Інтегративне мислення. Цей ряд характеристик мислення сучасної людини можна об’єднати одним терміном – інтегративне мислення



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.



Для такого типу мислення характерна уривчастість сприйняття: людина знає потроху про все та нічого досконально, не схильна до аналізу, втрачає бажання і здатність осягати щось нове.

  • Для такого типу мислення характерна уривчастість сприйняття: людина знає потроху про все та нічого досконально, не схильна до аналізу, втрачає бажання і здатність осягати щось нове.



Цей ряд характеристик мислення сучасної людини можна об’єднати одним терміном – інтегративне мислення.

  • Цей ряд характеристик мислення сучасної людини можна об’єднати одним терміном – інтегративне мислення.







Виникнення інтеграції – результат високого рівня реалізації міжпредметних зв’язків, що передбачає не просто контакти, комунікацію предметів, частіше за все в якій-небудь одній області знань, а встановлення зв’язку глибинного, оскільки вона ґрунтується на загальних для декількох предметів наукових ідеях, концепціях, що дають цілісне уявлення про людину, світ, культуру.

  • Виникнення інтеграції – результат високого рівня реалізації міжпредметних зв’язків, що передбачає не просто контакти, комунікацію предметів, частіше за все в якій-небудь одній області знань, а встановлення зв’язку глибинного, оскільки вона ґрунтується на загальних для декількох предметів наукових ідеях, концепціях, що дають цілісне уявлення про людину, світ, культуру.





Вербальне мислення пов’язане з домінуванням лівопівкульних функцій головного мозку, образне – з перевагою функцій «енергетичного блоку», тобто правої півкулі. При взаємодії, «співдружності» обох півкуль набута інформація про світ розгортається у своєрідні голограми, стає багато-мірною, об’ємною.

  • Вербальне мислення пов’язане з домінуванням лівопівкульних функцій головного мозку, образне – з перевагою функцій «енергетичного блоку», тобто правої півкулі. При взаємодії, «співдружності» обох півкуль набута інформація про світ розгортається у своєрідні голограми, стає багато-мірною, об’ємною.













У своїй практиці вчитель-словесник, спираючись на теорію синестезії, використовує різноманітні види мистецтв для створення цілісного уявлення про історичну епоху, тип культури, художній образ, тим самим включаючи різноманітні рецептори учнів. При цьому один психофізичний механізм доповнює інший. Так, музика викликає слухові уявлення, живопис – зорові, архітектура – просторові, що створює цілісну картину буття. Використання різних мистецтв на уроці літератури дозволяє «озвучувати» та «оживописати» текст, пробудити в читачів цілу гаму почуттів та асоціацій. Цілісну картину світу можуть викликати і синтетичні види мистецтва – кіно, театр.

  • У своїй практиці вчитель-словесник, спираючись на теорію синестезії, використовує різноманітні види мистецтв для створення цілісного уявлення про історичну епоху, тип культури, художній образ, тим самим включаючи різноманітні рецептори учнів. При цьому один психофізичний механізм доповнює інший. Так, музика викликає слухові уявлення, живопис – зорові, архітектура – просторові, що створює цілісну картину буття. Використання різних мистецтв на уроці літератури дозволяє «озвучувати» та «оживописати» текст, пробудити в читачів цілу гаму почуттів та асоціацій. Цілісну картину світу можуть викликати і синтетичні види мистецтва – кіно, театр.





Процедура виявлення смислу, значення мовленнєвої одиниці, тлумачення слів.

  • Процедура виявлення смислу, значення мовленнєвої одиниці, тлумачення слів.

  • Методика, за відомим лінгвістом Л.Успенським, складається з двох частин. У першій учням пропонується вивчати етимологію слів: розробити гіпотези про походження слів, встановити їх взаємозв’язки, при цьому абстрагуючись від звуко-фонетичної чуттєво-мовленнєвої представленості слова та вивчаючи його глибинну смислову семантику. У другій частині учні вивчають досвід гри зі словами та складають каламбури, неологізми, тим самим розвиваючи словесну творчість.



Завдання, спрямовані на істотне переструктурування уявлень про звичні фізичні, технічні та побутові процеси, а також життєві ситуації.

  • Завдання, спрямовані на істотне переструктурування уявлень про звичні фізичні, технічні та побутові процеси, а також життєві ситуації.

  • - Уявіть, що всі вічні герої світової літератури (Прометей, Фауст, Дон Кіхот, Гамлет та інші) живуть в одному місці. Як би вони спілкувались між собою? Якими були б закони життя цього міста?



Містить завдання побудови тих або інших ланок розвитку життя в інших, що відрізняються від земних, умовах існування.

  • Містить завдання побудови тих або інших ланок розвитку життя в інших, що відрізняються від земних, умовах існування.

  • - Складіть оповідання про планету крилатих людей.

  • - Уявіть, що нашу планету будуть освітлювати три сонця. Яким буде таке життя? Чи щезнуть з нашої мови в такому випадку слова «пітьма», «темрява», «ніч» та под.?



Діти сприймають навколишній світ як різнокольорову чарівну казку, в якій все живе – речі, дерева, будівлі. І, звісно ж, все в ній розмовляє, думає, плаче, сміється. Тому діти легко оживлюють предмет або перевтілюються на нього, говорять від його імені.

  • Діти сприймають навколишній світ як різнокольорову чарівну казку, в якій все живе – речі, дерева, будівлі. І, звісно ж, все в ній розмовляє, думає, плаче, сміється. Тому діти легко оживлюють предмет або перевтілюються на нього, говорять від його імені.

  • Приклади тем: «Про що думає свічка», «Монолог дзеркала», «Сни підручника» та ін.



Прийом спрямований на розвиток історичної уяви шляхом побудування уявних історичних подій та відстеження усіх можливих наслідків тих або інших можливих ситуацій.

  • Прийом спрямований на розвиток історичної уяви шляхом побудування уявних історичних подій та відстеження усіх можливих наслідків тих або інших можливих ситуацій.

  • - Уявіть, що Олександр Пушкін після дуелі зміг одужати. Яким би, на вашу думку, в такому випадку міг бути процес розвитку російської літератури 19 століття? (можна після відповідей учнів прочитати оповідання Т.Толстої «Сюжет»).



Учню пропонується перебудувати звичні сюжети в казках на протилежні, міняючи місцями головних героїв.

  • Учню пропонується перебудувати звичні сюжети в казках на протилежні, міняючи місцями головних героїв.



Одним із найважливіших вмінь творця-винахідника є вміння знаходити скриті, незвичні можливості предметів і явищ, бачити таємничі, неявні їх властивості.

  • Одним із найважливіших вмінь творця-винахідника є вміння знаходити скриті, незвичні можливості предметів і явищ, бачити таємничі, неявні їх властивості.

  • Навчання використанню предметів у незвичній функції, новому призначенні й складає сутність методу, особливістю якого є долання функціональної фіксації мислення шляхом пошуку незвичних застосувань звичних предметів.



Проблеми сучасної дійсності інтегративні. Ми взаємодіємо в системі генетичної єдності «Творець – Світ – Природа – Людина – Суспільство» (за Б.О. Астафьєвим).

  • Проблеми сучасної дійсності інтегративні. Ми взаємодіємо в системі генетичної єдності «Творець – Світ – Природа – Людина – Суспільство» (за Б.О. Астафьєвим).

  • Інтеграція є одним із продуктивних шляхів перетворення сучасної школи, усунення протиріччя між швидко зростаючим об’ємом знань та можливістю їх засвоєння. Вона сприяє доланню фрагментарності та мозаїчності знань учнів, забезпечує оволодіння ними комплексним знанням, системою універсальних людських цінностей, слугує формуванню системно-цілісного погляду на світ.



Астафьев Б.А. Теория творения и генетического единства мира. – М.: Институт холодинамики, 2010. – 672 с.

  • Астафьев Б.А. Теория творения и генетического единства мира. – М.: Институт холодинамики, 2010. – 672 с.

  • Безрукова С.В. Основы духовной культуры. – Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 324 с.

  • Губенко А.В. Интегративный подход к анализу и активизации творческого мышления личности // Горизонты образования. – 2010. – № 2. – С. 95-103.

  • Доманский В.А. Литература и культура: Культурологический подход к изучению словесности в школе. – М., 2002.

  • Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. – М.,1955.

  • Меерович М.И., Шрагина Л.И. Основы культуры мышления. Школьные технологии. – М., 1997. – 200 с.

  • Песталоцци И. Г. Избранные педагогические произведения. – Т. II. – М., 1963.

  • Рогозинський В. Синтез мистецтв як основа сучасного уроку // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – № 9, 11.

  • Успенский Л. Слово о словах. – Л.: Детская литература, 1987. – 190 с.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка