Класифікація клінічних форм при дизартрії “ Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі”



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.


Класифікація клінічних форм при дизартрії




Причини виникнення дизартрії:

  • асфіксія плоду,

  • пологова травма,

  • несприятливі впливи під час вагітності,

  • гемолітична хвороба дитини,

  • порушення мозкового кровообігу,

  • пухлини головного мозку,

  • інфекційні впливи на головний мозок,

  • пороки розвитку нервової системи.



За клініко – психологічною характеристикою діти поділяються на 6 ( шість) підгруп:

  • Дизартрія у дітей з нормальним психічним розвитком.

  • Дизартрія у дітей із ДЦП.

  • Дизартрія у дітей з олігофренією.

  • Дизартрія з гідроцефалією.

  • Дизартрія із затримкою психічного розвитку.

  • Дизартрія з мінімальною мозковою дисфункцією.



Дизартрія має свою структуру: первинне порушення ядро – розлад членороздільного мовлення, що пов’язане з порушенням рухової, моторної сторони усного мовлення. Це ядро призводить до порушення голосу, різного за характером аж до афонії (відсутності). Вторинне порушення – порушення фонематичного сприймання. Супутні порушення – відхилення психофізичного розвитку різного ступеня (слух, зір).



Найбільш розповсюджена є класифікація з урахуванням неврологічного підходу на основі локалізації пошкодження. Виділяють такі форми дизартрії:

  • Бульбарна дизартрія,

  • Екстрапірамідна (підкіркова),

  • Мозочкова дизартрія,

  • Кіркова дизартрія,

  • Псевдобульбарна дизартрія .



Бульбарна

  • викликана порушенням периферичної нервової системи. При цій формі бувають в’ялі паралічі м’язів губ, язика, щік; язич часто висунутий, великий, розпластаний, підтікає слина; часто порушені акти жування, ковтання, мовлення не чітке («каша в роті»).



Екстрапірамідна або підкіркова

  • проходить порушення екстра пірамідної системи, яка є основою швидких, точних і диференційованих рухів. При підкірковій дизартрії порушується м’язевий тонус мовної мускулатури, наявні гіперкінези артикуляційного апарату; мовлення змазане, незрозуміле, голос з гнусавим відтінком; порушується темп мовлення і тембр голосу. Особливістю цієї форми є: відсутність стабільних і однотипних порушень звуковимови, складність автоматизації звуків, порушення слуху.



При мозочковій дизартрії

  • мовлення уповільнене, поштовхоподібне, до кінця фрази воно ніби затухає; знижений тонус губ, язик тонкий, розпластаний, рухливість обмежена; при цілеспрямованих рухах язик тремтить, внаслідрк ослаблення тонусу м’якого піднебіння.

  • Особливістю мозочкової дизартрії є: часті порушення координації рухів, скандованість (лозунговість) мовлення.



При кірковій дизартрії

  • порушені кіркові рухові зони: парез м’язів артикуляційного апарату, частіше язика, тому порушується вимова передньоязикових звуків, недостатній праксис, страждає вимова шиплячих і африкат (дж, дз), порушений гнозис обличчя, труднощі у вимові збігу приголосних, мовлення напружене, уповільнене, автоматизація звуків ускладнена.

  • У дитини при цій формі дизартрії зберігається словник, складова структура і розуміння мовлення.



При псевдобульбарній дизартрії переважають спастичні паралічі,виражено порушені рухові функції. Псевдобульбарна дизартрія в свою чергу поділяється на:

  • Паретичну (паралітичну) – тут переважає в’ялий параліч, губи не змикаються, нижня щелепа може відвисати, рот відкритий, салівація, акти жування і ковтання порушені, язик у більшості випадків тонкий, проте керувати ним дитина не може, обличчя анемічне, при мовленні голос набуває гнусавого відтінку, при звуковимові переважає ушкодження всіх зімкнених звуків і складних за артикуляцією.

  • Корекційна робота важка, вимагає великої наполегливості.

  • Спастична – м’язи напружені, язик збирається в комок, ним важко керувати, активні рухи обмежені, голос з гнусавим відтінком і часто спостерігаються супутні рухи.

  • Гіперкінетична – характеризується переважанням гіперкінезів, проявляється у невмінні керувати артикуляційними рухами.

  • Змішана - тут проявляється елементи всіх вище перерахованих форм.

  • «Стерта» форма дизартрії проявляється у порушенні багатьох звуків мовлення, як при поліморфній дислалії, проте мовлення не зрозуміле.



Обстеження

  • проводиться з урахування детального анамнезу та причини, які могли викликати відхилення. Обов’язковим є обстеження у невропатолога. Проводиться детальне обстеження стану загальної і дрібної моторики, всіх психічних процесів, для школярів – проводиться обстеження читання і письма.



Критерії відмежування дизартрії від дислалії:

  • при дизартрії наявність таких особливостей – розлади дихання, голосові розлади, артикуляційні відхилення, складність автоматизації звуків, наявне органічне ураження нервової системи, особливості анамнезу: порушення смоктання, жування, ковтання,недорозвиток рефлексів.

  • При алалії – порушується лексична і граматична будова мови.



Етапи роботи при дизартрії:



Для постановки звуків у дизартриків часто використовують зонди або інші засоби, механічно – фонетичну локалізацію. Корекція мовлення при дизартрії поєднана з роботою над виразністю мовлення.



Бажаю успіхів у роботі!

  • Завідувач ПМПК

  • Ольга Булавчук.

  • 2012 р.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка