Концепція Ф. де Соссюра. Мова і мовлення



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.



1. Історичні та методологічні основи структуралізму.

  • 1. Історичні та методологічні основи структуралізму.

  • 2. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.

  • 2.1. Мова і мовлення.

  • 2.2. Синхронія та діахронія.

  • 2.3. Зовнішня і внутрішня лінгвістика.

  • 2.4. Мова як система.

  • 2.5. Мова як знакова система.

  • 3. Празька лінгвістична школа.

  • 4. Копенгагенський структуралізм.

  • 5. Американський структуралізм.



Термін “структуралізм”

  • Термін “структуралізм”

  • (уперше використано в 1939 р.)

  • голландський лінгвіст Х. Пос



швейцарський мовознавець (1857-1913)

  • швейцарський мовознавець (1857-1913)







Ф. де Соссюр

























Групи сусідніх мов мають спільні риси.

  • Групи сусідніх мов мають спільні риси.

  • Географічно суміжні неспоріднені мови,

  • які мають істотні спільні риси

  • в синтаксичній, морфологічній або фонологічній структурах

  • утворюють мовний союз.

  • Типовим прикладом мовного союзу є

  • балканський мовний союз,

  • до якого входять грецька, албанська, болгарська

  • й румунська мови.



лінгвістична течія структуралізму,

  • лінгвістична течія структуралізму,

  • яка трактує мову як абстрактну структуру

  • й описує її суто формальними способами

  • без звертання до її субстанцій

  • Засновник Луї Єльмслєв (1889-1968)

  • Назва походить від грецького glossa (мова) + sema (знак).

  • Копенгагенський лінгвістичний гурток (1931 р.)

  • стаття В. Брьондаля “Структуральна лінгвістика” (1939),

  • Х. Ульдалль “Основи глоссематики” (1957)

  • Л. Єльмслєв “Пролегомени до теорії мови” (1943),

  • “Принципи загальної граматики” (1928).



виникла на грунті лінгвістичної концепції Ф. де Соссюра,

  • виникла на грунті лінгвістичної концепції Ф. де Соссюра,

  • її вимогах вивчати мову “в собі і для себе”.

  • Глоссематична теорія незалежна від досвіду,

  • нічого не каже ані про можливість її використання,

  • ані про відношення до експериментальних даних.

  • Ціле складається не з речей, а з відношень,

  • і тільки внутрішні й зовнішні відношення

  • мають право на існування.

  • Ці неправильні методологічні засади зумовили й помилки лінгвістичної концепції глосематики.





Їхня теорія – іманентна алгебра мови (наука, що використовує поняття математичної залежності для вивчення внутрішніх, характерних мові властивостей, якими є відношення).

  • Їхня теорія – іманентна алгебра мови (наука, що використовує поняття математичної залежності для вивчення внутрішніх, характерних мові властивостей, якими є відношення).

  • Спроба граничної формалізації мови математична лінгвістика

  • Л. Єльмслєв:

  • мова як окремий випадок інформаційних систем

  • входить у велику систему комунікативних засобів, досліджуваних семіотикою

  • 5 ознак мови:

  • 1) зміст й вираження;

  • 2) зв’язок між змістом і вираженням;

  • 3) текст і система;

  • 4) співвідношення між текстом і системою;

  • 5) розклад мовних знаків на менші компоненти



Копенгагенський структуралізм

  • Копенгагенський структуралізм

  • прагнення опрацювати точний метод аналізу, який спирається на дані математичної логіки

  • Недолік глоссематики

  • значне звуження і збіднення об’єкта дослідження, відірваність мови від людини, суспільства, культури, історії.

  • Глоссематика –

  • спроба гранично абстрагованого від конкретики підходу до мови,

  • значно розширила

  • поняттєвий апарат мовознавства,

  • систему методологічних принципів



20-30-ті рр. ХХ ст.

  • 20-30-ті рр. ХХ ст.

  • Витоки:

  • Франц Боас (1858-1942),

  • Едуард Сепір (1884-1939),

  • Леонард Блумфілд ( 1887-1949).

  • Один з напрямків структуралізму

  • Специфічна особливість:

  • прагматична спрямованість лінгвістичних досліджень, пов’язана передусім з необхідністю вивчення мови американських індіанців



Е. Сепір “Мова” (1921)

  • Е. Сепір “Мова” (1921)

  • Л. Блумфілд “Мова” (1933)

  • “Курс загальної лінгвістики” Ф. де Соссюра



Розробка рівней мови:

  • Розробка рівней мови:

  • Фонологічний

  • Семантичний:

  • граматика лексика

  • Послідовник Ч. Хоккет:



“Посібник з мов американських індіанців” (1911-1922)

  • “Посібник з мов американських індіанців” (1911-1922)

  • показує непридатність методів аналізу,

  • вироблених на матеріалі індоєвропейських мов,

  • для вивчення й опису індіанських мов

  • Врахування таких факторів

  • при дослідженні індіанських мов:

  • 1) фонетичні елементи, які утворюють мову;

  • 2) групи понять, виражених фонетичними групами;

  • 3) способи утворення й модифікації фонетичних груп.



сутність мови не стільки в її зовнішніх особливостях і формальних критеріях, скільки у зв’язках з культурою, суспільством, історією.

  • сутність мови не стільки в її зовнішніх особливостях і формальних критеріях, скільки у зв’язках з культурою, суспільством, історією.

  • Книга “Мова” (1921):

  • фізична й ідеальна систему (модель) мови.

  • Кожна мова зроблена за особливою моделлю

  • (люди, які розмовляють різними мовами,

  • бачать світ по-різному).

  • Ці ідеї далі були розроблені в працях Б. Уорфа

  • й отримали назву гіпотези Сепіра-Уорфа,

  • або гіпотези лінгвістичної відносності



Розробка теоретичних положень Л. Блумфілда

  • Розробка теоретичних положень Л. Блумфілда

  • Напрямки:



не описує мову,

  • не описує мову,

  • а є процесом моделювання мови

  • перевернула уявлення про те,

  • як породжується мовлення

  • породження мовлення

  • відбувається від синтаксису до фонології,

  • (починаючи з найбільш абстрактних

  • синтаксичних структур)



1) мова – це системно-структурне утворення (всі одиниці пов`язані);

  • 1) мова – це системно-структурне утворення (всі одиниці пов`язані);

  • 2) мова – це система знаків, співвідносних з іншими символічними системами в межах семіотики;

  • 3) розрізнення мови й мовлення;

  • 4) в основі мовної системи – універсальні відношення (синтагматичні й парадигматичні);

  • 5) синхронічне та діахронічне дослідження мови;

  • 6) статика й динаміка є такими станами мови, які співіснують (за рахунок статики балансується мова як система, динаміка забезпечує можливість змін у мові);

  • 7) мова – самостійне явище з власними внутрішніми законами, урахування внутрішньомовних чинників;

  • 8) необхідно використовувати точні методи




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка