Квазі-виміри здоров’я (макро-, мікро- та індивідуальний рівень) роль людини та держави



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



Квазі-виміри здоров’я (макро-, мікро- та індивідуальний рівень) роль людини та держави

  • Квазі-виміри здоров’я (макро-, мікро- та індивідуальний рівень) роль людини та держави

  • Охорона здоров’я vs. медична допомога, трохи про мед.страхування та державну політику ОЗ

  • Виміри реформ системи ОЗ та їх зміст

  • Здоров’я як товар: медична допомога vs. медична послуга, приватний ринок ОЗ

  • Фармацевтичний ринок і здоров ’я



Генетика (генетична схильність)

  • Генетика (генетична схильність)

  • Спосіб життя людини (харчування, режим фізичної активності, достаток, шкідливі звички)

  • Оточуюче середовище (екологія)

  • Освіта

  • Рівень та якість медичної допомоги

  • визначають лише 10 – 15 % загального виміру здоров’я!





3 місце в світі за вживанням горілки населенням (псля Росії та США)

  • 3 місце в світі за вживанням горілки населенням (псля Росії та США)

  • 18 л соку на душу населення в рік (Німеччина 45 л, Росія 32 л)

  • Щоденно палять 49 % українців ( з них 50% чоловіків, 25% жінок й 17% школярів)

  • Очікувана тривалість життя українця при народженні 68 років (для жіок – 74, чоловіків 62! роки) – феномен чоловічої надсмертності*







Держава зберігає за собою зобов’язання щодо захисту конституційних прав громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу і контроль за якістю надання медичних послуг закладами охорони здоров’я всіх форм власності

  • Держава зберігає за собою зобов’язання щодо захисту конституційних прав громадян на охорону здоров’я та медичну допомогу і контроль за якістю надання медичних послуг закладами охорони здоров’я всіх форм власності

  • Кожен громадянин України має право на охорону здоров’я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров’я людини ( Ст.6, “Основ законодавства України про охорону здоров’я”)

  • Ст. 49 Конституції України: “У державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена

  • Ст.12, частина друга, Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” – “... державна політика охорони здоров’я забезпечується бюджетними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотків національного доходу”



Ст. 95 Конституції України: “Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків” ПРОТЕ:

  • Ст. 95 Конституції України: “Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків” ПРОТЕ:

  • Ст. 22 Конституції України: “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод”

  • Ст. 24 Конституції України: “ Громадяни мають рівні права конституційні права і свободи та є рівними перед законом”



27 августа 2010

  • 27 августа 2010

  • «Не дай Бог в нашей стране попасть в больницу или в суд. Даже когда за тобой стоят два телеканала, журналисты, которые могут поддержать, очень трудно отстаивать свои позиции.»

  • Ирина Геращенко, Народный депутат от НУНС, председатель ВСК по вопросам расследования цензуры в СМИ









Держава витрачає (державний та місцевий бюджети) 89 USD (56%) на кожного жителя

  • Держава витрачає (державний та місцевий бюджети) 89 USD (56%) на кожного жителя

  • Кожен громадянин доплачує ще 71 USD (44%)

  • Загалом – 160 USD на кожного жителя, тобто близько 55 млрд.грн, або 6,1% від ВВП (2009 – 912 млрд.грн)

  • 6,1% - середньо-європейський показник, який коливається від 10 до 5,5 % у країнах ЄС



Загальне покриття населення завдяки обов'язковій участі у фінансуванні системи;

  • Загальне покриття населення завдяки обов'язковій участі у фінансуванні системи;

  • Загальнодоступність основних послуг;

  • Внески пропорційні розміру доходів;

  • Обсяг загальнодоступних послуг не залежить від абсолютного розміру внеску (на відміну від індивідуальних медичних страхових програм);

  • Контроль за ціноутворенням завдяки адміністративному механізму (тарифи, бюджети, контроль за інвестуванням);

  • Вільне пересування товарів та послуг;

  • Вільне пересування людей і вільний вибір Публічні контрактні закупівлі медичних послуг

  • Відсутність оплати в момент надання медичних послуг



Стан здоров’я населення за сучасними уявленнями є одним з найважливіших критеріїв оцінки рівня соціально-культурного розвитку суспільства і якості життя громадян будь-якої держави

  • Стан здоров’я населення за сучасними уявленнями є одним з найважливіших критеріїв оцінки рівня соціально-культурного розвитку суспільства і якості життя громадян будь-якої держави

  • Інвестиції в здоров’я та охорону здоров’я необхідно розглядати як значний внесок в розвиток національної економіки та скорочення масштабів бідності



Кінцеві показники

  • Кінцеві показники

  • (наслідки політики):

  • Стан здоров’я

  • - рівень

  • - розподіл

  • Фінансовий захист (захист від зубожіння у наслідок необхідності платити за лікування)

  • Рівень

  • Розподіл

  • Задоволеність клієнтів

  • Рівень

  • розподіл





Приватна

  • Приватна

  • Страхова

  • Бюджетна





Кошти для СОЗ можна отримати різним способом, але всі доступні варіанти вкладаються у 4 категорії: сума податкових надходжень (СП), сума премій на обов’язкове соціальне страхування (СС), сума прямої оплати громадян за надані послуги (ОГ) та сума премій на добровільне приватне страхування (ПС). Загальна сума цих коштів дорівнює сумі видатків на медичне обслуговування, яка визначається добутком ціни (Ц) та кількості (К) наданих послуг. До того ж сума видатків дорівнює сумі доходів надавачів медичних послуг, який може бути визначений як внесок різноманітних робіт і матеріалів (Р) помножений на їх вартість (В). Отже за умови бездефіцитності ця проста формула виглядає наступним чином[1]:

  • Кошти для СОЗ можна отримати різним способом, але всі доступні варіанти вкладаються у 4 категорії: сума податкових надходжень (СП), сума премій на обов’язкове соціальне страхування (СС), сума прямої оплати громадян за надані послуги (ОГ) та сума премій на добровільне приватне страхування (ПС). Загальна сума цих коштів дорівнює сумі видатків на медичне обслуговування, яка визначається добутком ціни (Ц) та кількості (К) наданих послуг. До того ж сума видатків дорівнює сумі доходів надавачів медичних послуг, який може бути визначений як внесок різноманітних робіт і матеріалів (Р) помножений на їх вартість (В). Отже за умови бездефіцитності ця проста формула виглядає наступним чином[1]:

  • СП + СС + ПГ + ПС = Ц*К = Р*В

  • або

  • А = Б = С, де А = СП + СС + ПГ + ПС

  • Б = Ц*К

  • С = Р*В

  • Тепер можна говорити про механізм збору і об’єднання коштів (А) та механізми перерозподілу коштів між тими хто потребує медичних послуг (Б) та тими хто їх надає (С).

  • Отже, теоретично і досить умовно, моделі фінансування СОЗ, базуючись на вищенаведеній формулі, за переважанням частки у цілому, можна розділити на:

    • бюджетну (СП > СС + ПГ + ПС)
    • соціального страхування (СС > СП + ПГ + ПС)
    • приватну (ПС/ПГ > СП + СС)




- один з видів особистого страхування;

  • - один з видів особистого страхування;

  • є формою соціального захисту інтересів населення в сфері охорони здоров’я;

  • Медичне страхування можна поділіти на: соціальне та добровільне (приватне)













Економіка:

  • Економіка:

  • - Ресурси завжди обмежені;

  • - Ринок в ОЗ не є типовим, для розміщення обмежених ресурсів потрібні розумні комбінації ринкових та неринкових механізмів.

  • Етика: дилеми політики ОЗ не є суто технічними, вони завжди свідомо чи несвідомо спираються на цінності.

  • Політика: різні актори (діючі особи) політики прагнуть того, щоб саме їхні цінності були взяті до уваги, а пропозиції почуті.



  • 1. Кількісний дефіцит фінансових ресурсів

  • 2. Неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів











Політика охорони здоров’я – курс дій, що має вплив на низку інституцій, організацій, служб, а також на порядок фінансування системи охорони здоров’я. Вона виходить за рамки впливу лише на медичні служби і включає в себе заплановані й незаплановані дії державних, приватних та громадських організацій, що позначаються на стані здоров’я населення громадянського суспільства.

  • Політика охорони здоров’я – курс дій, що має вплив на низку інституцій, організацій, служб, а також на порядок фінансування системи охорони здоров’я. Вона виходить за рамки впливу лише на медичні служби і включає в себе заплановані й незаплановані дії державних, приватних та громадських організацій, що позначаються на стані здоров’я населення громадянського суспільства.











Індивідуальні (клієнти/пацієнти)

  • Індивідуальні (клієнти/пацієнти)

  • Групові (корпоративні), в т.ч. СК та МА



Державні

  • Державні

  • Державні (нелегалізовані)

  • Недержавні (легалізовані)

    • Індивідуальні практики (ФОП)
    • Колективні лікарські практики (центри і клініки)
    • Монопрофільні клініки (різного калібру)
    • Багатопрофільні клініки (різного калібру)








Недержавна багатопрофільна клініка, яка надає переважно* планову спеціалізовану медичну допомогу в амбулаторії та стаціонарі, дорослим і дітям та пропонує широкий вибір профілактичних програм діагностики (check-up) усім зацікавленим залишатися здоровими якнайдовше!

  • Недержавна багатопрофільна клініка, яка надає переважно* планову спеціалізовану медичну допомогу в амбулаторії та стаціонарі, дорослим і дітям та пропонує широкий вибір профілактичних програм діагностики (check-up) усім зацікавленим залишатися здоровими якнайдовше!



Діагностичне відділення (МСКТ, МРТ, мамографія, УЗД, рентгенангіографія, функціональна діагностика)

  • Діагностичне відділення (МСКТ, МРТ, мамографія, УЗД, рентгенангіографія, функціональна діагностика)

  • Відідлення ендоскопії та малоінвазивної хірургії

  • Педіатрична служба (дитяча поліклініка, дитячий стаціонар з блоком ІТ, вакцинаційний кабінет)

  • Стаціонарне відділення для дорослих (16-32 ліжок)

  • Операційний блок (3 операційні) з відділом анестезіології та інтенсивної терапії

  • Клініко-діагностична лабораторія і патогістологічний центр

  • Інсультний центр (comprehensive stroke unit)

  • Дитячий алерогоцентр



Ступінь складності і важкості медичних випадків

  • Ступінь складності і важкості медичних випадків

  • Частина ланцюжка створення цінності: профілактика – діагностика – лікування – реабілітація – вторинна профілактика

  • Специфічні знання та навички надавача, необхідні для надання

  • Плановість vs. «ургентність»

  • Спеціалізація vs. багатопрфільність

  • Акцент на певному медичному стані**

  • “Поріг” входу у бізнес



Кваліфікації виконавця (лікаря)

  • Кваліфікації виконавця (лікаря)

  • Частоти виконання даної послуги (загалом чим більше тим краще*)

  • Умов виконання (де?)

  • Достатності ресурсів (чим або з допомогою чого?)



Хочете створити цінність?

  • Хочете створити цінність?

  • – спробуйте 30% часу робити свою справу не так, як це роблять конкуренти






















База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка