Л1 Основи метрології



Дата конвертації27.06.2016
Розмір446 b.
ТипДержавний стандарт


Л1

  • Основи метрології


1. Загальні відомості про метрологію

  • 1. Загальні відомості про метрологію

  • 2.Вимірювальні ( фізичні) величини

  • 2.1. Системи одиниць фізичних величин

  • 3. Види та методи вимірювань

  • 4. Класифікація вимірювань



  • 1. Загальні відомості про метрологію



Метрологія - наука про вимірювання

  • Метрологія (від грецького –

  • метро - міра, логос – вчення)

  • Державний стандарт України ДСТУ 2681-94 "Метрологія. Терміни та визначення“ визначає метрологію як науку про вимірювання



Метрологія

  • - це наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення потрібної точності



З поняттям "метрологія"

  • нерозривно пов'язані поняття

  • "вимірювання" ,

  • "точність"

  • "єдність вимірювань".



Вимірювання

  • - відображення фізичних величин з використанням експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів.



Точність

  • близькість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної величини.

  • є якісною характеристикою і визначається через кількісну характеристику - похибку вимірювання - відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної величини



"точність виміру", "точність засобів вимірювання" не є певним стандартом - він позначає ступінь відповідності результату виміру даним засобом вимірювання істинному значенню ФВ, тобто чим вище точність - тим нижче (менше) похибка.

  • "точність виміру", "точність засобів вимірювання" не є певним стандартом - він позначає ступінь відповідності результату виміру даним засобом вимірювання істинному значенню ФВ, тобто чим вище точність - тим нижче (менше) похибка.



  • Для того, щоб можна було порівнювати результати вимірювань одних і тих самих величин, які виконані в різних місцях, у різний час та з використанням різних методів вимірювань і різних засобів вимірювальної техніки, вимірюванням повинна бути властива єдність.



Єдність вимірювань

  • - стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях, а похибки вимірювань відомі із заданою ймовірністю (ДСТУ 2681-94) та не виходять за встановлені межі.





Предмет метрології

  • - отримання кількісної та якісної інформації про властивість фізичних об'єктів та процесів, встановлення та застосування наукових і організаційних основ, правил та норм, необхідних для досягнення єдності та необхідної точності вимірювань



Методи метрології

  • - сукупність фізичних та математичних методів, що використовуються для одержання вимірювальної інформації із заданими точністю та достовірністю.

  • Це методи та методики планування вимірювального експерименту, вимірювань та опрацювання результатів спостережень, вимірювальних перетворень тощо.



Засоби метрології

  • - сукупність засобів вимірювальної техніки, які застосовуються для підготовки та здійснення вимірювального експерименту, а також системи організації метрологічного контролю і нагляду за засобами вимірювальної техніки, які вдосконалюються і розвиваються на основі об'єктивних законів.



Метрологія виступає в трьох аспектах



Законодавча метрологія

  • - містить законодавчі акти, правила, вимоги та норми, які регламентуються та контролюються державою для забезпечення єдності та потрібної точності вимірювань.



Науково-теоретична метрологія

  • - вивчає її теоретичні основи (теорію вимірювань) і вирішує загальнонаукові проблеми вимірювань.



Прикладна метрологія

  • - вивчає питання практичного застосування положень законодавчої метрології та досліджень теоретичної метрології, які виражаються у формах метрологічного забезпечення вимірювань.



Метрологія

  • є науковою основою сучасної вимірювальної техніки, причому функції прикладної і законодавчої метрології підпорядковані положенням теоретичної метрології.

  • Своєю чергою, положення теоретичної метрології знаходять практичну перевірку під час реалізації прикладної та законодавчої функцій метрології





Стандартизація

  • - діяльність, що полягає у розробленні та встановленні вимог, правил, норм, чи характеристик з метою досягнення оптимальної узгодженості в певній галузі, результатом чого є підвищення ступеня відповідності продукції її функціональному призначенню.



  • метрологія і стандартизація в Україні об'єднані в єдину державну службу, якою є Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України).



Складові частини метрології

  • спостереження,

  • вимірювання,

  • експеримент







Експеримент

  • - науковий дослід, який полягає у вивченні окремих рис заданого

  • об'єкта чи явища в умовах, заздалегідь обумовлених, чітко окреслених, цілеспрямовано створених з можливістю багаторазового повторення.



Покращання точності експериментальних досліджень

  • Збільшення обсягу експерименту (вивчення більшої кількості об'єктів або ж збільшення кількості самих експериментів).

  • Покращення умов вимірювань - вибір точніших методів та приладів, а також досвідченіших експериментаторів.

  • Цілеспрямований вибір таких умов праці й таких об'єктів, щоби мінімізувати вплив побічних факторів на результати експериментів.



Елементи вимірювального процесу



  • 2.Вимірювальні ( фізичні) величини



Фізична величина (ФВ)

  • - властивість, загальна в якісному відношенні багатьом фізичним об'єктам, системам, явищам, але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного з них.

  • Приклад - маса, довжина, об'єм, сила електричного струму, електричний опір, частота та період, температура тощо.



Фізичний процес

  • - фізична величина змінюється в часі (незалежний аргумент)

  • Наприклад, зміна напруги у мережі електроживлення є процесом.



Стаціонарне фізичне поле

  • - фізична величина змінюється лише у просторі (одно-, дво- чи трикоординатному),

  • Якщо фізична величина змінюється як у часі, так і в просторі, то говорять про фізичне поле.



Залежно від галузі науки і техніки фізичні величини поділяють на:

  • величини простору (довжина, площа, об'єм тощо);

  • величини часу і періодичних явищ (час, інтервал часу, частота, фаза тощо);

  • механічні величини (сила, момент сили, тиск тощо);

  • теплові величини (температура, теплоємність тощо);

  • електричні і магнітні величини (сила струму, потенціал, опір, магнітний потік тощо);



  • величини акустичних випромінювань (сила звуку, акустичний опір тощо);

  • величини електромагнітних випромінювань (потужність випромінювання, довжина електромагнітної хвилі, хвильовий опір тощо);

  • величини оптичних випромінювань (потік випромінювання, сила світла, яскравість тощо);



  • величини іонізуючого випромінювання та ядерних реакцій (активність випромінювання, доза випромінювання (поглинання) тощо);

  • величини атомної та ядерної фізики, а також елементарних частинок (елементарний заряд, енергія взаємодії, момент кількості руху тощо);

  • хімічні величини і величини молекулярної фізики (кількість речовини, молярна маса, концентрація, коефіцієнт дифузії тощо).



Рід фізичної величини

  • - якісна означеність фізичної величини.

  • Розрізняють однорідні та різнорідні фізичні величини.

  • Наприклад, діаметр і висота циліндра - це однорідні величини – величини довжини (простору).

  • Однак маса і об'єм стержня - це різнорідні величини.



Вимірювані величини

  • Вимірюваною величиною (англ. the measurand) може бути:

  • конкретна фізична величина конкретного об'єкта (наприклад, ЕРС акумулятора без навантаження);

  • параметр (параметри) фізичної величини, процесу, поля (наприклад, швидкість саморозряду батареї акумулятора - як зміна ЕРС за одиницю часу);

  • залежності між фізичними величинами чи їх параметрами (наприклад, залежність вихідної напруги акумулятора від опору навантаження та температури довкілля).



Розмір фізичної величини

  • - об'єктивно існуюче кількісне вираження властивості фізичного об'єкта поза залежністю від наявності відомостей про нього (кількісний зміст у даному матеріальному об'єкті властивості, що відповідає поняттю «фізична величина»).

  • Наприклад: маса комахи та маса сонця



бувають розмірними (тобто виражені пойменованим числом - кг, м, сек) і

  • бувають розмірними (тобто виражені пойменованим числом - кг, м, сек) і

  • безрозмірними (відносними) - коефіцієнт підсилення (загасання) і т.п.



- результат виміру ФВ, виражений пойменованим числом

  • - результат виміру ФВ, виражений пойменованим числом

  • x = NХ•q,

  • де х - экспериментальна оцінка вимірювальної величини Х,

  • NХ - неіменоване число, яке називають числовим значенням вимірюваної величини

  • q- одиниця вимірювання

  • Напруга побутової мережі 220 вольт



ідеальне відображення розміру величини при ідеальному розмірі одиниці.

  • ідеальне відображення розміру величини при ідеальному розмірі одиниці.

  • Істинне значення можна було би отримати, якщо б існували ідеальні засоби вимірювальної техніки та ідеальні умови вимірювання.



значення, знайдене експериментально, яке відрізняється від справжнього значення настільки мало, що для певної мети може бути використане замість нього.

  • значення, знайдене експериментально, яке відрізняється від справжнього значення настільки мало, що для певної мети може бути використане замість нього.

  • Дійсне значення величини можна утримати, застосовуючи точніші засоби вимірювальної техніки з докладнішим урахуванням умов вимірювань тощо.



- знайдена за допомогою вимірювання експериментальна оцінка розміру величини (числове значення з одиницею), яка охарактеризована певною мірою її точності.

  • - знайдена за допомогою вимірювання експериментальна оцінка розміру величини (числове значення з одиницею), яка охарактеризована певною мірою її точності.

  • Щоб підкреслити експериментальне походження результату вимірювання, отримуване значення величини часто називають виміряним значенням величини.



- фізична величина, якій по визначенню привласнене числове значення, що дорівнює одиниці.

  • - фізична величина, якій по визначенню привласнене числове значення, що дорівнює одиниці.



1 дюйм = 25,4 міліметра

  • 1 дюйм = 25,4 міліметра

  • 1 фунт = 409,5 г (рос) = 456,6 г (Англія)



  • 2.1. Системи одиниць фізичних величин



Сукупність основних і похідних одиниць становить систему одиниць.

  • Сукупність основних і похідних одиниць становить систему одиниць.

  • У 1960 році XI Генеральна конференція з мір і ваг (ГКМВ) прийняла Міжнародну систему одиниць СІ (Система Інтернаціональна), яка діє і сьогодні.



задовольняє такі важливі вимоги, як:

  • задовольняє такі важливі вимоги, як:

  • невелика кількість основних одиниць (7 та 2 додаткові);

  • основні одиниці порівняно легко відтворюються з високою точністю;



основні одиниці мають такі розміри, що числові значення більшості величин виражаються не надто малими і не надто великими числами;

  • основні одиниці мають такі розміри, що числові значення більшості величин виражаються не надто малими і не надто великими числами;

  • похідні одиниці є когерентними, тобто входять у рівняння, що пов'язують їх з іншими одиницями, з коефіцієнтом, що дорівнює одиниці.





Кілограм дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма (III, ГКМВ, 1901 р)

  • Кілограм дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма (III, ГКМВ, 1901 р)

  • Секунда дорівнює 9192631770 періодам випромінювання, що відповідає переходові між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133 (ХІІІ ГКМВ, 1967р.).



Метр - довжина шляху, який проходить світло у вакуумі за проміжок часу, що дорівнює 1/2999792458 секунди (XVII, ГКМВ, 1983 p.).

  • Метр - довжина шляху, який проходить світло у вакуумі за проміжок часу, що дорівнює 1/2999792458 секунди (XVII, ГКМВ, 1983 p.).

  • Кельвін дорівнює 1/273,16 частині термодинамічної температури потрійної точки води (XIII, ГКМВ, 1967 p.).



дорівнює силі незмінного струму, який, проходячи по двох паралельних прямолінійних проводах нескінченної довжини і нехтовно малої площі поперечного перерізу, розміщених у вакуумі на відстані 1 м один від одного, викликав би на кожній ділянці проводів довжиною 1 м силу взаємодії 2•10-7 ньютона (IX, ГКМВ, 1948 р.)

  • дорівнює силі незмінного струму, який, проходячи по двох паралельних прямолінійних проводах нескінченної довжини і нехтовно малої площі поперечного перерізу, розміщених у вакуумі на відстані 1 м один від одного, викликав би на кожній ділянці проводів довжиною 1 м силу взаємодії 2•10-7 ньютона (IX, ГКМВ, 1948 р.)



Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки структурних елементів, скільки міститься атомів у вуглеці-12 масою 0,012 кг (XIV, ГКМВ, 1971 р.)

  • Моль дорівнює кількості речовини системи, яка містить стільки структурних елементів, скільки міститься атомів у вуглеці-12 масою 0,012 кг (XIV, ГКМВ, 1971 р.)

  • Кандела дорівнює силі світла в заданому напрямі джерела, що випускає монохроматичне випромінювання частотою 540-1012 Гц, енергетична сила світла якого у цьому напрямі становить 1/683 ват/стерадіан (XVI, ГКМВ, 1979 p.).



В 1791 році при введенні метричної системи метр був визначений як одна десятиміліонна частина чверті паризького меридіана.

  • В 1791 році при введенні метричної системи метр був визначений як одна десятиміліонна частина чверті паризького меридіана.

  • В 1799 році на основі вимірів частини дуги меридіана був виконаний еталон метра у вигляді платинової кінцевої міри.



З огляду на те, що ніяке вдосконалення платиноіридієвого прототипу метра не дозволяє підвищити його точність вище досягнутої в 0,1 мкм, і маючи можливість вибрати довжину хвилі випромінювання атома як природний еталон довжини, що дає точність відтворення майже на два порядки більше, ХI Генеральна конференція вирішила: метр є довжина, рівна 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p10 5d5 атоми криптону 86.

  • З огляду на те, що ніяке вдосконалення платиноіридієвого прототипу метра не дозволяє підвищити його точність вище досягнутої в 0,1 мкм, і маючи можливість вибрати довжину хвилі випромінювання атома як природний еталон довжини, що дає точність відтворення майже на два порядки більше, ХI Генеральна конференція вирішила: метр є довжина, рівна 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p10 5d5 атоми криптону 86.



Кінська сила (к. с.) – одиниця потужності (двигунів) 1 к. с. = 735,49875 Вт

  • Кінська сила (к. с.) – одиниця потужності (двигунів) 1 к. с. = 735,49875 Вт

  • Міліметр ртутного стовпа (мм рт. ст.) – одиниця тиску 1 мм. рт. ст. = 133 Па

  • Атмосфера фізична (атм) - одиниця тиску 1 атм = 1,01  105 Па

  • Атмосфера технічна (ат) - одиниця тиску 1 ат = 9,81  104 Па







відсоток (процент), % - одна сота значення величини (10-2);

  • відсоток (процент), % - одна сота значення величини (10-2);

  • проміле %о - одна тисячна значення величини (10-3);

  • ррт (читати "пі-пі-ем") - одна мільйонна значення величини (1 ррт —1/106= 10 -6).



- позасистемні одиниці, що визначаються як логарифм відношення двох однорідних величин

  • - позасистемні одиниці, що визначаються як логарифм відношення двох однорідних величин

  • Бел (Б),

  • дециБел (дБ),

  • октава (окт),

  • декада.



1 Бел визначається за виразом

  • 1 Бел визначається за виразом

  • тобто 100 Белам відповідає відношення (зміна) потужності у 10 разів, а одному Белу відповідає зміна потужності сигналу 100.01=1.0233 раза.



На практиці частіше використовують у десять разів меншу одиницю - дециБел

  • На практиці частіше використовують у десять разів меншу одиницю - дециБел

  • 10 дециБелам відповідає відношення (зміна) потужності у 100 разів, а одному дециБелу відповідає зміна потужності сигналу 100.1 ≈ 1.2589 раза.



(наприклад, напруги U, струму І) один дециБел є вдвічі більшим і визначається за виразом

  • (наприклад, напруги U, струму І) один дециБел є вдвічі більшим і визначається за виразом

  • Тобто зміні (відношенню) сигналу у 10 разів відповідає 20 дБ, у 100 разів - 40 дБ тощо.



- це зміна частоти вдвічі, тобто застосовується логарифм з основою 2

  • - це зміна частоти вдвічі, тобто застосовується логарифм з основою 2

  • Наприклад, три октави - це зміна частоти

  • у 23=8 разів.



- це зміна частоти у десять разів, тобто у такому разі використовується логарифм з основою 10, але без співмножника

  • - це зміна частоти у десять разів, тобто у такому разі використовується логарифм з основою 10, але без співмножника

  • Отже, наприклад, дві декади - це зміна частоти у 102=100 разів.





– умовний символ фізичної величини в даній системі величин. У загальному виді для кожної фізичної величини системи SI розмірності можуть бути записані з використанням символів:

  • – умовний символ фізичної величини в даній системі величин. У загальному виді для кожної фізичної величини системи SI розмірності можуть бути записані з використанням символів:

  • де z - вимірювана фізична величина;

  • L, M, T, I, Q, J, N – фізичні величини, прийняті за основні ( L – довжина, M – маса, T – час, I – сила струму, Q - температура, J – сила світла, N – кількість речовини);

  • α, β, γ, ε, η, λ , δ - показники ступеня, з яким основна величина входить



  • 3. Види та методи вимірювань



- це знаходження значення фізичної величини (ФВ) чи її параметра експериментально за допомогою спеціальних технічних засобів, що забезпечують порівняння величини з одиницею, а також, якщо необхідно, за допомогою виконання певних обчислювальних процедур.

  • - це знаходження значення фізичної величини (ФВ) чи її параметра експериментально за допомогою спеціальних технічних засобів, що забезпечують порівняння величини з одиницею, а також, якщо необхідно, за допомогою виконання певних обчислювальних процедур.



Принцип вимірювання - це фізичний закон, ефект, явище, на яких ґрунтується вимірювання, тобто наукова основа вимірювання.

  • Принцип вимірювання - це фізичний закон, ефект, явище, на яких ґрунтується вимірювання, тобто наукова основа вимірювання.

  • Метод вимірювання - це загальна логічна послідовність операцій засобами вимірювальної техніки, що виконують під час здійснення вимірювань згідно з певним принципом.



або, інакше, - вимірювальна процедура - послідовність операцій, які необхідно виконати з конкретними ЗВТ для вимірювання із заданою точністю певної величини згідно з методом та принципом вимірювання.

  • або, інакше, - вимірювальна процедура - послідовність операцій, які необхідно виконати з конкретними ЗВТ для вимірювання із заданою точністю певної величини згідно з методом та принципом вимірювання.

  • стосується вимірювання конкретної величини.

  • звичайно оформляється у вигляді спеціального документа, який іноді називають "Методика виконання вимірювань" (МВВ).



Об'єктами вимірювань

  • можуть бути:

  • фізичні тіла та їх системи,

  • речовини та їх стани, а

  • також пов'язані з ними фізичні явища.



Засоби вимірювальної техніки (ЗВТ)

  • вимірювальні пристрої

  • міри, вимірювальні перетворювачі, компаратори та

  • обчислювальні компоненти

  • вимірювальні засоби –

  • вимірювальні прилади,

  • вимірювальні канали,

  • вимірювальні системи



Умови вимірювань

  • Засоби вимірювальної техніки використовують у певних умовах.

  • Серед них температура довкілля, тиск, вологість, напруженість магнітного, електростатичного поля, інтенсивність електромагнітного поля, рівень завад спільного і нормального видів, рівень радіації, механічних вібрацій, стрясань та ударів, напруга та частота живлення, певне просторове положення ЗВТ тощо.



Експериментатор

  • займає активну позицію і може впливати на перебіг вимірювань,

  • він контролює умови вимірювань, вносить поправки, часто здійснює запис результатів вимірювань та їх опрацювання, робить висновки про необхідність додаткових вимірювань чи опрацювань результатів.



Опрацювання результатів

  • Дуже часто значення шуканих величин (параметрів) об'єкта досить важко, а іноді і неможливо знайти за допомогою прямих вимірювань, тобто отримати їх значення за показами приладів.

  • У такому разі вимірюють інші величини, які є доступними для прямого вимірювання. Далі, встановлюючи відповідні залежності між безпосередньо виміряними і шуканими величинами, знаходять значення останніх.



  • 4.Класифікація вимірювань









кожне вимірювання повинно передбачати порівняння розміру вимірюваної величини з розміром величини, що відтворюється мірою. Тому в методах безпосереднього оцінювання наявність міри та операції порівняння обов'язкові.

  • кожне вимірювання повинно передбачати порівняння розміру вимірюваної величини з розміром величини, що відтворюється мірою. Тому в методах безпосереднього оцінювання наявність міри та операції порівняння обов'язкові.

  • Однак для засобів вимірювань, зокрема вимірювальних приладів, міра виступає не як незалежний засіб вимірювальної техніки зі своїми нормованими метрологічними характеристиками, а тільки як складова частина, елемент приладу.





ґрунтуються на обов'язковому використанні міри та пристрою порівняння (компаратора) як окремих ЗВТ і, якщо необхідно, вимірювальних перетворювачів, а значення вимірюваної величини встановлюють за показами міри при відповідному спрацюванні компаратора

  • ґрунтуються на обов'язковому використанні міри та пристрою порівняння (компаратора) як окремих ЗВТ і, якщо необхідно, вимірювальних перетворювачів, а значення вимірюваної величини встановлюють за показами міри при відповідному спрацюванні компаратора



компенсаційний метод вимірювання

  • компенсаційний метод вимірювання

  • нульовий метод вимірювання

  • метод протиставлення







У вимірюванні беруть безпосередню участь як вимірювальний прилад, так і міра, а результат вимірюваної величини визначають за показами міри і приладу

  • У вимірюванні беруть безпосередню участь як вимірювальний прилад, так і міра, а результат вимірюваної величини визначають за показами міри і приладу

  • Такі методи ще називають методами неповного зрівноважування та різницевими (диференційними) методами.









- вимірювання величин без перетворення їх роду й використання відомих залежностей. При прямих вимірюваннях фізичної величини її значення знаходять безпосередньо з експерименту:

  • - вимірювання величин без перетворення їх роду й використання відомих залежностей. При прямих вимірюваннях фізичної величини її значення знаходять безпосередньо з експерименту:

  • шляхом порівняння вимірюваної величини з мірою;

  • за допомогою вимірювального приладу, який проградуювано у відповідних одиницях вимірів.

  • Приклади: довжина - метром, маса - гирями, струм - амперметром і т.п.





– вимірювання, у яких значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення її роду або з обчисленнями за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що отримані в результатами прямих вимірювань. Непрямі вимірювання проводять у випадках, коли:

  • – вимірювання, у яких значення однієї чи декількох вимірюваних величин знаходять після перетворення її роду або з обчисленнями за відомими залежностями їх від декількох величин аргументів, що отримані в результатами прямих вимірювань. Непрямі вимірювання проводять у випадках, коли:

  • прямі вимірювання неможливі,

  • прямі вимірювання занадто дорогі або складні,

  • непрямі вимірювання дають більше точний результат.





переважно використовують для знаходження функціональних залежностей між декількома фізичними величинами, в найпростішому випадку між двома –X та Y

  • переважно використовують для знаходження функціональних залежностей між декількома фізичними величинами, в найпростішому випадку між двома –X та Y











вимірювання величини, яку можна вважати незмінною за час вимірювання, або характеристики зміни величини відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • вимірювання величини, яку можна вважати незмінною за час вимірювання, або характеристики зміни величини відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • Наприклад, вимірювання діаметра, довжини, маси стрижня.



вимірювання величини, яка змінюється протягом вимірювального експерименту або характеристики зміни цієї величини не відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • вимірювання величини, яка змінюється протягом вимірювального експерименту або характеристики зміни цієї величини не відповідають динамічним властивостям ЗВТ.

  • Наприклад, вимірювання температури під час розігріву пічки (змінюється вимірювана величина - температура)





у метрологічних установах під час досліджень ЗВТ, створення нових методик вимірювань, під час метрологічних випробувань, контролю, атестації та експертиз при передаваннях розмірів одиниць фізичних величин тощо.

  • у метрологічних установах під час досліджень ЗВТ, створення нових методик вимірювань, під час метрологічних випробувань, контролю, атестації та експертиз при передаваннях розмірів одиниць фізичних величин тощо.

  • Такі вимірювання здійснюються відповідно до строго регламентованих рекомендацій, сформульованих у відповідних нормативних документах, що часто мають статус стандартів







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка