Індивід (лат individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму



Дата конвертації27.06.2016
Розмір445 b.



Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).

  • Індивід (лат. individuum — неділимий) — людина як представник людської спільноти, соціуму (групи, класу, нації тощо).

  • Особистість — соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин.

  • Індивідуальність — сукупність зовнішніх та внутрішніх особливостей людини, що формують її своєрідність, відмінність від інших людей.



Особистість характеризують такі ознаки:

  • розумність (визначає рівень інтелектуального розвитку);

  • відповідальність (рівень розвитку почуття відповідальності, уміння керувати своєю поведінкою, аналізувати свої вчинки і відповідати за них);

  • свобода (здатність до автономної діяльності, прийняття самостійних рішень);

  • особиста гідність (визначається рівнем вихованості, самооцінки);

  • індивідуальність (несхожість на інших).



Розвиток людини

  • процес становлення особистості, вдосконалення її фізичних та духовних сил під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких найважливішими є цілеспрямоване виховання й навчання.

  • форми розвитку - анатомо-фізіологічна, психічна та соціальна



Формування особистості

  • процес соціального розвитку молодої людини, становлення її як суб'єкта діяльності, члена суспільства, громадянина.

  • Відбувається завдяки засвоєнню гуманітарних дисциплін, виховному впливу сім'ї, школи, суспільства, взаємодії з мистецькими явищами, здатності людини пристосовуватися до зовнішнього оточення, .



Спадковість

  • здатність організму відтворювати потомство, передавати свої ознаки наступним поколінням, відновлення у нащадків біологічної подібності.

  • передаються: тип нервової системи, конституція тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри) та власне людські задатки (високоорганізований мозок, здатність розмовляти, ходити у вертикальному положенні, займатись певними видами діяльності та ін.).



Задатки

  • природні особливості людини, які є передумовою для розвитку індивіда.

  • Спадковість може бути причиною не лише ранньої обдарованості, а й розумового відставання.

  • на формування особистості впливає і середовище, — все, що оточує дитину протягом усього життя: природні чинники (клімат, природні умови та ресурси); сім'я, близьке оточення; соціальні умови існування.



Соціалізація

  • процес засвоєння індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків та відносин.

  • мета — допомогти дитині адаптуватися в суспільстві, засвоїти досвід старших, зрозуміти своє покликання, знайти шляхи найефективнішого самовизначення

  • види соціалізації

  • а) цілеспрямована

  • б) стихійна



2. Структура особистості. Типи особистості.

  • Індивідуальні відмінності

  • психологічні риси, що відрізняють одну людину від іншої.

  • Темперамент

  • індивідуально-типологічна характеристика людини, яка виражається в силі, напруженості, швидкості та врівноваженості перебігу її психічних процесів.



Типи темпераменту:



Здібності

  • психічні властивості індивіда, що є передумовою успішного виконання певних видів діяльності.

  • Види здібностей:

  • загальні здібності (розумові здібності, пам'ять, увага)

  • спеціальні (музичний слух, творча уява тощо).

  • Визначальними для їх розвитку є умови життя, взаємини людини з оточуючим середовищем.



  • в процесі навчання і виховання потрібно зважати на індивідуальні особливості емоціонально-вольової сфери учнів, тактовно, але послідовно й неухильно, долати негативні вияви їх почуттів і поведінки



Характер

  • сукупність стійких психічних властивостей людини, які виявляються у її поведінці й діяльності.

  • Урахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні та вихованні — це не пристосування мети і змісту навчання і виховання до окремого учня, а пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних їх особливостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості



Структура особистості (Асмолов):



Класифікація типів особистостей

  • 1. Мислительно-інтуїтивний тип

  • 2. Інтуїтивно-мислительний тип.

  • 3. Емоційно-інтуїтивний тип.

  • 4. Інтуїтивно-емоційний тип.

  • 5. Мислительно-розсудливий тип.

  • 6. Розсудливо-мислительский тип.

  • 7. Емоційно-розсудливий тип.

  • 8. Розсудливо-емоційний тип.



4 форми психопатії

  • 1) Істерична психопатія - характерні: егоцентризм, брехливість, вередливість

  • 2) Циклоїдна психопатія - характеризується частою зміною полярних емоційних станів.

  • 3) Шизаїдна психопатія - відсутня гармонія у співвідношенні розуму, волі та почуттів.

  • 4) Епілептоїдна психопатія - характерна запальність і дратівливість.



3. Методи впливу на свідомість особистості.

  • Методи словесно-емоційного впливу:

  • - розповідь

  • - роз'яснення

  • - етична бесіда

  • - диспут

  • - метод позитивного прикладу.



Метод розповіді

  • використовується з дітьми молодшого і середнього шкільного віку

  • слугує засобом поповнення знань моралі, вироблення в учнів правильних моральних понять

  • збагачення морального досвіду школярів досвідом моральної поведінки інших людей

  • використання позитивного прикладу у вихованні.



Вимоги до змісту розповіді й характеру її проведення:

  • 1. Розповідь повинна відповідати соціальному досвіду школярів.

  • 2. Розповідь супроводжується ілюстраціями

  • 3. Для успіху сприймання розповіді слід використати відповідну обстановку.

  • 4. Важливо потурбуватися про те, щоб враження від розповіді, почуття, які вона у дітей викликала, зберігались якомога довше



Роз'яснення —

  • Застосування методу базується на знанні особливостей класу й особистісних якостей членів колективу

  • Роз'яснення використовується у двох випадках:

  • 1) для того, щоб сформувати або закріпити нову моральну якість або форму поведінки,

  • 2) для вироблення правильного ставлення вихованців до певного вчинку, який вже здійснено (наприклад, весь клас не прийшов на урок).



Бесіда —

  • метод обговорення конкретних знань, фактів, подій, вчинків, який передбачає участь двох сторін — вихователя і вихованців.

  • Бесіди можуть бути:

  • Пізнавальні

  • Етичні

  • Естетичні

  • Екологічні

  • Політичні та ін.



Умови ефективності використання бесіди:

  • — актуальність обраної теми, яка повинна відповідати запитам учнів і виховним завданням;

  • — цікава постановка питань, переважно проблемного характеру

  • — позитивний емоційний фон бесіди

  • — увага до кожної точки зору

  • — підведення учнів до самостійного висновку.



Диспут —

  • метод виховання, який передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору.

  • Характерною особливістю диспуту є полеміка, боротьба думок.

  • потребує ретельної, глибоко продуманої підготовки як самого вихователя, так і учнів.

  • педагог повинен уміти делікатно і з повагою ставитись до висловлювань учнів, аргументувати їх, нікого не ображати і не принижувати,



Важко привести до добра повчаючи, легше -прикладом. Сенека

  • використовуються різні приклади: батьків, вихователів, друзів, видатних людей (вчених, письменників, громадських діячів та ін.), героїв книг, фільмів.

  • Психологічною основою прикладу слугує наслідування

  • Етапи наслідування:

  • безпосереднє сприймання конкретного образу іншої людини,

  • формування бажання діяти за зразком,

  • синтез самостійних і наслідувальних дій.



4. Формування творчої особистості майбутнього спеціаліста.

  • Етапи (рівні) розвитку професійних умінь і творчих здібностей:

  • На інтуїтивному рівні студенти виявляють сукупність «передпрофесійних» умінь.

  • На репродуктивному рівні студенти, розв'язуючи професійну задачу, не виходять за межі суворо регламентованих інструкцій і правил

  • Досягнення репродуктивно-творчого рівня означає, що студенти задовільно справляються з вирішенням типових проблем

  • Творчо-репродуктивний рівень передбачає, що студенти мають достатньо сформовану систему знань, умінь та навичок, які дають змогу в основному успішно виконувати професійні функції

  • Творчий рівень найвищий у розвитку фахових умінь і навичок




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка