Кровотеча і крововтрата. Кровотеча і крововтрата



Сторінка5/11
Дата конвертації08.06.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Дослідження зазначених авторів показують, що травматичний шок головним чином у більшості випадків - це шок внаслідок масивної крововтрати.

  • При великій крововтраті (25-30%  ОЦК) відбувається перерозподіл крові в організмі. ОЦК у головному мозку і серці зберігається, а в судинах периферії різко зменшується. Клінічно це проявляється блідістю шкіри, зміною частоти пульсу (частіше брадикардія) при нормальному, а іноді підвищеному артеріальному тиску, збільшенню частоти дихання, мовними і руховими порушення й ін. Клінічно цей стан відповідає еректильної фазі шоку



  • в етіопатогенезі травматичного шоку  істотне значення мають чинники, які  можуть посилювати розвиток шоку. До них відносяться:

    • в етіопатогенезі травматичного шоку  істотне значення мають чинники, які  можуть посилювати розвиток шоку. До них відносяться:

    • 1. Спізніла і неповноцінна перша медична допомога;

    • 2. Повторна травматизація в процесі евакуації;

    • 3. Повторна, навіть незначна крововтрата;

    • 4. Охолодження або перегрівання організму;

    • 5. Фізична й емоціональна перевтома;

    • 6. Тривале голодування,  гіпоавітаміноз та ін.



    КЛАСИФІКАЦІЯ І КЛІНІКА  ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ.

    • КЛАСИФІКАЦІЯ І КЛІНІКА  ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ.

    • 1. Шок I ступеня (легкий);

    • 2. Шок II ступеня (середньої ваги);

    • 3. Шок III ступеня (важкий);

    • Окремо виділяються термінальні стани.



    Шок I ступеня (легкий) частіше виникає при ізольованому пошкодженні середньої важкості, із крововтратою, до 1000 мл. Загальний стан - задовільний або середньої важкості, орієнтація і свідомість збережена, спостерігається помірна рухова і психічна  загальмованість, блідість шкіри. Максимальний АТ в межах 95 мм рт ст., пульс 100-120  за хвилину., задовільного наповнення. При своєчасному наданні допомоги прогноз в основному сприятливий.

    • Шок I ступеня (легкий) частіше виникає при ізольованому пошкодженні середньої важкості, із крововтратою, до 1000 мл. Загальний стан - задовільний або середньої важкості, орієнтація і свідомість збережена, спостерігається помірна рухова і психічна  загальмованість, блідість шкіри. Максимальний АТ в межах 95 мм рт ст., пульс 100-120  за хвилину., задовільного наповнення. При своєчасному наданні допомоги прогноз в основному сприятливий.

    • Шок II ступеня (середньої важкості) спостерігається при великих за об’ємом, багаточисельних або поєднаних пошкодженнях із розміром крововтрати  1000-1500 мл. Загальний стан потерпілого важкий, орієнтація і свідомість збережена. Відмічається виражена блідість шкіри, рухова і психічна загальмованість. АТ 90-80 мм. рт. ст., пульс 100 -120  за одну хвилину, слабкого наповнення. Дихання часте, поверхневе. Олігурія. Прогноз сумнівний.

    • Шок III ступеня (важкий) виникає при важких, великих по об'єму багаточисельних або поєднаних пораненнях і ушкодженнях, із крововтратою 1600-2000 мл. Загальний стан пораненого важкий, свідомість порушена до коми. Шкіра бліда з цианотічним відтінком, холодний піт, гіподинамія і гіпорефлексія, порушення сечовидільних функцій нирок (олігурія, анурія). АТ на рівні 75 мм рт. ст. і менше. Пульс 120-160 за хв. слабкого наповнення. Прогноз, як правило, несприятливий.



    ДІАГНОСТИКА  ТРАВМАТИЧНОГО  ШОКУ.

    • ДІАГНОСТИКА  ТРАВМАТИЧНОГО  ШОКУ.

    • В основі діагностики і визначення ступеня важкості травматичного шоку лежать, у першу чергу, показники загального стану: зовнішній вигляд хворого, частота дихання  і функція серцево-судинної системи.

    • У діагностиці травматичного шоку першочергове значення мають систолічний артеріальний тиск і частота пульсу, Рівень артеріальної гіпотензії являється одним із головних показників ступеня важкості травматичного шоку. Наскільки нижчий артеріальний тиск тим тяжчі циркуляторні порушення і тим глибші розлади основних життєвих функцій організму. Але треба пам’ятати, що  легко доступний і широко поширений показник функції кровообігу – артеріальний тиск, на початкових рівнях розвитку травматичного шоку не змінюється. Найбільш об’єктивним показником порушення рівня  кровообігу являється частота і наповнення пульсу на периферійних артеріях. При торпідній фазі травматичного шоку пульс прискорений і слабкого наповнення. Клінічні спостереження показують, що дуже частий пульс (вище 140 ударів за хвилину), що не має тенденції до уповільнення і поліпшення наповнення, являється несприятливою прогностичною ознакою і навпаки, брадикардія або помірна тахикардія являються  добрими прогностичними показниками.



    - звільнення потерпілого з під завалів і усунення здавлення  кінцівок;

    • - звільнення потерпілого з під завалів і усунення здавлення  кінцівок;

    • - система АВС-реанімації;

    • - тимчасове припинення зовнішньої кровотечі (давлююча пов’язка, кровоспинний джгут);

    • - накладення асептичної пов’язки на рану;

    • - введення анальгетиків- 2%-2,0 промедолу;

    • - накладення оклюзійної пов’язки при відкритому пневмотораксі;

    • - при переломах кісток кінцівок здійснити іммобілізацію підручними засобами;

    • - ранній винос і обережна термінова евакуація важкопоранених.



    .

    • .



    .

    • .



    .

    • .



    1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


    База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка