Кількість хворих 100%= Х%



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



  • Поширеність карієсу зубів визначають за кількістю дітей, що хворіють карієсом, у відсотках до загальної кількості обстежених.

  • Кількість хворих

  • ------------------------------100%= Х%.

  • Кількість обстежених



  • Інтенсивність ураження карієсом знаходять за допомогою індексу КПВ, де К — кількість каріозних зубів; П — пломбованих; В — видалених. При наявності молочних зубів інтенсивність позначають індексом кпв, а при змінному прикусі — КПВ + кп. Цей показник може визначатись у однієї особи шляхом додавання кількості каріозних (К, к), пломбованих (П, п) та видалених зубів (В, в). Інтенсивність ураження карієсом зубів серед визначеного контингенту дітей являє собою середнє арифметичне від суми КПВ (кпв, КПВ+кп), розділеної на кількість оглянутих дітей. Наприклад, і = КПВ поділене на п, де і — інтенсивність карієсу; КПВ — сума всіх КПВ оглянутих дітей; п — кількість оглянутих дітей.



Поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей різних областей України



  • Більш інформативним для планування та аналізу ефективності лікувальної роботи є визначення кількості каріозних порожнин, у тому числі й запломбованих, яке знаходять шляхом додавання їх кількості в однієї особи або середньої їх кількості на одного оглянутого і позначають КПВп (кпп).



  • Приріст інтенсивності враження карієсом зубів — це різниця між відповідним показником минулого року (КПВ) та тим же показником (КПВ), який встановлено при огляді на даний час. Наприклад, П = А1 — А2, де П — приріст; А1 — показник цього року; А2 — показник минулого року. Приріст можна визначити за один, два, три і більше років.

  • Показник ефективності профілактичних заходів — редукція карієсу зубів, який розраховують за формулою

  • КПВп1 100

  • КПЕ = 100 - --------------

  • КПВп2

  • де КПЕ — карієспрофілактичний ефект; КПВп1 — ураженість карієсом у профілактичній групі; КПВп2 — ураженість карієсом у кон­трольній групі.



  • Інтенсивність карієсу при тенденції до збільшення можна розрахувати на найближчі 5 років за наступною формулою:

  • КПУ = КПУ вих.+ (КПУщорічне зб. х Х).

  • У тих випадках, коли є тенденція до зменшення захворюва­ності, інтенсивність карієсу визначається за такою формулою:

  • КПУ = КПУ вих.+ (КПУщорічне зм. х Х),

  • де КПУ — прогнозуюча інтенсивність карієсу; КПУвих, — вихідна інтенсивність карієсу на момент вирахування; КПУщорічне зб. — щорічне збільшення інтенсивності карієсу; КПУщорічне зм: — щорічне зменшення інтенсивності карієсу; х — кількість років.



  • Визначення ТЕР ґрунтується на знаходженні ступеня зміни мікрорельєфу емалі під впливом короткочасної дозованої дії кислоти. За допомогою піпетки на попередньо очищену та висушену вестибулярну поверхню будь-якого інтактного верхнього різця діаметром до 2 мм наносять 1 краплю 1-н розчину соляної кислоти. Через 5 секунд її знімають ватною кулькою, щоб не допустити її розпливання по поверхні зуба. Після цього на вказане місце нано­сять 1—2 краплі 1%-го водного розчину метиленового синього і оцінюють інтенсивність забарвлення за стандартною 10-бальною шкалою, Інтенсивність забарвлення залежить від шорсткості ема­лі, яка виникла під впливом демінералізуючої дії кислоти. Вона тим значніша, чим менш стійка емаль до дії кислоти, тобто чим менш резистентна емаль до дії карієсогенних факторів. Відновлення поверхні емалі відбувається не пізніше як за 36 год. після проведення проби.







Гігієнічний індекс (ГІ) Федорова — Володкіної

  • вестибулярні поверхні шести нижніх фронтальних зубів змазують ватним тампоном з йодисто-калієвим розчином і спостерігають, яка частина поверхні забарвлюється у корич­невий колір.

  • Якщо поверхня не забарвлюється, ставиться 1 бал, при забарвленні 1/4 поверхні коронки — 2 бали, половини коронки 3 бали, 3/4 коронки — 4 бали, всієї коронки — 5 балів. Оцінки всіх зубів у балах сумують, і одержану суму ділять на 6 (кількість зубів). Гігієнічний стан порожнини рота оцінюється так: добрий – при 1 -1,4 балів; задовільний - при 1,5—1,8 балів; незадовільний — 1,9 - 2,5 балів; поганий — при 2,6 - 3,0 ба­лів і дуже поганий при кількості балів понад 3.



Індекс гігієни рота за Грін—Вермільйоном (I. G. Green, I. R. Vermillion, 1964) ОНІ — S (Oral, Hygiene Indices - Simplified), тобто індекс гігієни рота спрощений (ІГР— С):

  • ΣЗН ΣЗК

  • ІГР -С = ------ + ------

  • N N

  • де Σ — сума значень; 3Н — зубний наліт; ЗК — зубний камінь; N — кількість оглянутих зубів (звичайно 6). Для визначення ІГР-С за допомогою зуболікарських зонда та дзеркала візуально знаходять наявність зубного нальоту та зубного каменю на губних 11 і 13, щічних 16 і 26 і язикових поверхнях 36 і 46 зубів.





Індекс Силнес—Лоу (Silness, Loe, 1967)

  • враховує товщину наліту в приясневій ділянці на 4 поверхнях зуба: вестибулярній, язичній, дистальній и мезіальній. Після висушування емалі зондом проводять по її поверхні у приясневій борозни. Якщо к кінчику зонда не прилипає м’яка речовина, індекс наліту на цій ділянці зуба позначають нулем (0). Якщо візуально наліт не визначається, однак його стає видно після руху зонда — індекс дорівнює 1. Бляшка товщиною від тонкого шару до помірного, яку видно неозброєним оком, оцінюють показником 2. Інтенсивне відкладення зубного наліту у ділянці приясневій борозни і міжзубного проміжку — 3. Для кожного зуба індекс вираховується діленням суми балів 4 поверхонь на 4.

  • Загальний індекс дорівнює сумі показників всіх обстежених зубів, поділеній на їх кількість.





  • Для оцінки гігієни порожнини рота можна використовувати фарбники, наприклад розчин Plaviso (VOCO), котрий зафарбовує наліт на зубах в червоний колір. Висока конт­растність даного засобу дозволяє використовувати його також при навчанні населення індивідуальній гігієні, забезпечує наглядність контролюємої чистки зубів. Крім того, він може використовуватись для визначення ефективності гігієнічних засобів і методів. За допомогою пухкого тампона Plaviso наносять на поверхню зубів. Рот ополіскується водою; при цьому змазування губ вазеліном сприяє відсутності їх пігментації. Наліт на зубах зафарбовується в червоний колір, що дозволяє легко оцінити його кількісно. Після видалення зубних відкладень зафарбовування зубів зникає.



  • Метод оцінки активності карієсу (G. Nikiforuk, 1960).

  • За допомогою індексів кп і/або КПВ прогнозують можливу індивідуальну ураженість карієсом шляхом порівняння отриманих даних із таблицею, в якій відображено розділення індексів можливої ураженості карієсом в залежності від віку. Таблиця дозволяє віднести пацієнта по значенням його показника кп (КПВ) до однієї із груп:

  • I — висока інтенсивність, а відповідно, и схильність до карієсу;

  • II — середня інтенсивність / схильність;

  • III — низка інтенсивність / схильність;

  • IV — висока резистентность до карієсу.



  • Індекс карієсогенності зубного наліту (J.L. Hardwick, E.B. Manlay, 1952). Кислотна активність зубного наліту визначається колориметричним способом по зміні зафарбовування індикатора метиленового червоного від жовтого при рН>6,0 до червоного при рН от 4,5 до 6,0. Метод використовують не менш ніж через годину після прийому їжі наступним чином. Пацієнту пропонують полоскати рот на протязі 2 хвилин 1% розчином глюкози, яка пришвидшує процес гліколізу в зубному наліту. Потім на поверх­ню зубів за допомогою піпетки або тампона наносять 0,1% розчин метиленового червоного. Зубний наліт жовтого або рожевого кольору рахують некарієсогенним. Наліт червоного кольору показує високу ступінь ризику виникнення карієсу.



  • Дослідження мікробної флори порожнини рота. Лактобациллен-тест, ґрунтується на підрахунку кількості лактобактерій в ротовій рідині, може служити критерієм активності каріозного процесу і прогнозом виникнення нових каріозних порожнин. Методика визначення наступна: змішану слину збирають (при спльовуванні) в пробірку и не пізніше чім через 3 години центрифугують на протязі 10 хвилин. Потім із слини готують ряд послідовних розведень в ізотоні­чному розчині хлориду натрію до 10 - 9. З кожного розведення 0,5 мл розчину сіють на харчове середовище, розміщують в термостаті при температурі 37˚С на 48 годин. Потім під бінокулярною лупою підраховують число колоній на агарових пластинах. При росте лактобактерій в розведенні більш 10 спостерігають інтенсивний розвиток карієсу зубів.



  • Методи визначення властивостей ротової рідини пропонують в різних варіантах оцінювати в’язкість слини, яка виявилась високою у кариессхильних людей и низькою — у кариесрезистентных. Визначення в’язкості слины проводять за допомогою віскозиметра Освальда. Зручно використовувати віскозиметр з капіляром довжиною 10 см і діаметром 0,4 мм. Слину збирають після стимуляції шляхом прийому всередину розчину пілокарпіну в 15 мл води. Для дослідження беруть 5 мл отриманої слини. О в’язкості судять по формулі:

  • V = t1 : t2

  • Де t1 - час віскозіметрії слини; t2 - час віскозіметрії води. Середнє значення V дорівнює 1,46 при значних відхиленнях (1,03-3,74). Значення V більше 1,46 є небезпечним прогностичним показником у відношенні до карієсу.



  • З метою прогнозування карієсу був запропонований показник, який характеризує швидкість слиновиділення. Для його визначення пацієнт на протязі 15 хвилин жує 1 г парафіну і весь цей час збирає слину. Потім слину переливають в градуйований циліндр. О відповідності кількості слини судять по формулі: 0,78х вік роки) + 5,6 = кількість слини, котра має виділитись за 15 хвилин, де 0,78 - поправочний коефіцієнт.



  • Дослідження стану пародонту. Ознаки (гіперемія, набряк)запального процесу є скритими. У таких випадках проводять пробу Шіллера—Писарєва. Для цього ясна в ділянці нижніх фронтальних зубів за допомогою невеличкої ватної кульки змащують розчином, який містить: Iodi puri — 1,0; Kalii iodidi — 2,0; Aquae destillatae — 40,0.

  • При наявності прихованого запалення в яснах значно збільшується кількість глікогену і тому розчин надає їм жовто-бурого за­барвлення різної інтенсивності. При світло-жовтому забарвленні проба від'ємна, а при темно-бурому — позитивна.



  • За допомогою індексу гінгівіту РМА за Parma визначають ступінь запалення ясен у відсотках. РМА — це папілярно-маргінально-альвеолярний індекс, який дає змогу візуально визначати наявність запального процесу ясен біля кожного окремого зуба. Вияв­лене візуально запалення міжзубного сосочка (papilla interdentale) —папіліт — оцінюється в 1 бал; запалення краю слизової оболонки ясен, що прилягає до шийки зуба (М), — 2; запалення сли­зової ясен (А) — 3 бали. Індекс гінгівіту вираховується за формулою:

  • Сума балів біля всіх зубів

  • РМА = ----------------------------------------------- Х 100%.

  • З X кількість зубів у порожнині рота

  • Сума балів складається із найвищих оцінок стану ясен біля кожного зуба. Наприклад, якщо біля одного зуба є запалення сосочка (1 бал) і запалення слизової ясен (3 бали), то оцінка буде дорівнювати 3 балам (найвищий показник).



  • Пародонтальний індекс ПІ (Russel, 1956) дає змогу реєструвати та оцінювати розвинуті форми патології ясен. Оцінку стану ясен біля кожного зуба (крім третіх молярів) подають за 8-бальною шкалою:

  • 0 – інтактні ясна;

  • 1 - легкий запальний процес не захоплює ясна довкола зуба;

  • 2 - запалення захоплює ясна довкола зуба без пошкодження його кругової зв'язки;

  • 4 — запалення довкола зуба, початковий ступінь резорбції верхі­вок міжзубних перегородок діагностований рентгенологічно;

  • 6 — запалення ясен з утворенням патологічної ясенної кишені і ре­зорбцією кістки альвеоли до 1/2 довжини кореня; функція зуба не порушена;

  • 8 — порушення функції зуба внаслідок його патологічної рухомос­ті, зумовленої значними деструктивними змінами в пародонті, резорбція більше як на 1/2 довжини кореня. Індекс вираховують за формулою:

  • Сума балів

  • ПІ = ------------------------- .

  • Кількість зубів

  • У випадках відсутності рентгенограми пародонтальний індекс обчислюється спрощено, без оцінки в 4 бали.

  • Показники індексу ПІ від 0 до 0,1 відповідають нормі, від 0,1 до 1 слід розглядати як такий, що відповідає початковій стадії за­хворювання пародонту; від 1,5 до 4,0 — середній, а 4,5 — 8 — важкий.



  • ВООЗ запропоновано стандартизовану методику обліку поши­реності та інтенсивності захворювань пародонту за допомогою індексу потреби в лікуванні захворювань пародонту СРІТN.

  • Визначаючи СРІТN, реєструють такі клінічні ознаки захворю­вань пародонту, як кровоточивість, наявність під'ясенного зубного каменю та пародонтальних кишень. Для цього зубні ряди ділять на шість ділянок (секстантів): праві та ліві бокові та центральні — на верхній та нижній щелепах. У кожній ділянці оглядають один-два зуба: 17, 16, 11, 26, 27, 31, 36, 37, 47, 46.



  • Оцінки індексу приводять у балах: 1 - наявність кровотечі; 2 — наявність зубного каменю; 3 — пародонтальна кишеня, глиби­ною 4-5мм; 4 — пародонтальна кишеня, глибиною більше 5мм.

  • Суму балів усіх секстантів ділять на 6. Якщо в секстанті не виявлено ознак захворювання, виставляється 0 балів. При значенні СРІТN - 0 балів лікування не потрібне, при 1 — слід покращити індивідуальну гігієну порожнини рота. Наявність оцінки 2 бали є ознакою необхідності проведення професійної гігієни порожнини рота, а 3 — протизапальної терапії. Комплексне лікування пародонту проводять при СРІТN - 4 бали.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка