Книга "Україна irredenta"



Дата конвертації27.05.2016
Розмір444 b.



Життя громадського діяча...

  • Життя громадського діяча...

  • Книга “Україна irredenta”

  • Висновок...



Хто ж такий Юліан Бачинський? Він народився 1870 року на Тернопільщині в сім’ї відомого церковного діяча. Батько Юліана, Олександр Гаврилович, був канцлером митрополичої капітули греко-католицької церкви і ректором Львівської греко-католицької семінарії.. Рід Бачинських, що належить до герба Сасів, має шляхетське походження. Після закінчення юридичного факультету Львівського університету Бачинський активно займається політичною й публіцистичною роботою. 1890 року він вступає до Російсько-української радикальної партії, де разом із В. Будзиновським, Є. Левицьким, М. Ганкевичем був одним із лідерів «молодіжного» (соціал-демократичного) крила. А вже 1899 року Бачинський стає одним із засновників Української соціал-демократичної партії. 1919 року він робить спробу на практиці реалізувати свою ідею про незалежність України та їде до Вашингтона з метою досягти визнання Української Народної Республіки США. Однак його місія закінчилася невдачею. До 1934 року він перебував в Австрії, Німеччині, але потім прийняв рішення переїхати до СРСР. Живучи у Харкові, він займається редагуванням разом із В. Юрніцом, С. Рудницьким «Української радянської енциклопедії» аж до свого арешту за сфабрикованим обвинуваченням в участі у «Спілці визволення України». Засуджений до 10 років ув’язнення, він помер у таборі 1940 року.

  • Хто ж такий Юліан Бачинський? Він народився 1870 року на Тернопільщині в сім’ї відомого церковного діяча. Батько Юліана, Олександр Гаврилович, був канцлером митрополичої капітули греко-католицької церкви і ректором Львівської греко-католицької семінарії.. Рід Бачинських, що належить до герба Сасів, має шляхетське походження. Після закінчення юридичного факультету Львівського університету Бачинський активно займається політичною й публіцистичною роботою. 1890 року він вступає до Російсько-української радикальної партії, де разом із В. Будзиновським, Є. Левицьким, М. Ганкевичем був одним із лідерів «молодіжного» (соціал-демократичного) крила. А вже 1899 року Бачинський стає одним із засновників Української соціал-демократичної партії. 1919 року він робить спробу на практиці реалізувати свою ідею про незалежність України та їде до Вашингтона з метою досягти визнання Української Народної Республіки США. Однак його місія закінчилася невдачею. До 1934 року він перебував в Австрії, Німеччині, але потім прийняв рішення переїхати до СРСР. Живучи у Харкові, він займається редагуванням разом із В. Юрніцом, С. Рудницьким «Української радянської енциклопедії» аж до свого арешту за сфабрикованим обвинуваченням в участі у «Спілці визволення України». Засуджений до 10 років ув’язнення, він помер у таборі 1940 року.





Вже в самій назві його книги («Україна irredenta»), що нагадує швидше політичне гасло, представлена оцінка Ю.Бачинським тій соціально-політичній і економічній ситуації, в якій знаходилася тоді Україна. Слово «irredenta» можна перевести і як незвільнений, і як невоз'єднаний, причому обидва переведення личать в нашому випадку, на що, швидше за все, і розраховував автор. У історії відомий італійський суспільно- політичний рух кін. XIX — нач. XX вв. — «ірредентізм» (від італ. — незвільнений) — за приєднання до Італії тих пограничних земель Австро-угорської імперії, в яких проживало італійське населення. Вперше «Україна irredenta» була видана в 1895 році (потім вона перевидавалася в 1900 і 1924 р.), тобто коли її авторові було не більше 25 років. Епіграфом до неї послужили рядки Миколи Чернишевського, в яких вихваляється вічна зміна форм, відкидання всього скороминущого, віджилого. Цей мотив має відгомони і в особистому житті Бачинського. Адже, будучи сином священика, він у своїй книзі займає жорстку антиклерикальну позицію і стверджує скороминущий характер релігії. Цим самим він, як і багато його соратників, без жодного жалю, цілком у дусі Чернишевського, відкидає все те, що, на їх думку, віджив свій час. Цей революційний романтизм і юнацький атеїстичний максималізм, хорошим підживленням яких стали роботи революційних демократів, частенько проривається і в тексті самої "України irredenta".

  • Вже в самій назві його книги («Україна irredenta»), що нагадує швидше політичне гасло, представлена оцінка Ю.Бачинським тій соціально-політичній і економічній ситуації, в якій знаходилася тоді Україна. Слово «irredenta» можна перевести і як незвільнений, і як невоз'єднаний, причому обидва переведення личать в нашому випадку, на що, швидше за все, і розраховував автор. У історії відомий італійський суспільно- політичний рух кін. XIX — нач. XX вв. — «ірредентізм» (від італ. — незвільнений) — за приєднання до Італії тих пограничних земель Австро-угорської імперії, в яких проживало італійське населення. Вперше «Україна irredenta» була видана в 1895 році (потім вона перевидавалася в 1900 і 1924 р.), тобто коли її авторові було не більше 25 років. Епіграфом до неї послужили рядки Миколи Чернишевського, в яких вихваляється вічна зміна форм, відкидання всього скороминущого, віджилого. Цей мотив має відгомони і в особистому житті Бачинського. Адже, будучи сином священика, він у своїй книзі займає жорстку антиклерикальну позицію і стверджує скороминущий характер релігії. Цим самим він, як і багато його соратників, без жодного жалю, цілком у дусі Чернишевського, відкидає все те, що, на їх думку, віджив свій час. Цей революційний романтизм і юнацький атеїстичний максималізм, хорошим підживленням яких стали роботи революційних демократів, частенько проривається і в тексті самої "України irredenta".



На початку своєї книги Бачинский досліджує процес зародження капіталістичних стосунків, виникнення підприємництва і перетворення селян в пролетаріат на галицьких землях у кінці XIX ст., а також причини еміграції українських селян. Він стверджує, що держава - це форма панування певного класу і що воно покликане забезпечувати інтереси цього класу. Більше того, державна справедливість, згідно Бачинскому, - "те справедливість що відповідає інтересам лише певних класів, а не якась "абсолютна" справедливість". Тому будь-яка політична боротьба розглядається ним як вираження економічного протистояння. Ці принципи стали основою для обгрунтування Бачинским своєї ідеї про необхідність незалежності України. Автор "України irredenta" стверджує, що національна ідея - це, за своєю суттю, ідея буржуазна. Вона виникає тоді, коли старий феодальний спосіб господарювання поступається місцем капіталістичним стосункам, тобто тільки тоді, коли, власне, і формується буржуазія. У новій ситуації сама логіка економічних стосунків вимагає створення національних держав, на противагу абсолютистським монархіям минулого. У основі єдності нації, згідно Бачинскому, лежить спільність походження але не кровноспоріднені зв'язки між її членами. Автор "України irredenta" вже у кінці XIX ст. стверджує, що українська нація має бути не стільки етнічною освітою, скільки передусім політичне. Він спеціально підкреслює, що боротьба за політичну самостійність України не відноситься виключно до українців по етнічному походженню, а торкається усіх, хто населяє Україну, "без огляду на ті, чи це автохтон-українець" або "великорос, поляк, єврей чи німець".

  • На початку своєї книги Бачинский досліджує процес зародження капіталістичних стосунків, виникнення підприємництва і перетворення селян в пролетаріат на галицьких землях у кінці XIX ст., а також причини еміграції українських селян. Він стверджує, що держава - це форма панування певного класу і що воно покликане забезпечувати інтереси цього класу. Більше того, державна справедливість, згідно Бачинскому, - "те справедливість що відповідає інтересам лише певних класів, а не якась "абсолютна" справедливість". Тому будь-яка політична боротьба розглядається ним як вираження економічного протистояння. Ці принципи стали основою для обгрунтування Бачинским своєї ідеї про необхідність незалежності України. Автор "України irredenta" стверджує, що національна ідея - це, за своєю суттю, ідея буржуазна. Вона виникає тоді, коли старий феодальний спосіб господарювання поступається місцем капіталістичним стосункам, тобто тільки тоді, коли, власне, і формується буржуазія. У новій ситуації сама логіка економічних стосунків вимагає створення національних держав, на противагу абсолютистським монархіям минулого. У основі єдності нації, згідно Бачинскому, лежить спільність походження але не кровноспоріднені зв'язки між її членами. Автор "України irredenta" вже у кінці XIX ст. стверджує, що українська нація має бути не стільки етнічною освітою, скільки передусім політичне. Він спеціально підкреслює, що боротьба за політичну самостійність України не відноситься виключно до українців по етнічному походженню, а торкається усіх, хто населяє Україну, "без огляду на ті, чи це автохтон-українець" або "великорос, поляк, єврей чи німець".



Таким чином, згідно "Україні irredenta", прагнення до незалежності - це прагнення в першу чергу економічне, вигідне для підприємницьких кругів. Причому ту боротьбу за незалежність, яка в майбутньому чекає Україну, автор описує так: "Буде це страшний година - година страшної борошна і терпіння, але і найкращій година життя української буржуазії". Проте буржуазні шари привласнюють продукти громадської праці, змушуючи тим самим найнятих робітників виступити на боротьбу за свої права за установу суспільства без класових привілеїв. Тому формування незалежної України як політичне закріплення її економічної самостійності не є найвищою метою розвитку. Капіталістичні стосунки логічно розвиваються від єдності національного до, як пише Бачинский, "єдності вищого ряду" - інтернаціональною, глобальною, міжнародною. І це цілком відповідає загальній логіці розвитку марксистської думки, оскільки як з розподілу суспільства на класи виникла держава так із занепадом

  • Таким чином, згідно "Україні irredenta", прагнення до незалежності - це прагнення в першу чергу економічне, вигідне для підприємницьких кругів. Причому ту боротьбу за незалежність, яка в майбутньому чекає Україну, автор описує так: "Буде це страшний година - година страшної борошна і терпіння, але і найкращій година життя української буржуазії". Проте буржуазні шари привласнюють продукти громадської праці, змушуючи тим самим найнятих робітників виступити на боротьбу за свої права за установу суспільства без класових привілеїв. Тому формування незалежної України як політичне закріплення її економічної самостійності не є найвищою метою розвитку. Капіталістичні стосунки логічно розвиваються від єдності національного до, як пише Бачинский, "єдності вищого ряду" - інтернаціональною, глобальною, міжнародною. І це цілком відповідає загальній логіці розвитку марксистської думки, оскільки як з розподілу суспільства на класи виникла держава так із занепадом






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка