Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи



Дата конвертації22.12.2016
Розмір445 b.







  • Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи:

  • Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: “

  • К.І.С.”, 2004. –112 с.

  • (Колектив авторів: Бібік Н.М., Ващенко Л.С., Локшина О.І., Овчарук О.В., Паращенко Л.І., Пометун О.І., Савченко О.Я., Трубачева С.Е. )



Competences – компетенції Компетенції є динамічною комбінацією знань, умінь, навиків і здібностей.

  • Competences – компетенції Компетенції є динамічною комбінацією знань, умінь, навиків і здібностей.

  • Формування і розвиток компетенцій є метою освітньої програми.

  • Компетенції формуються в різних розділах курсу навчання і оцінюються на його різних стадіях.

  • Вони можуть підрозділятися на компетенції, що відносяться до предмету навчання (професійні) і загальні компетенції (не залежні від змісту програми навчання).

  • (Глосарій термінів європейської вищої освіти)



Компетентність

  • Компетентність

  • (Competence, competency/competences, competencies ):

  • Динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну і подальшу навчальну діяльність…

  • (Національний освітній глосарій: вища освіта)



Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

  • Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти.

  • (Закон «Про вищу освіту»)

  • Компетентність/компетентності  динамічна комбінація знань, розумінь, поглядів, цінностей, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та/або подальшу навчальну діяльність і є навчальним результатом на певному рівні освіти

  • (Проект Закону «Про освіту» 2015)



Компетентнісний підхід

  • Компетентнісний підхід

  • суттєво змінює:

  • принципи визначення цілей освіти,

  • методи навчання,

  • принципи відбору змісту освіти

  • організаційні форми навчання

  • результат навчання



Компетентнісний підхід відходить від:

  • Компетентнісний підхід відходить від:

  • традиційного предметного навчання, в основі якого - ідея трансляції та засвоєння знань (інфор­мації);

  • селективної, дворівневої системі оцінювання (знає - не знає) ;

  • примусових форм організації навчальних занять (подібно конвеєрному способу організації праці);

  • авторитарного, ієрархічно організованого способу взаємодії в системі учень - учитель.



Компетенціяякість особистості, що визначає і впливає на її здатність ефективно займатися певною діяльністю (характеристика потенційного стану особистості)

    • Компетенціяякість особистості, що визначає і впливає на її здатність ефективно займатися певною діяльністю (характеристика потенційного стану особистості)
    • Компетентність здатність людини ефективно займатися певною діяльністю (характеристика особистості, що проявляється у реальній діяльності)




здатність приймати свідомі етичні рішення;

  • здатність приймати свідомі етичні рішення;

  • здатність розуміти та використовувати в житті демократичні принципи;

  • креатину здатність і комунікативні здібності.

  • здатність бачити зв’язок та знаходити власний шлях у навколишньому світі



Фінські вчені розробили структуру оцінювання освітніх результатів, в основі яких лежать

  • Фінські вчені розробили структуру оцінювання освітніх результатів, в основі яких лежать

  • три ключові компетентності:

  • вміння вчитися: здатність оцінювати та розв’язувати нові завдання; здатність переносити вміння та здібності в контекст нової ситуації, автономність і самоконтроль; бажання та готовність бути залученим до діяльності, яка зорієнтована на досягнення певних цілей;

  • комунікативна компетентність: соціальні та інтерактивні вміння; співпраця та вміння знаходити компроміс; вербальне та невербальне сприйняття; когнітивні, комунікативні вміння; Інтернет і медіа компетентність;

  • навчання протягом усього життя: засвоєння стійкої мотивації до навчання; оцінка і аналіз власних умінь та результатів навчального процесу; освоєння Інтернет-технологій, бачення в культурі внутрішню цінність; відкритість до інших культур, до діалогу.



Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

  • Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

  • Спілкування іноземними мовами

  • Математична грамотність.

  • Компетентності в природничих науках і технологіях.

  • Інформаційно-цифрова компетентність.

  • Уміння навчатися впродовж життя.

  • Соціальні і громадянські компетентності.

  • Підприємливість.

  • Загальнокультурна грамотність.

  • Екологічна грамотність і здорове життя.

  • (Проект Концепції Нової української школи, 2016)



1) когнітивна компететнтність - використання теорії та понять, а також «приховані» знання, що набуті в досвіді;

  • 1) когнітивна компететнтність - використання теорії та понять, а також «приховані» знання, що набуті в досвіді;

  • 2) функціональна компетентність (вміння, та ноу-хау), те, що людина повинна вміти робити в трудовій сфері, у сфері навчання та соціальної діяльності;

  • 3) особистісна компететнтість - поведінкові вміння в конкретній ситуації;

  • 4) етична компетентність - наявність певних особистісних та професійних цінностей.



Знання:  основні когнітивні результати, що повинні мати усі учні (включаючи грамотність, читання, письмо, уміння рахувати, знання основ навчальних предметів).

  • Знання:  основні когнітивні результати, що повинні мати усі учні (включаючи грамотність, читання, письмо, уміння рахувати, знання основ навчальних предметів).

  • Цінності:  солідарність, гендерна рівність, толерантність, взаєморозуміння, повага до прав людини, неприйняття насилля, цінність людського життя, відчуття власної гідності.

  • Навички і компетентності:  володіння навичками розв'язування проблеми, організації експерименту, працювання в команді, життя та взаємодії з іншими, уміння вчитися.

  • Поведінка:  готовність застосовувати на практиці те, що було вивчено.



Діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

  • Діяльнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

  • Компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

  • Особистісно зорієнтований підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;



Для опису предметної компетентності використовуються такі

  • Для опису предметної компетентності використовуються такі

  • ключові поняття:

  • “знає і розуміє”,

  • “уміє і застосовує”,

  • “виявляє ставлення і оцінює”



уміння читати і розуміти прочитане

  • уміння читати і розуміти прочитане

  • уміння висловлювати думку усно і письмово

  • критичне мислення

  • здатність логічно обґрунтовувати позицію

  • ініціативність

  • творчість

  • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення

  • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект

  • здатність до співпраці в команді

  • (Проект Концепції Нової української школи, 2016)



навчити вчитися, тобто навчити вирішувати проблеми в сфері навчальної діяльності;

  • навчити вчитися, тобто навчити вирішувати проблеми в сфері навчальної діяльності;

  • навчити пояснювати явища, які спостерігаються у світі, використовуючи науковий апарат: їх сутність, причини, взаємозв’язки, тобто вирішувати пізнавальні проблеми;

  • навчити орієнтуватися в ключових проблемах сучасного життя, тобто вирішувати аналітичні проблеми;

  • навчити орієнтуватися в світі духовних цінностей, тобто вирішувати аксіологічні проблеми;

  • навчити вирішувати проблеми, які пов’язані з реалізацією певних соціальних ролей: громадянина, споживача, пацієнта, члена родини тощо;

  • навчити вирішувати проблеми, які є спільними для різних видів професійної діяльності: комунікативні, пошуку та аналізу інформації, організації сумісної діяльності тощо;

  • навчити вирішувати проблеми професійного вибору: підготовка до подальшого навчання.





Саме в методі проектів закладена ідея компетентнісно –

  • Саме в методі проектів закладена ідея компетентнісно –

  • орієнтованої освіти

  • Якщо під компетенцією ми розуміємо готовність суб'єкта ефективно співорганізовувати внутрішні та зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети,

  • то результатом освіти стають

  • ключові компетентності

  • які проявляються в оволодінні учнями

  • певним набором способів діяльності



Через оволодіння певним способом діяльності учень отримує:

  • Через оволодіння певним способом діяльності учень отримує:

  • досвід інтеграції та застосування результатів освіти

  • (знань, умінь, навичок, цінностей тощо),

  • 2) досвід постановки мети

  • 3) досвід управління власною діяльністю.

  • Виконуючи проект, учень самостійно:

  • визначає мету своєї діяльності

  • обирає способи і методи досягнення мети

  • планує терміни виконання проекту

  • знаходить і використовує ресурси

  • визначає показники досягнення результату



Результат навчання

  • Результат навчання

  • сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

  • (Закон «Про вищу освіту»)

  • Результат навчання –

  • сукупність інформації, знань, розумінь, ставлень, цінностей, умінь, зразків поведінки, інших компетентностей, які опановує та здатна продемонструвати особа після успішного завершення освітньої програми або окремих її частин (модулів, предметів, дисциплін, курсів тощо).

  • (Проект Закону «Про освіту» 2015)

  • Актуалізується така функція навчального процесу як навчити людину використовувати отримані знання у своїй практичній діяльності: професійній, громадсько-політичній, побутовій та ін.



  • Нові ролі педагога:

  • роль фасилітатора

  • (від англ. facilitate – полегшувати, сприяти),

  • той, що підтримує дитину в її навчальній діяльності через педагогічну взаємодію, допомагає, надихає;

  • роль тьютора

  • (від англ.  tutor — учитель),

  • той, що індивідуально працює з інтересом дитини виявляє освітні запити, проектує освітню діяльність, організує рефлексію, проектує наступні кроки в освіті

  • Саме здатність педагога організувати навчальну роботу з вирішення творчих завдань, проявлення ініціативи, самостійності є

  • новим професійним орієнтиром у роботі вчителя



Важливим чинником, що змінює освітнє середовище та впливає на якість навчання у масовій загальноосвітній школі є мотивація.

  • Важливим чинником, що змінює освітнє середовище та впливає на якість навчання у масовій загальноосвітній школі є мотивація.

  • Як можна змінити мотивацію учнів масової загальноосвітньої школи?

  • 1. Через активну співпраця з батьками дітей, формування в них свідомого розуміння того, що тільки активна підтримка шкільного життя, участь у вирішенні проблем школи, щира зацікавленість всім тим, що відбувається в ній, зможе вплинути на ставлення дитини і до школи, і до навчання в цілому.

  • 2. Через оновлення системи взаємостосунків між учнем та вчителем

  • (провідним мотивом навчальної діяльності у 70% учнів є страх, а не пізнавальний мотив або мотив самореалізації, який відзначається тільки у 4% учнів).

  • 3. Через розуміння того, що взаємостосунки між вчителем та учнем необхідно будувати на діалозі, на взаємодовірі, підтримці, прийманні.



повага до особистості;

  • повага до особистості;

  • доброзичливість і позитивне ставлення;

  • довіра у відносинах, стосунках;

  • діалог – взаємодія – взаємоповага;

  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

  • (Проект Концепції Нової української школи, 2016)



використання інтерактивних технологій; 

  • використання інтерактивних технологій; 

  • проведення нестандартних уроків; 

  • організацію дослідної роботи;

  •  стимулювання самоосвітньої діяльності учнів; 

  • відстеження динаміки розвитку учнів; 

  • пропаганду досягнень науки та культури; 

  • підбір завдань , які вимагають використання додаткових джерел інформації; 

  • проведення консультацій з пошуку необхідної інформації; 

  • навчання прийомам складання плану, написання конспектів, вмінню виділяти головне; 

  • використання методу проектів; 

  • стимулювання висловлювання власних думок ; 

  • використання діалогічних методів у роботі ; 

  • розробку завдань різного рівня ; 

  • створення проблемних ситуацій ; впровадження методів самооцінки і взаємоперевірки



  • 1. Проводити рефлексію (постійний аналіз власної педагогічної діяльності):

  • навіщо?

  • що саме?

  • чому так?

  • що необхідно робити?

  • як це роблять інші?

  • які є рекомендації з цього приводу?

  • як можна оцінити мою педагогічну діяльність?

  • що мені особисто необхідно зробити для підвищення рівня педагогічної майстерності?



  • 2. Удосконалювати педагогічну майстерність

  • через систему методичної роботи навчального закладу,

  • в основу якої має бути покладений індивідуальний підхід, тобто гнучке використання різних форм і методів роботи з педагогами, спрямованими на результат.



Її основні мотиви:

  • Її основні мотиви:

  • - щоденна робота з інформацією

  • - бажання творчості

  • - стрімкий ріст сучасної науки, особливо психології та педагогіки

  • - зміни, які відбуваються в житті суспільства

  • - конкуренція

  • - суспільна думка

  • - матеріальне стимулювання

  • - інтерес – вчитися просто дуже цікаво.

  • Умови здійснення самоосвіти:

  • - здійснюється добровільно

  • - свідомо

  • - планується, керується та контролюється самою людиною.





Переважання практичної спрямованості результату навчальної діяльності над знаннями, поява можливості формування компетентностей без прямої опори на знання (наприклад, комунікативні навички формуються в суперечках, в дискусіях. І тоді предмет дискусії стає менш значущим, ніж уміння відстоювати власну точку зору.

  • Переважання практичної спрямованості результату навчальної діяльності над знаннями, поява можливості формування компетентностей без прямої опори на знання (наприклад, комунікативні навички формуються в суперечках, в дискусіях. І тоді предмет дискусії стає менш значущим, ніж уміння відстоювати власну точку зору.

  • Проблема формування ключових (метапредметних компетентностей), незрозумілість того, як вони можуть бути сформовані в урочній (аудиторній) та у позаурочній (позааудиторній) діяльності і як може бути виміряна ступінь сформованості метапредметних компетентностей, саме те, що людина готова навчатися протягом життя, володіє навичками роботи з інформацією, вміє відбирати гідні джерела інформації тощо).



  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка