Лекція 6 обмін мінеральних речовин при патології внутрішніх органів



Сторінка4/8
Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.
1   2   3   4   5   6   7   8

Гіперкаліємія – підвищений вміст К+ у крові – лише зрідка носить аліментарний характер, що спостерігається, зокрема, при надмірному внесенні калійних добрив під рослини зеленого конвеєру, і викликає пасовищну тетанію. Найімовірніша причина її це гостра ниркова недостатність, коли порушуються процеси екскреції калію до складу сечі, особливо, коли спостерігається значний цитоліз із вивільненням калію до складу крові (опіки, травми). Інша можлива причина гіперкаліємії – патологія кори наднирників, пов’язана із зменшеним синтезом альдостерону (амілоїдоз, аутоімунні та інфекційні хвороби тощо).



Токсичний прояв спостерігається при збільшенні вмісту калію понад 6,0-6,5 ммоль/л (норма – 4,0-5,5 ммоль/л). Проявляється він брадикардією та характерними змінами картини ЕКГ: зубець Т збільшується і загострюється, зубець Р зникає. При подальшому збільшенні концентрації калію понад 8 ммоль/л відбувається деформація комплексу QRS, блокада пучка Гісса та зупинка серця. Раптова зупинка серця може спостерігатися і за менших рівнів калію у крові, що пояснюється підвищеною збудливістю центрів блукаючого нерва за дії К+. Слід зазначити, що при одночасному зменшенні концентрації іонів натрію (до 120 при нормі 135-150 ммоль/л), які є антагоністами калію, типові зміни ЕКГ можуть з’являтися і при менших концентраціях калію (5,5-5,8 ммль/л).

  • Токсичний прояв спостерігається при збільшенні вмісту калію понад 6,0-6,5 ммоль/л (норма – 4,0-5,5 ммоль/л). Проявляється він брадикардією та характерними змінами картини ЕКГ: зубець Т збільшується і загострюється, зубець Р зникає. При подальшому збільшенні концентрації калію понад 8 ммоль/л відбувається деформація комплексу QRS, блокада пучка Гісса та зупинка серця. Раптова зупинка серця може спостерігатися і за менших рівнів калію у крові, що пояснюється підвищеною збудливістю центрів блукаючого нерва за дії К+. Слід зазначити, що при одночасному зменшенні концентрації іонів натрію (до 120 при нормі 135-150 ммоль/л), які є антагоністами калію, типові зміни ЕКГ можуть з’являтися і при менших концентраціях калію (5,5-5,8 ммль/л).



Гіпокаліємія – зменшений вміст калію у крові – через дефіцит його у раціонах є малоімовірною, особливо в раціонах жуйних. Вона може бути наслідком значної його втрати через травний канал (блювота, проноси), або ж у складі сечі при хронічному пієлонефриті, гіперальдостеронізмі, застосуванні сечогінних (із групи салуретиків) та кортикостероїдних препаратів.

  • Гіпокаліємія – зменшений вміст калію у крові – через дефіцит його у раціонах є малоімовірною, особливо в раціонах жуйних. Вона може бути наслідком значної його втрати через травний канал (блювота, проноси), або ж у складі сечі при хронічному пієлонефриті, гіперальдостеронізмі, застосуванні сечогінних (із групи салуретиків) та кортикостероїдних препаратів.

  • Клінічний прояв гіпокаліємії настає при зменшення вмісту К+ до 2,5 ммоль/л і менше, що супроводжується пригніченням тварин, послабленням рефлексів і зниженням тонусу м’язів. Можлива парестезія, а у тяжких випадках – паралічі та кома.



Обмін натрію в нормі та при патології

  • Іон натрію є основним катіоном позаклітинної рідини. Вміст його у тілі дорослих тварин становить в середньому 0,13-0,16 % в розрахунку на сиру тканину. Концентрація натрію в плазмі крові тварин різних видів є більшою в порівнянні з його вмістом у еритроцитах, тоді як у жуйних і собак – навпаки. У плазмі крові натрію міститься значно більше, аніж калію, а їх співвідношення складає 25:1. Концентрація іонів натрію у плазмі – величина стала і складає 135-150 ммоль/л.



Тварини отримують натрій переважно в складі рослинних і тваринних кормів у формі його хлориду. Солі натрію добре розчиняються, після чого він швидко всмоктується в кишечнику за рахунок механізмів активного транспорту (80-90% у жуйних – Minson, 1990). Поряд з тим, у травному каналі спостерігається і зворотній процес – натрій виділяється до складу слини жуйних і з нею потрапляє у рубець. Тому фактична величина всмоктування натрію в кишечнику є значно більшою, ніж його споживання з кормами.

  • Тварини отримують натрій переважно в складі рослинних і тваринних кормів у формі його хлориду. Солі натрію добре розчиняються, після чого він швидко всмоктується в кишечнику за рахунок механізмів активного транспорту (80-90% у жуйних – Minson, 1990). Поряд з тим, у травному каналі спостерігається і зворотній процес – натрій виділяється до складу слини жуйних і з нею потрапляє у рубець. Тому фактична величина всмоктування натрію в кишечнику є значно більшою, ніж його споживання з кормами.



Регулюється обмін натрію ендокринною системою. Центральною ланкою є мінералокортикоїди – альдостерон і дезоксикортикостерон (активність останнього є в 25-50 разів нижчою). Вони безпосередньо впливають на процес реабсорбції іонів натрію у звивистих канальцях нирок. Затримка натрію зазвичай супроводжується посиленим виділенням іонів калію (у жуйних) або іонів водню (у всеїдних). Однак, виділення альдостерону, яке в свою чергу контролюється рівнем іонів натрію та калію і ренін-ангіотензиновою системою, проявляється із затримкою. Це не може забезпечити швидку регуляцію виведення іонів натрію та калію. Цю функцію виконує так званий натрійуретичний фактор, або натрійуретичний гормон. Виділяється він міозитами у передсердях при збільшенні об’єму циркулюючої крові та посилює процеси фільтрації, діурезу та натрійурезу, водночас гальмуючи виділення реніну нирками та синтез альдостерону.

  • Регулюється обмін натрію ендокринною системою. Центральною ланкою є мінералокортикоїди – альдостерон і дезоксикортикостерон (активність останнього є в 25-50 разів нижчою). Вони безпосередньо впливають на процес реабсорбції іонів натрію у звивистих канальцях нирок. Затримка натрію зазвичай супроводжується посиленим виділенням іонів калію (у жуйних) або іонів водню (у всеїдних). Однак, виділення альдостерону, яке в свою чергу контролюється рівнем іонів натрію та калію і ренін-ангіотензиновою системою, проявляється із затримкою. Це не може забезпечити швидку регуляцію виведення іонів натрію та калію. Цю функцію виконує так званий натрійуретичний фактор, або натрійуретичний гормон. Виділяється він міозитами у передсердях при збільшенні об’єму циркулюючої крові та посилює процеси фільтрації, діурезу та натрійурезу, водночас гальмуючи виділення реніну нирками та синтез альдостерону.



1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка