Історія виникнення політичних партій. Історія виникнення політичних партій



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Історія виникнення політичних партій.

  • Історія виникнення політичних партій.

  • Поняття та типологія політичних партій.

  • Партійні системи. Еволюція партійної системи України.

  • Громадські організації та рухи.


це організована частина суспільства, члени якої об’єднуються з метою вибороти владу в державі та утримати її. У Законі України „Про політичні партії в Україні” політична партія визначається як „зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах”.

  • це організована частина суспільства, члени якої об’єднуються з метою вибороти владу в державі та утримати її. У Законі України „Про політичні партії в Україні” політична партія визначається як „зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах”.







ліквідацію незалежності України;

  • ліквідацію незалежності України;

  • зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

  • порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

  • підрив безпеки держави;

  • незаконне захоплення державної влади;

  • пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

  • посягання на права і свободи людини;

  • посягання на здоров’я населення.



судді;

  • судді;

  • працівники прокуратури;

  • працівники органів внутрішніх справ;

  • співробітники Служби безпеки України;

  • військовослужбовці

  • працівники органів державної податкової служби.



вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, Законом „Про політичні партії в Україні” та іншими законами України;

  • вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, Законом „Про політичні партії в Україні” та іншими законами України;

  • брати участь у виборах Президента України, до ВРУ, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України;

  • використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України;

  • підтримувати міжнародні зв’язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у ) міжнародні спілки;

  • ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об’єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.



можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільно життя;

  • можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільно життя;

  • брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обґрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;

  • вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов’язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.





певна тривалість існування в часі;

  • певна тривалість існування в часі;

  • наявність організаційної структури;

  • прагнення влади;

  • пошук народної підтримки.



виявлення, формулювання та обґрунтування інтересів суспільних груп;

  • виявлення, формулювання та обґрунтування інтересів суспільних груп;

  • активізація та об’єднання великих суспільних груп;

  • формування ідеології та політичних доктрин;

  • участь у формуванні політичних систем, їхніх спільних принципів, компонентів;

  • участь у боротьбі за владу в державі й формування програм її діяльності;

  • участь у здійсненні державної влади;

  • формування громадської думки;

  • політичне виховання всього суспільства або його частини;

  • рекрутування й соціалізація нових членів партії;

  • підготовка й висунення кадрів для апарату держави.





за класовими ознаками політичні партії можуть бути: буржуазні, селянські, робітничі, зокрема, комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні;

  • за класовими ознаками політичні партії можуть бути: буржуазні, селянські, робітничі, зокрема, комуністичні, соціалістичні та соціал-демократичні;

  • за ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у тому числі революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контреволюційні:

  • за ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські;

  • за формами і методами правління: ліберальні, демократичні, диктаторські;

  • за принципами організації та членства: кадрові та масові;

  • за місцем у системі влади: легальні та нелегальні;

  • за ідеологічним спрямуванням: комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналістичні, анархістські та інші;

  • за віросповіданням: християнські, мусульманські





це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно зв’язані між собою і з державою й беруть участь у здійсненні влади.

  • це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно зв’язані між собою і з державою й беруть участь у здійсненні влади.



однопартійні;

  • однопартійні;

  • з партією, що здійснює гегемонію;

  • з домінуючою партією;

  • двопартійні;

  • поміркованого плюралізму;

  • крайнього (поляризованого) плюралізму;

  • атомізовані.



властива авторитарним, особливо – тоталітарним режимам, коли управління здійснюється однією партією. Їй характерне конституційне закріплення керівної ролі однієї партії, зрощування партійного та державного апарату, заборона утворення інших партій.

  • властива авторитарним, особливо – тоталітарним режимам, коли управління здійснюється однією партією. Їй характерне конституційне закріплення керівної ролі однієї партії, зрощування партійного та державного апарату, заборона утворення інших партій.



характеризується пасивним становищем однієї партії при відсутності реальної партійної конкуренції. Усі інші партії мають організаційну автономію, але визнають керівну роль правлячої партії.

  • характеризується пасивним становищем однієї партії при відсутності реальної партійної конкуренції. Усі інші партії мають організаційну автономію, але визнають керівну роль правлячої партії.



передбачає існування кількох партій, одна з яких упродовж тривалого часу перемагає на виборах і одноосібно формує уряд.

  • передбачає існування кількох партій, одна з яких упродовж тривалого часу перемагає на виборах і одноосібно формує уряд.



характеризується домінуванням двох потужних партій, одна з яких перебуває при владі, а інша – в опозиції. Класичними прикладами є Республіканська та Демократична партії США, Консервативна та Лейбористська партії Великобританії.

  • характеризується домінуванням двох потужних партій, одна з яких перебуває при владі, а інша – в опозиції. Класичними прикладами є Республіканська та Демократична партії США, Консервативна та Лейбористська партії Великобританії.



характеризується існуванням трьох п’яти партій, жодна з яких не переважає і не може самостійно утворити коаліцію, а тому партії змушені йти на досягнення компромісу щодо формування уряду згідно з кількістю виборних мандатів.

  • характеризується існуванням трьох п’яти партій, жодна з яких не переважає і не може самостійно утворити коаліцію, а тому партії змушені йти на досягнення компромісу щодо формування уряду згідно з кількістю виборних мандатів.



боротьбу за владу ведуть шість і більше партій. При наявності великої кількості невеликих партій, вони, як правило, утворюють блоки або коаліції на час ведення передвиборчої кампанії.

  • боротьбу за владу ведуть шість і більше партій. При наявності великої кількості невеликих партій, вони, як правило, утворюють блоки або коаліції на час ведення передвиборчої кампанії.



характеризується наявністю багатьох маловпливових і не чисельних партій. Така система діє, переважно, в перехідних до демократії суспільствах. Уряд, як правило, формується на пропорційній основі. За умови стабілізації демократичного правління вона має тенденцію до перетворення у консолідованішу і впливову систему поміркованого плюралізму.

  • характеризується наявністю багатьох маловпливових і не чисельних партій. Така система діє, переважно, в перехідних до демократії суспільствах. Уряд, як правило, формується на пропорційній основі. За умови стабілізації демократичного правління вона має тенденцію до перетворення у консолідованішу і впливову систему поміркованого плюралізму.



це добровільні об’єднання громадян, які виникають в результаті вільного і свідомого волевиявлення громадян на основі їхньої самодіяльності, вираження та захисту різного роду інтересів.

  • це добровільні об’єднання громадян, які виникають в результаті вільного і свідомого волевиявлення громадян на основі їхньої самодіяльності, вираження та захисту різного роду інтересів.



чітка структура,

  • чітка структура,

  • свій статут,

  • офіційна реєстрація в органах влади.





жіночі (Союз українок, Союз жінок України та інші), молодіжні (Спілка українських студентів, Спілка незалежної української молоді, Український союз студентства, Студентське братство, „Вертеп” (відродження традицій), „Сокіл” (військово-патріотична молодіжна організація), „Пласт”(патріотична молодіжна організація), скаути.

  • жіночі (Союз українок, Союз жінок України та інші), молодіжні (Спілка українських студентів, Спілка незалежної української молоді, Український союз студентства, Студентське братство, „Вертеп” (відродження традицій), „Сокіл” (військово-патріотична молодіжна організація), „Пласт”(патріотична молодіжна організація), скаути.



Федерація профспілок України, Національна конфедерація профспілок України, Всеукраїнське об’єднання солідарності трудівників, профспілка „Єднання”,, Спілка офіцерів України.

  • Федерація профспілок України, Національна конфедерація профспілок України, Всеукраїнське об’єднання солідарності трудівників, профспілка „Єднання”,, Спілка офіцерів України.



Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка, „Просвіта”, „Знання”.

  • Товариство української мови ім. Т.Г. Шевченка, „Просвіта”, „Знання”.



диференціація суспільства і різноманітність інтересів у різних соціальних груп;

  • диференціація суспільства і різноманітність інтересів у різних соціальних груп;

  • кризові явища у суспільному житті;

  • недостатня робота офіційних громадських організацій (їх методи і форми роботи часто носять формальний характер і не задовольняють потреби людей.



відсутність чіткої організаційної структури;

  • відсутність чіткої організаційної структури;

  • спільністю інтересів громадян, що приєднуються до рухів;

  • наявність у цих груп і течій неоднакових політичних поглядів, світогляду, вірувань;

  • відсутністю індивідуального членства.





це особлива форма діяльності суспільно-політичних сил, що представляють політичні інтереси й прагнення різних соціальних спільностей та їх організацій, спрямована на зміну існуючих соціально-політичних та економічних умов шляхом впливу на владні структури, вдосконалення або заміну їх.

  • це особлива форма діяльності суспільно-політичних сил, що представляють політичні інтереси й прагнення різних соціальних спільностей та їх організацій, спрямована на зміну існуючих соціально-політичних та економічних умов шляхом впливу на владні структури, вдосконалення або заміну їх.



спрямовані на зміну або вдосконалення владних структур;

  • спрямовані на зміну або вдосконалення владних структур;

  • об’єднують широкі кола навколо поставленої мети;

  • відображають інтереси та прагнення не одного якогось класу, а широких верств населення.











це масовий суспільно-політичний рух, що охоплює широкі кола населення, їхні масові організації і політичні партії для досягнення тих політичних цілей, навколо яких вони об’єднались.

  • це масовий суспільно-політичний рух, що охоплює широкі кола населення, їхні масові організації і політичні партії для досягнення тих політичних цілей, навколо яких вони об’єднались.



охоплення широких мас населення, його різних елементів;

  • охоплення широких мас населення, його різних елементів;

  • об’єднання населення навколо різних інтересів інтересів і відповідних їм політичних цілей;

  • охоплення різнопланових партій та інших масових організацій;

  • керівна роль політичних партій.



профспілкові, жіночі, молодіжні, економічні, освіти й культури, наукові й науково-технічні, творчі, оборонні, спортивні, туристські.

  • профспілкові, жіночі, молодіжні, економічні, освіти й культури, наукові й науково-технічні, творчі, оборонні, спортивні, туристські.



екологічні, альтернативні, громадської ініціативи, національні.

  • екологічні, альтернативні, громадської ініціативи, національні.



висловлюють й реалізують групові інтереси;

  • висловлюють й реалізують групові інтереси;

  • забезпечують участь своїх членів в управлінні.



безпосереднє висування своїх членів до складу представницьких і законодавчих органів влади, а також в якості функціонерів адміністративного апарату;

  • безпосереднє висування своїх членів до складу представницьких і законодавчих органів влади, а також в якості функціонерів адміністративного апарату;

  • участь членів організації в роботі парламентських комісій;

  • підтримка особистих контактів з членами парламенту, уряду, чиновниками державного апарату.



( від англ. Lobby – кулуари ) – методи політичної гри, з метою досягнення влади

  • ( від англ. Lobby – кулуари ) – методи політичної гри, з метою досягнення влади



інформаційного ракурсу: збирання інформації, її блокування або надання зацікавленим особам; пропагандистські кампанії з рекламою або антирекламою певної акції; кампанії тиску з місць (телеграми, листи);

  • інформаційного ракурсу: збирання інформації, її блокування або надання зацікавленим особам; пропагандистські кампанії з рекламою або антирекламою певної акції; кампанії тиску з місць (телеграми, листи);



засоби лобіювання, пов’язані з фінансовим його забезпеченням: фінансування виборчої кампанії, надання „потрібним особам” різного роду „послуг” (гонорар за виступ тощо ), влаштування для чиновників різного роду розваг за рахунок зацікавлених організацій тощо.

  • засоби лобіювання, пов’язані з фінансовим його забезпеченням: фінансування виборчої кампанії, надання „потрібним особам” різного роду „послуг” (гонорар за виступ тощо ), влаштування для чиновників різного роду розваг за рахунок зацікавлених організацій тощо.



1. Конституція (Основний Закон) України. – К.,1996.

  • 1. Конституція (Основний Закон) України. – К.,1996.

  • 2. Закон України „Про політичні партії в Україні” ВВР, 2001 №23, ст.118

  • 3. Закон України „Про громадські організації в Україні”

  • 4. Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” ВВР, 1999, №1, ст.2

  • 5. Білоус А.О. Політичні об’єднання України. – К., 1993

  • 6.Піча В.М., Хома Н.М. „Політологія” Київ 2001р.

  • 7.Семків О.І. Політологія. – Львів, 1994




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка