Компетентність як педагогічне явище. Поняття та сутність компетентності



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.


Компетентність як педагогічне явище. Поняття та сутність компетентності.


  • Компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.

  • Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особисте ставлення до предмета діяльності.



Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуропровідні види діяльності.

  • Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуропровідні види діяльності.

  • У порівняні з іншими результатами освіти компетенція це

  • а) інтегрований результат освіти;

  • б) проявляється ситуативно;

  • в) існує як потенціал, який наповнюється конкретним змістом та проявляється в конкретній ситуації.



Виокремлюється низка функцій компетентності в системі освіти

  • Виокремлюється низка функцій компетентності в системі освіти

  • у відношенні до особистості учня вони:

  • відображають та розвивають особистісні смисли учня в напрямі об’єктів, що вивчаються ними;

  • характеризують діяльнісний компонент освіти учня, ступінь його практичної підготовки;

  • задають мінімальний досвід предметної діяльності;

  • розвивають можливості розв'язувати у повсякденному житті реальні проблеми — від побутових до виробничих та соціальних;

  • є багатовимірними, тобто охоплюють та розвивають усі основні групи особистісних якостей учня;

  • є інтегральними характеристиками якості підготовки учнів;

  • у сукупності визначають та відображають функціональну грамотність учня.









Підкреслимо головну особливість компетентності як педагогічного явища, а саме:

  • Підкреслимо головну особливість компетентності як педагогічного явища, а саме:

  • компетентність — це не специфічні предметні вміння та навички, навіть не абстрактні загальнопредметні мисленеві дії чи логічні операції (хоча, звісно, ґрунтується на останніх), а конкретні життєві, необхідні людині будь-якої професії, віку, сімейного стану — взагалі будь-якій людині.

  • Предметне навчання — це тільки основа для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Але наші навчальні програми були і є предметними; вони регламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог до засвоєння предмета.









Діяльність учителя та учнів при компетентнісному підході







ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

  • ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

  • Результат навчання обов'язково підлягає оцінюванню. Виходячи з того що компетентність — це кінцевий результат навчання, актуалізується проблема визначення критеріїв оцінювання сформованості цієї загальної здатності.

  • Оцінювання це має бути рівневим і напевне, співвідноситися з критеріями оцінювання навчальних досягнень. Можна провести паралель між рівнями досягнень та характером домінуючої діяльності учнів, чи покласти в основу співвідношення інформаційний підхід - вміння оперувати інформацією з утворенням продукту навчально – пізнавальної розумової діяльності. Найбільш правильне співвідношення можна представити у вигляді таблиці.



Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів із звичною системою показників успішності.

  • Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів із звичною системою показників успішності.

  • Переорієнтування школи на формування ключових компетеностей повинно супроводжуватися зміною не тільки стратегії а й техногологій освіти, але і способів оцінювання освітніх результатів учнів. В оцінюванні сформованості ключових компетентностей учнів є наступні технології:

  • 1. Розв'язання ситуативних завдань.

  • 2. Використання методу проектів.

  • 3. Постановка та розв'язання проблемних завдань.

  • 4. Виконання дослідницької роботи.



Очікувані результати:

  • Очікувані результати:

  • впроваджена регіональна система компетентнісно орієнтованого навчання;

  • в учнів сформовані ключові життєві компетентності;

  • підвищена адаптивна спроможність учнів;

  • суб'єкти навчання володіють технологіями життєтворчості;

  • впроваджена компетентна модель випускника загальноосвітнього закладу, здатного самостійно приймати рішення і нести за них відповідальність;

  • орієнтованого на успіх;

  • здатного до свідомого професійного самовизначення;

  • здатного використовувати знання як інструмент розв'язання життєвих проблем;

  • здатного до самореалізації та саморозвитку.

  • Розвинена професійна компетентність педагогів.

  • Вдосконалене управління процесом формування ключових компетентностей на всіх рівнях.

  • Створена цілісна система відслідкування рівня сформованості ключових компетентностей учнів.

  • Підвищена якість освіти в регіоні.



Значущість

  • Значущість

  • адекватність

  • об'єктивність

  • інтегрованість

  • відкритість

  • зрозумілість



Оцінювання має стимулювати навчальну діяльність та соціальну активність учнів, даючи можливість не тільки контролювати, але й навчати.

  • Оцінювання має стимулювати навчальну діяльність та соціальну активність учнів, даючи можливість не тільки контролювати, але й навчати.

  • Компетентнісно-орієнтований підхід в освіті не дозволяє ототожнювати оцінку освітніх результатів з традиційною системою показників успішності .











Соціальна компетентність

  • Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова – врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б рівневими.

  • Надання учням можливості виявлення ініціативи.

  • Практикування доручень учням, наприклад, «відповідальний за наочність», «консультант» тощо.

  • Проведення виховних годин у формі дискусій.

  • Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів.

  • Залучення дітей до самоврядування.



Використання інформації з історії математики, математичних відкриттів.

  • Використання інформації з історії математики, математичних відкриттів.

  • Використання художньої літератури в процесі викладання математики.

  • Розв'язання задач, які підтверджують відкриття вчених - математиків.

  • Розв'язання задач історико-культурного змісту.

  • Розв'язання задач екологічного змісту.

  • Характеристика внеску в науку вчених різних національностей.

  • Наголошення на внеску в розвиток науки українських математиків.

  • Проведення інтегрованих уроків.

  • Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків.

  • Характеристика значення конкретних відкриттів у повсякденному житті.



Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.

  • Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.

  • Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.

  • Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповідь, доповнення зауваження до неї.

  • Вдосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

  • Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим коментуванням.

  • Організація групової роботи.

  • Проведення нестандартних уроків, уроків-змагань, КВК.



Комунікативна компетентність

  • Використання комунікативних прийомів — навчальна реклама, навчальний диспут.

  • Проведення захистів творчих робіт.

  • Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам та вчителю.

  • Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.

  • Організація шкільного лекторію, випуску радіогазет, усних журналів з метою популяризації математичних знань.

  • Забезпечення толерантного спілкування учнів у процесі роботи на уроках та позакласних заходах.



  • Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики.

  • Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.

  • Плідна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання можливостей Інтернету та опрацювання навчальних програм.

  • Співпраця із шкільною бібліотекою (спільні заходи, виставки досліджень, літературні тематичні виставки тощо).

  • Використання малюнків, таблиць, схем як джерел інформації.

  • Навчання дітей співвідношенню інформації про математичні закони з конкретними життєвими ситуаціями.

  • Навчання дітей інформаційному прогнозуванню.



Написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт.

  • Написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт.

  • Використання експериментальних завдань з поясненням та обґрунтуванням учнівських результатів, виступи на конференціях.

  • Використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.

  • Залучення учнів до творчих виставок.

  • Залучення учнів до роботи в МАН.

  • Консультування учнів з питань самоосвіти.



Компетентність самоосвіти і саморозвитку

  • Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.

  • Використання інтенсивних завдань з предмета, які передбачають пояснення учнями певних питань.

  • Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.

  • Залучення учнів до роботи консультантами, що підтримує їх самосвітній тонус.

  • Проведення зустрічей із науковими працівниками з метою стимулювання самоосвітньої діяльності учнів.

  • Поради щодо пізнавальних видань, телевізійних передач, навчальних програм, літератури тощо як засобів для самоосвіти.



Забезпечення високого наукового рівня викладання математики.

  • Забезпечення високого наукового рівня викладання математики.

  • Використання творчих завдань.

  • Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

  • Розв'язання розрахункових задач різними способами, використання задач підвищеної складності.

  • Складання та розв'язання учнями тестів, задач, кросвордів тощо.

  • Складання учнями математичних казок, віршів, науково-фантастичних оповідань, з помилками та без них.

  • Залучення учнів до конструювання демонстраційних моделей.

  • Залучення учнів до участі в конкурсах «Кенгуру», в олімпіадах, МАН, у роботі заочних фізико-математичних шкіл.

  • Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру.



Робота за інтерактивним методом « Акваріум»

  • Те, що я чую, я забуваю.

  • Те, що я бачу та чую , я трохи пам'ятаю.

  • Те, що я чую, бачу, та обговорюю,

  • я починаю розуміти.

  • Коли я чую, бачу, обговорюю та роблю, я набуваю знань і навичок.

  • Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка