Іхс- гостре або хронічне ураження міокарда, яке пов`язане з невідповідністю потреби міокарда в кисневі та його транспортування по коронарним судинам



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



ІХС- гостре або хронічне ураження міокарда, яке пов`язане з невідповідністю потреби міокарда в кисневі та його транспортування по коронарним судинам

  • ІХС- гостре або хронічне ураження міокарда, яке пов`язане з невідповідністю потреби міокарда в кисневі та його транспортування по коронарним судинам



1. Раптова серцева смерть (первинна зупинка серця)

  • 1. Раптова серцева смерть (первинна зупинка серця)

  • 2. Стенокардія.

  • 2.1. Стабільна стенокардія напруги(ФК І-ІV)

  • 2.2. Нестабільна стенокардія:

  • 2.3. Спонтанна (вазоспастична, варіантна, Принцметала)

  • стенокардія.**

  • 3. Безбольова ішемія міокарда.**

  • 4. Мікроваскулярна стенокардія (синдром Х).

  • 5. Інфаркт міокарда.

  • 5.1. Інфаркт міокарда з зубцем Q (великовогнищевий,

  • трансмуральний).

  • 5.2. Інфаркт міокарда без зубця Q (мілковогнищевий).

  • 6. Постінфарктний кардіосклероз.

  • 7. Серцева недостатність(з вказівкою форми и стадії).

  • 8. Порушення серцевого ритму та провідності (з вказівкою форми ).





- Це процес, який повинен:

  • - Це процес, який повинен:

  • - починатись негайно; - продовжуватись безперервно; - проводитись поетапно; - ґрунтуватись на

  • індивідуальних особливостях хворого; - здійснюватись способом, який

  • прийнятний для хворого

  • та його оточення .



Покращення коронарного кровотоку та обмінних процесів в міокарді.

  • Покращення коронарного кровотоку та обмінних процесів в міокарді.

  • Підвищення скорочувальної здатності міокарда.

  • Економізація діяльності серця з метою зниження потреби в кисневі.

  • Стимуляція периферичного кровообігу та екстракардіальних факторів гемодинаміки.

  • Попередження розвитку атеросклерозу та ускладнень (інфаркту міокарда, порушень ритму та ін.).

  • Підвищення толерантності до фізичних навантажень.









  • Хворим ІІІ ФК :

  • показані лише легкі роботи по дому;

  • ЛГ в щадно-тренуючому режимі до 20 хв., з ЧСС до 110 уд/хв.

  • на висоті навантаження,

  • дозована ходьба в середньому темпі (90 кроків/хв.),

  • участь в групах здоров'я (слабка група),

  • Протипоказані спортивні ігри, біг, плавання, лижи.

  • Хворим ІV ФК:

  • Протипоказані практично всі роботи по дому.

  • ЛГ в щадному режимі 15-20 хв.,з ЧСС 90-100 уд/хв. на висоті

  • навантаження.

  • Можлива дозована ходьба в повільному темпі (70-

  • 80 кроків/хв.) з зупинками через кожні 100-200 метрів.

  • Інші форми ЛФК протипоказані.



Інфаркт міокарда (ІМ) – загибель (некроз) ділянки серцевого м'язу в результаті припинення кровотоку по коронарній артерії.

  • Інфаркт міокарда (ІМ) – загибель (некроз) ділянки серцевого м'язу в результаті припинення кровотоку по коронарній артерії.









  • Засоби ЛФК призначаються з 2-3-ї доби – при відсутності протипоказань та ускладнень – в залежності від:

  • - глибини ІМ

  • - наявності ускладнень

  • - класу важкості ІМ



Навантаження вважається неадекватним , якщо при його виконанні з'являється біль в ділянці серця або відчуття дискомфорту, виражена слабкість, задишка, блідість або ціаноз шкіри, збільшується пульс більше120 уд/хв. Або значно збільшується систолічний АТ і/або діастолічний АТ.

  • Навантаження вважається неадекватним , якщо при його виконанні з'являється біль в ділянці серця або відчуття дискомфорту, виражена слабкість, задишка, блідість або ціаноз шкіри, збільшується пульс більше120 уд/хв. Або значно збільшується систолічний АТ і/або діастолічний АТ.



Важкий загальний стан хворого.

  • Важкий загальний стан хворого.

  • Виражена серцева недостатність.

  • Набряк легень.

  • Важкі порушення ритму серця та провідності.

  • Виражений больовий синдром.

  • Кардіогенний шок.

  • Негативна динаміка показників ЕКГ.

  • Рецидивуючий перебіг ІМ.

  • Високий АТ.

  • Тромбоемболічні ускладнення.

  • Температура тіла вище 38°С.

  • Аневризма лівого шлуночка.

  • Виражені зміни лабораторних показників активності процесу.



  • Попередження можливих ускладнень, обумовлених послаблення функції серця, порушенням згортальної системи крові, значним обмеженням рухової активності в зв'язку з ліжковим режимом (тромбоемболії, застійної пневмонії, атонії кишківника та сечового міхура, м'язової слабкості та ін.), стабілізація клініко-лабораторних показників;

  • Покращення функціонального стану серцево-судинної системи, покращення периферійного кровообігу, формування адекватного колатерального кровообігу в міокарді!

  • Тренування ортостатичної стійкості;

  • Відновлення простих рухових навичок, адаптація до простих побутових навантажень,

  • Утворення позитивних емоцій.

  • Зменшення кількості медикаментів.



Фізична реабілітація хворих ІМ на госпітальному етапі реабілітації відбувається на 4-х ступенях активності.

  • Фізична реабілітація хворих ІМ на госпітальному етапі реабілітації відбувається на 4-х ступенях активності.



Санаторно-курортному:

  • Санаторно-курортному:

  • - відновлення функціонального стану та

  • фізичної працездатності.

  • Амбулаторно-поліклінічному:

  • - отримання досягнутих результатів, розширення резервних можливостей серцево-судинної системи, відновлення працездатності.



Гіпертонічна хвороба (ГХ) — хронічне захворювання, яке вражає різні системи організму, та характеризується підвищенням артеріального тиску вище норми.

  • Гіпертонічна хвороба (ГХ) — хронічне захворювання, яке вражає різні системи організму, та характеризується підвищенням артеріального тиску вище норми.

  • ГХ страждає15-20% дорослого населення, особливо у віці 40—60 років.







Абсолютні протипоказання:

  • Абсолютні протипоказання:

  •       - АТ понад 210/120 мм.рт.ст., гіпертонічний криз.

  •       - Ознаки коронарної та серцево-судинної

  •          недостатності ІІІ ст.

  •       - Гостра серцева недостатність.

  •       - Важка ретинопатія.

  •       - Важкі порушення серцевого ритму і провідності.

  •       - Тромбоемболічні ускладнення.

  •       - Аневризма.

  •       - Некомпенсований цукровий діабет.

  • Відносні протипоказання:

  •       - Погіршення самопочуття.

  •       - Загострення захворювань серця.

  •       - Часті гіпертонічні кризи.

  •       - Часті напади стенокардії.

  •       - Минущі порушення мозкового кровообігу.



Вправи на розслаблення.

  • Вправи на розслаблення.

  • Дихальні вправи, затримка дихання на видиху.

  • Вправи для тренування вестибулярного апарату і рівноваги.

  • Вправи на координацію рухів.

  • Динамічні циклічні (аеробні) вправи для великих м'язових груп.

  • Статичні фізичні навантаження (нетривалі) обов'язково чергуються з вправами на розслаблення.



Протипокази до ЛФК при пневмонії

  • Протипокази до ЛФК при пневмонії

  • (мають тимчасовий характер):

  • 1. Виражена інтоксикація (загальна слабкість, блідість, відсутність апетиту).

  • 2. Дихальна недостатність ІІІ ступеня.

  • 3. Висока температура тіла.

  • 4. Тахікардія (ЧСС понад 100 уд./хв.)

  • 5. Виражений больовий синдром.

  • 6. Повний ателектаз легені, абсцес легені.



1. Нормалізація механіки дихання (уражень, поглиблення).

  • 1. Нормалізація механіки дихання (уражень, поглиблення).

  • 2. Посилення крово-і лімфообігу в легенях - для прискорення розсмоктування запального інфільтрату, ексудату та попередження розвитку ускладнень (ателектазів, плевриту, спайкових процесів).

  • 3. Забезпечення більш повного виведення мокротиння, посилення дренажної функції легень.

  • 4. Зменшення дихальної недостатності.

  • 5. Поліпшення функцій зовнішнього дихання (посилення вентиляції, підвищення газообміну) і серцево-судинної системи.

  • 6. Відновлення еластичності легенів.

  • 7. Підвищення резервних можливостей дихального апарату (ЖЕЛ, потужності вдиху і видиху)



Основними задачами ЛФК є:

  • Основними задачами ЛФК є:

  • 1. Відновлення врівноваженості процесів збудження й гальмування в корі великих півкуль мозку, гальмування патологічних кортико-вісцеральних рефлексів.

  • 2. Зменшення бронхоспазму й поліпшення вентиляції легенів.

  • 3.Активізація трофічних процесів у тканинах.

  • 4.Профілактика емфіземи легенів.

  • 5.Навчання подовженому видиху.



Курс ЛФК у стаціонарі ділиться на три періоди:

  • Курс ЛФК у стаціонарі ділиться на три періоди:

  • I період-щадний служить для ознайомлення з функціональними можливостями хворого, його тривалість залежить від ваги стану й містить у собі дихальні вправи, масаж периферичних м'язових груп.



В заняттях використовуються спеціальні дихальні вправи з подовженням видиху; звукові вправи, що сприяють рефлекторному зменшенню бронхоспазму, вправи на розслаблення м'язів верхнього плечового пояса; діафрагмальне дихання, зміцнення м'язів черевного преса.

  • В заняттях використовуються спеціальні дихальні вправи з подовженням видиху; звукові вправи, що сприяють рефлекторному зменшенню бронхоспазму, вправи на розслаблення м'язів верхнього плечового пояса; діафрагмальне дихання, зміцнення м'язів черевного преса.

  • ЛФК протипоказана при дихальній і серцевій недостатності з

  • декомпенсацією функцій цих систем.



1. Порушення рухових функцій:

  • 1. Порушення рухових функцій:

  • - парез – часткове випадіння рухової функції;

  • - параліч (плегія) – повна відсутність м'язового скорочення.

  • при ураженні:

  • - центрального рухового нейрону розвивається

  • центральний спастичний параліч;

  • - периферичного рухового нейрону –

  • периферичний в'ялий параліч.



2. Порушення чутливості (прості та складні):

  • 2. Порушення чутливості (прості та складні):

  • - анестезія, гіпостезія (відсутність або зниження);

  • - гіперестезія (підвищення);

  • - парестезія (оніміння, похолоданння, біль та ін.).

  • 3. Вегетативно-трофічні порушення: сухість або підвищена вологість шкіри, випадіння або посилений ріст волосся, ламкість нігтів, трофічні виразки або пролежні, атрофія м'язів, остеопороз, спазм судин, венозний застій, та ін.

  • 4. Порушення вищих коркових функцій: афазія (моторна сенсорна, анамнестична); апраксія.

  • 5. Психічні розлади: депресія, ейфорія, деменція та ін.







7. Необхідність використання спеціальних вправ:

  • 7. Необхідність використання спеціальних вправ:

  • збільшуючих об'єм м'язової сили;

  • спрямованих на м'язові напруги;

  • одержання диференційованих напруг;

  • спрямованих на розширення всієї гами нервово-м`язової діяльності адекватної швидкості руху, плавності;

  • антиспастичні й протиригідні вправи;

  • протисудомні вправи, під якими розуміється боротьба з патологічними синергіями й синкінезіями;

  • рефлекторні й ідеомоторні (імпульсивно-фантомні) вправи;

  • група вправ, спрямованих на відновлення або нове формування прикладних рухових навичок (стояння, ходьба, побутові навички);

  • пасивні рухи, в тому числі мануальна терапія;

  • група вправ, які збивають та обурюють ” (натиски, поштовхи, утримання, вантажі, еластичні тяги, пасивний опір);

  • вправи, які відновлюють і підсилюють аференцію (глибоку чутливість).






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка