Коменсалізм – мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.





коменсалізм – мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди;

  • коменсалізм – мікроби живляться залишками їжі хазяїна, злущеним епітелієм кишечника тощо, але не завдають йому шкоди;

  • антагонізм – пригнічення однієї популяції іншою;



паразитизм – коли популяція мікроорганізмів (паразит) живе за рахунок хазяїна і завдає йому шкоди;

  • паразитизм – коли популяція мікроорганізмів (паразит) живе за рахунок хазяїна і завдає йому шкоди;

  • сателізм – деякі мікроорганізми виділяють метаболіти, які стимулюють ріст інших мікроорганізмів.











Мікрофлора

  • Мікрофлора

  • навколишнього середовища

  • (ґрунту, води, повітря)



Нітрифікуючі

  • Нітрифікуючі

  • Денітрифікуючі

  • Азотфіксуючі

  • Сіркобактерії

  • Залізобактерії

  • Гриби

  • Найпростіші

  • Віруси



синтез біомаси

  • синтез біомаси

  • біологічна фіксація азоту

  • бродіння, гниття,

  • денітрифікація

  • кругообіг сірки, заліза, фосфору та інших елементів



правець,



полісапробна

  • полісапробна

  • мезосапробна

  • олігосапробна

  • катаробна



Постійна (автохтонна): актиноміцети, мікрококи, псевдомонади, спірохети, непатогенні вібріони.

  • Постійна (автохтонна): актиноміцети, мікрококи, псевдомонади, спірохети, непатогенні вібріони.

  • Випадкова (заносна): кишкові палички, ентерококи, клостридії, спірили, вібріони, ентеровіруси, ротавіруси.









1. Повинен постійно знаходитися в організмі людини і тварин і постійно виділятися в зовнішнє середовище

  • 1. Повинен постійно знаходитися в організмі людини і тварин і постійно виділятися в зовнішнє середовище

  • 2. Не повинен розмножуватися в зовнішньому середовищ

  • 3. Стійкість та час виживання повинні перевищувати такі у патогенних мікроорганізмів



4. В зовнішньому середовищі не повинно бути схожих організмів

  • 4. В зовнішньому середовищі не повинно бути схожих організмів

  • 5 .Не повинен змінюватися в зовнішньому середовищі

  • 6. Повинен легко ідентифікуватися та диференціюватися



Escherichiae coli



кишкова паличка (Escherichiae coli)

  • кишкова паличка (Escherichiae coli)



Звичайна седиментація – чашковий метод Коха з пасивним осадженням мікробів на поверхню щільного поживного середовища за певний час, зазвичай 5-10хв.

  • Звичайна седиментація – чашковий метод Коха з пасивним осадженням мікробів на поверхню щільного поживного середовища за певний час, зазвичай 5-10хв.



2. Примусова седиментація мікроорганізмів повітря з використанням спеціальних приладів (Кротова -мікроби осаджують на поверхню щільних поживних середовищ; Дьяконова - при продуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища).

  • 2. Примусова седиментація мікроорганізмів повітря з використанням спеціальних приладів (Кротова -мікроби осаджують на поверхню щільних поживних середовищ; Дьяконова - при продуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища).



3. Фільтраційний метод – повітря продувають крізь воду або мембранні фільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.

  • 3. Фільтраційний метод – повітря продувають крізь воду або мембранні фільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.











придатна – 1 мл води містить не більше 100 мікроорганізмів;

  • придатна – 1 мл води містить не більше 100 мікроорганізмів;

  • сумнівна – 1 мл води містить 100 – 450 мікроорганізмів;

  • непридатна – 1 мл води містить більше 500 мікроорганізмів.







постійна (резидентна) – специфічна для даного біотопу (автохтонна);

  • постійна (резидентна) – специфічна для даного біотопу (автохтонна);

  • тимчасова: випадкова (транзиторна) - занесена з інших біотопів хазяїна (алохтонна) або з інших біотопів довкілля (заносна, або факультативна).





Найбільш часті представники:

  • Найбільш часті представники:

  • стафілококи (Staphylococcus epidermidis - 85-100 %, Staphylococcus aureus - 5-25 %);

  • пропіонібактерії - 45-100 %;

  • коринебактерії - 55 %.

  • Рідше зустрічаються:

  • мікрококи, сарцини, актиноміцети, плісеневі й недосконалі гриби, мікобактерії.

  • У окремих індивідуумів виявляють: стрептококи, дріжджоподібні гриби Candida, спори аеробних бактерій та анаеробних клостридій



стрептококи (зокрема пневмококи),

  • стрептококи (зокрема пневмококи),

  • дифтероїди,

  • стафілококи,

  • нейсерії,

  • пептококи,

  • мораксели,

  • псевдомонади.



У дистальних відділах уретри:

  • У дистальних відділах уретри:

  • пептококи,

  • бактероїди,

  • коринебактерії,

  • грамнегативні бактерії фекального походження (кишкові палички);















  • біфідобактерії

  • лактобактерії

  • ентерококи





Морфокінетична дія

  • Морфокінетична дія

  • Участь в обміні речовин и підтримка рН

  • Продукція біологічно активних сполук (вітамінів, гормонів, ферментів)

  • Імуногенна роль



Імуногенна роль

  • Імуногенна роль

  • Забезпечення колонізаційної резистентності

  • Антагоністична

  • Детоксикація ендогенних та екзогенних субстратів

  • Антимутагенна активність.













Серед епіфітної мікрофлори найбільшу кількість складають грамнегативні бактерії Erwinia herbicola (80 %). У нормі можна виявити й інші бактерії - Pseudomonas fluorescens, Bacillus mesentericus і невелику кількість грибів (Penicillium, Mucor, Fusorium).

  • Серед епіфітної мікрофлори найбільшу кількість складають грамнегативні бактерії Erwinia herbicola (80 %). У нормі можна виявити й інші бактерії - Pseudomonas fluorescens, Bacillus mesentericus і невелику кількість грибів (Penicillium, Mucor, Fusorium).





До бактеріозів відносяться

  • До бактеріозів відносяться

  • різні види гнилей

  • некрози тканин

  • зівялості рослин

  • розвиток пухлин





Джерела інфекції:

  • Джерела інфекції:

  • залишки хворих рослин

  • насіння заражених рослин

  • деякі види комах

  • нематоди

  • слизняки

  • птахи

  • Переносити фітопатогенні бактерії може вода (поливна, вода рік і водоймищ). Грунт як джерело інфекції не являє собою великої небезпеки.





Заходи боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами:

  • Заходи боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами:

  • вирощування стійких рослин;

  • очистка, обробка і хімічне знезараження насіння;

  • дезинфекція грунтів;

  • видалення уражених рослин;

  • дезинфекція саженців і черенків;

  • знищення переносників збудників захворювань;

  • використання антибіотиків;

  • Біологічний спосіб знезараження грунтів.





Мікробна чистота – кількісне визначення життєздатних бактерій і грибів у 1 г або 1 мл препарату, а також відсутність бактерій родини ентеробактерій, синьо-гнійної палички, золотистого стафілококу.

  • Мікробна чистота – кількісне визначення життєздатних бактерій і грибів у 1 г або 1 мл препарату, а також відсутність бактерій родини ентеробактерій, синьо-гнійної палички, золотистого стафілококу.



В 1 г лікарської сировини для внутрішнього вживання повинно бути не більше 1000 бактерій і 100 дріжджподібних грибів.

  • В 1 г лікарської сировини для внутрішнього вживання повинно бути не більше 1000 бактерій і 100 дріжджподібних грибів.

  • В 1 г лікарської сировини для місцевого застосування повинно бути не більше 100 бактерій і грибів (сумарно).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка