивацію до навчання (це може базуватися на особистому досвіді учнів).

  • Принцип 2: навчати діалогічно, тобто в співпраці з учнями.

  • Принцип 3:  навчати діагностично (постійне спостереження за навчан­ням, корекція, стимулювання).

  • Принцип 4: варіативність структури навчання.

  • Принцип 5: навчати у відповідному темпі, використовувати оптималь­ні засоби й способи.

  • Принцип 6: навчати й допомагати учням на рівні їх фактичних здібнос­тей, а не на рівні зовнішніх характеристик відповідей учнів при виконан­ні навчальних задач.

  • Принцип 7: здатність учнів до рефлексії та оцінювання свого прогре­су.

  • Принцип 8: забезпечення учнів такими наборами завдань для самостій­ної роботи, що допомагають уникнути «ригідності» дій, мислення.

  • Принцип 9: стимулювання ініціативи й творчості учнів.

  • Принцип 10: створення таких умов у класі, що сприятимуть формуван­ню соціально інтегрованої особистості учня.



Підготовка школярів до життя, праці й творчої діяльності закладається в загальноосвітній школі. Тому навчальний процес потрібно будувати таким чином, щоб заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та їхнє успішне застосування на практиці. Педагогічна наука й шкільна практика скеровують свої зусилля на пошуки шляхів удосконалення освіти.

  • Підготовка школярів до життя, праці й творчої діяльності закладається в загальноосвітній школі. Тому навчальний процес потрібно будувати таким чином, щоб заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та їхнє успішне застосування на практиці. Педагогічна наука й шкільна практика скеровують свої зусилля на пошуки шляхів удосконалення освіти.

  • Зміст освіти останнім часом переорієнтовується на заняття, що мають виховувати загальнолюдські цінності, орієнтують учня на звернення до навколишнього світу й до себе, на дбайливе ставлення до всього, що його оточує, на творчий пошук, саморозвиток, вміння шукати й знаходити своє місце в житті, бачити красу світу та людей. Звичайно, міцні знання необхідні, але важливо, щоб ці знання не стали самоціллю, а перетворювалися на засіб розвитку особистості, створили передумови до вдосконалення здібностей.

  • Одним із пріоритетних векторів розвитку освіти, згідно національної доктрини, є впровадження інновацій, інформаційних технологій до навчально-виховного процесу новітніх технологій навчання.

  • На даний момент відомо ряд педагогічних технологій, які дозволяють вчителям виконувати завдання сучасної освіти. Всі педагогічні технології класифікують за інстументально значущими та різноманітними системними ознаками



Однією з інноваційних технологій загально-педагогічного характеру, які впроваджуються в сучасних школах є технологія особистісне зорієнтованого навчання.  Особистісне зорієнтоване навчання – організація процесу навчання, в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.  Мета даної технології полягає в тому, щоб:

  • Однією з інноваційних технологій загально-педагогічного характеру, які впроваджуються в сучасних школах є технологія особистісне зорієнтованого навчання.  Особистісне зорієнтоване навчання – організація процесу навчання, в основі якої лежить визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, що вимагає забезпечення розвитку і саморозвитку особистості учня виходячи із виявлення його індивідуального, неповторного, суб’єктивного досвіду, здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій, можливостей реалізувати себе в пізнанні, навчальній діяльності, поведінці.  Мета даної технології полягає в тому, щоб:

  • визначити життєвий досвід кожного учня, рівень інтелекту, пізнавальні здібності, інтереси, якісні характеристики, які спочатку треба розкрити, а потім розвинути в навчальному процесі;

  • формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів у межах соціокультурних та моральних цінностей нації;

  • озброїти учнів механізмами адаптації, саморегуляції, самозахисту, само виконання, необхідним для становлення самобутньої сучасної людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою, культурою та цивілізацією в цілому.  



В основі технології проблемного навчання, створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

  • В основі технології проблемного навчання, створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.

  • Проблемна ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок такої організації вчителем взаємодії учня з об’єктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і потребою розв’язувати його. Сутність пізнавального протиріччя міститься у неможливості за допомого тих знань і способів діяльності, якими володіють школярі,вирішити протиріччя, що виникли.

  • Створювати проблемні ситуації на уроках можна різними способами:

  • зіткнення школяра з явищами, фактами, які вимагають теоретичного пояснення;

  • спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлювань;

  • спонукання школярів до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих, які вважають вірними і обґрунтування свого вибору;

  • спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів, явищ, дій;

  • спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки.

  • Проблемні ситуації на уроках зручно створювати, при розв’язуванні різного виду задач; під час мотивації, використовуючи різні цікаві факти, прислів’я, приказки, загадки, поетичні рядки, літературні твори 



Технологія розвивального навчання – це активно діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, скерованих механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно практичної сфер. Ця технологія ставить на меті загальний розвиток учня, його інтелектуальних можливостей, почуттів, уміння вчитися та спілкуватися, формування творчої особистості.

  • Технологія розвивального навчання – це активно діяльнісний спосіб навчання, під час якого враховуються та використовуються природні закономірності індивідуального розвитку дитини, що зумовлюють розвиток знань, умінь, навичок і способів розумових дій, скерованих механізмів особистості, емоційно-ціннісної та діяльнісно практичної сфер. Ця технологія ставить на меті загальний розвиток учня, його інтелектуальних можливостей, почуттів, уміння вчитися та спілкуватися, формування творчої особистості.

  • Сучасна система навчання вимагає від учителя нових підходів до охоплення великого обсягу інформації. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій сфері знання. Учні ж повинні мати зовсім інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідей та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати свою думку. Ми вчимо дітей своїм предметам не тільки для того,  щоб вони пізнали світ, а й навчилися думати, аналізувати, систематизувати, знаходити компроміси, виділяти головне, критично ставитися до будь-яких аргументів, вміти відстоювати свою позицію.

  • Елементи розвивального навчання можна використовувати під час проведення лабораторних та дослідницьких робіт, спостереження, при розв’язуванні експериментальних та якісних задач.



Ігрові технології навчання  відрізняються від інших технологій тим, що гра:

  • Ігрові технології навчання  відрізняються від інших технологій тим, що гра:

  • добре відома, звична й улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

  • ефективний засіб активізації;        

  • мотиваційна за своєю діяльністю;

  • дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

  • багатофункціональна, її вплив на учня неможливо обмежити одним аспектом;

  • переважно колективна, групова форма роботи;

  • має кінцевий результат (матеріальний, моральний, психологічний);

  • має чітко поставлену мету й відповідний педагогічний результат.

  • Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу у комплексі з іншими методами. Але практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів дана технологія містить і ряд негативних  аспектів. Тому я використовую на уроках не ігри, а ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету; зробити уроки різноманітними, більш цікавими; вносить різноманітність в навчально-виховний процес та підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках. З цією метою я використовую різні види ігор, серед яких «Снігова куля», «Слово – речення – запитання – відповідь», «Знайди помилку», «Магазин самообслуговування», «Запитай себе сам», «Хто більше», «Ланцюжок», «Математичне доміно», «Кольорова стрічка», «Перевертні», «Сюрприз», «Вилучи зайве», «Знайди за описом», «Так – ні», «Розсипанка», «Найрозумніший», кросворди, ребуси, загадки, прислів’я, приказки. 



Технологія розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.

  • Технологія розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.

  • Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової діяльності, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення – складний процес, який починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється:

  • у здатності людини самостійно аналізувати інформацію;

  • умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженні різних авторів;

  • аргументувати свої думки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вони вірні);

  • прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень.

  • Для розвитку критичного мислення на уроках використовують такі методи: складання сенканів,

  • мозковий штурм, «кубування», «асоціативний кущ», читання з позначками.    



Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

  • Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

  • Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання.

  • Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

  • Інтерактивні технології на уроках дозволяють забезпечити глибину вивчення матеріалу. Учні опановують всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка). Змінюється і роль учнів: вони стають активними, приймають важливі рішення. Проте кожна інтерактивна вправа потребує попереднього розгляду і навчання учнів для її проведення. 

  • У своїй практиці я використовую такі інтерактивні вправи як «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», «Броунівський рух», «Ажурна пилка», «Коло ідей», «метод ПРЕС».  



Інформаційні технології – технології інформатики в поєднанні з іншими, пов’язаними з нею, технологіями, тобто це цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечує високу швидкість обробки даних, ефективний пошук інформації, розповсюдження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

  • Інформаційні технології – технології інформатики в поєднанні з іншими, пов’язаними з нею, технологіями, тобто це цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечує високу швидкість обробки даних, ефективний пошук інформації, розповсюдження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

  • Інформаційна технологія в навчально-виховному процесі – це поєднання традиційних технологій навчання і технологій інформатики, які розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання, створюють сприятливі умови для навчальної діяльності учнів і вчителя.

  • Причин комп’ютеризації  навчання можна назвати багато. У мережі є багато програмних продуктів, які учителі-предметники можуть використати під час проведення уроків із застосуванням  нових інформаційних технологій. Подібні уроки дозволяють підвищити інтерес до вивчення предметів природничо-математичного циклу, активізувати їх пізнавальну діяльність, сприяють формуванню наукового світогляду.



Презентація – це зручна конструкція, в якій легко орієнтуватися. Аналіз науково-методичної літератури та

  • Презентація – це зручна конструкція, в якій легко орієнтуватися. Аналіз науково-методичної літератури та

  • періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні реалізувати багато проблем у процесі

  • навчання, а саме:

  • використовувати передові інформаційні технології;

  • змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

  • полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього процесу  учнів;

  • розширювати можливості ілюстративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних вчених, тощо;

  • реалізувати ігрові методи на уроках;

  • здійснювати роботу в малих групах або індивідуальну роботу;

  • дають можливість роздруківки плану уроку та внесення в нього заміток та коментарів;

  • проводити інтегровані уроки, забезпечуючи посилення між предметних зв’язків;

  • організовувати інтерактивні форми контролю знань, вмінь та навичок;

  • організовувати самостійні, дослідницькі, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобальний інформаційний простір.

  • Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й вміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.   



Проектна технологія – це інноваційна форма роботи організації освітнього середовища, в основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем. Це  сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об'єкта, предмета, різного роду теоретичного чи практичного продукту.

  • Проектна технологія – це інноваційна форма роботи організації освітнього середовища, в основі якої лежить комплексний характер діяльності тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навколишнім середовищем. Це  сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об'єкта, предмета, різного роду теоретичного чи практичного продукту.

  • У основі методу проектів лежить розвиток учнівських пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня.

  • Метод проектів завжди орієнтований на самостійність учнів – індивідуальну, парну, групову, – яку вони здійснюють упродовж певного часу; допускає можливість розв'язування пев­ної проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, не­обхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого — інтегрування знань, умінь із різ­них галузей науки та мистецтва. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це те­оретична проблема, то має бути запропоноване конкрет­не її розв'язування, а якщо практична –  конкретний ре­зультат, готовий до впровадження.



Сутність даного методу полягає в стимулюванні інтересу учнів до певних проблем,

  • Сутність даного методу полягає в стимулюванні інтересу учнів до певних проблем,

  • які передбачають володіння певною сумою знань, і шляхом проектної діяльності,

  • котра передбачає рішення даної проблеми, показати практичне застосування

  • набутих знань. У силу дидактичної сутності даний метод дозволяє:

  • розв’язувати задачі формування інтелектуальних вмінь, критичного й творчого мислення;

  • розвивати в учнів комунікативні навички, зокрема працювати в різних за складом групах, виконуючи різні за соціальним значенням функції;

  • розвивати в учнів уміння користуватися різноманітними дослідницькими методами (збирати інформацію, факти, аналізувати їх з різних точок зору, висувати гіпотези, аналізувати, робити висновки та узагальнення).



В наш час метод проектів набув поширення та великої популярності завдяки

  • В наш час метод проектів набув поширення та великої популярності завдяки

  • раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їхнього практичного

  • застосування для розвитку конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів

  • «Усе, що я пізнаю, я знаю. Знаю, навіщо це мені потрібно, де та як ці знання

  • застосувати» – основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює

  • прибічників багатьох освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між

  • академічними знаннями та прагматичними вміннями.

  • Моїми учнями (під моїм керівництвом) створено кілька проектів. Ця робота їм в

  • основному подобається і вони із захопленням і цікавістю створюють проекти різних

  • типів.    



Сприяти вивчення учнями свого предмету потрібно не для того, щоб вони стали

  • Сприяти вивчення учнями свого предмету потрібно не для того, щоб вони стали

  • математиками,фізиками,хіміками чи … а для того, щоб вони навчилися думати,

  • знаходити компроміси, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, вміли

  • відстоювати свої принципи. Математика вчить критично ставитися до будь-яких

  • аргументів. Зрозуміло, що на уроках математики мають даватися глибокі й міцні

  • знання, але важливо, щоб математика допомагала формувати уявлення про роль

  • людини в світі та роль даної науки в освоєнні світу людиною.

  • Юнацтво повинно отримувати освіту не ту, що дається, а істинну; не поверхневу, а

  • ґрунтовну, тобто – щоб розумна істота – людина привчилася керуватися не чужим

  • розумом, а своїм власним, не тільки вичитувати з книжок та розуміти чужі думки…

  • але й розвивати у собі здібність проникати у корінь речей і виробляти істинне їх

  • розуміння та використання. Людина повинна прагнути не знати якомога більше, а

  • знати, які знання їй потрібні та вміти їх застосовувати. Дитинство – не період

  • підготування до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже освіта має базувати

  • не лише на знаннях, які коли-небудь у майбутньому знадобляться дитині, але й на

  • тому, що вкрай необхідне сьогодні – на проблемах її реального життя. (Джон Д’юі)



Доцільно на уроках використовувати інноваційні технології разом із традиційними, що дозволяє

  • Доцільно на уроках використовувати інноваційні технології разом із традиційними, що дозволяє

  • урізноманітнити діяльність учнів, а саме:

  • навчає здобувати знання самостійно;

  • акумулює вміння користуватися здобутими знаннями для рішення нових завдань;

  • сприяє набуттю комунікативних навичок і умінь (тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні завдання і ролі);

  • надає можливість широких людських контактів в знайомстві з різними точками зору на одну проблему;

  • навчає користуватися дослідницькими методами: збирати інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;

  • надає можливість висловлювати свої власні думки.

  • Проте слід пам’ятати, що хоча педагогічні технології й вимагають високої активності вчителя й

  • учня, враховують психологічні й особисті риси всіх учнів, вносять індивідуальні корективи в

  • навчальний процес, сприяють прояву та зростанню самостійності учнів, все ж таки вони не

  • забезпечують усім учням однаково високого результату розвитку й навченості.

  • Викладання – це мистецтво, а не ремесло – у цьому самий корінь учительської справи… вічно

  • винаходити, вимагати, удосконалюватися – от єдиний можливий курс сучасного вчителя. (М. А.

  • Рибникова)    



Андрєєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога.// Х.: Основа, 2006, 352ст.

  • Андрєєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога.// Х.: Основа, 2006, 352ст.

  • Державний стандарт базової і повної середньої освіти.

  • Використання інформаційних технологій на уроках в основній школі. //Інтернет ресурси.

  • Мельник Л.С. Формування ключових компетентностей методами інтерактивного навчання. //Фізика в школах України. – Основа, 2008, №5, 32ст.

  • Наволокова Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя. //Основа, Х.:, 2009, 120ст.

  • Національна доктрина розвитку освіти.

  • Петросян О. Р. Метод проектів на уроках фізики. //Фізика в школах України. – Основа, 2010, №6, 36ст.

  •  Садкіна В.І. 101цікава педагогічна ідея.//Основа, Х.:, 2009, 88ст.

  •  Шарко В.Д. Сучасний урок. //К.: 2006, 224ст..






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка