Кафедра дитячої стоматології



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.


Кафедра дитячої стоматології

  • Кафедра дитячої стоматології

  • К.мед.наук, доцент Гевкалюк Н.О.


Не дивлячись на проведення профілактичних заходів, лікування карієсу зубів, планову санацію, яка проводиться в організованих дитячих колективах, ускладнений карієс зубів нерідко зустрічається

  • Не дивлячись на проведення профілактичних заходів, лікування карієсу зубів, планову санацію, яка проводиться в організованих дитячих колективах, ускладнений карієс зубів нерідко зустрічається

  • в практиці дитячого

  • стоматолога.



Частота та різноманітність клінічних форм пульпіту залежить від багатьох причин, а головне - від особливостей будови пульпи в різні вікові періоди.

  • Частота та різноманітність клінічних форм пульпіту залежить від багатьох причин, а головне - від особливостей будови пульпи в різні вікові періоди.

  • Дитячий стоматолог повинен вміти аналізувати ці та інші фактори, оцінити та прийняти правильне рішення при виборі методу лікування пульпіту.



велика кількість помилок та ускладнень пов’язана, окрім іншого, з недостатнім знанням термінів формування тимчасових та постійних зубів, клініко-анатомічних особливостей будови різних груп зубів та як наслідок цього – неадекватним вибором методу лікування, при якому порушується алгоритм виконання певних маніпуляцій під час лікування.

  • велика кількість помилок та ускладнень пов’язана, окрім іншого, з недостатнім знанням термінів формування тимчасових та постійних зубів, клініко-анатомічних особливостей будови різних груп зубів та як наслідок цього – неадекватним вибором методу лікування, при якому порушується алгоритм виконання певних маніпуляцій під час лікування.



  Відомо, що розвиток зуба починається приблизно на 6-му тижні внутрішньо-утробного життя. На цьому етапі епітелій порожнини рота складається з двох шарів, представлених різними клітинами. Після 6-го тижня внаслідок швидкого розмноження деяких клітин базального шару відбувається потовщення епітелію, що отримало назву «зубна пластинка» і є праобразом емалевого органу. На 8-му тижні можна спостерігати початок утворення зубного сосочка, який представляє собою скупчення сполучної тканини і в майбутньому перетвориться в зубну пульпу.

  •   Відомо, що розвиток зуба починається приблизно на 6-му тижні внутрішньо-утробного життя. На цьому етапі епітелій порожнини рота складається з двох шарів, представлених різними клітинами. Після 6-го тижня внаслідок швидкого розмноження деяких клітин базального шару відбувається потовщення епітелію, що отримало назву «зубна пластинка» і є праобразом емалевого органу. На 8-му тижні можна спостерігати початок утворення зубного сосочка, який представляє собою скупчення сполучної тканини і в майбутньому перетвориться в зубну пульпу.



Основними клітинами пульпи є фібробласти, особливо чисельні в молодій пульпі. По мірі старіння пульпи кількість клітинних елементів починає зменшуватись.

  • Основними клітинами пульпи є фібробласти, особливо чисельні в молодій пульпі. По мірі старіння пульпи кількість клітинних елементів починає зменшуватись.

  • В процесі дозрівання клітини набувають специфічну форму, розмір та функції. Одні з них стають фібробластами, тобто клітинами, здатними продукувати колаген; а інші – одонтобластами – високодиференційованими клітинами пульпи, основна функція яких – утворення дентину.

  • На межі з предентином одонтобласти розміщуються частоколом, їх шар складається переважно з 6-8 клітин. При пошкодженні дентину притаманна одонтобластам форма порушується, що призводить до розриву суцільної лінії клітин.



дентин (Д) пронизаний дентинними канальцями (ДК) – трубочками, які мають відростки функціонуючих одонтобластів, що відповідають за формування дентину.

  • дентин (Д) пронизаний дентинними канальцями (ДК) – трубочками, які мають відростки функціонуючих одонтобластів, що відповідають за формування дентину.



Важливо знати, що при загибелі високодиференційованої клітини її відновлення чи заміщення неможливе. Таким чином, пошкодження дентину зуба викликає реакцію пульпи.

  • Важливо знати, що при загибелі високодиференційованої клітини її відновлення чи заміщення неможливе. Таким чином, пошкодження дентину зуба викликає реакцію пульпи.

  • Під шаром одонтобластів, що утворюють периферичний шар пульпи, у коронковій її частині, знаходиться вільна від клітин зона – зона Вейля, яка містить нервові елементи. В середній та верхівковій частині пульпи безклітинних ділянок не виявлено.

  • За зоною Вейля йде шар, багатий клітинами. Він складається з фібробластів та недиференційованих мезенхімальних клітин, здатних при пошкоджені одонтобластів трансформуватись в одонтобласто-подібні клітини.



Деякі клітини в пульпі несуть захисну функцію. Поблизу кровоносних судин можна знайти гістіоцити та блукаючі клітини в спокої, які можуть швидко перетворюватись в макрофаги. Макрофаги пульпи забезпечують її оновлення шляхом захоплення та перетравлювання загиблих клітин внаслідок фагоцитозу. При розвитку запального процесу макрофаги фагоцитують мікроорганізми та приймають участь в розвитку імунних реакцій.

  • Деякі клітини в пульпі несуть захисну функцію. Поблизу кровоносних судин можна знайти гістіоцити та блукаючі клітини в спокої, які можуть швидко перетворюватись в макрофаги. Макрофаги пульпи забезпечують її оновлення шляхом захоплення та перетравлювання загиблих клітин внаслідок фагоцитозу. При розвитку запального процесу макрофаги фагоцитують мікроорганізми та приймають участь в розвитку імунних реакцій.

  • Дендритні клітини – це антиген-представляючі клітини, функція яких полягає в поглинанні різних антигенів. Вони також здатні індукувати проліферацію Т-лімфоцитів. Розміщуються вздовж судин, переважно в коронковій частині пульпи, особливо в її рогах.



Лімфоцити в пульпі знаходяться в невеликій кількості, переважно в периферичних шарах, але при розвитку запального процесу їх кількість різко зростає. Плазматичні клітини активно синтезують імуноглобуліни, забезпечуючи реакцію гуморального імунітету.

  • Лімфоцити в пульпі знаходяться в невеликій кількості, переважно в периферичних шарах, але при розвитку запального процесу їх кількість різко зростає. Плазматичні клітини активно синтезують імуноглобуліни, забезпечуючи реакцію гуморального імунітету.

  • Тучні клітини в пульпі зуба виявляються тільки в дітей. При розвитку запального процесу їх кількість різко зростає. В гранулах цих клітин містяться біологічно активні речовини, дегрануляція яких приводить до збільшення проникливості судин.



Міжклітинна речовина пульпи включає колагенові волокна, занурені в основну речовину. Основна речовина пульпи містить високі концентрації глюкозамінгліканів, глікопротеїнів та води. Це внутрішнє середовище, роль якого полягає в забезпеченні метаболізму в клітинах та волокнах.

  • Міжклітинна речовина пульпи включає колагенові волокна, занурені в основну речовину. Основна речовина пульпи містить високі концентрації глюкозамінгліканів, глікопротеїнів та води. Це внутрішнє середовище, роль якого полягає в забезпеченні метаболізму в клітинах та волокнах.

  • Волокна пульпи подібні до сполучнотканинних волокон інших органів. Навколо кровоносних судин та одонтобластів розміщені ретикулярні волокна, відомі під назвою волокон Корфа, які можуть перетворюватись в коллаген. Багато їх міститься в стінці судин. Еластичні ж волокна наявні тільки в стінці судин.



Судини – одна чи кілька невеликих артерій - проникають в пульпу через отвір верхівки кореня зуба, а також через бокові та додаткові канали. Судини, які живлять пульпу, відносяться до судин або артерій прекапілярного типу. Розгалужуючись, вони утворюють сплетіння.

  • Судини – одна чи кілька невеликих артерій - проникають в пульпу через отвір верхівки кореня зуба, а також через бокові та додаткові канали. Судини, які живлять пульпу, відносяться до судин або артерій прекапілярного типу. Розгалужуючись, вони утворюють сплетіння.

  • Мікроциркуляторне русло пульпи є ізольованою системою і представлено артеріолами, прекапілярами, посткапілярами, венулами. Мікроциркуляція фактично розпочинається при розгалуженні артеріол; майже неможливо вловити їх перехід в капіляри. Постачання поживними речовинами відбувається саме на цьому рівні.

  • В пульпі наявний коллатеральний кровообіг, артеріоловенулярні анастомози, що здійснюють шунтування кровотоку. В пульпі є структури, які активно регулюють кровоток: прекапілярні сфінктери, артеріолярні та венулярні дуги, анастомози між судинами різних кореневих каналів. В інтактній пульпі більша частина анастомозів не функціонує, діяльність їх активується при подразненні пульпи.



Лімфатична система пульпи представлена лімфатичними судинами та щілинами. Із лімфатичних капілярів лімфа відтікає в дрібні тонкостінні збірні лімфатичні судини неправильної форми. Крупніші лімфатичні судини супроводжують кровоносні судини та пучки нервових волокон. В пульпі тимчасових зубів лімфатична система слабо розвинута.

  • Лімфатична система пульпи представлена лімфатичними судинами та щілинами. Із лімфатичних капілярів лімфа відтікає в дрібні тонкостінні збірні лімфатичні судини неправильної форми. Крупніші лімфатичні судини супроводжують кровоносні судини та пучки нервових волокон. В пульпі тимчасових зубів лімфатична система слабо розвинута.

  • Іннервація пульпи здійснюється товстими нервовими пучками, які при наближенні до коронкової пульпи розгалужуються в напрямку до периферичного шару. В бідному клітинами шарі нервові волокна втрачають мієлінову оболонку та утворюють підодонтобластичне нервове сплетення, обмотуються навколо одонтобластів у вигляді круглих бусинок та закінчуються терміналами на межі пульпи та дентину. Ці волокна сприймають больову чутливість, приймають участь у регуляції кровотоку, регулюють виділення медіаторів запалення.



значно змінюються залежно від етапу розвитку тимчасових та постійних зубів. Особливості анатомо-фізіологічного розвитку твердих та м’яких тканин молочних та постійних зубів у дітей, особливості будови пульпи в період резорбції коренів молочних зубів та в період формування постійних зумовлюють особливості клініки, діагностики та лікування пульпітів.

  • значно змінюються залежно від етапу розвитку тимчасових та постійних зубів. Особливості анатомо-фізіологічного розвитку твердих та м’яких тканин молочних та постійних зубів у дітей, особливості будови пульпи в період резорбції коренів молочних зубів та в період формування постійних зумовлюють особливості клініки, діагностики та лікування пульпітів.

  • Крім того, на перебіг пульпітів значний вплив мають загальний стан дитини, вік, стан її імунної системи, і, навпаки, пульпіти викликають зміни в загальному стані організму дитини, знижують його резистентність, сенсибілізують організм, підвищують сприйнятливість до інфекційних захворювань.



- пульпова камера тимчасових зубів значно більша, оскільки слабо виражено дентиноутворення пульпи молочних зубів і вторинний дентин відкладається в малій кількості;

  • - пульпова камера тимчасових зубів значно більша, оскільки слабо виражено дентиноутворення пульпи молочних зубів і вторинний дентин відкладається в малій кількості;

  • - чітко виражені роги пульпи, які заходять глибоко в дентин, в результаті чого досить легко вскрити ріг пульпи при лікуванні глибокого карієсу;

  • - кореневі канали та апікальний отвір порівняно широкі, що в свою чергу сприяє швидкому переходу запального процесу з пульпи на періодонт;



- пульпа масивна на всьому протязі, особливо біля верхівки кореня;

  • - пульпа масивна на всьому протязі, особливо біля верхівки кореня;

  • - в період, коли корені не сформовані, в ділянці І-го анатомічного пункту (устя кореневого каналу) анатомічно рихла тканина; у ІІ-ому (в області верхівки) вона також рихла замість грубоволокнистої. При такій будові в перебігу пульпіту немає обмеження процесу (гострий загальний пульпіт - періодонтит – лімфаденіт – набряк м’яких тканин), що й визначає тактику лікування;

  • - в період резорбції ІІ-й пункт вже зруйнований, в І-му – інволюція пульпи, тому також немає обмеження процесу;

  • - вага пульпи тимчасових зубів значно перевищує вагу пульпи постійних зубів.



практично не відрізняється від пульпи постійних своїми структурними елементами. Для клітинного складу пульпи тимчасових зубів характерна наявність малодиференційованих клітинних елементів.

  • практично не відрізняється від пульпи постійних своїми структурними елементами. Для клітинного складу пульпи тимчасових зубів характерна наявність малодиференційованих клітинних елементів.

  • Прослідкувавши морфологію пульпи тимчасових зубів у віковому аспекті, слід відмітити, що найбільша кількість клітинних елементів пульпи, а також судин та нервів спостерігається у дітей віком від 2 до 3,5 років.

  • В пульпі тимчасових зубів у дітей 4-6 років значною мірою змінюється кількісне співвідношення між клітинними елементами та пре- та колагеновими субстратами на користь останніх.



спільні для коронкової та кореневої частин.

  • спільні для коронкової та кореневої частин.

  • Більшість авторів вважає, що в цей період пульпа не здатна до регенерації.

  • Пульпа тимчасових зубів тісно пов’язана з періодонтом через верхівковий отвір кореня зуба. Г.Фішер та ін. вказують, що в області верхівкового отвору пульпа тимчасового зуба поступово переходить в періодонт, в результаті чого виникає «змішана тканина», що сприяє утворенню дентину та цементу під час формування коренів тимчасових зубів в період заміни їх постійними.

  • Отже, верхівковий відділ кореневої пульпи являє собою «змішану тканину», якій не характерна звичайна структура пульпи зуба.



Як відомо, запалення – це відповідна реакція організму на пошкоджуючий фактор, основу якої складають біохімічні, гістологічні, ультраструктурні, судинні та морфологічні тканинні реакції.

  • Як відомо, запалення – це відповідна реакція організму на пошкоджуючий фактор, основу якої складають біохімічні, гістологічні, ультраструктурні, судинні та морфологічні тканинні реакції.

  • Зміни, які спостерігаються при запаленні в сполучних тканинах організму, з такою ж закономірністю і послідовністю можна виявити і в запальній пульпі зуба.

  • Подразники пульпи можуть бути живої та неживої природи. До перших відносяться бактерії, переважно асоціації стрептококів та лактобактерій, нерідко – грампозитивних паличок, фузоспірохетної флори, грибів, вірусів, які активно розмножуються в каріозному дентині. До неживих подразників відносяться механічні, температурні, хімічні, ін.



а) найчастіше – дентинні канальці. Пульпа здатна активно протидіяти каріозному процесу, при цьому дентинні канальці первинного дентину поступово кальцинуються. По мірі прогресування карієсу одонтобласти формують репаративний дентин, під яким пульпа до певного часу залишається інтактною.

  • а) найчастіше – дентинні канальці. Пульпа здатна активно протидіяти каріозному процесу, при цьому дентинні канальці первинного дентину поступово кальцинуються. По мірі прогресування карієсу одонтобласти формують репаративний дентин, під яким пульпа до певного часу залишається інтактною.



Запалення не починається до тих пір, поки не декальцинуються обширні ділянки дентинних канальців, які відкривають шлях мікроорганізмам та продуктам їх розпаду.

  • Запалення не починається до тих пір, поки не декальцинуються обширні ділянки дентинних канальців, які відкривають шлях мікроорганізмам та продуктам їх розпаду.

  • б) через апікальний отвір та дельтовидні розгалуження каналу, які входять в періодонт на верхній третині зуба. Через них і проникає інфекція з патологічних зубо-ясенних кишень; при остеомієліті, гаймориті, пухлинах, ін.);

  • в) гематогенний шлях - можливе інфікування пульпи при гострих інфекційних захворюваннях, що спостерігається нечасто.



Для тимчасових зубів:

  • Для тимчасових зубів:

  • І-й період – розвиток функціональної активності пульпи (формування кореня зуба);

  • ІІ-й період – функціональна зрілість пульпи (стабілізація сформованого кореня зуба);

  • ІІІ-й період – затухання функціональних властивостей пульпи (розсмоктування кореня зуба).

  • Для постійних зубів:

  • І-й період – становлення функціональної зрілості пульпи (формування кореня зуба);

  • ІІ-й період – функціональна зрілість пульпи (повністю сформовані корені зубів без ознак старіння);

  • ІІІ-й період – зниження функціональної активності пульпи (повністю сформовані корені з ознаками старіння зуба).



1. Гострий пульпіт тимчасових зубів:

  • 1. Гострий пульпіт тимчасових зубів:

    • гострий серозний пульпіт;
    • гострий гнійний пульпіт;
    • гострий пульпіт із втягненням в процес тканин періодонту та регіонарних лімфатичних вузлів.
  • 2. Гострий пульпіт постійних зубів:

    • гострий серозний частковий пульпіт (тільки в зубах із сформованими коренями);
    • гострий серозний загальний пульпіт;
    • гострий гнійний частковий пульпіт;
    • гострий гнійний загальний пульпіт.
  • 3. Хронічний пульпіт тимчасових і постійних зубів:

    • простий хронічний пульпіт;
    • хронічний проліферативний гіпертрофічний пульпіт;
    • хронічний гангренозний пульпіт.
  • 4. Загострення хронічного пульпіту тимчасових і постійних зубів.



Захворювання пульпи тимчасових та постійних зубів відрізняються за характером клінічних ознак. Розпізнавання пульпітів складає труднощі внаслідок різної неспецифічної реактивності організму у дітей, а також неоднакової структури пульпи в різні вікові періоди.

  • Захворювання пульпи тимчасових та постійних зубів відрізняються за характером клінічних ознак. Розпізнавання пульпітів складає труднощі внаслідок різної неспецифічної реактивності організму у дітей, а також неоднакової структури пульпи в різні вікові періоди.

  • Основним і ведучим клінічним симптомом гострого запалення пульпи є гострий, приступоподібний біль, що виникає без будь-якого зовнішнього впливу на пульпу.

  • Характер больового синдрому покладено в основу диференційної діагностики пульпітів. Зовнішні подразники (механічні, термічні, хімічні), як правило, провокують та підсилюють больовий приступ.



Клінічна картина пульпіту в дитячому віці характеризується реакцією всього організму на інтоксикацію пульпи зуба (підвищення температури тіла, головний біль, сонливість, збільшення ШОЕ, збільшення кількості лейкоцитів).

  • Клінічна картина пульпіту в дитячому віці характеризується реакцією всього організму на інтоксикацію пульпи зуба (підвищення температури тіла, головний біль, сонливість, збільшення ШОЕ, збільшення кількості лейкоцитів).



На сьогоднішній день недостатньо розроблені питання діагностики пульпіту у дітей, відсутні надійні раціональні методики знеболення пульпи; лікувальні комплекси, що пропонуються для терапії, не завжди ефективні, внаслідок чого нерідко виникають ускладнення.

  • На сьогоднішній день недостатньо розроблені питання діагностики пульпіту у дітей, відсутні надійні раціональні методики знеболення пульпи; лікувальні комплекси, що пропонуються для терапії, не завжди ефективні, внаслідок чого нерідко виникають ускладнення.



Крім того, певні труднощі виникають у зв’язку з тим, що із-за особливостей психіки пацієнтів цього віку клінічна діагностика буває надзвичайно важка.

  • Крім того, певні труднощі виникають у зв’язку з тим, що із-за особливостей психіки пацієнтів цього віку клінічна діагностика буває надзвичайно важка.

  • Діти не завжди правильно аналізують суб’єктивні відчуття і адекватно реагують на об’єктивні методи дослідження, що часто призводить до діагностичних помилок та до неправильного вибору методу лікування.



Недостатність суб’єктивних ознак разом із ненадійним характером повідомлень дитини складають основну причину діагностичних затруднень. Зондування каріозної порожнини, термометрія, електрометрія, які з діагностичною метою застосовується у дорослих, ґрунтуються на

  • Недостатність суб’єктивних ознак разом із ненадійним характером повідомлень дитини складають основну причину діагностичних затруднень. Зондування каріозної порожнини, термометрія, електрометрія, які з діагностичною метою застосовується у дорослих, ґрунтуються на

  • додатковому больовому

  • подразненні, неприйнятні

  • в дитячій практиці.

  • Больове подразнення,

  • відповідною реакцією

  • якого є негативні емоції,

  • приводять до негативного

  • відношення дитини до

  • обстеження та лікування.



- термодіагностика та електроодонтодіагностика (ЕОД) – процедури болючі і можуть дати значні коливання в езультатах вимірювань чутливості, які досягають інколи на одному і тому ж зубі 100% (М.І.Грошиков,1976).

  • - термодіагностика та електроодонтодіагностика (ЕОД) – процедури болючі і можуть дати значні коливання в езультатах вимірювань чутливості, які досягають інколи на одному і тому ж зубі 100% (М.І.Грошиков,1976).

  • Крім того, у дітей ЕОД не є

  • об’єктивним тестом: в періоди

  • фізіологічної резорбції та

  • формування кореня зубів з

  • будливість пульпи понижена,

  • а інколи зовсім відсутня.





також внаслідок різної неспецифічної реактивності організму дітей та підлітків, а також неоднакової структури пульпи у різні вікові періоди.

  • також внаслідок різної неспецифічної реактивності організму дітей та підлітків, а також неоднакової структури пульпи у різні вікові періоди.

  • Це підтверджують і повідомлення Школяр Т.Г. про те, що лише 10%

  • клінічних та

  • патанатомічних

  • діагнозів співпадають.

  • Таким чином,

  • досконалі клінічні та

  • параклінічні методи

  • діагностики пульпіту у дітей, по суті, відсутні.



При гострому пульпіті молочного зуба біль менш інтенсивна, ніж у постійних зубах.

  • При гострому пульпіті молочного зуба біль менш інтенсивна, ніж у постійних зубах.

  • Іррадіація болю по ходу нервових закінчень у дітей зустрічається рідко.

  • Відмічається швидкий розвиток патологічного процесу, характерний блискавичний перехід однієї форми пульпіту в іншу.

  • В цей же час, важливим діагностичним синдромом є больова реакція зуба на перкусію. Як правило, ця реакція зумовлена не лише втягненням в патологічний процес тканин пародонту, але й струсом набряклої запальної пульпи.



Необхідно також пам’ятати, що в

  • Необхідно також пам’ятати, що в

  • зв’язку із анатомічною будовою тимчасових зубів глибина каріозної порожнини часто буває незначною і відповідає (візуально) середньому карієсу.





Реакція регіонарних лімфатичних вузлів при загальних пульпітах молочних зубів виражається в набряку м’яких тканин підщелепної ділянки і в наявності болючих рухомих м’якоеластичної консистенції лімфовузлів.

  • Реакція регіонарних лімфатичних вузлів при загальних пульпітах молочних зубів виражається в набряку м’яких тканин підщелепної ділянки і в наявності болючих рухомих м’якоеластичної консистенції лімфовузлів.

  • Для диференціації гострого пульпіту та загостреного слід встановити тривалість болю в ділянці зуба, а також виявити ознаки, які підтверджують, що дитина тривалий час не жує на стороні хворого зуба.



це активна реакція тканин пульпи на сильні подразники, які поступають в пульпу з каріозної порожнини при порушенні бар’єрної функції дентину і на фоні мобілізації захисних сил організму. На таку реакцію більшою мірою здатний організм здорової і сильної дитини.

  • це активна реакція тканин пульпи на сильні подразники, які поступають в пульпу з каріозної порожнини при порушенні бар’єрної функції дентину і на фоні мобілізації захисних сил організму. На таку реакцію більшою мірою здатний організм здорової і сильної дитини.



дуже важливо виявити при обстеженні дитини.

  • дуже важливо виявити при обстеженні дитини.

  • При компенсованій

  • формі карієсу слід чекати

  • гостре запалення

  • пульпи, так як гострі

  • пульпіти частіше

  • діагностуються у здорових,

  • міцних дітей, які рідко

  • хворіють, мало приймають

  • лікарські препарати.







В стадії формування тимчасових та постійних зубів фаза гострого пульпіту досить короткочасна. Вона може пройти непоміченою. Як правило, в таких випадках діти до лікаря не звертаються.

  • В стадії формування тимчасових та постійних зубів фаза гострого пульпіту досить короткочасна. Вона може пройти непоміченою. Як правило, в таких випадках діти до лікаря не звертаються.



Гнійне запалення пульпи в тимчасовому зубі перебігає дуже швидко, з вираженою симптоматикою. Дитина відчуває різкий рвучий біль; ремісії короткочасні, тривають кілька хвилин. Часто ускладнюються гострим періодонтитом.

  • Гнійне запалення пульпи в тимчасовому зубі перебігає дуже швидко, з вираженою симптоматикою. Дитина відчуває різкий рвучий біль; ремісії короткочасні, тривають кілька хвилин. Часто ускладнюються гострим періодонтитом.

  • Хронічне запалення пульпи розвивається переважно з гострих форм пульпітів. В 40-60% випадків воно ускладнюється хронічним періодонтитом, частіше гранулюючим.





Широкий верхівковий отвір та більш рихла будова окістя роблять його більш сприйнятливим до запального процесу, що протікає в пульпі. При рентгенологічному дослідженні пульпіту тимчасових зубів (С.Сирбу,1967) виявляється, що в 57% випадків пульпіти супроводжуються деструктивними змінами зі сторони навколо зубних тканин.

  • Широкий верхівковий отвір та більш рихла будова окістя роблять його більш сприйнятливим до запального процесу, що протікає в пульпі. При рентгенологічному дослідженні пульпіту тимчасових зубів (С.Сирбу,1967) виявляється, що в 57% випадків пульпіти супроводжуються деструктивними змінами зі сторони навколо зубних тканин.

  • Цікаво, що при хронічному гіпертрофічному пульпіті ні в одного хворого (для постійних зубів) змін на рентгенограмі не виявлено. Очевидно, гіпертрофована пульпа є свого роду захисним бар’єром навколо верхівкової тканини, що слід враховувати при визначенні показань для вибору методу лікування.



В той же час, у 1/3 хворих з хронічним дифузним пульпітом та у більшості хворих з гангренозним пульпітом виявлено відхилення від норми в тканинах періодонту.

  • В той же час, у 1/3 хворих з хронічним дифузним пульпітом та у більшості хворих з гангренозним пульпітом виявлено відхилення від норми в тканинах періодонту.

  • Рентгенографія, зроблена в динаміці, дає можливість оцінити ефективність лікування пульпіту.



Глибокі знання термінів формування тимчасових

  • Глибокі знання термінів формування тимчасових

  • та постійних зубів,

  • клініко-анатомічних

  • особливостей будови

  • зубів, добрі мануальні

  • навички допоможуть

  • адекватно вибрати

  • метод лікування пульпіту.



Дякую за увагу!!!

  • Дякую за увагу!!!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка