Іще зовсім малим був Василь, як батько покинув сім’ю, тому й писав поет: Іще зовсім малим був Василь, як батько покинув сім’ю, тому й писав поет



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.







.

  • .



Іще зовсім малим був Василь, як батько покинув сім’ю, тому й писав поет:



У повоєнних українських селах сусіди були як родичі. Переживши спільне горе, допомагали одне одному збудувати нову хату, ділились останньою жменькою борошна, дрібком солі, сірниками. Однією з таких сусідок була маленька, худенька, нічим не примітна баба Онися. Ця згорьована жінка втратила на фронті чоловіка, трьох синів-солдатів, тож Василь був для неї як син. Коли виріс, в дяку за все, що вона зробила для нього, написав вірш:

  • У повоєнних українських селах сусіди були як родичі. Переживши спільне горе, допомагали одне одному збудувати нову хату, ділились останньою жменькою борошна, дрібком солі, сірниками. Однією з таких сусідок була маленька, худенька, нічим не примітна баба Онися. Ця згорьована жінка втратила на фронті чоловіка, трьох синів-солдатів, тож Василь був для неї як син. Коли виріс, в дяку за все, що вона зробила для нього, написав вірш:







У 1952 р. закiнчив iз золотою медаллю середню школу та вступив на факультет журналiстики Киïвського унiверситету iменi Т.Г. Шевченка.

  • У 1952 р. закiнчив iз золотою медаллю середню школу та вступив на факультет журналiстики Киïвського унiверситету iменi Т.Г. Шевченка.



Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій "Тиша і грім" (1962) і казка "Цар Плаксій і Лоскотон" (1963)

  • Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій "Тиша і грім" (1962) і казка "Цар Плаксій і Лоскотон" (1963)









Ти знаєш, що ти – людина.

  • Ти знаєш, що ти – людина.

  • Ти знаєш про це чи ні?

  • Усмішка твоя – єдина,

  • Мука твоя – єдина,

  • Очі твої – одні.





Люди - прекрасні.

  • Люди - прекрасні.

  • Земля - мов казка.

  • Кращого сонця ніде нема.

  • Загруз я по серце

  • У землю в'язко.

  • Вона мене цупко трима.

  • І хочеться бути дужим,

  • І хочеться так любить,

  • Щоб навіть каміння байдуже

  • Захотіло ожити і жить!





Найогидніші очі порожні,



Можна все на світі вибрати ,сину,



Василь Симоненко посмертно удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка у 1995 році.

  • Василь Симоненко посмертно удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка у 1995 році.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка