Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як по­лі­тичних, так І філософських орієнтирів



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.













Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як по­лі­тичних, так і філософських орієнтирів.

  • Кінець ХV – початок ХVІ століття характеризується зміною як по­лі­тичних, так і філософських орієнтирів.

  • У 1452 р. Волинь стає про­вінцією Польсько-Литовської держави, 1471 р. такою ж про­він­ці­єю стає Київ та прилеглі до нього території. Київська Русь втра­чає незалежність.







В Україну були занесені філософські ідеї, які не були типовими ні для Візантії, ні для Київської Русі – ідея суспільної рівності, суспільної домовленості, природного права, рівності всіх перед законом, суспільної угоди, трьох гілок влади тощо.

  • В Україну були занесені філософські ідеї, які не були типовими ні для Візантії, ні для Київської Русі – ідея суспільної рівності, суспільної домовленості, природного права, рівності всіх перед законом, суспільної угоди, трьох гілок влади тощо.









Острозький культурний центр включав у себе першу в Східній Європі школу-колегію, науково-літературний гурток і, знову ж таки, першу у східній Європі типографію, якою певний час керував знаменитий «першодрукар» Іван Федоров.

  • Острозький культурний центр включав у себе першу в Східній Європі школу-колегію, науково-літературний гурток і, знову ж таки, першу у східній Європі типографію, якою певний час керував знаменитий «першодрукар» Іван Федоров.



Острозька колегія виникла у 1583 р. Зовні вона нагадувала європейські колегії, хоча й обстоювала візантійські цінності. Замість традиційного для Європи тримовного греко-латино-гебрайського навчання, колегія була слов’яно-греко-латинською, хоча гебрайська мова також вивчалася на пристойному рівні

  • Острозька колегія виникла у 1583 р. Зовні вона нагадувала європейські колегії, хоча й обстоювала візантійські цінності. Замість традиційного для Європи тримовного греко-латино-гебрайського навчання, колегія була слов’яно-греко-латинською, хоча гебрайська мова також вивчалася на пристойному рівні



У різний час із Острозьким культурним центром була пов’язана творчість таких відомих в Україні мислителів, як:

  • У різний час із Острозьким культурним центром була пов’язана творчість таких відомих в Україні мислителів, як:

  • Кирила Лукаріса  (1572–1638),

  • Клірика Острозького (роки життя невідомі),

  • Василя Суразького  (сер. ХVI ст. – між 1604–1608),

  • Івана Княгиницького (? – 1621/22),

  • Стефана Зизанія  (бл. 1555–1600),

  • Мелетія Смотрицького (бл. 1575–1633),

  • Захарії Копистенського  (бл. 1590–1627)

  • Івана Вишенського (бл. 1550 – бл. 1620).

  • Дані мислителі прославилися своїми полемічними творами, спрямованими проти західноєвропейських культурних цінностей.



Іва́н Федоро́вич (Іван Федоров)

  • Іва́н Федоро́вич (Іван Федоров)

  • (1510/1530 - † 5 (15) грудня 1583, Львів).

  • Видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу - «Апостол».

  • У 1566 році через переслідування покинув Москву та переїхав до Великого князівства Литовського.

  • У 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник - «Буквар».

  • 1578 р. перебрався в Острог, де заснував друкарню.



Своєрідним «оплотом» візантизму стали також православні братства – організації, що виникли в останню чверть ХVІ – на поч. ХVІІ ст. для боротьби проти покатоличення, серед яких найвідомішим було Львівське Успенське братство та Київське братство.

  • Своєрідним «оплотом» візантизму стали також православні братства – організації, що виникли в останню чверть ХVІ – на поч. ХVІІ ст. для боротьби проти покатоличення, серед яких найвідомішим було Львівське Успенське братство та Київське братство.



До Львівського Успенського братства належали:

  • До Львівського Успенського братства належали:

  • Кирило Транквіліон-Ставровецький (? – не пізніше 1646),

  • Памво Беринда (ймов. 1555/60–1632)

  • До Київського братства:

  • Калістр Сакович (1578–1647),

  • Хома Євлевич  (? – не пізніше 1647) й ін.



  • Отже, в ХV – на поч. ХVІ ст. в Україні виникло протиборство (полеміка) традиційних візантійських та західноєвропейських філософських впливів.



Цей конфлікт між прихильниками “Заходу” і “Сходу” (цінності якого в даний час репрезентує Росія), до певної міри зберігся й до наших днів.

  • Цей конфлікт між прихильниками “Заходу” і “Сходу” (цінності якого в даний час репрезентує Росія), до певної міри зберігся й до наших днів.







Дійсність тлумачилася як така, що скла­да­єть­ся з п’яти світів:

  • Дійсність тлумачилася як така, що скла­да­єть­ся з п’яти світів:

  • 1) божественного;

  • 2) інтилегибельного (думки Бо­га, як у Авґустіна);

  • 3) ангельського (світу ангелів);

  • 4) макро­кос­му (Всесвіту);

  • 5) мікрокосму (людини).













«Академічною філософією» називають професійну філософію, що розвивалася в Україні в ХІХ столітті переважно у вищих за­кла­дах освіти і насамперед у Київській духовній академії (так ста­ла називатися закрита у 1817 і реформована у вищий духовний зак­лад у 1819 році Києво-Могилянська академія а також в університеті Святого Володимира).

  • «Академічною філософією» називають професійну філософію, що розвивалася в Україні в ХІХ столітті переважно у вищих за­кла­дах освіти і насамперед у Київській духовній академії (так ста­ла називатися закрита у 1817 і реформована у вищий духовний зак­лад у 1819 році Києво-Могилянська академія а також в університеті Святого Володимира).

  • Українська академічна філософія мала характерну рису – спробу поєднати філософію Канта та німецький ідеалізм із християнським платонізмом.



Як і Геґель, Юркевич визнає всю дійсність Духом. В основу духу покладено Ідею. Уся дійсність утворюється рухом і розвитком Ідеї, однак сама вона почала рухатися завдяки Богу. Процес пізнання здійснюється у трьох формах: 1) чуттєве споглядання, 2) раціональне пізнання, 3) пізнання через ідею, де чуттєве пізнання і понятійне мислення об’єднуються. Пізнати Бога можна тільки серцем.

  • Як і Геґель, Юркевич визнає всю дійсність Духом. В основу духу покладено Ідею. Уся дійсність утворюється рухом і розвитком Ідеї, однак сама вона почала рухатися завдяки Богу. Процес пізнання здійснюється у трьох формах: 1) чуттєве споглядання, 2) раціональне пізнання, 3) пізнання через ідею, де чуттєве пізнання і понятійне мислення об’єднуються. Пізнати Бога можна тільки серцем.
















База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка