Лекція 1 Поняття про дисципліну " Охорона праці та безпека життєдіяльності "



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.


Кафедра медицини катастроф і військової медицини Лекція 1 Поняття про дисципліну “ Охорона праці та безпека життєдіяльності “ Законодавство України про працю

  • Автор:

  • Старший викладач

  • кафедри Ярошенко М. Б.


Мета лекції ознайомлення з теоретичними і практичними основами створення здорових і безпечних умов праці при максимальній її продуктивності на виробництві будь-якої форми власності. Засвоєння принципів та безпосередніх правил безпечної праці, в рамках положень чинного законодавства України у сфері охорони праці



  • Абсолютної безпеки не буває. Завжди існує деякий ризик.

  • Тому під безпекою розуміють такий рівень небезпеки, з яким на даному етапі наукового й економічного розвитку суспільства можна змиритися.

  • БЕЗПЕКА – це допустимий ризик. На землі немає людини, якій не загрожувала б небезпека.



  • Учені вивчають умови праці, побуту і безпеки людей. Для вироблення безпеки, формування мислення і поведінки, спрямованих

  • на безпечні умови роботи і побуту, створено нову навчальну дисципліну – безпека життєдіяльності (БЖД).



  • Таким чином, БЖД – це галузь науково – практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу на організм людини, розроблення основ захисту здоров`я і життя людей



  • БЖД забезпечує загальну грамотність у галузі безпеки і є науково – методичним фундаментом для всіх без винятку спеціальних дисциплін. Людина яка володіє БЖД, багато в чому є захищеною від небезпек і може кваліфіковано діяти під час їхнього виникнення.



  • Основні положення БЖД

  • 1. Людина з моменту своєї появи на Землі живе і діє в умовах потенційних, постійно мінливих небезпек.

  • 2. Небезпеки завдають шкоди здоров`ю людини

  • ( травми, нервові потрясіння, хвороби, інвалідність), а іноді призводять до загибелі. Тому профілактика небезпек і захист від них – найактуальніша, гуманна і соціально – економічна проблема, у розв`язанні якої держава не може не бути зацікавленою.

  • 3. Створення умов для безпечної діяльності людей – пріоритетне завдання для кожної людини, суспільства, держави.



  • Курс “ Основи охорони праці ” як комплексна дисципліна базується на теоретичних положеннях природничих ( фізика, хімія, математика. медицина)

  • та суспільних ( економіка, соціологія. психологія, право) наук.



  • Предмет “ Охорона праці ” підсумовує знання, отриманні при вивченні БЖД , і на основі раніше отриманих знань з комплексу медичних дисциплін ( анатомія, фізіологія, біологія, мікробіологія та вірусологія, інфекційні хвороби, токсикологія та ін.) передбачає вивчення питань з охорони праці щодо обраних медичних спеціальностей з урахуванням особливостей професійної діяльності та їх небезпек.



У створенні безпечних умов праці, крім визначальної ролі технічного прогресу, надзвичайно велике значення мають правильна поведінка безпосередніх людей праці - виробничників, дотримання ними встановлених законодавством, нормативними актами та галузевими інструкціями вимог і правил техніки безпеки, відповідний психологічний клімат у колективі, який формується шляхом програмного навчання.



Закон України “ Про охорону праці ” прийнято Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року і введено в дію з 24 жовтня 1992 року. Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства, установи і організації і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Він (Закон) встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.



Закон України “Про охорону праці ” складається з 8 розділів

  • Розділ І Загальні положення (ст.1-5).

  • Розділ ІІ Гарантії прав громадян на охорону праці (Ст.6-16).

  • Розділ ІІІ Організація охорони праці на виробництві (Ст.17-28).

  • Розділ ІV Стимулювання охорони праці (Ст.29-32).



Розділ V Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (Ст.33-36).

  • Розділ V Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (Ст.33-36).

  • Розділ VІ Державне управління охороною праці (Ст.37-43).

  • Розділ VІІ Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці (Ст44-48).

  • Розділ VІІІ Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці (Ст.49).



Заробітна плата - винагорода, яку власник зобов’язаний виплачувати працівникам і службовцям у відповідності з кількістю і якістю праці згідно наперед встановлених нормативів.



Зарплата не може бути нижче встановлених Законом мінімальних розмірів.

  • Зарплата не може бути нижче встановлених Законом мінімальних розмірів.

  • Праця медичних працівників бюджетних організацій і закладів виплачується на основі тарифних ставок (окладів), затверджених у централізованому порядку.



Законодавством передбачені доплати і надбавки за :

  • високу кваліфікацію та інтенсивність праці

  • роботу в понадурочний час



Багатьом категоріям працівників надається додаткова відпустка:

  • 1) за роботу з шкідливими речовинами,

  • 2) за тривалий стаж праці.

  • 3) за роботу з ненормованим робочим днем (до 12 роб.днів),

  • 4) жінкам, які мають двох і більше дітей у віці 12 років та ін.



При наявності систематичних порушень трудової дисципліни у вигляді прогулів, пияцтва, що приводить до браку на виробництві, створення аварійних ситуацій та нещасних випадків, до порушників трудової дисципліни застосовують міри дисциплінарних стягнень



Серед них слід відмітити такі:

  • - зауваження,

  • - догана,

  • - сувора догана,

  • - переведення на нижчу заробітну платню (на строк до 3-х міс.. або зміщення на більш низьку посаду (оклад) з врахуванням спеціальності працівника або без такого врахування,

  • - звільнення з роботи.



Матеріальна відповідальність - обов’язок працівника відшкодувати збитки, заподіяні підприємству (закладу) в розмірах та порядку , встановленому Законом. Метою встановлення матеріальної відповідальності є запобігання виникненню збитку та одночасний захист заробітної платні працівника від необгрунтованих утримань.



Законодавством передбачені два види матеріальної відповідальності:

  • - обмежену ( відшкодування збитку наперед обмеженим лімітом),

  • - повну (збитки підлягають повному відшкодуванню ). Остання встановлена для осіб, з якими була підписана угода про матеріальну відповідальність.



Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка