Кількість здорових дітей в Україні постійно зменшується. Кількість здорових дітей в Україні постійно зменшується



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.





Кількість здорових дітей в Україні постійно зменшується.

  • Кількість здорових дітей в Україні постійно зменшується.

  • Зараз це близько 30 % серед дітей дошкільного віку. Кожне третє новонароджене немовля має генетичні вади, кожна 17-а дитина народжується психічно неповноцінною.

  • Смертність переважає над народжуваністю більше, ніж у 2 рази. За рівнем смертності немовлят Україна посідає 49 місце у світі.

  • У порівнянні із 60-ми роками минулого століття в Україні:

  • на 72% зросла захворюваність дітей,

  • у 16 разів знизилась кількість здорових дітей,

  • у 3 рази зросла кількість злоякісних новоутворень у дітей, захворювань системи кровотворення та органів травлення.

  • Кількість дітей-інвалідів – понад 160 тис.

  • Позитивні дані: за останні 10 років показник дитячої смертності зменшився майже втричі і складає 9.7 на 10 тисяч дитячого населення, причому не лише на І році життя, а й до 14 років.



базується на розумінні понять «спосіб життя» і “здоров`я”

  • базується на розумінні понять «спосіб життя» і “здоров`я”



Виокремлюють різні види способу життя залежно від певної системи соціально-культурних цінностей, пріоритетів:

  • Виокремлюють різні види способу життя залежно від певної системи соціально-культурних цінностей, пріоритетів:

  • картини світу,

  • розуміння норм,

  • кола спілкування,

  • інтересів, потреб і прийнятних способів їх задоволення та ін.



ЗДОРОВ`Я –

  • ЗДОРОВ`Я –

  • І. (МЕДИЧНИЙ ПІДХІД до визначення) - це відсутність хвороб.

  • За сучасними уявленнями, здоров'я розглядають не як суто медичну, а як комплексну проблему, складний феномен глобального значення. Тобто здоров’я визначається як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об'єкт споживання, капіталовкладень, індивідуальна і суспільна цінність, динамічне явище системного характеру, яке постійно взаємодіє з довколишнім середовищем.



  • ІІ. Визначення здоров'я, викладене в Преамбулі Статуту ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я(1948 р.):



СФЕРИ (складники) ЗДОРОВ`Я

  • СФЕРИ (складники) ЗДОРОВ`Я

  • фізична,

  • психічна (розумова),

  • соціальна (суспільна),

  • духовна.



  ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ`Я -  

  •   ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ`Я -  

  • визначається чинниками індивідуальних особливостей:

  • анатомічної будови тіла,

  • рівня фізичного розвитку органів і систем організму,

  • перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах довкілля, у спокої та русі, під впливом навантажень,

  • генетичної спадковості.



ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ`Я визначається індивідуальними особливостями психічних процесів і властивостей людини, які обумовлюють індивідуальних реакції на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів та ін.:

  • ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ`Я визначається індивідуальними особливостями психічних процесів і властивостей людини, які обумовлюють індивідуальних реакції на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів та ін.:

  • збуджуваність, емоційність, чутливість,

  • потреби, інтереси, здібності, мотиви, стимули,

  • установки, цілі,

  • уявлення, почуття,

  • специфіка сприймання, мислення, пам`яті, уяви, уваги,

  • характер особистості тощо.



ДУХОВНЕ ЗДОРОВ`Я формується під впливом духовної культури людства (освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики), залежить від духовного світу особистості:

  • ДУХОВНЕ ЗДОРОВ`Я формується під впливом духовної культури людства (освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики), залежить від духовного світу особистості:

  • свідомості людини, її світогляду,

  • ментальності, ідеалів,

  • життєвої самоідентифікації,

  • розуміння і ставлення до сенсу життя,

  • оцінки реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду



СОЦІАЛЬНЕ ЗДОРОВ`Я

  • СОЦІАЛЬНЕ ЗДОРОВ`Я

  • зумовлюється:

  • стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму (сім'єю, організаціями), з якими створюються соціальні зв'язки, організовується праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо;

  • міжетнічними, міжконфесійними стосунками;

  • економічними чинниками (різниця у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров'я взагалі);

  • іншими факторами.



СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧИННИКАМИ

  • СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧИННИКАМИ

  • ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ`Я:

  • стан системи охорони здоров'я – бл. 10%,

  • стан природного довкілля – бл. 20%,

  • спадковість – бл. 20%,

  • умови і спосіб життя – бл. 50%

  • І це визначальний показник у визнанні значущості формування основ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ від народження людини.





ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ – система профілактичних заходів щодо здоров'я, основа гігієни (у сукупності фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних факторів).

  • ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ – система профілактичних заходів щодо здоров'я, основа гігієни (у сукупності фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних факторів).

  • Полягає у дотриманні науково обґрунтованих вимог щодо своєчасного і повноцінного розвитку всіх органів і систем, нормального функціювання організму, розвитку інтелектуально-пізнавальної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, художньо-естетичної, вольової, творчої сфер особистості.



ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ`Я

  • ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ`Я

  • на рівні побутової свідомості передбачає:

  • дотримання режиму дня (діяльності і відпочинку, сну і харчування),

  • раціональне харчування (у тому числі споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок),

  • дотримання правил і норм особистої і громадської гігієни,

  • наявність нешкідливих, безпечних умов діяльності, праці (безпека не тільки у фізичному, а й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для саморозвитку, самовдосконалення у певній діяльності),

  • побутові умови (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на території життєдіяльності).

  • заняття спортом і фізкультурою заради зміцнення здоров`я, а не задля рекордів,

  • висока рухова активність і загартування (фізична культура і спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень),

  • відсутність шкідливих звичок (алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, переїдання, гіподинамія тощо),

  • доброзичливість, ціннісність ставлень до довкілля і себе в ньому, гармонізація стосунків особистості із світом природи, людей, культури і власного «Я».



на рівні наукового узагальнення передбачає такі чинники:

  • на рівні наукового узагальнення передбачає такі чинники:

  • мир: озуміється не лише як відсутність стану війни в державі, а і як мирні, безконфліктні стосунки в сім'ї, ближньому оточенні поза нею, на роботі, у дитячому колективі, в громаді та поміж громадами (міжетнічні, міжконфесійні);

  • дах над головою: це не тільки наявність будь-якої домівки. Потрібен певний рівень побутових умов, сталість майнових правовідносин, наявність інших чинників, що створюють відчуття впевненості у майбутньому щодо захисту власного майна від можливих негараздів природного або суспільного походження. Тут важливим є рівень розвитку соціальних інституцій, які забезпечують відчуття впевненості в майбутньому, захищеності особистості та її майна, рівні потенційні можливості;

  • освіта: не тільки валеологічна освіта, а й загальна: природнича, філософська, гуманітарна, економічна, екологічна тощо. Це дозволить створювати у суспільстві системне уявлення про проблему здоров'я взагалі. Поняття освіти розуміти комплексно: і як надання інформації, і як навчання методів, прийомів, прищеплення навичок здорового способу життя, і як виховання в дусі пріоритету цінностей індивідуального і громадського здоров'я в усіх його сферах.



харчування:

  • харчування:

  • Утилітарно – це засіб ліквідації відчуття голоду або мінімальної підтримки життєдіяльності організму.

  • У широкому сенсі - це забезпечення широким верствам населення доступу до споживання якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, продуктів підвищеної біологічної цінності, фітопродуктів, спеціальних продуктів і харчових добавок тощо, що поліпшують стан здоров'я і протидіють природному процесу старішання організму;

  • прибуток: наявність фінансових можливостей для забезпечення мінімальних потреб існування, створення послуг і товарів для здорового способу життя, забезпечення спроможностей їх споживання;

  • стабільна екосистема: не тільки стабілізація нормальних екологічних умов там, де вони ще не ушкоджені виробництвом, а й відновлення пошкоджених екологічних утворень з метою запобігання подальшому порушенню екобалансу планети і забезпечення оптимальних фізико-хімічних, біологічних параметрів для існування людства;

  • сталі ресурси: не лише запобігання вичерпанню енергоресурсів, корисних копалин, іншої виробничої сировини, а й зважене господарювання щодо раціонального використання усіх матеріальних ресурсів країн, громад, окремих людей, пошуку резервів у незадіяних ресурсах, нових матеріалів,інструментів, інтелектуальних ресурсів, потенціалу громадських і приватних ініціатив.



у зоні уваги різних наук: медицини, гігієни, екології, педагогіки, психології, соціології, фізичної культури тощо.

  • у зоні уваги різних наук: медицини, гігієни, екології, педагогіки, психології, соціології, фізичної культури тощо.

  • Уперше цей термін запропонував професор І. І. Брехман у 1980 році.























НАРОДНА МУДРІСТЬ ГОВОРИТЬ:

  • НАРОДНА МУДРІСТЬ ГОВОРИТЬ:

  • ЗДОРОВ`Я МАЄМО –

  • НЕ ДБАЄМО,

  • А ВТРАТИВШИ –

  • ПЛАЧЕМ .




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка