Існуючі проблеми



Дата конвертації29.12.2016
Розмір445 b.



Існуючі проблеми — це проблеми, які турбують пацієнта в даний момент. Наприклад: під спостереженням знаходиться пацієнт 50-ти років, який одержав травму хребта. Потерпілий знаходиться на суворому ліжковому режимі. Про­блеми пацієнта, які турбують його в даний час, — біль, стресовий стан, обмеження рухливості, дефіцит самодогляду і спілкування.

  • Існуючі проблеми — це проблеми, які турбують пацієнта в даний момент. Наприклад: під спостереженням знаходиться пацієнт 50-ти років, який одержав травму хребта. Потерпілий знаходиться на суворому ліжковому режимі. Про­блеми пацієнта, які турбують його в даний час, — біль, стресовий стан, обмеження рухливості, дефіцит самодогляду і спілкування.

  • Приклад - біль, утрудене дихання, втрата ваги або поганий апетит.

  • У пацієнта можуть бути проблеми, про які сестра не здогадується: можливо, людина вважає цю інформацію занадто особистою, щоб поділитися нею з ким-небудь, або просто боїться поділитися своїми здогадами.

  • Проблеми, про які сам обстежуваний не здогадуєть­ся, наприклад, прискорений пульс чи ознаки інфекції.



Потенційні проблеми — ті, які ще не існують, але можуть з'явитися з часом. Вони становлять потенційну (віддалену) небезпеку для здоров”я: розвитку ускладнень тощо. Пацієнта можуть поводитися відповідним чином, щоб зводити небезпеку до мінімуму.

  • Потенційні проблеми — ті, які ще не існують, але можуть з'явитися з часом. Вони становлять потенційну (віддалену) небезпеку для здоров”я: розвитку ускладнень тощо. Пацієнта можуть поводитися відповідним чином, щоб зводити небезпеку до мінімуму.

  • Сестринська справа спрямова­на на зміцнення здоров'я і профілактику або мінімізацію виникнення будь-яких проблем, а сестра часто передбачає можливість їхньої появи. Визначені дії сестер можуть запобігти або знизити небезпеку вини­кнення цих проблем.

  • Визначення потенційних проблем проводиться індивідуально для кожної конкретної людини.

  • Для того, щоб залучити пацієнта до усвідомленої участі в реалізації плану догляду, важливо надати йому інформацію про потенційні про­блеми і втручання, що передбачені для їхньої профілактики, або зведення до мінімуму.



Першочерговим вважається вирішення проблем, які загрожують життю людини. Іноді буває неможливо провести подальшу оцінку стану людини, поки ці проблеми не будуть вирішені, і її стан не стабілізується.

  • Першочерговим вважається вирішення проблем, які загрожують життю людини. Іноді буває неможливо провести подальшу оцінку стану людини, поки ці проблеми не будуть вирішені, і її стан не стабілізується.

  • При стабільному стані пацієнта головні завдання варто визначати разом із ним, а при необхідності з його сім'єю.

  • Якщо у пацієнта багато проблем, звичайно не вдається розв'язати їх усі відразу.

  • Концепція участі пацієнта в розробці плану догляду означає таке: коли головні, з точки зору людини, завдання не збігаються з пріоритетами, які визначені сестрою, сестра повинна обговорити ситуацію з пацієнтом. За даних обставин важливо вислухати побажання людини й врахувати їх насамперед, якщо це взагалі можливо.



  • Відділення_ Палата

  • Прізвище Дата народження_

  • Ім'я Дата госпіталазації_

  • По батькові Дата виписування

  • Стать

  • Хто направив_ Лікувальний діагноз^

  • Близькі родичі (прізвище, ім'я, по батькові, адреса, телефон)

  • Соціальні відомості Страховка

  • Сімейний стан

  • Матеріальне становище: добре □, задовільне □, незадовільне

  • Професія . .

  • Місце роботи .

  • Стаж роботи_

  • Фактори ризику: професійні □, екологічні □, спадкові □ Шкідливі звички □



Інші звички □

  • Інші звички □

  • Умови життя (тип квартири, поверх, ліфт та інше)

  • Віросповідання

  • Захоплення

  • Основні скарги

  • Історія теперішньої проблеми

  • Історія здоров'я пацієнта Дитячі захворювання

  • Захворювання в дорослому віці __^^

  • Проведені щеплення (імунізація):

  • Алергія: медикаментозна □, харчова □, побутова 01, інша □

  • Проведені переливання _____

  • Проведені госпіталізації

  • Нещасні випадки (травми)

  • Інформація, що стосується акушерства (кількість вагітностей, пологів, абор­ тів )

  • Які медикаменти пацієнт приймає і які методи лікування застосовує

  • Історія сім'ї (генограма)



Фізичне обстеження пацієнта (обстеження органів та систем органів)

  • Фізичне обстеження пацієнта (обстеження органів та систем органів)

  • Загальний огляд

  • Загальний стан хворого:

  • добрий □, задовільний □, незадовільний □

  • Свідомість: збережена □, затьмарена □

  • Положення у ліжку: активне □, вимушене □, пасивне □

  • Конституція тіла: нормостенічна □, гіперстенічна □, астенічна О

  • Стан живлення: задовільне □, знижене □, надмірне □

  • Зріст Вага Температура тіла

  • Артеріальний тиск мм рт.ст. Пульс

  • Розвиток м'язової системи: добрий □, атрофічний □, гіпертрофічний □

  • Кісткова система (наявність болючості при пальпації): так □, ні □

  • Обличчя: симетричне □, асиметричне О

  • Вираз обличчя: пасивний □, маскоподібний □, страх □, гнів □, страждання О

  • Колір шкіри обличчя: тілесного кольору □, бліде □, землисте □, ціанотич-

  • не □, жовте О

  • Очі: очна щілина звужена □, розширена □

  • Екзофтальм □, ендофтальм СІ

  • Повіки: птоз □, набряклість О

  • Склери: звичайні □, жовтяничні □, гіперемовані □



Кон'юнктива: звичайна □, жовтянична □

  • Кон'юнктива: звичайна □, жовтянична □

  • Реакція на акомодацію: жвава □, відсутня □, сповільнена □

  • Ніс: величина звичайна О, збільшена □.

  • Дихання носом: вільне □, утруднене □

  • Вуха: колір звичайний □, червоний □, ціанотичний [і]

  • Наявність вузликів: так □, ні

  • 1. Дихання.

  • Форма грудної клітки: нормостенічна □, астенічна □, гіперстенічна С

  • види □

  • Симетричність обох половин грудної клітки: так □, ні □

  • Кількість дихальних рухів за хв:

  • Чи є проблеми з органами дихання: так □, ні □

  • Кашель: так □, ні

  • Чи потребує кисню: так □, ні □

  • Чи потребує спеціального положення у ліжку: так □, ні О

  • 2. Серцево-судинна система.

  • Чи є біль в ділянці серця: локалізація

  • іррадіація , штенсивність_

  • характер , частота появи_

  • тривалість , з чим пов'язаний

  • що зменшує біль .

  • Серцебиття: частота , тривалість

  • умови виникнення: при фізичному навантаженні □, при зміні поло тіла □, в спокої □, при хвилюванні □, без видимої причини □ Задишка: при фізичному навантаженні □, в спокої □

  • Тривалість , характер: нападоподібна □, постійна □, ;

  • нює вдих СІ чи видих □

  • Набряки: де з'являються . > коли 3 ЯВЛ}

  • з чим пов'язані , як довго тримаються,

  • після чого зникають .



3. Харчування та вживання рідини.

  • 3. Харчування та вживання рідини.

  • Чи гарний апетит: так □, ні СІ

  • Чи вживає достатньо рідини: так □, ні О

  • Водний баланс: .

  • Чи потрібно звертатись до дієтолога: так □, ні □

  • Чи потрібні спеціальні поради з приводу дієти: так □, ні и

  • Чи є зуби: так □, ні □, верх , низ , протези: так _І, і

  • Чи є сухість в роті: так □, ні О

  • Чи збережений смак: так □, ні □

  • Чи хворий на діабет: так □, ні □

  • Ковтання: вільне □, болюче □, утруднене □, неможливе □•

  • Біль в животі: локалізація . '

  • іррадіація , інтенсивність,

  • характер . _, час появи

  • тривалість , зв'язок з прийманням їжі

  • що зменшує біль

  • Диспептичні явища: нудота □, блювання □, печія □, відрижка □ Чи полегшує блювання стан хворого: так □, ні □ Чи є вздуття живота: так □, ні



4. Фізіологічні потреби.

  • 4. Фізіологічні потреби.

  • Функціонування сечового міхура: добова кількість сечі ,

  • співвідношення денного і нічного діурезу.

  • Запах , колір ,осад __.

  • Болючість при сечовипусканні: так □, ні О

  • Біль в поперековій чи надлобковій ділянках: так □, ні □ Чи стоїть постійний катетер: так □, ні □ Чи є нетримання сечі: так □, ні □

  • Випорожнення: частота , кількість , консистенція: рід­ ке □ , оформлене О, кашоподібне □. Запор: так □, ні _

  • Колір , запах , домішки слизу

  • домішки крові

  • Чи використовуються легкі проносні засоби: так □, ні О

  • Вказати які

  • Наявність штучного отвору (колоностома, цистостома): так □, ні О Зауваження (вказати, яке обладнання використовується)

  • Нетримання калу: так □, ні



5. Рухова активність.

  • 5. Рухова активність.

  • Пацієнт залежний: повністю □, частково □; не залежний: так □, ні О Чи застосовуються пристрої для ходьби: так О, ні □

  • Зауваження (які саме)

  • Як далеко може ходити пішки .

  • Пересування за допомогою: однієї □ чи двох О осіб

  • Ходьба за допомогою: однієї □ чи двох □ осіб

  • Ходьба без сторонньої допомоги: так □, ні □

  • Чи є варикозне розширення вен: так □, ні □

  • Чи є зміна конфігурації шкірних покривів над суглобами: так □, ні

  • 6. Сон, відпочинок.

  • Картина сну: тривалість , вживання снодійних: так □, ні □

  • Спить у ліжку: так □, ні □; у кріслі: так □, ні О

  • Кількість подушок

  • Чи є безсоння: так □, ні □

  • Чи потрібний денний відпочинок у ліжку: так □, ні □

  • Як довго



7. Здатність одягатися та роздягатися. Особиста гігієна. Чи здатний одягатися і роздягатися самостійно: так □, ні □ Чи є складності під час роздягання: так □, ні □

  • 7. Здатність одягатися та роздягатися. Особиста гігієна. Чи здатний одягатися і роздягатися самостійно: так □, ні □ Чи є складності під час роздягання: так □, ні □

  • одягання: так □, ні О Пацієнт: залежний □, не залежний □ Чи користується допомогою: так □, ні □

  • Зауваження (яка допомога необхідна)__

  • Чи піклується про свій зовнішній вигляд: так □, ні □

  • Здатність самостійно мити все тіло: так □, ні □;

  • ванна: так □, ні □; гігієна ротової порожнини: так □, ні □

  • Стан шкіри: виразки: так □, ні □; сухість: так □, ні □

  • Чи є ймовірність виникнення пролежнів: так □, ні О

  • Чи є тиск на кісткові виступи: так □, ні СІ

  • Зауваження ____^

  • 8. Здатність підтримувати нормальну температуру тіла. Температура тіла

  • При підвищеній температурі: чи знижують температуру тіла жарозни:

  • засоби: так □, ні □; як надовго ^^

  • які жарознижуючі засоби використовуються ^^^



9. Здатність підтримувати безпечне навколишнє середовище. Чи може самостійно підтримувати свою безпеку: так □, ні □

  • 9. Здатність підтримувати безпечне навколишнє середовище. Чи може самостійно підтримувати свою безпеку: так □, ні □

  • Чи є які-небудь рухові або сенсорні відхилення (вади): так □, ні □ Чи є які-небудь складності в розумінні: так □, ні □

  • Зауваження

  • Чи має здатність орієнтуватися в часі і просторі: так □, ні О

  • Зауваження

  • При необхідності проведіть оцінку ризику падіння: так □, ні □ Зауваження

  • 10. Потреба в праці та відпочинку. Працездатність збережена: так О, ні О Чи є потреба в праці: так □, ні □ Чи приносить праця задоволення: так □, ні □ Чи є можливість відпочинку: так □, ні О

  • Якому відпочинку надається перевага

  • Захоплення _______

  • Чи є можливість реалізації своїх захоплень: так □, ні О



11. Можливість спілкування.

  • 11. Можливість спілкування.

  • Мова, якою розмовляє

  • Чи є які-небудь складності при спілкуванні: так □, ні О Чи є які-небудь складності зі слухом: так □, ні □

  • Зауваження

  • Чи потрібний слуховий апарат: так □, ні □

  • На яке вухо

  • Чи є які-небудь порушення зору: так □, ні □

  • Зауваження

  • Окуляри: так □, ні □; контактні лінзи: так □, ні □ Чи є які-небудь відхилення від норми: так □, ні □ Зауваження



Крім проблем медсесра повинна провести:

  • Крім проблем медсесра повинна провести:

  • встановлення чинників, які сприяють розвитку або викликають ці проблеми.

  • виявлення сильних сторін пацієнта, які сприяли б попе­редженню або вирішенню його проблем.

  • Оскільки в пацієнта в більшості випадків є декілька проблем, пов'я­заних із здоров'ям, сестра не може приступити до їхнього вирішення одночасно. Тому для успішної допомоги пацієнтові медична сестра пови­нна їх розглядати з врахуванням пріоритетів.



Пріоритети класифікуються на первинні, проміжні і вторинні. Пер­винний пріоритет мають проблеми, які вимагають негайного вирішення. Проблеми пацієнта з проміжним пріоритетом включають неекстремаль-ні і безпечні для життя потреби хворого. Проблеми вторинного пріоритету — потреби пацієнта, які не мають прямого відношення до захво­рювання або прогнозу.

  • Пріоритети класифікуються на первинні, проміжні і вторинні. Пер­винний пріоритет мають проблеми, які вимагають негайного вирішення. Проблеми пацієнта з проміжним пріоритетом включають неекстремаль-ні і безпечні для життя потреби хворого. Проблеми вторинного пріоритету — потреби пацієнта, які не мають прямого відношення до захво­рювання або прогнозу.



Наступним завданням другого етапу є формулювання сестри» кого діагнозу.

  • Наступним завданням другого етапу є формулювання сестри» кого діагнозу.

  • "Сестринський діагноз — стан здоров я паціє (теперішній або потенційний), встановлений в результаті проведеї сестринського обстеження і який вимагає втручання з боку сестри

  • В літературі існує декілька визначень сестринського діагнозу.

  • Сестринський діагноз — це визначення проблеми пацієнта, формується на основі зібраних даних і зроблених висновків.

  • Сестринський діагноз, поставлений кваліфікованою медсестр описує існуючу або потенційну проблему пацієнта, яку мед ра, в силу свого розуміння і досвіду, здатна і уповнова вирішити.

  • Сестринський діагноз — це визначення стану пацієнта (від здоров'я або хвороби), який медсестра здатна і уповнова законом виправити.



Основні риси сестринського діагнозу:

  • Основні риси сестринського діагнозу:

  • Є визначенням проблеми пацієнта.

  • Має причетність до стану здоров'я або потенційних проблем зі здоров'ям.

  • Висновок, який є результатом визначення ознак і симптомів за­хворювання згідно з обраною сестринською моделлю.

  • Ґрунтується на суб'єктивних і об'єктивних даних.

  • Є відображенням судження медсестри про проблему.

  • Стисле, чітке означення проблеми.

  • Складається з двох частин, перша — характеризує реакції люди­ни, друга — фактори, що їх зумовлюють (якщо вони відомі).

  • Належить до функцій, які входять в компетенцію медсестри.

  • Повинен підтверджуватися пацієнтом.



Є визначенням проблеми пацієнта.

  • Є визначенням проблеми пацієнта.

  • Має причетність до стану здоров'я або потенційних проблем зі здоров'ям.

  • Висновок, який є результатом визначення ознак і симптомів за­хворювання згідно з обраною сестринською моделлю.

  • Ґрунтується на суб'єктивних і об'єктивних даних.

  • Є відображенням судження медсестри про проблему.

  • Стисле, чітке означення проблеми.

  • Складається з двох частин, перша — характеризує реакції люди­ни, друга — фактори, що їх зумовлюють (якщо вони відомі).

  • Належить до функцій, які входять в компетенцію медсестри.

  • Повинен підтверджуватися пацієнтом.



На відміну від лікарського діагнозу, сестринський діагноз направлений на виявлення відповідних реакцій організму на захворювання (біль, гіпертермія, слабкість, занепокоєння і т.п.). Лікарський діагноз не змінюється, якщо не була допущена карська помилка, а сестринський діагноз може змінюватися щодня і навіть протягом дня у міру того, як змінюються реакції організму на хворобу. Крім цього, сестринський діагноз може бути однаковим при різноманітних лікарських діагнозах. Наприклад, сестринський діагноз “страх смерті" може бути в пацієнта з гострим інфарктом міокарда, у іцієнтки з новоутворами молочної залози, у підлітка, в якого померла іма, і т.п.

  • На відміну від лікарського діагнозу, сестринський діагноз направлений на виявлення відповідних реакцій організму на захворювання (біль, гіпертермія, слабкість, занепокоєння і т.п.). Лікарський діагноз не змінюється, якщо не була допущена карська помилка, а сестринський діагноз може змінюватися щодня і навіть протягом дня у міру того, як змінюються реакції організму на хворобу. Крім цього, сестринський діагноз може бути однаковим при різноманітних лікарських діагнозах. Наприклад, сестринський діагноз “страх смерті" може бути в пацієнта з гострим інфарктом міокарда, у іцієнтки з новоутворами молочної залози, у підлітка, в якого померла іма, і т.п.



Медична сестра розглядає не захворювання, а реакцію пацієнта на хвробу і його стан. Ця реакція може бути: фізіологічною, психологічною, соціальною, духовною. Наприклад, при бронхіальній астмі ймовірні такі сестринські діагнози: неефективне очищення дихальних шляхів, високий ризик задухи, знижений газообмін, розпач і безнадійність, пов”язані з тривалим хронічним захворюванням, недостатня самогігієна, відчуття страху.

  • Медична сестра розглядає не захворювання, а реакцію пацієнта на хвробу і його стан. Ця реакція може бути: фізіологічною, психологічною, соціальною, духовною. Наприклад, при бронхіальній астмі ймовірні такі сестринські діагнози: неефективне очищення дихальних шляхів, високий ризик задухи, знижений газообмін, розпач і безнадійність, пов”язані з тривалим хронічним захворюванням, недостатня самогігієна, відчуття страху.



Сестринський діагноз може стосуватись не тільки пацієнта, але і його сім'ї, колективу, в якому він працює або вчиться, і навіть держа­ви. Оскільки реалізація потреби пересування в людини, яка втратила ноги, чи самообслуговування в пацієнта, який залишився без рук, у ряді випадків не можуть бути реалізовані сім'єю.

  • Сестринський діагноз може стосуватись не тільки пацієнта, але і його сім'ї, колективу, в якому він працює або вчиться, і навіть держа­ви. Оскільки реалізація потреби пересування в людини, яка втратила ноги, чи самообслуговування в пацієнта, який залишився без рук, у ряді випадків не можуть бути реалізовані сім'єю.



Процес діагностування, друга фаза другого етапу сестринського процесу, є складною інтелектуальною функцією. Існує чотири фази про­цесу діагностування:

  • Процес діагностування, друга фаза другого етапу сестринського процесу, є складною інтелектуальною функцією. Існує чотири фази про­цесу діагностування:

  • обробка даних;

  • формулювання сестринського діагнозу;

  • підтвердження сестринського діагнозу;

  • сестринська документація.

  • Результат процесу діагностування, формулювання сестринського діагнозу, є основою для наступних фаз сестринського процесу — пла­нування, здійснення й оцінки.

  • Компетентність медсестри визначається тими сестринськими функ­ціями, які вона може виконувати самостійно. Ці функції можуть вклю­чати в себе:

  • — профілактичний підхід, наприклад, освітній, визначення потен­ ційних ускладнень;

  • — коректний підхід, наприклад, підсилення інтенсивності струмин­ ного введення лікарських засобів, догляд за шкірою, рекоменда­ ції.



  • Інформація, зібрана медсестрою про пацієнта, є надзвичайно важ­ливою для розвитку сестринського діагнозу і відповідного планування сестринського догляду. Перед плануванням зібрані дані повинні бути опрацьовані, класифіковані, інтерпретовані і підтверджені. Обробка да­них розглядається як перший крок фази діагностування, вона не є ізо­льованим чинником. Ця діяльність відбувається безперервно протягом усього сестринського процесу.



Під час фази визначення медсестра накопичує багато даних, які вкрай складно використати в такому вигляді, в якому вони були зібрані. Процес класифікації дозволяє медсестрі розробити інформаційні понят­тя, якими легше оперувати. Це також виявляє різницю між даними, що допомагає медсестрі зосередитися на даних стосовно до потреб па­цієнта.

  • Під час фази визначення медсестра накопичує багато даних, які вкрай складно використати в такому вигляді, в якому вони були зібрані. Процес класифікації дозволяє медсестрі розробити інформаційні понят­тя, якими легше оперувати. Це також виявляє різницю між даними, що допомагає медсестрі зосередитися на даних стосовно до потреб па­цієнта.

  • Класифікація є групуванням інформації за особливими категоріями, їк приклад можна навести системи організму, функціональні моделі здоров'я, історичні дані або важливі симптоми.

  • Розміщення даних за категоріями також допомагає медсестрі ви­значити пропущені дані, які вимагають подальшого обговорення, спо-:тереження або фізичного огляду.



Другим кроком обробки даних є інтерпретація, яка включає в себе визначення важливих даних, порівняння зі стандартами або нормами і виявлення тенденцій. Висновки, розроблені науковою базою знань сест-ринства, допомагають медсестрі в інтерпретації даних. Сигнал — це інформація про пацієнта, отримана під час процесу визначення. Це сприйняття медсестрою, яке відбувається на основі суб'єктивних і об'єк­тивних даних, отриманих від пацієнта та інших джерел інформації. Си­гнали включають в себе ознаки, які є об'єктивними даними (кров'яний тиск, вага), і симптоми, які є суб'єктивними даними (біль).

  • Другим кроком обробки даних є інтерпретація, яка включає в себе визначення важливих даних, порівняння зі стандартами або нормами і виявлення тенденцій. Висновки, розроблені науковою базою знань сест-ринства, допомагають медсестрі в інтерпретації даних. Сигнал — це інформація про пацієнта, отримана під час процесу визначення. Це сприйняття медсестрою, яке відбувається на основі суб'єктивних і об'єк­тивних даних, отриманих від пацієнта та інших джерел інформації. Си­гнали включають в себе ознаки, які є об'єктивними даними (кров'яний тиск, вага), і симптоми, які є суб'єктивними даними (біль).

  • Приклади сигналів:

  • температура 36 °С;

  • ріст 186 см;

  • вага 80 кг.

  • Висновок є судженням, яке зробила медсестра на основі обстежен­ня і досвіду.



Останнім кроком обробки даних є підтвердження. В цій фазі медсе­стра намагається підтвердити точність інтерпретації даних. Найбільш часто це виконується шляхом прямої взаємодії з пацієнтом або іншими особами.

  • Останнім кроком обробки даних є підтвердження. В цій фазі медсе­стра намагається підтвердити точність інтерпретації даних. Найбільш часто це виконується шляхом прямої взаємодії з пацієнтом або іншими особами.



складається з двох частин, з'єднаних словами "пов'язаний з" . Діагностичне формулювання почи­нається з визначення людських реакцій пацієнта (частина 1) і встанов­лення пов'язаних із ними факторів (частина 2).

  • складається з двох частин, з'єднаних словами "пов'язаний з" . Діагностичне формулювання почи­нається з визначення людських реакцій пацієнта (частина 1) і встанов­лення пов'язаних із ними факторів (частина 2).

  • Частина 1 — людські реакції.

  • Ця інформація допускає два сестринських діагнози, які відобража­ють наявність людських реакцій на те, що турбує пацієнта. В першій частині буде написано:

  • "Біль" вказує , що пацієнт зазнає болю.

  • "Можливість запору" вказує на можливість виникнення запору. Частина 2 — етіологічні фактори.

  • Етіологічні фактори (причина) визначаються в другій частині діагнос­тичного формулювання. Для запобігання, зменшення або полегшення реакції медсестра повинна знати, чим вона викликана. Етіологічні факто­ри визначають фізіологічні, психологічні, соціокультурні, духовні фак­тори і фактори довкілля, які розглядаються як причина реакції пацієнта.



Приклади етіологічних факторів. фізіологічні.

  • Приклади етіологічних факторів. фізіологічні.

  • іерухомість.

  • Психологічні.

  • ^трах смерті.

  • Сфекти сенсорної недостатності. Почуття самотності. Соціокультурні.

  • Іонижена економічна спроможність. Довкілля.

  • тідвищений шум. Духовні.

  • Іеспроможність дотримуватись релігійних переконань.

  • Заперечення переконань про Бога.

  • їонфлікт релігійних переконань і призначеного режиму.

  • Таким чином, другий етап сестринського процесу дає можливість іедичній сестрі виділити основну проблему пацієнта і сформулювати естринський діагноз. Визначення сестринських діагнозів та розширен-:я функціональних обов'язків медичних сестер передбачено реформою іедсестринської освіти в Україні.



Біль в ділянці серця, його локалізація за грудниною, в ділянці верхівки), умови виникнення (при фізичному авантаженні, хвилюванні, в спокої), іррадіація (в ліву руку, нижню щелепу, міжлопатковий простір, під ліву лопатку). Характер болю (стискаючий, колючий, пекучий, ниючий, відчуття важкості), періодич-ість (постійний, нападоподібний), тривалість, інтенсивність, супровід-і явища, після чого проходить. Серцебиття, частота (постійно, періо-ично), тривалість, час і умови виникнення (при фізичному навантаженні, ри зміні положення, у спокої, при хвилюванні, без видимої причини), [еребої в серці, що супроводжуються відчуттям зупинки серця, пере-ертання його, з чим пов'язує виникнення.

  • Біль в ділянці серця, його локалізація за грудниною, в ділянці верхівки), умови виникнення (при фізичному авантаженні, хвилюванні, в спокої), іррадіація (в ліву руку, нижню щелепу, міжлопатковий простір, під ліву лопатку). Характер болю (стискаючий, колючий, пекучий, ниючий, відчуття важкості), періодич-ість (постійний, нападоподібний), тривалість, інтенсивність, супровід-і явища, після чого проходить. Серцебиття, частота (постійно, періо-ично), тривалість, час і умови виникнення (при фізичному навантаженні, ри зміні положення, у спокої, при хвилюванні, без видимої причини), [еребої в серці, що супроводжуються відчуттям зупинки серця, пере-ертання його, з чим пов'язує виникнення.

  • Задишка: умови її виникнення (при фізичному навантаженні, при озмові, в спокої, залежно від положення хворого): характер задишки утруднений вдих чи видих), нападами чи постійна.

  • Ядуха: час появи (вдень, вночі), зв'язок з фізичним навантаженням, частота нападів, тривалість, умови, за яких настає полегшення.

  • Набряки, їх локалізація, час появи (вранці, в кінці дня, постійно, після чого зменшуються чи проходять).

  • Переміжна кульгавість, час виникнення, після чого проходить.



1. Серцево-судинна система.

  • 1. Серцево-судинна система.

  • Задишка.

  • Ядуха.

  • Виділення кров'янистого пінистого харкотиння.

  • Біль у грудях.

  • Гострий стискаючий біль за грудниною.

  • Гострий пекучий біль за грудниною.

  • Постійний біль у ділянці серця.

  • Підвищення артеріального тиску (артеріальна гіпотензія).

  • Зниження артеріального тиску (артеріальна гіпотензія).

  • Запаморочення.

  • Знепритомнення.

  • Серцебиття.

  • Перебої в діяльності серця.

  • Набряки.

  • Периферичний набряк.

  • Набряки тіла.

  • Стискаючий біль у потилиці.

  • Блювання, пов'язане з артеріальною гіпертензією.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка