Кров’ яні інфекції малярія (Malaria) (B50-54)



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


КРОВ’ ЯНІ ІНФЕКЦІЇ

  • МАЛЯРІЯ (Malaria) (B50-54)

  • ВИСИПНИЙ ТИФ

  • (Typhus exanthematicus) (A75)

  • ГЕМОРАГІЧНІ ГАРЯЧКИ

  • (Febris haemorrhagica) (А98)


Що об’єднує

  • Основна локалізація збудника в організмі людини – у крові.

  • Для збереження збудника як біологічного виду, передача його від одного індивідуума до другого може бути тільки за допомогою переносника, в організмі якого він не лише зберігається, а й проходить певний цикл свого розвитку.

  • Механізм передачі - трансмісивний



Малярія – це інфекційне захворювання, що спричиняється найпростішими (малярійним плазмодієм)

  • Малярія – це інфекційне захворювання, що спричиняється найпростішими (малярійним плазмодієм)

  • і характеризується типовими нападами гарячки з правильною періодичністю, розвитком анемії,

  • гепатоспленомегалією



ЦИКЛ РОЗВИТКУ МАЛЯРІЙНОГО ПЛАЗМОДІЮ



Епідеміологія малярії

  • Джерело збудника – хворий, паразитоносій

  • Механізм передачі – трансмісивний;

  • можливо – при переливанні інфікованої донорської крові, при використанні недостатньо простерилізованого інструментарію, трансплацентарно

  • Переносниксамка малярійного комара роду Anopheles

  • Сезонність – літо-осінь, у тропіках - цілорічно

  • Сприйнятливість - висока



Класифікація малярії

  • За збудником: триденна (P. vivax), чотириденна (P. malariae), овале-малярія (P. ovale), тропічна

  • (P. falciparum)

  • За походженням: природжена, первинна, прищеплена (шизонтна), реінфекція

  • Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий

  • Перебіг: гострий, затяжний, з ранніми і пізніми рецидивами, без рецидивів

  • Ускладнення: малярійна кома, гемоглобінурійна гарячка, розрив селезінки, інфекційно-токсичний шок, ДВЗ-синдром



КЛІНІКА МАЛЯРІЇ

  • Інкубаційний період: 3-денна малярія – 10-14 діб (південний варіант) або 8-14 міс. (північний),

  • 4-денна – 20-25 діб, тропічна – 8-10 діб

  • Напади гарячки з правильною періодичністю

  • (озноб – жар - піт)

  • Гепатоспленомегалія

  • Гемолітична анемія, можлива жовтяниця

  • Тахікардія, гіпотонія, ціаноз, блідість, herpes, пронос, блювання, біль у животі, попереку





ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА МАЛЯРІЇ

  • Виявлення збудника у крові

  • (паразитоскопія) – “товста” крапля (наявність різних стадій розвитку плазмодію – кільце, шизонт, морула, гамети), мазок (уточнення виду плазмодію)

  • Визначення антитіл у реакції непрямої імунофлюоресценції – титр 1:20-1:40 (ретроспективно)

  • Швидкі тести



ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА МАЛЯРІЇ



ЛІКУВАННЯ МАЛЯРІЇ

  • Ліквідація гострих нападів (гематошизотропні засоби)делагіл (під час нападу – 1,0 г, через 6-8 год – 0,5 г, наступні 2 дні – по 0,5 г 1 раз на добу), хінін (1,0-1,2 г/д 5-7 днів), акрихін, бігумаль, хлоридин, дараприм, дарахлор, фансидар (1,5 г одноразово)

  • При комі – в/в повільно 5 % делагіл 10 мл (до 30 мл) або 25 % хінін 4 мл (до 8 мл) на 250 мл фізрозчину натрію хлориду або 5 % глюкози; дезінтоксикація, глюкокортикоїди, протишокові засоби

  • Запобігання можливим рецидивам (гістошизотропні) – примахін 0,009 г  3 рази на добу 14 днів

  • Нейтралізація хворого як джерела збудника (гаметоцидні) – примахін (0,027 г/д 14 днів)



ПРОФІЛАКТИКА МАЛЯРІЇ

  • Санітарна охорона території держави від завозу (карантинна інфекція)

  • Обов’язкова реєстрація

  • Повне виявлення джерел збудника та їх лікування (облік усіх осіб, що приїхали з районів, неблагополучних по малярії; диспансерне спостереження протягом 2 років з обов’язковою паразитоскопією; профілактичний і протирецидивний курси; заборона донорства)

  • Стерилізація інструментарію

  • При виявленні хворого або носія – паразитоскопічне обстеження членів сім’ї

  • Протикомарині заходи (меліорація, застосування інсектицидів, репелентів)

  • Хіміопрофілактика



ВИСИПНИЙ ТИФ

  • Гостре інфекційне захворювання, яке спричинюється рикетсією Провачека. Проявляється гарячкою, інтоксикацією, специфічними висипаннями, ураженням нервової і серцево-судинної систем, гепатоспленомегалією.

  • Епідемічний висипний тиф

  • Спорадичний (рецидивний) висипний тиф (хвороба Брілла)



ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ВИСИПНОГО ТИФУ

  • Джерело збудника – хвора людина (останні 2 дні інкубації, протягом усього періоду гарячки, 2 дні після її припинення)

  • Механізм передачі – трансмісивний (переносник – одежна, іноді головна воша), в лабораторних умовах – через кон’юнктиву ока

  • Сприйнятливість – загальна

  • Сезонність – холодна пора року

  • Фактори, що сприяють розповсюдженню – соціальні потрясіння, завошивленість населення (“воєнний”, “голодний”, “тюремний”)



ПЕРЕНОСНИК ВИСИПНОГО ТИФУ



КЛІНІКА ВИСИПНОГО ТИФУ

  • Інкубаційний період – 5-25 діб

  • Інтоксикація (біль голови, безсоння,, збудження)

  • Гарячка тривала

  • Гіперемія обличчя, шиї, “кролячі” очі, шум у вухах, позитивні симптоми джгута, щипка, Зорохович-Кіарі-Авцина, Розенберга (енантема на перехідній складці кон’юнктив, м’якому піднебінні, язичку)

  • Позитивний симптом Говорова-Годельє (язик тремтить, “спотикається” при висовуванні)

  • Тони серця приглушені, тахікардія, гіпотонія.

  • Явища бронхіту або пневмонії

  • Екзантема (з 4-5-го дня хвороби, розеольозно-петехіальна, рясна, локалізація переважно на бокових поверхнях тулуба і згинальних – кінцівок, зникає з падінням температури)

  • Гепатоспленомегалія

  • Status typhosus





Особливості хвороби Брілла

  • Рецидив раніше перенесеного висипного тифу

  • Епідеміологічно –

  • відсутність вошивості та джерела збудника

  • хворіють переважно літні люди, частіше міські жителі

  • немає сезонності

  • Клінічно –

  • перебіг легший

  • період гарячки коротший

  • висипка розеольозна або взагалі відсутня



Лабораторна діагностика висипного тифу

  • Серологічна РНГА (1:1000), РЗК (1:160), РА (1:40-1:160) з рикетсіями Провачека . Зростання титру антитіл у динаміці

  • Загальний аналіз крові – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув вліво, прискорена ШОЕ

  • Токсичні зміни в сечі



ЛІКУВАННЯ ВИСИПНОГО ТИФУ

  • Стаціонарне лікування

  • Ретельний догляд за хворим (індивідуальний пост)

  • Антибіотики (весь гарячковий період + 2 дні нормальної температури)

  • тетрациклін – 0,3-0,4 г 4 р/д per os

  • макроліди (еритроміцин)

  • левоміцетин – 0,5 г 4 рази на добу

  • Серцево-судинні препарати (сульфокамфокаїн, кордіамін, мезатон, реополіглюкін)

  • Седативні (при делірії – аміназин, барбітурати, натрію оксибутират, седуксен), снотворні

  • Дезінтоксикація

  • Лікування пневмонії, тромбофлебіту, астенії



Профілактика висипного тифу

  • Рання діагностика і госпіталізація хворого

  • Медичне спостереження за контактними в осередку

  • 51 день при висипному тифі: 21 день (максимальний інкубаційний період) + 30 днів (строк життя зараженої воші) і 25 діб при хворобі Брілла:

  • щоденна термометрія, огляд на педикульоз, санітарна обробка, камерна дезінсекція речей хворого, серологічне обстеження осіб, в яких була гарячка в останні 3 міс.

  • При спалаху - щоденні подвірні обходи усіх жителів населеного пункту

  • Боротьба з педикульозом

  • Специфічна профілактика - вакцинація за епідпоказаннями (хімічна висипнотифозна вакцина)

  • екстрена профілактика – антибіотики + бутадіон



ГЕМОРАГІЧНІ ГАРЯЧКИ

  • Гострі вірусні природно-осередкові інфекції, які характеризуються гарячкою, геморагічним синдромом, ураженням різних органів

  • Геморагічна гарячка з нирковим синдромом

  • Геморагічна гарячка Крим-Конго

  • Омська геморагічна гарячка

  • Геморагічні гарячки Ласса, Марбург, Ебола (контагіозні)

  • Жовта гарячка



Епідеміологія ГГ

  • Джерело збудникагризуни, додатково для гарячки Крим-Конго – дикі та свійські тварини, кліщі, для гарячок Ебола і Марбург – мавпи. При контагіозних гарячках людина також заразна.

  • Механізм передачі – трансмісивний (через кліщів і комарів), при ГГНС – також пиловий, харчовий, контактний; при контагіозних ГГ – крапельний і контактний (через нестерильний інструментарій); можливі внутрішньолікарняні спалахи і вторинні захворювання в сім’ях (ОНІ).



КЛІНІКА ГГ

  • Початок гострий

  • Гарячка висока, надзвичайно сильний озноб, яскрава гіперемія обличчя, шиї, верхньої половини тулуба, слизової ротоглотки

  • Інтоксикація (біль голови, міалгії, нудота, блювання, збудження, “туман” перед очима, менінгеальний синдром)

  • Геморагічний синдром (висипання, крововиливи, кровотечі)

  • Гепатоспленомегалія

  • Нирковий синдром (болі в попереку, позитивний симптом Пастернацького, олігоанурія, уремія, патологічні зміни в сечі)



ВИСИПКА В ХВОРОГО НА ГЕМОРАГІЧНУ ГАРЯЧКУ



  • Діагностика ГГ

  • вірусологічна – виділення культури на культурі тканин

  • або при внутрішньомозковому зараженні білих мишей

  • серологічна – РЗК, РІА, ІФА з парними сироватками

  • Лікування ГГ

  • обов’язкова госпіталізація в індивідуальні бокси інфекційного стаціонару (робота персоналу в протичумному костюмі І типу);

  • дезінтоксикація (у тому числі застосування ГК);

  • боротьба з геморагічним синдромом;

  • противірусні препарати;

  • доцільне введення плазми перехворілих



Протиепідемічні заходи при виявленні хворого на карантинну інфекцію (контагіозні геморагічні гарячки)

  • негайна ізоляція хворого та його лікування;

  • виписка перехворілих після клінічного одужання;

  • виявлення і госпіталізація осіб, підозрілих на ОНІ, в провізорний госпіталь;

  • виявлення та ізоляція на максимальний інкубаційний період (17 діб) в ізолятор усіх, хто контактував з трупами померлих або їх речами (при відсутності клінічної симптоматики);

  • встановлення територіального карантину;

  • щоденні подвірні обходи усіх жителів населеного пункту, неблагополучного по ОНІ (з термометрією);

  • дезінфекційні заходи (в тому числі – дезінсекція, дератизація)

  • за епідпоказаннями – вакцинація проти жовтої гарячки




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка