Клінічна фармація в гастроентерології основні скарги хворих з патологією шкт



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.


КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ В ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ


Основні скарги хворих з патологією ШКТ

  • Порушення апетиту

  • Спотворення смаку

  • Відрижка

  • Метеоризм

  • Печія

  • Нудота

  • Блювота

  • Проноси

  • Закрепи

  • Біль

  • Кровотечі



  • Основні клінічні синдроми



Синдром мальабсорбції

  • Це клінічний симптомокомплекс, зумовлений порушенням всмоктування через слизову оболонку тонкої кишки однієї або декількох харчових речовин.

  • Причини:

    • 1) знижена активність ферментів розщеплення і транспортних переносників кінцевих продуктів травлення через кишкову стінку;
    • 2) недостатнє поступлення в кишківник ферментів і травних соків (виникає при закупорці протоків залоз слизової оболонки тонкої кишки в’язким секретом);
    • 3) недостатня кількість ферментів, що розщеплюють білки (виникає дефіцит амінокислот і білкове голодування організму);
    • 4) інактивація ферментів розщеплення і транспортних переносників;
    • 5) збільшення в їжі солей кальцію та магнію веде до порушення всмоктування жирів; 6) морфологічні зміни тонкої кишки і порушення перистальтики шлунково-кишкового тракту


Клініка

  • Пронос. Акт дефекації відбувається 2-5 разів на добу з виділенням великої кількості кашоподібного калу без домішок крові;

  • зменшення маси тіла,

  • відставання в рості (діти, підлітки),

  • здуття живота,

  • виражена загальна слабкість,

  • сухість шкіри, випадіння волосся, ламкість нігтів, спрагу.

  • З’являються ознаки гіповітамінозу : зниження зору у вечірній час (гіповітаміноз А), кровотечі з ясен (гіповітаміноз К і С), поліневрит, депресія (гіповітаміноз В1), почервоніння очей (кон’юктивіт), глосит, стоматит, свербіння шкіри в ділянці відхідника, вульви (гіповітаміноз В2), лущення шкіри (гіповітаміноз РР).

  • Можуть виникати судоми, біль в кістках (порушення всмоктування кальцію).

  • Розвивається гіпофункція статевих залоз - зниження лібідо, вторинних статевих ознак, аменорея



Нозологічні форми



Гастрити

  • Гастрит (gastritis) - запалення слизової оболонки і глибших шарів стінки шлунка.

  • Гострий гастрит. Гострий гастрит (gastritis acuta) - поліетіологічна хвороба, зумовлена порушенням харчування, недоброякісною гострою їжею (холодна, гаряча, алкоголь тощо), хімічними, механічними, термічними, алергічними і бактеріальними чинниками. Характеризується дистрофічно-некробіотичним ушкодженням поверхневого епітелію і залоз слизової оболонки шлунка з розвитком у ній запальних змін.

    • За морфологічними ознаками розрізняють такі форми гострого гастриту: катаральний (простий), некротичний (корозивний) і гнійний (флегмонозний).
  • Хронічний гастрит. Хронічний гастрит (gastritis chronica) - хронічні запальні зміни слизової оболонки шлунка ендогенної чи екзогенної природи.

  • За морфологічними критеріями розрізняють такі форми хронічного гастриту: поверхневий, атрофічний (початковий, помірно виражений і виражений), атрофічно-гіперпластичний і гіпертрофічний (гранулярний, проліферативний, гранулярно-проліферативний).



Останнім часом розрізняють гастрит типу А та В

  • Останнім часом розрізняють гастрит типу А та В

  • При гастриті типу А патологічний процес, як правило, локалізується в тілі чи фундальному відділі шлунка і супроводжується ранньою прогресуючою атрофією шлункових залоз аж до ахілії. Він є аутоімунним - виробляються специфічні аутоантитіла до парієтальних клітин слизової оболонки шлунка.

  • Морфологічно розрізняють три ступеня атрофії залежно від дефіциту в слизовій оболонці парієтальних клітин : 1) легка (відсутні до 10% парієтальних клітин); 2) середньотяжка (відсутні 10-20% парієтальних клітин); 3) тяжка (відсутні понад 20% парієтальних клітин).

  • Хронічний гастрит типу В буває антральним (частіше) і дифузним. На початку захворювання уражається слизова оболонка антрального відділу шлунка (переважно по малій кривизні). Хронічний гастрит типу В пов’язують з мікроорганізмом Campylobacter pylori (виділений із слизової оболонки шлунка), який часто приводить до виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки. Антитіла до парієтальних клітин відсутні.

  • Трапляється одночасне ураження різних ділянок слизової оболонки шлунка (є ознаки гастриту типів А та В - пангастрит).



Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Виразкова хвороба - хронічна рецидивуюча хвороба, при якій внаслідок порушень нервових і гуморальних механізмів, що регулюють секреторно-трофічні процеси, виникає одна або декілька виразок у гастродуоденальній зоні. Характерна сезонність загострень (осінь, весна).

  • Відкриття Helicobacter pylori (HP) стало приводом для перегляду існуючих уявлень про виразкову хворобу. На думку П. Я. Григор’єва (1991), з сучасних позицій найприйнятнішим може бути таке визначення: виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, яке має в своїй основі запалення шлунка (в більшості випадків інфекційного походження), що перебігає з погіршенням її кровопостачання і порушенням процесів фізіологічної регенерації епітелію, що спричиняє утворення виразок.



Хронічний ентерит

  • Хронічний ентерит - запальне або запально-дистрофічне ураження тонкої кишки, яке веде до атрофії і склерозу її слизової оболонки.

  • В патогенезі хронічного ентериту суттєву роль відіграють порушення функції травних залоз, рухові розлади кишки, порушення імунологічного гомеостазу, зміна кишкової мікрофлори, мікроциркуляторні розлади, генетичні фактори. Виникають патологічні зміни в кишці - дисбактеріоз, метаболічні та імунологічні розлади. Все це веде до запальних і дегенеративних змін слизової оболонки товстої кишки, а при прогресуванні процесу до її атрофії і склерозу.



Хронічний коліт

  • Хронічний коліт - тривале запалення товстої кишки з рецидивуючим перебігом.

  • Часто супроводжується запаленням тонкої кишки (ентероколіт) і шлунка (гастроентероколіт).

  • В патогенезі хвороби суттєве значення має пошкодження слизової оболонки товстої кишки внаслідок тривалої дії механічних, токсичних і алергічних факторів. У патологічний процес втягується нервовий апарат кишки. Це веде до порушень рухової і секреторної функцій товстої кишки, що збільшує трофічні розлади в кишковій стінці. Розвивається дисбактеріоз, виникає вторинна ферментопатія. Все це приводить до розвитку бродильної чи гнильної кишкової диспепсії, імунних уражень з появою аутоантитіл до антигенів слизової оболонки товстої кишки.



Рак шлунка

  • Рак шлунка (cancer ulceri) - займає перше місце в структурі загальної захворюваності серед злоякісних пухлин. Частіше хворіють чоловіки (співвідношення чоловіків і жінок - 2 : 1) середнього і похилого віку.

  • Найчастіше вражається воротар, далі мала кривизна, кардіальний відділ і т. д.

  • Під дією факторів ризику подразнюється поверхневий епітелій і розвивається хронічний гастрит. Далі з епітеліальних клітин формуються тяжі, які ростуть в стінку шлунка. Виникає підсилена регенерація клітин і утворення малодиференційованих (атопічних) клітин.



Засоби, що впливають на функцію органів ШКТ



Серед речовин, які впливають на функції органів ШКТ, виділяють такі групи лікарських препаратів:

  • Серед речовин, які впливають на функції органів ШКТ, виділяють такі групи лікарських препаратів:

  • засоби, що впливають на апетит;

  • блювотні і протиблювотні засоби;

  • засоби, що застосовують при порушенні функцій залоз шлунка;

  • проносні засоби;

  • засоби, що впливають на моторну функцію кишечника









Засоби, що понижують секрецію шлунку :

  • Засоби, що блокують холінорецептори:

    • М-холіноблокатори (неселективні холінолітики): атропіну сульфат
    • М1-холіноблокатори вибіркової дії (селективні холінолітики): Пірензепін (гастроцепін)
    • Гангліоблокатори: пірилен, бензогексоній
  • Засоби, що блокують гістамінові-Н2-рецептори: циметидин, ранітидин, фамотидин, нізатидин, рексатидин

  • Інгібітори протонової помпи: омепразол, контролок

  • Простагландини та їх синтетичні похідні: мізопростол

  • Антацидні засоби:

    • Системні: натрію гідрокарбонат
    • Несистемні: алюмінію гідрооксид, магнію оксид, альмагель, маалокс, ренні
  • Гастропротектори:

    • Препарати, що створюють механічний захист слизової оболонки шлунку: сукральфат, де-нол
    • Препарати, що підвищують захисну функцію слизового бар’єру і стійкість слизової оболонки до дії пошкоджуючого фактора: карбеноксолон, мізопростол






Схеми комбінованого лікування виразки шлунка

  • Схеми комбінованого лікування виразки шлунка

  • Де-нол + амоксициллін

  • Де-нол + метронідазол

  • Омепразол + амоксициллін + кларитроміцин

  • Де-нол + кларитроміцин + метронідазол

  • Де-нол + контролок + амоксициллін + кларитроміцин











Комбіновані проносні засоби






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка