Курс природознавства в початковій школі відіграє особливо важливу роль в становленні особистості, розвитку пізнавального відношення та виховання дитини



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



Курс природознавства в початковій школі відіграє особливо важливу роль в становленні особистості, розвитку пізнавального відношення та виховання дитини.

  • Курс природознавства в початковій школі відіграє особливо важливу роль в становленні особистості, розвитку пізнавального відношення та виховання дитини.

  • Природознавство вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі.



розкриття об'єктивно існуючих зв'язків між неживою й живою природою,

  • розкриття об'єктивно існуючих зв'язків між неживою й живою природою,

  • пояснення впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність людини,

  • основа для вивчення природних дисциплін у середній школі (географії, біології).



Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем відповідно до вікових особливостей дітей.

  • Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем відповідно до вікових особливостей дітей.



  • Головною метою «Природознавства» визначено формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих завдань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.



Завдання предмету “Природознавство”:

  • формування дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об'єктами та явищами живої і неживої природи;

  • формування досвіду навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів;

  • формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  • формування мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об'єктів;

  • вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв'язки у природі;

  • формування навичок самостійної роботи учнів з інформацією.



Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання природознавства в початкових класах відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти:

  • виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;

  • формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;

  • розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;

  • забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю

  • засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;

  • оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.



Змістові лінії освітньої галузі "Природознавство" :

  • "Об’єкти природи";

  • "Взаємозв’язки у природі";

  • "Земля - планета Сонячної системи";

  • "Україна на планеті Земля";

  • "Рідний край";

  • "Охорона і збереження природи";

  • "Методи пізнання природи".



Основна вимога до вчителя, який викладає природознавство:

  • вміння володіти словом;

  • необхідно свої думки виражати коротко, точно, логічно,

  • словесний опис природничого поняття повинен збігатися з тим, що діти спостерігають у реальному часі та просторі.



Значення уроків природознавства в початковій школі:

  • цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання учнів;

  • формування відповідальності за збереження навколишнього середовища;

  • виховання поваги до праці, людей праці,

  • формування в учнів певних трудових умінь і навичок.



Умови побудови уроків природознавства

  • Процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів.

  • Серцевиною уроку є взаємодія вчителя і учнів.

  • Розвиток діалогічних взаємостосунків між вчителем та учнями під час вирішення проблеми.

  • Вміння вчителя створювати проблемну ситуацію.

  • Здатність організувати обговорення і розв’язання проблемної ситуації учнями.



Шляхи розв’язання проблемної ситуації

  • через проблемне викладання знань учителем;

  • через організацію частково-пошукової діяльності;

  • через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду;

  • через самостійну пошукову діяльність.



Забезпечення вивчення навчального матеріалу

  • Використання наочного та додаткового матеріалу.

  • Додаткові дані про предмети та явища неживої і живої природи.

  • Загадки, ребуси, кросворди, чайнворди.



Шляхи формування природознавчої компетентності молодшого школяра

  • Проведення дослідницького практикуму.

  • Співпраці з батьками.

  • Проведення екскурсій.

  • Використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу.

  • Використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології).



Форми проведення навчальних занять з природознавства:

  • спостереження за природою;

  • дидактичні ігри;

  • уроки-подорожі;

  • усні журнали;

  • репортажі з місця подій;

  • святкування дня Землі (космонавтики, прильоту птахів ...);

  • власні дослідження;

  • творчі завдання, екологічні акції тощо.

  • Інтерактивні методики навчання на уроках природознавства:

  • робота в групах, парах;

  • застосування інноваційних методів;

  • використання інформаційно-комунікаційних засобів;

  • проведення досліджень учнями;

  • упровадження проектної технології.



Демонстраційні та дидактичні матеріали:

  • обладнання для проведення дослідницької роботи (пробірки, скло, спиртівки, лупа (5-8 одиниць),

  • термометри для вимірювання температури повітря, води;

  • ємкості для води, піску, каміння, грунту тощо).

  • гербарії рослин;

  • колекції гірських порід рідного краю;

  • набори для догляду за кімнатними рослинами (лійки, прилади для оприскування рослин; палички, лопатки для підпушування грунту; миски, ганчірки тощо);

  • 5-8 різновидів кімнатних рослин з чітко виділеними наземними органами (листок, стебло, квітка),

  • таблички з назвами рослин;

  • набори таблиць.



Вимоги до підготовки вчителя до уроків природознавства

  • визначає їх дидактичну мету, розвивальні та виховні завдання;

  • зміст та обсяг нового навчального матеріалу, який має бути засвоєний на уроці;

  • встановлює основні лінії зв’язку з матеріалом, котрий попередньо вивчили учні;

  • добирає питання для повторення;

  • а також окреслює структуру уроку та основні методи навчальної роботи на кожному етапі уроку з урахуванням рівня підготовки учнів;

  • розподіляє навчальний час на окремі види роботи;

  • добирає і готує необхідні наочні посібники до уроку, додаткову літературу, матеріал для самостійної роботи учнів .



Шляхи забезпечення результативності уроку

  • продумування режиму діяльності учнів;

  • правильний розподіл часу на уроці ;

  • визначення оптимального використання елементів, його структури;

  • чергування видів діяльності;

  • продумана тривалість етапів уроку та окремих завдань;

  • творча діяльність та врахування інтересів учнів.



Критерії ефективності уроку

  • високе наукове обґрунтування стратегій і тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей та принципів навчання;

  • напружена, досконало організована й результативно пізнавальна праця всіх учнів із врахуванням психологічних можливостей молодшого школяра;

  • ретельна діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування ходу й наслідків навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів;

  • творчий, нестандартний підхід до розв’язання конкретних завдань відповідно до наявних умов та можливостей;

  • обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів;

  • диференційований підхід до окремих груп учнів, дійова індивідуалізація педагогічного впливу на основі діагностики реальних можливостей, проектування конкретних зрушень, контроль запланованих результатів;

  • ефективне використання кожної хвилини навчального заняття;

  • атмосфера демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, висока відповідальність усіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.



Види додаткового матеріалу

  • диференційовані завдання,

  • творчі вправи,

  • інформація, пов’язана з подіями сьогодення,

  • залучення спостережень учнів тощо.



Особливості предметного уроку

  • різнобічне вивчення конкретного тіла або явища природи (виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей з іншими об’єктами, умов існування або протікання, походження, способів добування або вирощування, важливості людини);

  • робота з натуральними, живими природними об’єктами (використання гербарних та колекційних зразків).



Вимоги до дослідів

  • досліди повинні бути безпечними і нешкідливими;

  • у вивчені рослин і тварин перевагу слід давати живим об’єктам;

  • проводити порівняння предметів, що вивчаються, одного з одним та з раніше вивченими;

  • досліди повинні бути апробовані самим учителем до їх проведення в класі.



Проведення уроків - екскурсій

  • на початку вивчення теми,

  • наприкінці вивчення теми, коли матеріал вже вивчено в класі,

  • найдоцільніше проводити дослідницьку екскурсію на початку вивчення теми.



Якщо ви хочете

  • Якщо ви хочете

  • вивчати та цінувати природу, спершу необхідно

  • зрозуміти мову,

  • на якій вона говорить.

  • Річард Фейнман




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка