Кирило Молодико науковий консультант Заступника Голови Конституційного Суду України



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.


Імплементація і застосування «acquis з захисту прав споживачів» ЄС у правовій системі України

  • Кирило Молодико

  • науковий консультант Заступника Голови Конституційного Суду України

  • Національний університет “Києво-Могилянська академія” 11 квітня 2012 року


Аcquis з захисту прав споживачів ЄС

  • База даних Acquis споживчого права (EU Consumer Law Acquis Database)

  • Збірник документів в сфері захисту прав споживачів (EC Consumer Law Compendium)



Основні акти ООН та Ради Європи

  • Guidelines for consumer protection (UN General Assembly Resolution A/RES/39/248 on 16 April 1985):

  • Зважаючи на важливість сприяння справедливому, рівноправному і стійкому економічному та соціальному розвитку, керівні принципи захисту інтересів споживачів мають такі цілі: сприяти країнам у встановленні або подальшому забезпеченні належного захисту свого населення як споживачів; сприяти створенню структур виробництва і розподілу, здатних задовольняти потреби і запити споживачів; заохочувати високий рівень етичних норм поведінки тих, хто пов’язаний з виробництвом і розподілом товарів та послуг для споживачів; сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою всіх підприємств на національному і міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах; заохочувати створення ринкових умов, що надають споживачам більший вибір при нижчих цінах. При цьому Уряди повинні розробляти, укріплювати, продовжувати активну політику захисту інтересів споживачів.



Guidelines for consumer protection (UN General Assembly Resolution A/RES/39/248 on 16 April 1985):

  • Блоки (сфери) принципів:

  • A Фізична безпека

  • B Сприяння дотриманню економічних інтересів споживачів та їхній захист

  • C Норми безпеки та якості споживчих товарів та послуг

  • D Система розподілу основних споживчих товарів та послуг

  • E Засоби, які дозволяють задовольнити претензії споживачів

  • F Програми просвіти та інформування

  • G Заохочення сталого споживання : продовольство, вода, ліки



Основні акти ООН та Ради Європи

  • Consultative Assembly of the Council of Europe Resolution 543 (1973) on a Consumer Protection Charter:

  • держава має виявляти особливу турботу про те, щоб ефективний захист споживачів та допомога ним надавались всім прошаркам населення, особливо найнезаможнішим та таким, що не мають привілеїв, групам людей. Індивідуальний споживач має бути захищеним від зловживань з боку постачальника товарів та послуг, особливо це стосується односторонності в контрактах, невключення до них основних юридичних прав, вимог оплати за ненаданий товари чи послуги, а також примусових методів продажу товарів, що заважає споживачу зробити розумні оцінку умов продажу. Надання товарів чи послуг, у тому числі в фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого оману споживача.



Деякі акти ЄС

  • Council Directive 93/13/EEC of 5 April 1993 on unfair terms in consumer contracts

  • Directive 98/6/EC of the European Parliament and of the Council of 16 February 1998 on consumer protection in the indication of the prices of products offered to consumers

  • Directive 98/27/EC of the European Parliament and of the Council of 19 May 1998 on injunctions for the protection of consumers' interests

  • Directive 99/44/EC of the European Parliament and of the Council of 25 May 1999 on certain aspects of the sale of consumer goods and associated guarantees.

  • Directive 2005/29/EC of the European Parliament and of the Council of 11 May 2005 concerning unfair business-to-consumer commercial practices in the internal market and amending Directives 84/450/EEC, 97/7/EC, 98/27/EC and 2002/65/EC and Regulation (EC) No 2006/2004 (Unfair Commercial Practices Directive).

  • Directive 2008/48/EC of of the European Parliament and of the Council of 23 April 2008 on credit agreements for consumers and repealing Council Directive 87/102/EEC замінила Council Directive 87/102/EEC of 22 December 1986 for the approximation of the laws, regulations and administrative provisions of the Member States concerning consumer credit



Джерело :«Захист прав споживачів в Європейському Союзі та Україні» Аналітичний звіт в рамках проекту «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» ЄС та Програми розвитку ООН. 2007:

  • Прикладами горизонтальних директив є:

  • Директива про загальну безпеку продукції 2001/95/EC;

  • Директива про оманливу рекламу 97/55/EC з доповненнями,

  • Директива про індикативні ціни 98/6/EC,

  • Директива про недобросовісні умови споживчих контрактів 93/13/ЕЕС,

  • Директива про продаж споживчих товарів і асоційованих гарантій 99/44/ЕС.

  • Прикладами галузевих директив є:

  • Директива про харчову продукцію 2000/13/ЕС,

  • Директива про косметичні засоби 76/768/EEC,

  • Директива про найменування текстильної продукції 96/74/EC,

  • Директива про медичну продукцію для застосування людьми 2001/83/EC,

  • Директива про комплексні тури 90/314/EEC,

  • Директива про захист прав споживачів при укладенні договорів поза бізнес-приміщеннями 85/577/ЕЕС,

  • Директива про контракти за умов дистанційної торгівлі 97/7/ЕС,

  • Директива про вимірювальні прилади 2004/22/ЕС,

  • Директива про набуття права використання нерухомого майна протягом певного часу 94/47/ЕС.



Новели (з двохрічним терміном імплементації до національного законодавства): Directive 2011/83/EU of the European Parliament and of the Council of 25 October 2011 on consumer rights, amending Council Directive 93/13/EEC and Directive 1999/44/EC of the European Parliament and of the Council and repealing Council Directive 85/577/EEC and Directive 97/7/EC of the European Parliament and of the Council EEC

  • Заборона прихованих витрат споживача

  • Підвищений рівень прозорості цін

  • Заборона “автоматичних” умов у бланках замовлень

  • Уніфікація умов відмови від договору купівлі-продажу для споживача (єдиний 14-денний термін відмови, єдина форма відмови, чіткість щодо питання оплати транспортних послуг з доставки товару назад продавцю, єдиний 14-денний термін повернення грошей покупцю з дня відмови)

  • Заборона додаткових зборів з підстави оплати товару кредитною карткою

  • Заборона завищених тарифів на телефонні перемовини при замовленні товару телефоном

  • Збільшення рівня захисту споживачів, які купляють товари, що існують у цифровій формі (у тому числі відео та звукозаписи, комп’ютерні програми)

  • Більша уніфікація умов договорів “на відстані” (дистанційних договорів)



Мінімальна гармонізація

  • Держави-члени ЄС вправі перевищувати ступінь захисту, який забезпечується споживачам за правом ЄС, впроваджуючи або зберігаючи більш суворі національні правила.

  • Чітке регулювання прав споживачів необхідно не лише їм, але й також виробникам та продавцям. Рівноправні та окремі цілі регулювання : забезпечити спільний ринок в межах ЄС через єдність стандартів, конкурентні переваги тим, хто чесно веде свій бізнес, у тому числі захистити їх від недобросовісних споживачів.



Директива 2005/29 EС Європейського парламенту та Ради від 11 травня 2005 року щодо несправедливих торговельних практик:

  • фінансові послуги через їх складність та властиві ним серйозні ризики потребують детальних вимог, включаючи позитивні зобов’язання торговця. Оманливі практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів, загальна заборона повинна застосовуватися в рівній мірі до несправедливих торговельних практик, що виникають за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, через укладення контракту та під час його виконання (пункти 9, 13, 14 преамбули зазначеної Директиви)



Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів“ у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 4 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011:

  • Держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між:

  • А) публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень,

  • Б) комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування та

  • В) охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

  • Держава водночас убезпечує і добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку контрагентів.



Елементи системи захисту прав споживачів

  • Законодавче регулювання

  • Інституційне забезпечення (судові, третейські та адміністративні способи вирішення спорів). Дискусія: чи доцільні галузеві омбудсмени, зокрема банківський ?

  • Освіта виробників та продавців товарів (робіт, послуг)

  • Освіта споживачів



Акти законодавства України та судове узагальнення

  • Закон України “Про захист прав споживачів” (первісно – 1991 рік, повністю нова редакція - 2005 року)

  • Закон України “Про рекламу”

  • Цивільний Кодекс України

  • Закон України “Про банки і банківську діяльність” (через термін “клієнт”)

  • Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“

  • Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” (1996 р., із змінами 1998. Але бути обережним та враховувати, що вона не оновлена, тобто відповідає застарілій редакції цьому Закону 1991 року !)

  • Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів“ у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 4 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011

  • Узагальнення судової практики, зокрема Узагальнення Верховного Суду України судової практики розгляду цивільних справ, які виникають із кредитних правовідносин (20092010 роки) від 7 жовтня 2010 рок із зміною



Потрійність поняття “споживач”

  • В праві ЄС Стаття 3 п. «а» Директиви 2008/48/EС :

  • це фізична особу, яка, в ході транзакцій, на які поширюється ця Директива, діє в цілях поза її діяльності, бізнесу або професії.

  • В законодавстві України (п. 22 ст. 1 ЗУ “Про захист прав споживачів”)

  • це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

  • Розбіжність щодо діяльності самозайнятих громадян (адвокатів, нотарусів, патентних повірених тощо), іншої непідприємницької діяльності, яка приносить доход, наприклад, надання на непостійній основі платних консультацій або читання лекцій на непідприємницьких засадах за цивільно-правовими договорами. За Директивою ЄС кредитні договори, спрямовані на обслуговування такої діяльності, будуть неспоживчими, за Законом про захист – споживчими.



Визначення споживача # 3

  • Споживач – це громадянин, що має намір замовити або придбати або такий, що замовляє, придбаває або використовує товари (роботи, послуги) винятково для особистих (побутових) потреб, не повя'заних із здійсненням підприємницької діяльності (Угода про основні напрями співробітництва держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі захисту прав споживачів від 25.01.2000 року, ратифікована Верховною Радою України 7 березня 2002 року)

  • Проблема критерію “особистих побутових потреб”. Він виключений із вітчизняного закону у 2005 році, але залишається в зазначеній чинній для Україні Угоді в межах СНД від 25.01.2000 р.



Концептуальна юридична проблема:

  • Захист прав споживачів – це публічне право чи приватне?

  • З одного боку – імперативні державні стандарти, державні інспекції, адміністративні штрафи; з іншого боку – наявні цивільно-правові способи захисту (двостороння реституція тощо), та мета - уникнути “обману” чи “помилки” сторони договору, а це є цивільно-правові інститути.



Деякі приклади імплементації директив в Україні

  • Стаття 12 Закону “Про захист прав споживачів” – Директива 85/577/EEC (торгівля за межами офісних приміщень)

  • Ст. 18 Закону “Про захист прав споживачів” – Директива 93/13/EEC (несправедливі умови)

  • Ст. 13 Закону “Про захист прав споживачів” – Директива 97/7/EC (торгівля на відстані)

  • Ст. 11 Закону “Про захист прав споживачів” –Директива 2008/48/EС про кредитні угоди для споживачів (споживче кредитування)



Приклади імплементації директив в Україні

  • Додаток 1 до Директиви 2005/29/EС Європейського парламенту та ради від 11.05.2005 року (Скорочена назва – «Директива щодо несправедливих торговельних практик»), переклад Державного департаменту з питань адаптації законодавства – перелік торговельник практик, які завжди вважаються несправедливими.

  • Додаток до Директиви Ради 93/13/EЕС від 5 квітня 1993 року щодо несправедливих умов споживчих договорів переклад Державного департаменту з питань адаптації законодавства – перелік умов споживчих договорів, які завжди вважатимуться несправедливими.



Приклади імплементації директив в Україні

  • хибне твердження, що продукт буде в асортименті лише протягом дуже обмеженого часу, або що він буде в наявності за певних умов протягом дуже обмеженого часу, щоб отримати негайне рішення та позбавити споживачів достатньої можливості або часу прийняти поінформоване рішення



Приклади імплементації директив в Україні

  • запевнення або створення враження іншим чином, що продукт може законно продаватися, коли це не відповідає дійсності



Приклади імплементації директив в Україні

  • використання редакційного змісту у ЗМІ для реклами продукту, коли торговець заплатив за рекламу, не уточнивши змісту, або у зображеннях чи звуках, чітко визначуваних споживачем (реклама, що інформує)



Приклади імплементації директив в Україні

  • фактично невірне твердження щодо природи та масштабу ризику для особистої безпеки споживача або його родини, якщо споживач не придбає товар



Приклади імплементації директив в Україні

  • встановлення, користування або реклама пірамідної пільгової схеми, коли споживачу пропонується можливість отримати компенсацію перш за все від залучення до цієї схеми інших споживачів, а не від продажу або споживання продуктів



Приклади імплементації директив в Україні

  • передбачити визначення ціни товарів у момент доставки або дозволити продавцю товарів або постачальнику послуг збільшити їх ціну без надання в обох випадках відповідного права розірвати договір споживачу, якщо остаточна ціна є надто високою відносно ціни, узгодженої в момент укладання договору



Приклади імплементації директив в Україні

  • особисті візити до оселі споживача, ігноруючи прохання споживача залишити його оселю або більше не повертатися, крім випадків і масштабу, виправданих згідно з національним правом, щоб впровадити зобов'язання контракту



Інституційне забезпечення

  • Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів

  • Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг та інші державні органи

  • Позасудове вирішення спорів – на даний час фактично відсутнє

  • Омбудсмени?

  • Громадські організації




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка