Красу села свого вбачаю



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.



Красу села свого вбачаю

  • Красу села свого вбачаю

  • У кожній стежці, у садку,

  • У хвилях трав, в п’янкім розмаю,

  • У щебеті пташок в гаю.

  • Коли зоріє й вечоріє,

  • Палає сонце, ніч,

  • А чи повіє, чи загріє,

  • Громує чи змовкає річ.

  • А гір Шешорських срібні схили,

  • Смереки з запахом смоли.

  • Краса Карпат, що їх покрили, -

  • Де ще побачите, коли?

  • Моє село, мов човен в річці.

  • Пливе між горами краса.

  • І ронить перли-самоцвіти

  • Уранішня сльоза-роса.

  • О. Василащук





Стоїть незламний наш Тарас

  • Стоїть незламний наш Тарас

  • І сльози утирає.

  • Тож обмінімся у цей час,

  • Він молить нас, благає.

  • Благословенна будь земля

  • І вільна Україна,

  • Що світові дала –

  • Борця, титана, сина.

  • О. Василащук





Шістдесяті роки були роками надії, роками віри. В садибу Павліни Якібчук на літні вакації приїжджав син Івана Франка Тарас. Він запитав у людей, чому і ким зруйнована могила. Йому розповіли її історію.

  • Шістдесяті роки були роками надії, роками віри. В садибу Павліни Якібчук на літні вакації приїжджав син Івана Франка Тарас. Він запитав у людей, чому і ким зруйнована могила. Йому розповіли її історію.

  • Тарас Франко запропонував свою допомогу. Його дочка, Зінаїда Франко, була приятелькою скульптора Івана Гончара. Скульптор сказав, що безплатно виготовить погруддя Кобзарю, візьме гроші тільки за матеріал, з якого воно буде виготовлено.



В той же час в селі закипіла робота. Треба було насипати могилу ще вищу, обкласти її шаром дерну, витесати із камінних скель постамент, на якому пізніше встановлять погруддя, а також 20 сходинок на верх могили.

  • В той же час в селі закипіла робота. Треба було насипати могилу ще вищу, обкласти її шаром дерну, витесати із камінних скель постамент, на якому пізніше встановлять погруддя, а також 20 сходинок на верх могили.



Про підготовку до відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку було надруковано у кількох обласних та республіканських газетах. В село почали приходити листи, листівки, посилки з книгами, експонатами. Створений раніше комітет по підготовці до відкриття пам’ятника, вирішив виділити кімнату, де б зберігалися надіслані речі, опікувалися нею завклубом Микола Іванишин та завідувач бібліотекою Ольга Ориняк.

  • Про підготовку до відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку було надруковано у кількох обласних та республіканських газетах. В село почали приходити листи, листівки, посилки з книгами, експонатами. Створений раніше комітет по підготовці до відкриття пам’ятника, вирішив виділити кімнату, де б зберігалися надіслані речі, опікувалися нею завклубом Микола Іванишин та завідувач бібліотекою Ольга Ориняк.



Комітет визначив дату відкриття - 8 серпня 1965 року.

  • Комітет визначив дату відкриття - 8 серпня 1965 року.

  • Голова сільської Ради В.І.Михайлюк відправив у Київ на вантажному автомобілі М.Іванишина та В.Федорчука по виготовлене погруддя.

  • Зустріч із такою неординарною особистістю як Іван Гончар справила на шешорівчан незабутнє враження, а його музей просто вразив.







8 серпня біля пам’ятника в селі зібралося багато мешканців села Шешори, навколишніх сіл і райцентру. Міліція на виду у всіх почала завертати автомашини з людьми, що прибували на свято. Це викликало обурення у присутніх. Працівники райкому і райвиконкому зверталися до громадян з проханням розійтися, пояснюючи, що відкриття пам’ятника перенесено на 15 серпня у зв’язку з тим, що продовжується збирання урожаю і 8 серпня оголошено робочим днем. Оскільки присутні не розходились, вирішено провести концерт ансамблю художньої самодіяльності студентів Львова. Слід відмітити, що програма концерту цього ансамблю “Гомін” мала явно націоналістичний характер. Тут не було виконано жодної сучасної радянської пісні, зате прочитані деякі ненадруковані твори Василя Симоненка, уривки поеми Тараса Шевченка “Катерина”.

  • 8 серпня біля пам’ятника в селі зібралося багато мешканців села Шешори, навколишніх сіл і райцентру. Міліція на виду у всіх почала завертати автомашини з людьми, що прибували на свято. Це викликало обурення у присутніх. Працівники райкому і райвиконкому зверталися до громадян з проханням розійтися, пояснюючи, що відкриття пам’ятника перенесено на 15 серпня у зв’язку з тим, що продовжується збирання урожаю і 8 серпня оголошено робочим днем. Оскільки присутні не розходились, вирішено провести концерт ансамблю художньої самодіяльності студентів Львова. Слід відмітити, що програма концерту цього ансамблю “Гомін” мала явно націоналістичний характер. Тут не було виконано жодної сучасної радянської пісні, зате прочитані деякі ненадруковані твори Василя Симоненка, уривки поеми Тараса Шевченка “Катерина”.



Львівський хор “Гомін” виступив на площі. Людей на площі було до 6 тисяч. Хор підійшов до пам’ятника і заспівав “Заповіт”, який в єдиному пориві підхопили всі присутні. Люди були настільки схвильовані, що здавалося, ось-ось візьмуть сокири, вила і почнеться справжнє повстання.

  • Львівський хор “Гомін” виступив на площі. Людей на площі було до 6 тисяч. Хор підійшов до пам’ятника і заспівав “Заповіт”, який в єдиному пориві підхопили всі присутні. Люди були настільки схвильовані, що здавалося, ось-ось візьмуть сокири, вила і почнеться справжнє повстання.

  • Уже з понеділка почали звільняти з роботи тих, хто якоюсь мірою був причетний до відкриття пам’ятника. А офіційно пам’ятник було відкрито 15 серпня в радянському дусі - з портретами членів політбюро, Леніна, з лозунгами про партію. А до того часу селяни щоночі стерегли його, щоб ніхто не зруйнував, а міліція, - щоб ніхто не повісив синьо-жовтий прапор.



15 серпня 1965 р. в селі Шешори відбулося офіційне відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку, організоване Косівським райкомом партії. Свято в цілому пройшло організовано і правильно політично спрямовано. Проте і на цьому святі дехто висловлював невдоволення тим, що районні власті втрутилися в торжество, оформили площу перед пам’ятником державними прапорами і портретами керівників партії і уряду, а також тим, що за вказівкою райкому Компартії України портрет Тараса Шевченка на підготовленій для концерту сцені був замінений портретом Леніна. Слід відмітити, що під час концерту, який відбувся на сцені в 150 метрах від пам’ятника купка людей з села, а також деякі приїжджі з Києва влаштували спів пісень біля пам’ятника, а потім пішли на обід в будинок завідувача магазином, колишнього оунівця Е.Соколюка

  • 15 серпня 1965 р. в селі Шешори відбулося офіційне відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку, організоване Косівським райкомом партії. Свято в цілому пройшло організовано і правильно політично спрямовано. Проте і на цьому святі дехто висловлював невдоволення тим, що районні власті втрутилися в торжество, оформили площу перед пам’ятником державними прапорами і портретами керівників партії і уряду, а також тим, що за вказівкою райкому Компартії України портрет Тараса Шевченка на підготовленій для концерту сцені був замінений портретом Леніна. Слід відмітити, що під час концерту, який відбувся на сцені в 150 метрах від пам’ятника купка людей з села, а також деякі приїжджі з Києва влаштували спів пісень біля пам’ятника, а потім пішли на обід в будинок завідувача магазином, колишнього оунівця Е.Соколюка







Висновок ідеологи ЦК Компартії України зробили такий: “На нашу думку, Івано-Франківський обком і Косівський райком КП України виявили політичну короткозорість, своєчасно не взявши в свої руки справу відновлення і відкриття пам’ятника-бюста Т.Шевченку в селі Шешори Косівського району. Завдяки цьому окремі особи намагалися використати цей факт для підігрівання націоналістичних настроїв серед певної частини населення села”.

  • Висновок ідеологи ЦК Компартії України зробили такий: “На нашу думку, Івано-Франківський обком і Косівський райком КП України виявили політичну короткозорість, своєчасно не взявши в свої руки справу відновлення і відкриття пам’ятника-бюста Т.Шевченку в селі Шешори Косівського району. Завдяки цьому окремі особи намагалися використати цей факт для підігрівання націоналістичних настроїв серед певної частини населення села”.

  • Наприкінці доповідної давалися такі рекомендації трьох відділів: “…зміцнити сільраду села Шешори політично стійкими працівниками, замінити зав. клубом цього села на іншу людину”.

  • Чому ж тільки цим обійшовся П.Шелест, мабуть, міг би пояснити тільки він сам. Можливо, стало соромно обговоренням на Секретаріаті ЦК ще раз засвідчувати ту велику наругу, яка чинилася над великим Кобзарем, коли його образ замінювали на портрет Леніна.





Із спогадів М.Іванишина (зав. клубом 1965 р.):

  • Із спогадів М.Іванишина (зав. клубом 1965 р.):

  • “На свято відкриття пам’ятника Т.Шевченку був запрошений хор Львівського студентства під керівництвом Любомира Грабця. Його ж мати Галина Грабець (про яку М.Андрусяк написав у книзі “Ув’язнена скрипка” про перебування скрипальки у мордовських таборах) допомагала хору села Шешори у підготовці до свята”.















2000 року в селі Шешори біля пам’ятника Тарасові Шевченку відкрито пам’ятну стелу Вячеславу Чорноволу.

  • 2000 року в селі Шешори біля пам’ятника Тарасові Шевченку відкрито пам’ятну стелу Вячеславу Чорноволу.



У наш час полум'яне слово Шевченка нам дуже потрібне. Необхідні його внутрішня сила, правдивість, ідеали добра, рівності, його політичні переконання, краса і мелодійність його поезій, його велике прагнення свободи, любов до свого народу, до своєї Батьківщини, мрії про майбутнє.

  • У наш час полум'яне слово Шевченка нам дуже потрібне. Необхідні його внутрішня сила, правдивість, ідеали добра, рівності, його політичні переконання, краса і мелодійність його поезій, його велике прагнення свободи, любов до свого народу, до своєї Батьківщини, мрії про майбутнє.



Низько схиляю голову перед неперевершеною величчю геніального українського літератора і митця Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні до його постаті, як до живильного джерела духовності й чистоти, звертаються мільйони людей, незалежно від національності й віросповідання, щоб у котрий раз відчути незбагненну міць великого Тарасового Слова.

  • Низько схиляю голову перед неперевершеною величчю геніального українського літератора і митця Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні до його постаті, як до живильного джерела духовності й чистоти, звертаються мільйони людей, незалежно від національності й віросповідання, щоб у котрий раз відчути незбагненну міць великого Тарасового Слова.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка