Кровотеча і крововтрата. Кровотеча і крововтрата



Сторінка4/11
Дата конвертації08.06.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

.

  • .



.

  • .



Важливий момент у невідкладному лікуванні крововтрати на етапі кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги заключається у визначенні ОЦК, кількіс­них і якісних параметрів, оцінки ефективності проведеної інфузійної терапії.

  • Важливий момент у невідкладному лікуванні крововтрати на етапі кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги заключається у визначенні ОЦК, кількіс­них і якісних параметрів, оцінки ефективності проведеної інфузійної терапії.

  • Якщо інфузійна терапія затримується, об'єм необхідних розчинів і їх вміст міня­ються. Так, на кожну годину після перших 60 хвилин від часу поранення об'єм трансфузії збільшується на 15-20 %. При початку інфузії через 2-4 години після одержання травми або поранення до складу інфузійної терапії включають колоїдні препарати, співвідношення яких із кристалоїдними може бути 1:1.





.

  • .



Оптимальне співвідношення головних компонентів кровозаміщення - еритроцитарної маси, колоїдних і кристалоїдних розчинів при травмі (пораненні) - звичайно дорівнює 2:1:1. Саме таке співвідношення дозволяє стабілізувати показники гемодинаміки і волемії, на підтримку котрих і спрямоване ІТТ.

  • Оптимальне співвідношення головних компонентів кровозаміщення - еритроцитарної маси, колоїдних і кристалоїдних розчинів при травмі (пораненні) - звичайно дорівнює 2:1:1. Саме таке співвідношення дозволяє стабілізувати показники гемодинаміки і волемії, на підтримку котрих і спрямоване ІТТ.

  • Критерії оптимальності інфузійно-трансфузійної терапії.

  • Клінічні критерії ІТТ при лікуванні крововтрати базуються на оцінці АТ; ЦВТ; ЧСС; погодинного діурезу; температури тіла; показників гематокриту та гемоглобіну; напруження кисню в крові.

  • Після виведення постраждалого із тяжкого стану потрібно дотримуватися ряду умов (досягнення некритичного рівня кількості еритроцитів; достатнього перифе­рійного кровообігу; погодинного діурезу не менше 50-60 мл сечі за годину).



Етіологія та патогенез травматичного шоку.

  • Етіологія та патогенез травматичного шоку.

  • 2. Ступені травматичного шоку.

  • 3. Клініка та діагностика шоку у військово-польових умовах.

  • 4. Профілактика травматичного шоку у військово-польових умовах.

  • 5. Характеристика еректильної та торпідної фази шоку.

  • 6. Медична допомога при травматичному шоку на МПП.

  • 7. Основні принципи лікування травматичного шоку.

  • 8. Кваліфікована медична допомога при травматичному шоку.

  • 9. Етіологія та патогенез синдрому тривалого розчавлення.

  • 10. Періоди розвитку синдрому тривалого розчавлення.

  • 11. Характеристика І періоду СТР.

  • 12. Характеристика ІІ періоду СТР.

  • 13. Характеристика ІІІ періоду СТР.

  • 14. Перша медична допомога при синдромі тривалого розчавлення.

  • 15. Ускладнення та їх лікування залежно від періоду розвитку синдрому тривалого розчавлення.



Багаточисленна низка ранніх і пізніх ускладнень важкої травми у звзку з важкістю перебігу травматичного шоку стало  у вісімдесятих роках основою для введення нового поняття - травматична хвороба (Селезньов С.А., Худайберенов Г.С.,1984., Дерябін М.І., Насонкін О.С., 1987).

  • Багаточисленна низка ранніх і пізніх ускладнень важкої травми у звзку з важкістю перебігу травматичного шоку стало  у вісімдесятих роках основою для введення нового поняття - травматична хвороба (Селезньов С.А., Худайберенов Г.С.,1984., Дерябін М.І., Насонкін О.С., 1987).

  • Травматичній хворобі властиві як специфічні, так і неспецифічні ознаки.

  • До неспецифічних ознак відносяться асептичне і гнійне запалення осередків первинного і вторинного пошкодження тіла, різні прояви загального адаптаційного синдрому, лихоманку, біль, загальне нездужання.

  • До специфічних ознак слід віднести раптовість початку, відсутність латентного періоду, наявність морфологічного субстрату пошкодженого тіла і обумовлену їм крововтрату, больовий синдром, наявність порушених функцій пошкоджених органів і таке інше. Особливістю травматичної хвороби є і виражений поліморфізм клінічних проявів в залежності від локалізації, характеру і важкості пошкодження



шоковий період – гостра реакція на травму (тривалість до 1-2 діб);

  • шоковий період – гостра реакція на травму (тривалість до 1-2 діб);

  • період ранніх проявів - небезпека виникнення ранніх ускладнень (тривалість до 14 діб);

  • період пізніх проявів - небезпека виникнення пізніх ускладнень (тривалість декілька тижнів);

  • період остаточного видужання і реабілітації (тривалість від декількох тижнів до багатьох місяців і навіть років).

  • Таким чином травматична хвороба - це життя організму від моменту травми до видужування або смерті. Характеризується наявністю травми (рани), загальністю викликаних  місцевих і загальних патологічних  процесів, у ланки яких травматичний шок розглядається як перший період травматичної хвороби



Дослідження зазначених авторів показують, що травматичний шок головним чином у більшості випадків - це шок внаслідок масивної крововтрати.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка