Комплексна характеристика ес за певною шкалою, де значення рейтингу це елемент лінійно напівупорядкованої множини



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.



комплексна характеристика ЕС за певною шкалою, де значення рейтингу   це елемент лінійно напівупорядкованої множини.

  • комплексна характеристика ЕС за певною шкалою, де значення рейтингу   це елемент лінійно напівупорядкованої множини.



1. Непрозорість.

  • 1. Непрозорість.

  • 2. Викривлення економічного змісту деяких показників.

  • 3. Орієнтація розробників методик обчислення рейтингів ЕС на лінійні моделі.

  • 4. Обмеженість і неповнота інформаційної бази.

  • 5.Ігнорування динамічних і слабоформалізованих показників,



концепція прийняття рішень потенційними користувачами на підставі використання рейтингів у процесі реалізації функцій управління

  • концепція прийняття рішень потенційними користувачами на підставі використання рейтингів у процесі реалізації функцій управління

  • Рейтинг використовується для аналізу, контролю, обліку, прогнозування та регулювання діяльності ЕС.

  • Рейтингова оцінка одночасно виступає як інструмент і як мета управління.



- бухгалтерський (балансовий) підхід;

  • - бухгалтерський (балансовий) підхід;

  • - експертний підхід;

  • - змішаний підхід.



1. Упорядкування альтернатив.

  • 1. Упорядкування альтернатив.

  • 2. Розподіл альтернатив за класами рішень.

  • 3. Виокремлення (вибір) кращої альтернативи.



1) конкретизація мети оцінювання (ким і для чого буде використовуватись);

  • 1) конкретизація мети оцінювання (ким і для чого буде використовуватись);

  • 2) вибір критеріїв, що характеризують об'єкт оцінювання (з усіх можливих показників добираються найбільш інформативні, що будуть адекватно оцінювати розходження, які виникають при аналізі того чи іншого узагальненого критерію);



- абсолютні



- кількісні

  • - кількісні

  • - порядкові

  • - рангові



3) визначення шкал, на основі яких оцінюється об'єкт по кожному з критеріїв;



- опис;

  • - опис;

  • - порядок;

  • - відстань;

  • - початкова точка.



- номінальна;

  • - номінальна;

  • - порядкова;

  • - інтервальна (шкала відношень і шкала різностей як частинні випадки);

  • - абсолютна шкала.



Найслабкіша якісна шкала.

  • Найслабкіша якісна шкала.

  • Допускає тільки розрізнення об’єктів на основі перевірки виконання відношення рівності. Шкальні значення використовуються лише як імена об’єктів.

  • Властивість: розрізнювання об’єктів.

  • Приклади: «чоловік-жінка», номера авто, коди міст, ідентифікаційні коди.



Застосовується для:

  • Застосовується для:

  • упорядкування елементів в часі або просторі;

  • упорядкування елементів за певною якістю; при цьому точний її вимір не цікавить дослідників);

  • випадків, коли якість об’єктів в принципі можна виміряти, але на даний час це неможливо з причин практичного або теоретичного характеру.



Якісна шкала.

  • Якісна шкала.

  • Властивості: розрізнювання об’єктів, упорядкування об’єктів.

  • Приклад: шкала твердості мінералів Ф. Моосома, шкала сили в

  • ітру, сили землетрусу, сортність товарів в торгівлі тощо.



Основна властивість - незмінність відношення інтервалів в еквівалентних шкалах:

  • Основна властивість - незмінність відношення інтервалів в еквівалентних шкалах:



При переході від однієї шкали до іншої за допомогою лінійних перетворень відбувається зміна як початку відліку, так і масштабу виміру:

  • При переході від однієї шкали до іншої за допомогою лінійних перетворень відбувається зміна як початку відліку, так і масштабу виміру:



Властивості: розрізнювання об’єктів, упорядкування об’єктів, збереження відношення відстаней між об’єктами.

  • Властивості: розрізнювання об’єктів, упорядкування об’єктів, збереження відношення відстаней між об’єктами.

  • В цих шкалах необхідно фіксувати масштаб і початок відліку.

  • Приклади: шкали температур (Цельсія і Фаренгейта) задаються лінійним перетворенням ; вимір часу – календар (Григоріанський, мусульманський).



Частковий випадок шкали інтервалів.

  • Частковий випадок шкали інтервалів.

  • Відображає відношення властивостей об’єктів (у скільки разів властивість одного об’єкту відрізняється від цієї ж властивості іншого).

  • При переході від однієї школи до іншої змінюється масштаб виміру:



Властивості: розрізнювання об’єктів, упорядкування об’єктів, збереження відношення числових оцінок об’єктів:

  • Властивості: розрізнювання об’єктів, упорядкування об’єктів, збереження відношення числових оцінок об’єктів:



Якщо задана нульова точка відліку, зберігаються не тільки відношення властивостей об’єктів, але й відношення відстаней між об’єктами.

  • Якщо задана нульова точка відліку, зберігаються не тільки відношення властивостей об’єктів, але й відношення відстаней між об’єктами.

  • Приклади: виміри маси і довжини об’єктів, відстаней.



Частковий випадок шкали інтервалів.

  • Частковий випадок шкали інтервалів.

  • Застосовується у тому випадку, коли необхідно виміряти, на скільки один об’єкт відрізняється за заданою властивістю від іншого. При переході від однієї школи до іншої змінюється тільки початок відліку:



Властивості: розрізнювання об’єктів, упорядкування об’єктів, збереження різниць чисельних оцінок властивостей об’єктів (не зберігають відношення оцінок властивостей).

  • Властивості: розрізнювання об’єктів, упорядкування об’єктів, збереження різниць чисельних оцінок властивостей об’єктів (не зберігають відношення оцінок властивостей).

  • Приклади: вимір приросту продукції підприємств (в абсолютних одиницях) у поточному році в порівнянні з попереднім, збільшення чисельності установ, кількість придбаної техніки за рік.



Не допускають ніяких перетворень, окрім тотожних:

  • Не допускають ніяких перетворень, окрім тотожних:

  • Застосовуються для виміру кількості об’єктів, предметів, подій, рішень тощо.

  • Є частинним випадком всіх типів шкал.

  • Властивості: відмінності, порядок, відношення інтервалів, відношення і різниця значень тощо.





приведення інформації до одного, бажано – безрозмірного, масштабу вимірювань.

  • приведення інформації до одного, бажано – безрозмірного, масштабу вимірювань.

  • Застосовується для переходу до порівняльних шкал у випадках:

  • - різних одиниць вимірювання показника;

  • - різних порядків вимірювання показника.



  • Зміна градієнта



Економічний показник має додатній (від’ємний) градієнт, якщо під час прийняття рішення суб’єкт керування орієнтується на його максимальне (мінімальне) значення.

  • Економічний показник має додатній (від’ємний) градієнт, якщо під час прийняття рішення суб’єкт керування орієнтується на його максимальне (мінімальне) значення.



відносна нормалізація

  • відносна нормалізація



Порівняльна нормалізація

  • Порівняльна нормалізація



Природна нормалізація

  • Природна нормалізація

  • Нормалізація Севіджа



5) визначення, за необхідності, співвідношення пріоритетів (вагомість кожного критерію);

  • 5) визначення, за необхідності, співвідношення пріоритетів (вагомість кожного критерію);

  • Співвідношенням пріоритету (k) - вектор вагових коефіцієнтів (k1, …, kn) для відповідних деталізованих показників.



6) визначення критерію згортки інтегрованого показника.

  • 6) визначення критерію згортки інтегрованого показника.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка