Книга вийшла у 1991 році «33-й: голод» у видавництві «Радянський письменник»



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.







  • Працював у шахті, на заводі, в пресі, у видавництві «Молодь». Був співголовою Українського товариства «Меморіал»



  • Перша його книга вийшла у 1991 році «33-й: голод» у видавництві «Радянський письменник». Туди потрапили спогади десь 1000 очевидців

  • За цю книгу він з дружиною Коваленко Л.Б. були удостоєні Державної премії України ім.Т.Г.Шевченка (посмертно). До цього дня він не дожив



У 1992 загинув в автокатастрофі у Київської області. Поховано в Києві

  • У 1992 загинув в автокатастрофі у Київської області. Поховано в Києві





Народилася у 1936 в с.Бочечки в сім’ї вчителів

  • Народилася у 1936 в с.Бочечки в сім’ї вчителів

  • У 1943 навчалася в школі у Хорезмській області Узбекської РСР (туди під час Великої вітчизняної війни була евакуйована з матір’ю, батько служив у армії)



Працювала в журналі «Ранок», тижневику «Україна», заступником редактора журналу «Людина і світ»

  • Працювала в журналі «Ранок», тижневику «Україна», заступником редактора журналу «Людина і світ»

  • Разом з чоловіком — письменником Маняком В. — створювала «Асоціацію дослідників голоду-геноциду 1932—1933 років в Україні»

  • Померла у місті Київ у 1993



Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1993, посмертно) за подвижницьку працю з підготовки Книги пам’яті

  • Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка (1993, посмертно) за подвижницьку працю з підготовки Книги пам’яті

  • Нагороджена орденом Ольги 3-го ступеня (2005, посмертно) за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання голодомору 1932—33 актом геноциду українського народу



  • Володимир Маняк разом з Лідією Коваленко











  • Голодні діти





  • Люди, які намагаються дістати їжу





  • А якщо врахувати ще й тих, хто мав би народитися за цей період…



«…Люди в селі казали, що деякі сім'ї їли їжаків, собак, котів, горобців. В роки голодомору їли гриби , козельки , калачики, колокольчики, з кори берези сушили і пекли оладки, жолуді, кислиці, горобців. На полях шукали нори ховрахів, а вони закладували в нору зерно. В лісі біля озера Вергунове було «дике» жито. На вул. Веронського була бойня, ходили збирати кишки, кендюхи. Це було дозволено тільки тим, хто на бойні відпрацює ( помиє, поприбирає)»

  • «…Люди в селі казали, що деякі сім'ї їли їжаків, собак, котів, горобців. В роки голодомору їли гриби , козельки , калачики, колокольчики, з кори берези сушили і пекли оладки, жолуді, кислиці, горобців. На полях шукали нори ховрахів, а вони закладували в нору зерно. В лісі біля озера Вергунове було «дике» жито. На вул. Веронського була бойня, ходили збирати кишки, кендюхи. Це було дозволено тільки тим, хто на бойні відпрацює ( помиє, поприбирає)»

  • Скрипник Григорій Акіпович, 1922 р.н.Балаклійський район



«В селі Загризово Борівського району, вимерло в 33-му багато родин. Можу назвати сім’ї Пелиха, Кулика, Яреми, Гармаша, які вимерли разом з малими дітьми. В кожній сім’ї було по двоє, троє дітей. Особливо велика була родина Кирилівських, яка складалася помимо чоловіка і жінки з п’ятьох дітей та їхніх старих батьків. Всі вони померли. За свідченням очевидців на їхньому подвір’ї було знайдено повен погріб трупів їхніх дітей та інших родичів. Мені відома історія Коваленко Віті, хлопчика трьох років, який пішов гуляти і не повернувся. Вже через два місяці виявилося, що його з’їв Гармаш Омелян, якого всі на селі боялися. Пізніше помер і він»

  • «В селі Загризово Борівського району, вимерло в 33-му багато родин. Можу назвати сім’ї Пелиха, Кулика, Яреми, Гармаша, які вимерли разом з малими дітьми. В кожній сім’ї було по двоє, троє дітей. Особливо велика була родина Кирилівських, яка складалася помимо чоловіка і жінки з п’ятьох дітей та їхніх старих батьків. Всі вони померли. За свідченням очевидців на їхньому подвір’ї було знайдено повен погріб трупів їхніх дітей та інших родичів. Мені відома історія Коваленко Віті, хлопчика трьох років, який пішов гуляти і не повернувся. Вже через два місяці виявилося, що його з’їв Гармаш Омелян, якого всі на селі боялися. Пізніше помер і він»

  • Болдишева Марія Сергіївна,

  • Борівський район





Шевченківські лауреати. 1962—2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. — 2-е видання. — К.: Криниця, 2007. — С. 365—366

  • Шевченківські лауреати. 1962—2007: Енциклопедичний довідник / Автор-упорядник Микола Лабінський. — 2-е видання. — К.: Криниця, 2007. — С. 365—366

  • Шаталіна Є. Вклад Володимира Маняка і Лідії Коваленко у створення джерельної бази з історії голодомору

  • «Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: міжвідомчий збірник наукових праць», 2002, вип. 6. О.М. Веселова.

  • Геноцид українського народу. Спеціальний розділ офіційного веб-порталу Державного комітету архівів України

  • Станіслав Кульчицький, Геннадій Єфіменко "Демографічні наслідки голодомору 1933 р. в Україні"

  • В. Нікольський «Голодомор 1932-1933 рр. на Україні за матеріалами "Окремої папки" Політбюро ЦК КП(б)У» у «Проблеми історіі України: факти, судження, пошуки»

  • Звіт Державного архіву Львівської області про роботу з теми: «Голодомор 1932-1933 років в Україні» (2008 р.)

  • Українці Угорщини: Світлини

  • Статті Юрія Шаповала: "Голод 1932-33 років в Україні: що ми знаємо про нього сьогодні?

  • «Голодомор в Україні 1932—1933: Офіційні документи. Бібліографія публікацій джерел. Огляди джерел. Інтернет-ресурси» Державний комітет архівів України. — К., 2003






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка