Інформації про певне явище чи процес соціальної дійсності



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


МЕТОДИКА І ТЕХНІКА СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


ПЛАН

  • 1. Поняття про соціологічне дослідження, його різновиди.

  • 2. Програма соціологічного дослідження.

  • 3.Функції соціологічних досліджень.



  • Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних, методичних, методологічних і організаційно-технічних процедур, метою яких є одержання інформації про певне явище чи процес соціальної дійсності.



  • Об’єктом соціологічного дослідження виступає явище або сфера соціальної дійсності, котрі є безпосередніми носіями проблемної ситуації, на яку спрямована пізнавальна діяльність.

  • Предметом соціологічного дослідження є сторони, властивості, характеристики об’єкта, які підлягають безпосередньому вивченню в цьому дослідженні.



Значення соціологічних досліджень

  • Емпіричні соціологічні дослідження забезпечують нагромадження емпірично обгрунтованих знань про соціальну дійсність шляхом виявлення нових фактів і тенденцій змін окремих сфер життя суспільства.

  • Дозволяють одержати інформацію про окремих індивідів і спільностях, їх потребах, інтересах, ціннісних орієнтаціях, мотивах, громадській думці з приводу певних проблем.

  • Створюють інформаційну базу для пізнання соціальної реальності і забезпечують здійснення соціального контролю над соціальними процесами.

  • Роблять внесок у розвиток соціологічної теорії на базі виявлення нових закономірностей і тенденцій суспільного розвитку, що дозволяє передбачити перспективи розвитку як окремих соціальних явищ і процесів, так і суспільства в цілому.



  • Залежно від масштабності та складності завдання, яке слугує основою дослідження, розрізняють чотири варіанти стратегічного дослідження:



  • - формулятивний (розвідковий) – застосовується, коли про об’єкт дослідження є мало інформації, його метою є уточнення проблеми та формулювання гіпотези;



  • - описовий, метою якого є кількісно-якісне описання об’єкта;



  • - аналітико-експериментальний, метою якого є виявлення функціональних і причинних зв’язків, прогноз;



  • - повторно-порівняльний – виявлення спільного і специфічного у порівняльних об’єктах у часі.



  • За методами збору інформації розрізняють такі види соціологічного дослідження:

  • - опитування;

  • - спостереження;

  • - аналіз документів.



  • Залежно від статики і динаміки соціологічні дослідження бувають:

  • - разові;

  • - панельні (повторні).



  • Соціологічні дослідження поділяються на кількісні і якісні.

  • Кількісні відповідають на питання ‘’хто?’’ і ‘’скільки?’’,

  • якісні – ‘’як саме?’’ і ‘’чому?’’



КІЛЬКІСНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Спостереження – метод дослідження, який передбачає отримання інформації шляхом безпосереднього спостереження за діями об’єкта дослідження у певних ситуаціях.

  • Основні види:

  • - особисті спостереження дослідника;

  • - спостереження з використанням технічних засобів.



  • Існують такі різновиди спостереження:

  • - стандартизоване –нестандартизоване;

  • - включене - невключене;

  • - відкрите - інкогніто;

  • - лабораторне - польове.



  • Анкетування – це перелік запитань, які ставлять особам у письмовій формі, досвід яких досліджується.

  • Мета анкетування – отримати достовірну інформацію.

  • Для цього потрібно враховувати особливості різних запитань і дотримуватися ряду правил і принципів складання анкети.



  • Поштове опитування – різновид анкетування, який розглядається як ефективний прийом збирання первинної інформації.

  • У найбільш загальному вигляді поштове опитування полягає у розсиланні анкет і отриманні на них відповідей поштою.

  • Переваги – відносно помірна вартість і простота організації (немає потреби у підборі, навчанні, контролі за діяльністю великої кількості опитувачів і витрат на оплату їхньої праці, можливість вибору респондентом найзручнішого для нього часу заповнення анкет).

  • Недоліки – неповне повернення анкет: не всі респонденти заповнюють анкети і відсилають їх дослідникам, тому заповнені анкети часто не відображають всієї повноти картини дослідження.



  • Телефонне опитування.

  • Переваги цього методу у швидкості проведення дослідження, низька вартість, оперативність.

  • Недоліки – часове обмеження інтерв’ю (воно не повинно перевищувати більше 15 хв.), а також потреба залучення спеціально навчених інтерв’юерів, витрата тимчасових або грошових ресурсів на їх інструктаж. Телефонне опитування може використовуватися ефективно для певної групи – як правило, це пенсіонери, домогосподарки та інші категорії, які мають достатньо вільного часу і широко використовують телефон як засіб спілкування.



  • Онлайн - опитування – цей метод останнім часом набув популярності, тому що на багатьох інтернет-сайтах є своя міні-анкета.

  • Перевага методу – швидке отримання інформації, а також проста і зручна для учасника форма анкетування – респондент може відповісти на запитання у будь-який зручний для себе час.

  • Недолік – відсутність особистого контакту з респондентом, що не дає можливості варіювати характер запитань залежно від відповідей та обмеженість масиву даних.



  • Контент-аналіз – перевід у кількісні показники текстової фонетичної інформації.

  • Суть цього методу полягає в тому, щоб знайти такі ознаки, що відносно легко підраховуються, риси, властивості документа (тексту) (наприклад, частота вживання певних термінів), які б відбивали певні суттєві сторони його змісту. Тоді якісні параметри змісту можна співставляти, порівнювати та піддавати точним обчислювальним операціям.



ЯКІСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • Метод фокус-групи – полягає у проведенні спрямованого інтерв’ю у групі з 8-10 чоловік з визначено заданими параметрами відповідно до мети дослідження.

  • Найчастіше застосовується на практиці.

  • Сенс методу полягає в ефекті, що створюється ситуацією групового обговорення. (Справа у тому, що при проведенні індивідуального інтерв’ю існує чітке розмежування інтерв’юера і опитаного – це може сильно впливати на якість і глибину отриманої інформації. У груповій дискусії опитуваний потрапляє у ситуацію спілкування з подібними до себе, що допомагає знімати захисні і психологічні бар’єри і полегшує вияви емоційних реакцій).



  • Глибинне інтерв’ю – полягає у послідовному опитуванні кваліфікованим інтерв’юером респондента з метою отримання відповідей і досягнення розуміння, чому члени групи поводяться певним чином і, що вони думають про певну проблему. Респонденту ставлять запитання за досліджуваною темою у довільній формі на зразок: ‘’Чому Ви так відповіли?’’, ‘’Чи можете Ви обгрунтувати свою думку?’’, ‘’Чи можете Ви навести якісь особливі аргументи?’’.

  • Тривалість одного глибинного інтерв’ю – 20-40 хвилин (залежно від тематики).



  • Проведення соціологічного дослідження включає чотири етапи:

  • - підготовку дослідження;

  • - збір первинної соціологічної інформації;

  • - підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка;

  • - аналіз обробленої інформації та підготовка звіту за результатами дослідження, висновки і рекомендації.



  • 2. Програма соціологічного дослідження – це викладення загальної концепції дослідницького проекту, яка являє собою поетапне програмування і правила процедур науково-практичної дослідницької діяльності.



  • Програма конкретно-соціологічного дослідження має відповідати певним вимогам:

  • - ясність і точність програми – усі її положення повинні бути чіткі, а елементи – продумані відповідно до логіки дослідження і ясно сформульовані;

  • - логічна послідовність усіх ланок програми;

  • - гнучкість програми – можливість при появі нових, непередбачених обставин вносити в них корективи.



  • Програма соціологічного дослідження виконує такі функції:

  • - теоретико-методологічну, яка дозволяє визначити наукову проблему та підготувати базу для її вирішення;

  • - методичну – дозволяє накреслити способи збору даних;

  • - організаційну – дозволяє спланувати діяльність дослідника на всіх етапах роботи.



  • Програма соціологічного дослідження складається з теоретичної та процедурно-методичної частин.

  • Теоретична частина програми включає в себе вирішення таких питань:

  • - постановку дослідницької проблеми;

  • - визначення предмета і об’єкта дослідження;

  • - визначення мети дослідження;

  • - визначення і інтерпритацію основних понять;

  • - формулювання гіпотез та завдань дослідження.



  • Гіпотеза в конкретно-соціологічному дослідженні – це наукове припущення, яке висувають для можливого пояснення соціальних фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати.



  • Процедурно-методична частина – це визначення методів збору, аналізу і обробки інформації; інструментарію для збору соціологічних даних; методики і техніки соціологічного дослідження.



  • Метод – це система правил теоретичної і практичної діяльності, розроблених суб’єктом на базі закономірностей досліджуваного об’єкта.

  • Інструментарій – набір спеціально розроблених документів методичного характеру, пристосованих до соціологічних методів, з допомогою яких забезпечується збір інформації.

  • Техніка – сценарій, організовані прийоми для ефективного використання методів.

  • Документ – спеціально створений предмет для передачі і зберігання інформації, зафіксованої в тексті, плівці, дискеті.



3. ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.

  • 1. Інформаційна функція – соціологічні дослідження здатні на науковій основі збирати, аналізувати і передавати інформацію про соціальні процеси.



  • 2. Діагностична функція – на основі соціологічних досліджень ставить соціальний діагноз, що є необхідним при прийнятті рішень.



  • 3. Прогностична функція – на основі вивчення і аналізу ситуацій передбачає способи і напрямки їхнього розгортання.



  • 4. Контрольна функція – дозволяє відслідковувати хід реалізації стратегії керування, реакцію на неї об’єкта.



  • 5. Експертна функція – функція соціологічної експертизи, дозволяє оцінювати ступінь прийнятності, адекватності і реалізованості управлінських рішень і проектів.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка