Короткі відомості Жанр: Роман фантастичний



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Майстер і Маргарита

багатоплановий, поліфонічний роман Михайла Опанасовича Булгакова

Короткі відомості

  • Жанр: Роман фантастичний

  • Автор: Михайло Булгаков

  • Мова оригіналу: російська мова

  • Час написання: 1929—1940

  • Публікація: 1966

  • Окреме видання: 1973



Історія написання і видання

Перша редакція
  • Час початку роботи над «Майстром і Маргаритою» Булгаков у різних рукописах датував то 1928, то 1929 р. У першій редакції роман мав варіанти назв «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В.», «Гастроль». Перша редакція «Майстра і Маргарити» була знищена автором 18 березня 1930 р. після отримання звістки про заборону п'єси «Кабала святенників». Про це Булгаков повідомив в листі до влади: «І особисто я, своїми руками, кинув в піч чернетку романа про диявола.».

  • Робота над «Майстром і Маргаритою» поновилася в 1931 р. До роману були зроблені чорнові нариси, причому тут вже фігурували Маргарита і її тоді безіменний супутник — майбутній Майстер, а Волянд обзавівся своім буйним почтом.

Друга редакція
  • Друга редакція писалася автором до 1936 р. і мала підзаголовок «Фантастичний роман» та варіанти назв «Великий канцлер», «Сатана», «Ось і я», «Чорний маг», «Копито консультанта».

Третя редакція
  • Третя редакція, почата в другій половині 1936 р., спочатку називалася «Князь темряві», але вже в 1937 р. з'явився добре відомий тепер заголовок «Майстер і Маргарита». У травні — червні 1938 р. повний текст вперше був передрукований. Авторська правка тривала майже до самої смерті письменника, Булгаков припинив її на фразі Маргарити: «Так це, отже, літератори за труною йдуть?».



Роман «Майстер і Маргарита» за життя автора не публікувався. Вперше він вийшов в світ тільки у 1966 році, через 26 років після смерті Булгакова, з купюрами, в скороченому журнальному варіанті. Тим, що цей твір дійшов до читача, суспільство зобов'язане дружині письменника Олені Сергіївні Булгаков, яка у важкі сталінські часи зуміла зберегти рукопис роману.

  • Роман «Майстер і Маргарита» за життя автора не публікувався. Вперше він вийшов в світ тільки у 1966 році, через 26 років після смерті Булгакова, з купюрами, в скороченому журнальному варіанті. Тим, що цей твір дійшов до читача, суспільство зобов'язане дружині письменника Олені Сергіївні Булгаков, яка у важкі сталінські часи зуміла зберегти рукопис роману.



Історія публікацій роману

  • За життя автор читав у себе вдома окремі епізоди роману близьким друзям. Значно пізніше філолог А. З. Вуліс писав роботу про радянських сатириків, і пригадав забутого сатирика, автора «Зойчиної квартири» і «Багрового острова». Вуліс дізнався, що жива вдова письменника, і встановив з нею контакт. Після певного періоду недовір'я, Олена Сергіївна врешті дала почитати рукопис «Майстра». Приголомшений Вуліс розповів про нього багатьом, після чого по літературній Москві пішли чутки про великий роман. Це привело до першої публікації в журналі «Москва» в 1966 (тираж 150 тис. примірників). Там були дві передмови: Костянтина Симонова і Вуліса. Виправлений текст роману вийшов окремим виданням в 1973 році, а остаточний текст



Цікаво, що сам Булгаков був упевнений, що роман «Майстер і Маргарита» ніколи не буде опублікований за радянської влади, диктування романа дружині було чимось на зразок спроби зв'язатися з далекими нащадками. Але письменник помилявся — хоч і з тридцятирічною затримкою, роман був опублікований, що викликало ефект бомби, яка вибухнула серед радянської інтелігенції.

  • Цікаво, що сам Булгаков був упевнений, що роман «Майстер і Маргарита» ніколи не буде опублікований за радянської влади, диктування романа дружині було чимось на зразок спроби зв'язатися з далекими нащадками. Але письменник помилявся — хоч і з тридцятирічною затримкою, роман був опублікований, що викликало ефект бомби, яка вибухнула серед радянської інтелігенції.

  • За численними виписками, що збереглися в архіві, з книг видно, що джерелами відомостей з демонології для Булгакова послужили присвячені цій темі статті Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, книга М. А. Орлова «Історія стосунків людини з дияволом» (1904) і книга письменника Олександра Валентиновича Амфітеатрова (1862—1938) «Диявол у побуті, легендах і в літературі середніх віків».



Структура роману

    • Ніколи не розмовляйте з незнайомими
    • Понтій Пілат
    • Сьомий доказ
    • Гонитва
    • Було діло в Грибоєдові
    • Шизофренія, як і було сказано
    • Нехороша квартира
    • Пря професора з поетом
    • Коров'євські штучки
    • Вісті з Ялти
    • Роздвоєння Івана
    • Чорна магія і її викриття
    • Явлення героя
    • Слава півневі!
    • Сон Ніканора Івановича
    • Страта
    • Неспокійний день
    • Невдахи візитери


Сюжет

У романі представлено чергування двох сюжетних ліній, що розвиваються паралельно одна одній.
  • Дія першої відбувається в Москві тридцятих років XX століття,

  • друга є викладом подій Євангелія, а саме — тих його частин, що стосуються суду над Ісусом Христом і його страти.

Крім цього, «московське» оповідання має декілька сюжетних ліній, що химерно переплітаються.

Місце і час основних подій роману

  • Всі події у романі (в його основному розповіді) розгортаються в Москві 30-х років, у травні, з вечора середи до ночі на неділю, причому на ці дні доводилося повний місяць. Рік, в якому відбувалася дія, встановити важко, так як в тексті є суперечливі вказівки на час - можливо, свідомі, а, можливо, як наслідок незакінченої авторської правки. У ранніх редакціях роману (1929-1931 роки) дія роману відсунуте в майбутнє, згадуються 1933, 1934 і навіть 1943 і 1945 роки, події відбуваються в різні періоди року - від початку травня до початку липня. Спочатку автор відносив дію на літній період. Однак, швидше за все, щоб дотримати своєрідну канву розповіді, час було перенесено з літа на весну (див. гл. 1 роману «Одного разу навесні ...» І там же, далі: «Так, слід відзначити першу дивовижа цього страшного травневого вечора»).



Спробуємо коротко охарактеризувати проблематику добутку і її зв’язку з основними героями роману.

  • Найглибша філософська проблема – проблема взаємин влади й особистості, влади й художника – знаходить висвітлення в декількох сюжетних лініях. У романі присутній атмосфера страху, політичних гонінь 1930-х років, з якою зштовхнувся сам автор. Найбільша тема гноблення, переслідування неординарної, талановитої особистості державою присутнє в долі Майстра. Недарма образ цей багато в чому автобіографічний. Однак тема влади, її глибинного впливу на психологію й душу людини проявляється й в історії Ієшуа й Пілата.



Своєрідність композиції роману полягає в тім, що в сюжетну тканину оповідання про долі московських мешканців,  заснована на євангельському сюжеті повісті – повість про Ієшуа Га-Ноцрі й Понтія Пілата. Тут розкривається тонкий психологізм Булгакова. Пілат – носій влади. Цим обумовлена подвійність героя, його духовна драма. Влада, якою наділений прокуратор, вступає в протиріччя з поривом його душі, не позбавленої почуття справедливості, добра й зла. Ієшуа, що беззавітно вірить у світлий початок у людині, не може усвідомити й прийняти дії влади, її сліпого деспотизму. Зштовхнувшись із глухою владою, бідний філософ гине. Однак у душу Пілата Ієшуа заронив сумнів і каяття, що мучили прокуратора довгі століття. Так, ідея влади зв’язана в романі із проблемою милосердя й прощення.

  • Своєрідність композиції роману полягає в тім, що в сюжетну тканину оповідання про долі московських мешканців,  заснована на євангельському сюжеті повісті – повість про Ієшуа Га-Ноцрі й Понтія Пілата. Тут розкривається тонкий психологізм Булгакова. Пілат – носій влади. Цим обумовлена подвійність героя, його духовна драма. Влада, якою наділений прокуратор, вступає в протиріччя з поривом його душі, не позбавленої почуття справедливості, добра й зла. Ієшуа, що беззавітно вірить у світлий початок у людині, не може усвідомити й прийняти дії влади, її сліпого деспотизму. Зштовхнувшись із глухою владою, бідний філософ гине. Однак у душу Пілата Ієшуа заронив сумнів і каяття, що мучили прокуратора довгі століття. Так, ідея влади зв’язана в романі із проблемою милосердя й прощення.



Проблематика роману «Майстер і Маргарита» складна й різноманітна, розуміння її вимагає серйозних досліджень. Однак можна сказати, що кожний читач по-своєму проникає в глибину булгаковського задуму, відкриваючи для себе нові грані таланта письменника. Читач із чуйною душею й розвиненим розумом не може не полюбити цей незвичайний, яскравий і притягальний добуток. Саме тому талант Булгакова завоював стільки щирих шанувальників в усьому світі.

  • Проблематика роману «Майстер і Маргарита» складна й різноманітна, розуміння її вимагає серйозних досліджень. Однак можна сказати, що кожний читач по-своєму проникає в глибину булгаковського задуму, відкриваючи для себе нові грані таланта письменника. Читач із чуйною душею й розвиненим розумом не може не полюбити цей незвичайний, яскравий і притягальний добуток. Саме тому талант Булгакова завоював стільки щирих шанувальників в усьому світі.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка