Лекція 5 Філософська думка в Україні план лекції



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


ТЕМА 6

  • ТЕМА 6

  • ЛЕКЦІЯ 5

  • Філософська думка в Україні

  • ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  • Історичний розвиток Вітчизняної філософії до кінця ХVІІІ століття.

  • Розвиток Української філософії у ХІХ-ХХІ століттях.


ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ УКРАЇНЦІВ Шовіністична гіпотеза Михайла Петровича ПОГОДІНА (1800-1875). Під час татаро-монгольської навали, росіяни, що жили в Київській Русі втекли на північ, а їх місце зайняли дикі племена – українці.



Яфетська гіпотеза УКРАЇНЦІ – це нащадки сина Ноя – Яфета.



Ірано-тюркська гіпотеза

  • Русь від слова – роксолани – це нащадки давньоіракського племені.

  • Сармато-Скіфська гіпотеза – українці – це нащадки сарматсько-скіфських племен.



Норманська теорія



Міф про колиску трьох братніх народів (росіян, українців і білорусів)

  • від ІХ ст. – ця земля називалась Київська Русь;

  • від ХІІІ ст. – вона називалась Малоросія (Мікро Русь);

  • від ХVІ ст. Україна – це землі між Московією, Польщею і Литвою.

  • Це території, що були населені етносом особливого, українського національного характеру, відмінного і від росіян, і від білорусів.



Особливості українського менталітету

  • Антеїзм – любов до землі.

  • Кордоцентричність – сердечність.

  • Індивідуалізм – моя хата з краю…

  • Сентиментальність – схильність бути кращим, ніж є.

  • Релігійність – без заглиблення у віру і повного дотримання релігійних канонів.

  • Психічна рухливість – швидка адаптація до нових умов життя.

  • Шанування індивідуальної свободи.



Українська філософіяце філософські осмислене сприйняття дійсності українськими мислителями з позицій національного характеру.

  • Українська філософіяце філософські осмислене сприйняття дійсності українськими мислителями з позицій національного характеру.

  • ОСОБЛИВОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЛОСОФІЇ:

  • Вона є внутрішнім явищем української культури.

  • Українська філософія більше схильна до моральних настанов, ніж до раціонального осягнення світу.

  • Вона завжди була звернена до аналізу життя і долі українського народу.

  • Завжди шанувала духовні цінності народу і його релігію.

  • Завжди була глибоко інтегрована в літературу і поезію.



КЛЮЧОВІ ЗАДАЧІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

  • КЛЮЧОВІ ЗАДАЧІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

  • Критично осмислити філософське надбання попередніх поколінь.

  • Включити до вивчення спадщину тих мислителів, що раніше не аналізувалась.

  • Сприяти відродженню національної духовності народу України і зробити її надбанням нашої молоді.



Філософська культура Києвської Русі – це своєрідний культурно-релігійно-філософський комплекс знань, срямований на осмислення тогочасної дійсності.

  • Філософська культура Києвської Русі – це своєрідний культурно-релігійно-філософський комплекс знань, срямований на осмислення тогочасної дійсності.

  • Основою вивчення її досягнень служать письмові джерела того часу.

  • До них відносять:

  • Ве́лесову Кни́гу (Влес книга - скорочено ВК).

  • За однією версією – це найдавніша слов'янська писемна пам’ятка, а за іншою – це фальсифікація.



Згідно розповідям Юрія Петровича Миролюбова, Велесова книга була знайдена у 1919 році полковником армії Денікіна Алі Ізенбеком у розгромленій поміщицький садибі Великий Бурлук на Харківщині. Текст ВК був надряпаний шилом чи випалений на березових (за іншими даними дубових) дощечках розміром 38 на 22 см, товщиною до 1 см., після чого вони були покриті лаком або маслом та нанизані на ремінець. У 1925 році Ізенбек оселився у Бросселі, де і познайомився з емігрантом з України Ю. Миролюбовим.

  • Згідно розповідям Юрія Петровича Миролюбова, Велесова книга була знайдена у 1919 році полковником армії Денікіна Алі Ізенбеком у розгромленій поміщицький садибі Великий Бурлук на Харківщині. Текст ВК був надряпаний шилом чи випалений на березових (за іншими даними дубових) дощечках розміром 38 на 22 см, товщиною до 1 см., після чого вони були покриті лаком або маслом та нанизані на ремінець. У 1925 році Ізенбек оселився у Бросселі, де і познайомився з емігрантом з України Ю. Миролюбовим.



З 1925 по 1939

  • З 1925 по 1939

  • рік Ю.Миролюбов

  • намагався

  • реставрувати

  • дощечки,

  • переписувати їх,

  • розшифровувати і фотографувати, але Ізенбек не

  • дозволяв виносити дощечки зі свого приміщення та

  • відхиляв пропозиції вчених, котрі хотіли займатися

  • вивченням дощечок. Ю. Миролюбову вдалося

  • переписати більшу частину і зберегти достатньо чітке

  • зображення однієї з табличок. У 1940 р. Брюссель

  • окупували німці, де в серпні 1941 року Ізенбек помер,

  • а таблички безслідно зникли. Окрім Ю. Миролюбова

  • дощечок ВК ніхто ніколи не бачив.



“Слово про

  • “Слово про

  • закон і благодать”

  • написане

  • Митрополитом

  • Іларіоном між

  • 1037-1050 роками.

  • (роки життя Іларіона - ?-1067)

  • Був митрополитом Київським

  • у 1051-1554 роках.

  • “Ізборнік Святослава” 1073 р.



«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ

  • «ПОВІСТЬ МИНУЛИХ

  • ЛІТ» - 1113р. Автор Нестор –

  • чернець Печерського монастиря -

  • перша у Київській Русі пам’ятка,

  • в якій історія держави

  • розкривається на фоні світових

  • подій. Висвітлює історію

  • східних словян та князівської

  • влади, утвердження

  • християнства на Русі, містить

  • оповіді про виникнення

  • слов’янської писемності та розкриває настрої різних суспільних верств. Записи подаються по-річно.



ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ “ПОВІСТІ…”:

  • ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ “ПОВІСТІ…”:

  • Ідея Богообраності князівської влади;

  • Необхідність єдності земель ізміцнення держави

  • Забезпечення відсічі зовнішнім ворогам.

  • Пропаганда добра і боротьби зі злом.

  • Віра в могутність і сили народу.

  • Відстоювання ідеї необхідності знань і розвитку культури.

  • Впевненість у перемозі нових ідей.



Іва́н (Іоа́нн) Дамаскі́н

  • Іва́н (Іоа́нн) Дамаскі́н

  • (675-753) –

  • християнський святий,

  • знаменитий візантійський

  • богослов і філософ. Писав:

  • “Всякий філософ є книжник,

  • але не всякий книжник –

  • філософ».

  • «Філософ той, що передає

  • знання іншим» «Філософія є любов до мудрості, а істинна мудрість – Бог, тому любов до Бога є істинною філософією».



З систематичних праць Іоана Дамаскіна найголовнішими є: "Діалектика" (містить в собі переосмислено виклад усього найкращого з Аристотеля. Служив у халіфа Дамаску першим міністром, але потім став ченцем монастиря поблизу Єрусалима.

  • З систематичних праць Іоана Дамаскіна найголовнішими є: "Діалектика" (містить в собі переосмислено виклад усього найкращого з Аристотеля. Служив у халіфа Дамаску першим міністром, але потім став ченцем монастиря поблизу Єрусалима.

  • Чудовий дар слова, який мав Іоан, допоміг йому у складанні "Послань", які жадібно читалися в Константинополі та інших містах, переходили з рук в руки і просто переказувалися. У своїх творіннях Іоан Дамаскін захищав православ’я і дуже ефективно використовував усі можливі історичні аргументи, посилався на притчі, розказані святими.



Отже, філософська думка часів Київської Русі була переважно світлою, оптимістичною, спрямованою на етичні, культурні та соціально-історичні питання. Проте тут мало місце й намагання осмислити природу людини, оцінити значення розуму та духовного начала в людині. При цьому людина розглядалася як органічна складова та певний аналог світобудови, в яку Бог заклав мудрість, красу, доцільність та гармонію.

  • Отже, філософська думка часів Київської Русі була переважно світлою, оптимістичною, спрямованою на етичні, культурні та соціально-історичні питання. Проте тут мало місце й намагання осмислити природу людини, оцінити значення розуму та духовного начала в людині. При цьому людина розглядалася як органічна складова та певний аналог світобудови, в яку Бог заклав мудрість, красу, доцільність та гармонію.



Острозька академія (1576-1636)

  • Острозька академія (1576-1636)

  • Острозька слов‘яно-греко-

  • латинська академія

  • перший в Україні та в Східній

  • Європі вищий навчальний

  • заклад – заснована 1576 року

  • в м.Острог (Рівенська обл.)

  • князем Василем-Костянтином Острозьким

  • Указом Президента України від 12 квітня

  • 1994 року розпочалося відродження

  • Острозької академії, а указом від 30 жовтня

  • 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного.



Першим ректором Острозької академії з 1580

  • Першим ректором Острозької академії з 1580

  • року був Смотри́цький Гера́сим Дани́лович.

  • Основні ідеї, що розвивались в академії:

  • Захист українського народу від ополячення і окатоличення.

  • Необхідність розвитку національної культури і освіченості.

  • Захист української мови і православної віри

  • 4. Пропаганда ідей природної рівності людей, незалежно від їх соціальної і релігійної приналежності.

  • 5. Порушення питань про суспільні й особисті права громадян.

  • 6. Орієнтація на внутрішнє, духовне життя людини.



Філософська думка у Києво-Могилянській академії (1632-1817)

  • Філософська думка у Києво-Могилянській академії (1632-1817)

  • Києво-Могилянська академія

  • Була створена у 1632 році

  • шляхом об'єднання Київських

  • лаврської і братської шкіл.

  • На основі цього об'єднання

  • була створена

  • Києво-Могилянська колегія.

  • Кожен рік навчалось 2000 чол.

  • Митрополит

  • Петро Могила (1596-1647)



Професори Києво-Могилянської академії

  • Професори Києво-Могилянської академії

  • Стефан ЯВОРСЬКИЙ Теофан ПРОКОПОВИЧ

  • (1658-1722) (1677-1736)



ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ:

  • ОСНОВНІ ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ:

  • Філософія – це система знань, спрямованих на осягнення дійсності.

  • Істина – це єдність знань і віри.

  • У пізнанні важливе значення має метод.

  • Знання, освіта і наука мають важливіше значення в розвитку суспільства.

  • Батьківщину треба любити і захищати.

  • Мораль робить людей достойними.

  • Правитель – це філософ на троні – гуманний для підданих і грізний для ворогів

  • Влада церкви повинна бути вище світської.



Григорій Савович

  • Григорій Савович

  • Cковорода (1722-1794) 3 грудня

  • 1722р в селі Чорнухи

  • Київської губернії (зараз

  • Чернухинський район

  • Полтавської обл.) 

  • (1738 -1742) КМА;1742-1744

  • Співак придворної капели;

  • 1744-1750 – КМА;

  • 1750-1753 – Східна Європа

  • 1753-1755 Переяслав, колегіум;

  • 1755-1759 – Приватний вчитель;

  • 1759-1769 – Харківсський колегіум

  • (поетика, етика). 3 1769 – мандрівний філософ. Помер 9 листопада 1794 року. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав...» Могила знаходиться зараз у селі Сковородинівка (раніше Пан-Іванівка) – 60 км. від Харкова.



Основні роботи:

  • Основні роботи:

  • “Наркіс”, “Кольцо”, “Потоп зміїний”.

  • Філософські ідеї Г.С. СКОВОРОДИ:

  • Вчення про З світи:

  • а. Великий світ (всесвіт) – макрокосм;

  • б. Малий світ (людина) – мікрокосм;

  • в. Між ними – символічний світ – Біблія.

  • 2. Вчення про 2 натури:

  • а. Видима (чуттєва) – твар (природа);

  • б. Невидима (духовна) – Бог.

  • 3. Його філософія була антропоцентричною –

  • головне людина з її повсякденними проблемами.



4. Завдання людини – пізнати саму себе.

  • 4. Завдання людини – пізнати саму себе.

  • 5. Розвивав вчення про “сродну працю”.

  • 6. Закликав прислухатися до голосу серця, що гармонізує знання і віру і дає опору в житті.

  • 7. Наголошував на рівності людей і любові у стосунках між ними.

  • Таким чином Г. Сковорода:

  • по-перше, "дозволив" собі у ті часи мати такий світогляд, який суттєво відрізнявся від санкціонованого церквою;

  • по-друге, він певною мірою відродив в Україні той тип філософствування, який культивувався ще в Київській Русі та мав назву "філософствування у Христі".



Окреслені ідеї Г. Сковороди свідчать про те, що його філософія найбільше цінувала єдність життя та духовного прозріння, вчинку та моральності. Звідси випливає, що Г. Сковорода був філософом особливого культурно-історичного типу.

  • Окреслені ідеї Г. Сковороди свідчать про те, що його філософія найбільше цінувала єдність життя та духовного прозріння, вчинку та моральності. Звідси випливає, що Г. Сковорода був філософом особливого культурно-історичного типу.

  • Таким чином філософія Г. Сковороди поєднувала досягнення світової філософії з проблемами українського народу і носила моральний характер.

  • Висновок: Філософська думка України ІХ-ХVІІІ століть була пронизана ідеями православ'я, добра і любові до людей.



З ХІХ ст. центром розвитку філософської думки в Україні став Київський Імператорський Університет Святого Володимира (1834) (зараз Національний університет ім. Т. Г. Шевченка), хоча ще в 1805 році був відкритий Харківський Імператорський університет.

  • З ХІХ ст. центром розвитку філософської думки в Україні став Київський Імператорський Університет Святого Володимира (1834) (зараз Національний університет ім. Т. Г. Шевченка), хоча ще в 1805 році був відкритий Харківський Імператорський університет.



Орест Новицький (1806-1884)– перший професор філософії Київського університету.

  • Орест Новицький (1806-1884)– перший професор філософії Київського університету.

  • Завдання філософії – пізнання дійсності.

  • Пізнання починається з природи і йде до Бога.

  • Філософія бере краще зі світової думки і спрямовує на національні особливості.



Памфіл ЮРКЕВИЧ

  • Памфіл ЮРКЕВИЧ

  • (1826-1874) –

  • професор філософії

  • Київського університету.

  • Критикував

  • матеріалізм і ідеалізм

  • за однобічність і

  • розробив

  • “ФІЛОСОФІЮ СЕРЦЯ”



вважав філософські ідеї Платана та Канта найбільш продуктивними в історії філософії;

  • вважав філософські ідеї Платана та Канта найбільш продуктивними в історії філософії;

  • високо оцінював і філософію Геґеля, не приймаючи проте його діалектики;

  • критикував як однобічні філософські позиції як матеріалізму, так і ідеалізму: ідеалізм - за нехтування реальністю, матеріалізм - за приниження значення духовного;

  • розробив вчення про серце, яке філософ розглядав у трьох аспектах:

  • - як центр людської тілесної організації;

  • - як центр духовної діяльності людини;

  • - як осередок мо­рального життя людини.



ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861) ФОТО – (відомо 11)

  • ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович (1814-1861) ФОТО – (відомо 11)

  • 1848 1849 – Київ 1860



Ідея єдності людини з природою.

  • Ідея єдності людини з природою.

  • Народ – єдина рушійна сила історії.

  • В пізнанні віддавав перевагу відчуттям.

  • Високо цінував прогрес, знання, науку.

  • Відстоював ідею народної революції (бунт).

  • Закликав до єдності українських земель.

  • Співець національної незалежності України.

  • Оспівував культ жінки-матери

  • У відношенні до релігії – дуаліст.

  • Вірив у щасливе майбутнє України. ”І встане Україна зі своєї могили і знову озветься до братів своїх – слов'ян. ”



Пантелеймо́н

  • Пантелеймо́н

  • Олекса́ндрович

  • Кулі́ш (1819-1897)

  • 1.Романтизував минуле України

  • 2. Виступав проти урбанізації

  • України, яка руйнує мораль.

  • 3. Закликав повернутись в

  • минуле – тобто відстоював

  • хуторянську філософію.



Драгоманов Михайло

  • Драгоманов Михайло

  • Петрович (1841-1895)

  • (Випускав у Женеві

  • прогресивний громадсько-

  • політичний збірник «Громада».

  • 1. У розумінні природи –

  • матеріаліст.

  • 2. Вірив в безмежні можливості пізнання.

  • 3. Відстоював право людей на краще життя.

  • 4. Критично відносився до релігії.

  • 5. Вважав, що основною ознакою нації є мова.

  • 6. Розробив принципи отримання незалежності на правах політичної автономії.



8. Відстоював федерацію вільних народів.

  • 8. Відстоював федерацію вільних народів.

  • 9. Виступав проти соціального і

  • національного гноблення, але не за революційний, а за еволюційний шлях.

  • 10. Відстоював громадянські права і вільні політичні установи.

  • 11. Закликав до розвитку національної культури, освіти і мови.

  • 12. Вірив у прогрес людства на основі добровільного об'єднання громадян.



Франко Іван Якович (1856-1916) – доктор філософії

  • Франко Іван Якович (1856-1916) – доктор філософії



В поглядах на природу – матеріаліст, пропагував вчення Ч. Дарвіна.

  • В поглядах на природу – матеріаліст, пропагував вчення Ч. Дарвіна.

  • В центрі його філософії – людина.

  • Творець історії – народ.

  • Вірив в прогрес науки і техніки.

  • Державний соціалізм вважав гальмом історії, що веде до деспотизму.

  • Рішуче виступав проти національного гноблення.

  • Великий просвітитель і гуманіст.

  • Релігію вважав єдиною моральною опорою суспільства.



Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

  • Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)

  • (1871-1913 )



1. Наголошувала на складності взаємовідносин людини і природи.

  • 1. Наголошувала на складності взаємовідносин людини і природи.

  • 2. Звала народ на боротьбу проти соціального і національного гноблення.

  • 3. Виступала проти песимізму і вірила в щасливе майбутнє України.

  • 4. Обираючи життєвий шлях, необхідно прислуховуватися до серця.

  • 5. Прогрес суспільства забезпечать наука і інтелігенція.

  • 6. Підтримувала релігійну віру, що виховує людей повинна сприяти покращанню життя.



Володимир Іванович Вернадський (1863-1945)

  • Володимир Іванович Вернадський (1863-1945)

  • український радянський

  • філософ,

  • природознавець,

  • мислитель. Один із

  • засновників Української

  • Академіїї наук та її

  • перший Президент

  • (1918-1919).



Створив вчення про біосферу – оболонку землі, що наповнена життям.

  • Створив вчення про біосферу – оболонку землі, що наповнена життям.

  • Створив вчення про ноосферу – розумне використання і збереження біосфери.

  • Попереджав про виснаження природних ресурсів Землі.

  • Попереджав вчених про їх відповідальність за наслідки наукових досліджень і рекомендацій.

  • Твердо вірив в майбутнє відродження релігії як моральної основи суспільства.





На західноукраїнських землях

  • На західноукраїнських землях

  • у міжвоєнний період був

  • відомим філософом

  • В'ячеслав Липинський (1882-1931).

  • Праці:

  • "Листи до братів-хліборобів",

  • "Релігія і церква“.

  • Він виклав своє бачення

  • історичного процесу.

  • Головним державотворчим

  • чинником,він вважав, може бути

  • та й завжди була еліта.

  • Оптимальною для України формою державного

  • устрою вважав монархію.



Відчутний вплив на вічизняну філософську думку здійснив Дмитро Іванович Донцов (1883-1973)

  • Відчутний вплив на вічизняну філософську думку здійснив Дмитро Іванович Донцов (1883-1973)

  • Філософським фундаментом світогляду Д.

  • Донцова стали

  • волюнтаризм та

  • ірраціоналізм. Д. Донцов

  • був організатором і

  • головним редактором

  • журналу "Літературно-

  • науковий вісник"

  • (Львів, 1922-1932),

  • продовжив традиції І.

  • Франка і М. Грушевського.



Донцов вважав, що у взаєминах між націями діє універсальний закон Ч. Дарвіна - боротьба за існування.

  • Донцов вважав, що у взаєминах між націями діє універсальний закон Ч. Дарвіна - боротьба за існування.

  • Визнавав право сили законом життя націй.

  • Воля нації до життя, до влади, до експансії - це підґрунтя націоналізму.

  • Культ сили, вірність своїй нації, романтизм і фанатизм – це основа націоналізму.

  • Боротьба та усвідомлення її результатів і

  • ідеї щодо зміни світу – це сутність героїзму.

  • 6. Обґрунтував ідею націократичної диктатури – "інтегральний націоналізм".



ПІСЛЯВОЕННИЙ ПЕРІОД:

  • ПІСЛЯВОЕННИЙ ПЕРІОД:

  • 1944 – відновив свою діяльність після окупації (заснований у 1834 році) філософський факультет університету ім. Т. Г. Шевченка. Зараз на ньому навчаються:

  • 325 студентів стаціонару;

  • 300 студентів-заочників;

  • 150 аспірантів. Його діяльність

  • Забезпечують 25 професорів та

  • 70 доцентів.

  • Декан факультету – доктор

  • філософських наук,

  • професор, заслужений

  • працівник освіти України,

  • Конверський Анатолій Євгенович



1947 року розпочав роботу Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України створений у листопаді 1946 року. Його очолив: академік. Е. Омельяновський.

  • 1947 року розпочав роботу Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України створений у листопаді 1946 року. Його очолив: академік. Е. Омельяновський.

  • З 2001 року

  • директором

  • Інституту є

  • академік НАН

  • України

  • Мирослав

  • Володимирович

  • Попович



ВИСНОВКИ:

  • ВИСНОВКИ:

  • Українська філософія виникла за часів Київської Русі і є надбанням народу України.

  • В українській філософській думці світові філософські ідеї набули особливостей національного характеру та сприйняття світу народом України.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка